Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/12097/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		Справа №756/12097/20 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1 
		Провадження №11-сс/824/5511/2020 Доповідач: ОСОБА_2  
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 при секретарі судового засідання   ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , з доповненнями захисника  ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року, 
		за участю: прокурора   ОСОБА_9 , підозрюваного   ОСОБА_8 , захисників   ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,    ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ,  законного представника  ОСОБА_12 ,   в с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року задоволено клопотанняслідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ,про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизипідозрюваного ОСОБА_8 .
		Направлено підозрюваного  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Київського місцевого центру судово - психіатричної експертизи, що за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А, для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ,про направлення підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи.
		На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що дана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, норм міжнародного права.
		Також апелянт зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.509 КПК України стаціонарна психіатрична експертиза може бути проведена виключно уразі необхідності тривалого спостереження та дослідження особи. Таке питання розглядається під час досудового розслідування за правилами глави 18 КПК України, виключно з доведенням необхідності її проведення, тобто необхідності саме тривалого спостереження та дослідження особи.
		Така необхідність може бути зумовлена цілою низкою факторів, зокрема: 
		- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
		- наявністю в матеріалах кримінального провадження двох протилежних за змістом висновків судово-психіатричної експертизи.
		- наявністю доказів неодноразового перебування підозрюваного на стаціонарному лікуванні у психоневрологічному центрі, тощо.
		Разом з тим. в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110380000208 від 06.05.2020. амбулаторна судово-психіатрична експертиза підозрюваному ОСОБА_8 не призначалась та не проводилась, будь-які відомості щодо неодноразового перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні у зв`язку з психічними захворюваннями стороною обвинувачення до суду першої інстанції не надавались та судом не досліджувались. Підозрюваний ОСОБА_8 під диспансерним наглядом, а ні у лікаря-нарколога, а ні у лікаря-психіатра не перебуває, про що достовірно відомо органу досудового розслідування та процесуального керівництва.
		При цьому, в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції посилається на висновок комплексної психолого-психіатричної експертизи №118 від 04.03.2020, що проводилась ОСОБА_8 в ході досудового розслідування кримінального провадження №12020110200001218 від 01.03.2020 (тобто у іншому кримінальному провадженні, яке розслідувалось за іншим фактом та на даний час обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у Києво-Святошинському районному суді Київської області). Вказаним висновком експертизи не визнано необхідності для проведення тривалого дослідження ОСОБА_8 в умовах стаціонару, посилання суду першої інстанції на зазначений висновок експертизи є недоречним, оскільки даний висновок експертизи не може бути належним доказом у даному кримінальному провадженні.
		Крім того апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі всупереч діючого законодавства, строк її дії взагалі не визначено. У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначений лише короткий виклад обставин, вказаний в клопотанні про направлення підозрюваного ОСОБА_8 до медичного закладу для стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи. Однак не наведено будь-якого обґрунтування необхідності направлення підозрюваного до медичного закладу для проведення саме стаціонарної експертизи, та підстав, якими слідчий суддя керувався, задовольняючи клопотання слідчого.
		Також поза увагою суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали залишився той факт, що ОСОБА_8 як на момент вчинення інкримінованого злочину, так і на даний час є неповнолітнім.
		В доповненнях до поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що в оскаржуваній ухвалі так і в постанові слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві про призначення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи від 29.09.2020 жодним чином не наведено аргументів необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.
		Серед підстав для проведення саме стаціонарної експертизи, як слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі так і слідчий у своїй постанові посилається на висновок комплексної психолого-психіатричної експертизи № 118 від 04.03.2020, що проводилась у ході досудового розслідування по зовсім іншому кримінальному провадженню № 12020110200001218 від 01.03.2020.
		Такий висновок експертизи не може свідчити про наявність обґрунтованих і законних підстав для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, оскільки:
		1) у висновку експертизи вказано: «За своїм психічним станом ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - примусового амбулаторного лікування у психіатра за місцем перебування». Відповідно до положень статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
		Тобто фактично - в цьому висновку експертизи дослівно зазначено, що ОСОБА_8 потребує саме амбулаторного лікування у психіатра, а не стаціонарного. Однак а ні в постанові про призначення, а ні в оскаржуваній ухвалі цей кінець речення не зазначено з невідомих підстав. Разом з цим, слідчим суддею не надано обґрунтованого мотивування з приводу необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження ОСОБА_8 
		2) вищевказаний висновок експертизи проводився по наступним обставинам справи: («01.03.2020 близько 14 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_8 , маючи прямий умисел направлений на протиправне заподіяння смерті двом особам, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи кухонні ножі, наніс удари в груди та по тулубу своєї рідної тітки та її малолітнього сина».
		Однак, стаціонарна комісійна судово психолого-психіатрична експертиза в оскаржуваній ухвалі призначена у рамках досудового розслідування зовсім іншої події, а саме: вчинення ОСОБА_8 замаху на вбивство своєї матері. По такій події амбулаторна експертиза ОСОБА_8 не призначалась, а тому обґрунтування здійснення саме тривалого спостереження та дослідження його особи без проведення попередньої амбулаторної експертизи, є очевидно передчасним та не підтверджується документально.
		Також в доповненнях зазначається про те, що відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Однак, стаціонарна комісійна судово психолого-психіатрична експертиза призначена до Київського місцевого центру судово-психіатричної експертизи.
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Київського місцевого центру судово-психіатричної експертизи - комунальна організація (установа, заклад). Тобто, всупереч встановленим вимогам Закону України «Про судову експертизу» слідчий суддя призначив проведення експертизи не державній спеціалізованій установі, а комунальній організації.
		Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного, його захисників та представника, щодо обставин викладених в апеляційній скарзі з доповненнями, які вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційні скарги  без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020110380000208 від 06.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		29.09.2020 слідчий СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 , за погодженням із заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 5 м. Києва ОСОБА_14 , звернувся слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12020110380000208 від 06.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 29.09.2020 ОСОБА_8  було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №118 від 04.03.2020, що проводилась у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 та п.2 ч. 2 ст. 115 КК України, встановлено, що він страждає на не соціалізовані розлади поведінки та у повній мірі не здатний на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
		Постановою від 29.09.2020 слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 було призначено стаціонарну комісійну судову психолого-психіатричну експертизу відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
		29.09.2020 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва задоволено дане клопотання слідчого та направлено підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Київського місцевого центру судово-психіатричної експертизи, що за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А, для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи.
		Дане рішення слідчого судді мотивоване тим, що клопотання подано з додержанням вимог КПК України, та для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідне тривале спостереження та дослідження особи, тому слідчий суддя прийшов до висновку, що слід направити підозрюваного до медичного закладу для проведення експертизи.
		Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Однак як встановлено під час апеляційного розгляду за поданою апеляційною скаргою з доповненнями, оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів за клопотанням слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 , яке погоджене із заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 5 м. Києва ОСОБА_14 , про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи підозрюваного  ОСОБА_8 , воно подано у рамках кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Однак обґрунтовуючи доводи даного клопотання слідчий посилається на висновок судово-психіатричної експертизи № 118, яка була проведена в рамках іншого кримінального провадження № 12020110200001218 від 01.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України /а.с. 126-136/.
		Крім того, як вбачається з висновків судово-психіатричної експертизи № 118 проведеної у кримінальному провадженні № 12020110200001218 від 01.03.2020 року ОСОБА_8 , за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру  примусового амбулаторного лікування у психіатра за місцем перебування.
		Проте, мотивувальна частина ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року містить лише короткий виклад клопотання про направлення підозрюваного ОСОБА_8 , до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи, однак не містить доводів, які обґрунтовують направлення підозрюваного ОСОБА_8 , для проведення зазначеної експертизи, та підстав, якими слідчий суддя керувався, задовольняючи клопотання, з ухвали не вбачається. Не надано оцінку тому факту, що на підставу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи слідчий посилається та долучає до клопотання висновок судово-психіатричної експертизи № 118, яка була проведена в рамках іншого кримінального провадження № 12020110200001218 від 01.03.2020 року, тобто в рамках того кримінального провадження, відповідно якого ОСОБА_8 , за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру  примусового амбулаторного лікування у психіатра за місцем перебування.
		Однак в матеріалах клопотання відсутні відомості про те, що в рамках даного кримінального провадження №12020110380000208 від 06.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється  ОСОБА_8 , проводилась первина амбулаторна психіатрична експертиза.
		Разом з тим амбулаторна судова психіатрична експертиза для виявлення у підозрюваного розладу психічної діяльності або психічного захворювання у кримінальному провадженні №12020110380000208 від 06.05.2020 не проводилось, що свідчить про передчасність призначення стаціонарної комісійної психіатричної експертизи.
		Згідно ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
		1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
		2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
		З наведеного вбачається, що порядок розгляду питання про направлення особи для проведення психіатричної експертизи розглядається під час досудового розслідування за правилами глави 18 КПК, виключно з доведенням необхідності її проведення, при цьому для стаціонарної експертизи передумовою слід визначати результати амбулаторної експертизи.
		Згідно із положеннями ч.4 ст.196 КІІК слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим кодексом, а, отже, строк застосування цих запобіжних заходів має бути чітко визначений. Частина 2 ст.509 КПК встановлює, що строк, на який особа може бути направлена до відповідного медичного закладу, не може перевищувати двох місяців. Отже, у ч.2 ст.509 КПК встановлено лише верхню межу строку, на який особу може бути направлено для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
		Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що строк, на який особу направлено для проведення стаціонарної психіатричної експертизи має бути чітко визначений в ухвалі слідчого судді, однак слідчим суддею не дотримано зазначених норм процесуального закону та в оскаржуваній ухвалі не визначено строк на який особу направлено для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
		Підстави та порядок направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи регулюються ст. 509 КПК України.
		У КПК закріплено, що стаціонарна психіатрична експертиза може бути проведена в разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.
		Однак під час апеляційного розгляду встановлено, що стороною обвинувачення не доведено про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи, тобто такі дані відсутні в матеріалах наданих слідчому судді, на що слідчий суддя не звернув увагу, та взяв до уваги дані які стосуються іншого кримінального провадження, та з яких не підтверджується позиція сторони обвинувачення для проведення саме стаціонарної психіатричної експертизи.
		Із викладеного важливо визначити необхідність здійснення саме тривалого спостереження та дослідження особи. Психіатрична експертиза може проводитись як в амбулаторному, так і в стаціонарному порядку. 
		Амбулаторна психіатрична експертиза є первинною стосовно стаціонарної психіатричної експертизи. Разом з тим у ч.1 ст.509 КПК сформульовано загальні обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта для проведення психіатричної експертизи. 
		Тобто у ч.1 ст.509 КПК вид цієї психіатричної експертизи не зазначається. Водночас виокремлення у ч.2 ст.509 КПК додаткової підстави для призначення стаціонарної експертизи  необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи  дозволяє зробити висновок про те, що у ч.1 ст.509 КПК йдеться саме про амбулаторну психіатричну експертизу. Тому, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, слідчий суддя має керуватись висновком амбулаторної експертизи про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи. На користь цієї позиції свідчить також те, що вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань у галузі психіатрії. Крім цього, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, необхідно брати до уваги і правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких тримання особи у психіатричному закладі без достатніх на те підстав є позбавленням свободи у значенні пп.«е» п.1 ст.5 конвенції (п.67 рішення від 5.06.2014 у справі «Акопян проти України», п.105 рішення від 17.04.2014 по справі «Руденко проти України». Поняття позбавлення свободи поєднує у собі як об`єктивний елемент, а саме тримання особи в обмеженому просторі протягом значного періоду часу, так і суб`єктивний елемент, тобто відсутність достовірної згоди особи на таке тримання (пп.71 і 74 рішення від 16.06.2005 У справі «Шторк проти Німеччини»).
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду клопотання про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею не дотримано вимог ст. 509 КПК України та порядку розгляду питання про направлення особи для проведення психіатричної експертизи, який розглядається під час досудового розслідування за правилами глави 18 КПК, а стороною обвинувачення не доведено про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи, тобто такі дані відсутні в матеріалах наданих слідчому судді. 
		Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову.
		На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту, однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга з доповненнями задоволенню, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, за недоведеності стороною обвинувачення необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.
		Керуючись ст. ст.392,405,407,418, 419,422,423, 509 КПК України, колегія суддів,-
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		 Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року, якою задоволено клопотанняслідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ,про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_8 та направлено підозрюваного  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Київського місцевого центру судово-психіатричної експертизи, що за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-А, для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи, - скасувати, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити.
		Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 , яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні  заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_14 , про направлення до медичного закладу для проведення стаціонарної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
		 Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 ______________ ________________ __________________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...