Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13096/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про авторські та суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2020. Зареєстровано: 15.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"26" жовтня 2020 р.           Справа№ 910/13096/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Копитової  О.С.
		суддів:            Сотнікова  С.В. 
		          Агрикової  О.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.
		у присутності представників сторін:
		від товариства з обмеженою відповідальністю  «Юніверс Медіа Корпорейшн»-Ясінська Н.В., директор;
		від приватного акціонерного товариства «Київстар»- Дубко Р.В., ордер серія АА№ 1053689 від 01.10.2020 року;
		від приватного підприємства «Арт-Трейдінг» -Курзін О.А., ордер серія ВІ № 1007847 від 06.02.2020 року,
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн»
		на рішення  господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року
		у справі №910/13096/18 (суддя Марченко О.В.) 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн»
		до приватного акціонерного товариства «Київстар»
		третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Арт-трейдінг»
		про стягнення 200     000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року по справі №910/13096/18 в задоволенні позовних вимог про стягнення 200     000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав відмовлено повністю. Господарський суд встановивши факт використання відповідачем  музичного твору з текстом «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор музики - ОСОБА_1 , автор тексту - ОСОБА_2 ) (надалі по тексту спірний музичний твір) на потужностях інтернет-ресурсу http:/musicclub.com.ua, який належить приватному акціонерному товариству «Київстар» (надалі по тексту ПрАТ «Київстар», відповідач), а також через потужності мобільного оператора «Київстар» (послуга «Музичний клуб»), що також перебуває у власності ПрАТ «Київстар» дійшов висновку, що використання 15.10.2015 року та 26.02.2016 року твору відповідачем здійснювалось без наявності вини останнього, з огляду на що виключена можливість покладення на ПрАТ«Київстар» санкцій у вигляді стягнення компенсації.
		Не погоджуючись з винесеним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» (надалі по тексту ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», позивач, скаржник, апелянт) звернувся з апеляційної скаргою, в якій вказує на помилковість висновків суду першої інстанції та зазначає, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні позовних вимог і тим самим виправдано відповідача, який незаконно використовував спірний музичний твір позивача, без дозволу та без виплати відповідної винагороди, що в свою чергу тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення компенсації, як альтернативного виду захисту прав. 
		Скаржник наголошує, що на момент фіксації  незаконного використання відповідачем оспорюваного об`єкту, без виплати авторської винагороди, між позивачем та відповідачем не існувало жодних угод щодо законного використання оспорюваного об`єкту, більш того, відповідачу не надавалось жодних дозволів/ліцензій на використання оспорюваного об`єкту.
		Крім того, позивач наголошує, що  існує рішення господарського суду яке набрало законної сили  по справі № 910/13096/16 та прийнято судом в абсолютно ідентичному спорі, різниця полягає виключно в сайтах на яких було здійснене порушення прав позивача. Заявлені вимоги стосуються одного й того ж музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у виконанні ОСОБА_3 . По справі № 910/23039/16 вимоги позивача було задоволено та всі обставини на які просить звернути увагу Верховний суд відображені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 року по справі № 910/23039/16.
		Також позивач наголошує, що ні відповідач ні третя особа не вчинили жодних дій для поновлення порушених прав позивача, як мінімум в частині надання звітів та виплати винагороди (роялті), що ним була зібрана. Відповідач здійснював незаконний збір грошових коштів за права інтелектуальної власності, які йому не належать. Позивач неодноразово звертався і до відповідача і до третьої особи з даного питання ще до фіксації фактів порушення, однак відповідач протиправних дій не припинив і відповідно наявність вини відповідача, на думку позивача є очевидною.
		Визначаючи розмір компенсації позивач вказує на протиправне використання об`єктів авторського права, четверте порушення прав позивача відповідачем, у тому числі порушення прав на один і той самий твір та просить стягнути з відповідача 200     000 грн.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Копитова О.С., судді: Грек Б.М., Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року по справі №910/13096/18; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» призначено на 12.08.2020 року. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 року  виправлено описку в п.2 резолютивної частини ухвали від 02.07.2020 року в частині призначення справи та призначено справу на 26.08.2020 року.
		27.07.2020 року приватного підприємства «АРТ-ТРЕЙДІНГ» (надалі по тесту ПП «АРТ-ТРЕЙДІНГ», третя особа) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заявляє про свою незгоду з твердженнями апеляційної скарги позивача та вважає рішення господарського суду міста Києва законним, повним та таким, що винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Третя особа, з посиланням на ст. 7, 31, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказує що, виключно на підставі авторського договору про відчуження майнових прав автора, його правонаступник стає суб`єктом авторського права, який відповідно має право на звернення до суду. При цьому скаржник є лише ліцензіатом за ліцензійним договором від 01.03.2015 року, жоден пункт якого не містить посилань на право позивача на звернення до суду. Зазначений договір, по своїй суті, є договором за яким автором надано право використання твору і за цим договором не відбулась та не могла відбутись зміна особи власника авторського права. Отже, на думку третьої особи, в результаті укладення цього договору, позивач не став суб`єктом авторського права, що наділений правом на звернення до суду та відповідно не має права на отримання компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на музичні твори. В зав`язку чим третя особа вважає, що позивач не мав права за захистом якого звернувся до суду, оскільки не набув такого права.
		Крім того, третя особа вказує, що рішенням господарського суду міста Києва  у справі № 910/8507/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду було визнано використання відповідачем та третьою особою спірного твору добросовісним та таким, що було з дотриманням всіх вимог закону та Цивільного кодексу України.
		Третя особа вважає, що вини відповідача в порушенні прав інтелектуальної власності на які посилається позивач не має і відповідно підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення компенсації не вбачається. Матеріалами справи доведено, що власником авторських прав є ОСОБА_4 з яким у скаржника немає жодних угод; матеріалами позовної заяви доведено дише використання спірного твору 02.10.2015 року та 21.01.2016 року, проте при цих двох випадках використання було дотримано всі вимоги діючого законодавства, що підтверджено рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/8507/17, що набрало законної сили.
		21.08.2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 року, в зв`язку з перебуванням суддів Пантелієнка В.О та Грека Б.М., які не є головуючим суддею у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Копитова О.С., судді: Сотніков С.В., Тищенко О.В.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року, в зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Копитова О.С., судді: Сотніков С.В., Агрікова О.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 року зазначеною колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року по справі №910/13096/18; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» призначено на 12.10.2020 року.
		09.10.2020 року відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Відповідач, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2010 року зазначає, що відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації настає лише за наявності вини, а відповідачем вчинено всі передбачені Цивільним кодексом України і Законом України «Про авторське право і суміжні права», залежні від нього дії з метою дотримання прав інших осіб, зокрема 11.02.2013 року отримано дозвіл на використання спірного твору на підставі Договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 53797 від 06.11.2009 року, укладеного з ПП «Арт-Трейдінг». В Договорі № 53797 було передбачено умови про надання гарантій наявності у ПП «Арт-Трейдінг» необхідного обсягу прав на спірний твір.
		Відповідач стверджує, що до лютого 2016 року позивач не надавав йому доказів наявності  майнових прав на спірний твір - договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на спірний товар. 20.10.2015 року відповідач отримав претензії позивача щодо спірного твору,однак до претензії позивач не надав договорів на підтвердження наявності майнових прав та відповідно права звертатись із претензійними вимогами, про що відповідач повідомив позивача повідомленням про результати розгляду претензій від 06.11.2015 року.
		При цьому відповідач зазначає, що позивач не міг брати участь в електронному листуванні в вересні 2014 року, оскільки ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» було створено лише в грудні 2014 року. З електронного листування від вересня 2014 року вбачається, що особою, яка не є стороною чи третьою особою у даній справі, була зроблена лише заява про наявність прав а не надіслані докази наявності прав на спірний твір у позивача чи будь-якої іншої особи, яка сама по собі не є доказом їх наявності.
		Крім того, відповідачу не могло бути відомо до 04.02.2016 року про визнання недійсним договору № 24 від 24.11.2012 року про передачу авторських прав, укладеного між ФОП Слободянюком І.І. та ОСОБА_4 , в частині визнання недійсним передачі авторських і суміжних прав на твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки його було визнано недійсним рішенням суду апеляційної інстанції 20.01.2016 року, яке оприлюднено 04.02.2016 року. Відповідачу не було відомо про розгляд в суді справи № 760/1342/15-ц, оскільки відповідач не був учасником вказаної справи та не отримував повідомлень про її розгляд.
		В зв`язку з викладеним відповідач наголошує на відсутності своєї вини в порушенні прав позивача та відповідно вважає, що позовні вимоги про стягнення компенсації з ПрАТ «Київстар» задоволенню не підлягають.
		Заперечує відповідач і щодо порядку визначення розміру компенсації, яку позивач просить стягнути. Враховуючи, що позивач стверджує про порушення з 02.10.2015 року по 21.01.2016 року, то положення Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року, який набув чинності 22.07.2018 року та яким внесено зміни до п. г ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до спірних правовідносин не застосовується. Відповідно до застосування для визначення розміру компенсації підлягає розрахункова величина - 1600 грн.
		Підсумовуючи відзив відповідач просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		В судове засідання 12.10.2020 року з`явились представники сторін та надали пояснення по справі. В зв`язку з необхідністю додаткового дослідження матеріалів справи в судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2020 року.
		13.10.2020 року позивачем подано додаткові пояснення, в яких позивач підтримуючи свою позицію викладену в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач допустив порушення майнових авторських прав позивача в зв`язку із незаконним, без належного на те дозволу та без сплати авторської винагороди використанням оспорюваного об`єкту способами відтворення, доведення до загального відома, розповсюдження. За весь період конфлікту по даній справі ні відповідач, ні третя особа не звернулась до позивача з будь-якою пропозицією по врегулюванню даного питання. Жодні заяви відповідача, що вони не знали і не могли знати, що договір буде визнано недійсним не можуть бути об`єктивною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки дізнавшись, що договір було визнано недійсним з моменту його укладання вони не здійснили жодних дій щоб відновити порушене право позивача. Навпаки в матеріалах справи наявні докази, що відповідач повністю ігнорував запити позивача з даного питання.
		На думку позивача дане порушення є умисним порушенням прав позивача зі сторони відповідача, порушення є повторним порушенням прав позивача на один і той самий твір, п`яте порушення прав  зі сторони відповідача прав позивача, тому позивач вважає, що задоволення позову у повному обсязі по даній справі є справедливою та спів розмірною компенсацією.
		В судовому засіданні 26.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Згідно зі ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		У відповідності до вимог ч. 1 та  ч.2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідача в жовтні 2018 року.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2019 у справі №910/13096/18 позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «Київстар» на користь ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» 19 210 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 288,15 грн. судового збору. Зазначене рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 року у справі №910/13096/18.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.12.2019 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 року і рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2019 року скасовано, а справу №910/13096/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів стало те, що суди першої і апеляційної інстанцій:
		- не дослідили обставин щодо наявності чи відсутності вини відповідача у порушенні прав інтелектуальної власності позивача на спірний музичний твір, зокрема, наявності чи відсутності вини ПрАТ «Київстар» на момент укладення правочинів з ПП «Арт-трейдінг» про передачу прав інтелектуальної власності, а також станом на час здійснення ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» фіксації використання музичного твору  ПрАТ «Київстар»;
		- не встановлено, з якого моменту ПрАТ «Київстар» було обізнане про порушення ним прав позивача щодо використання спірного твору;
		- не надано оцінки доказам позивача, а саме електронному листуванню за 2014 рік між ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», ПрАТ «Київстар» та ПП «Арт-трейдінг» щодо використання спірного музичного твору;
		- не досліджено питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення компенсації з відповідача за порушення виключних майнових авторських прав позивача на спірний музичний твір, з урахуванням того, що відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді сплати компенсації) настає лише за наявності вини.
		Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн» 02.10.2015 року виявлено факт відтворення спірного музичного твору на потужностях інтернет-ресурсу http://musiclub.com.ua, який належить ПрАТ «Київстар».
		З офіційного сайту ПрАТ «Київстар» вбачається, що послуга «Музичний клуб» (сайт http://musiclub.com.ua) пропонується мобільним оператором «Київстар».
		Крім того, власником доменного імені http://musiclub.com.ua є ПрАТ «Київстар».
		02.10.2015 року та 21.01.2016 року директором ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн» Ясінською Н.В. та засновником товариства ОСОБА_5 проведено фіксацію фактів використання на сайті http://musiclub.com.ua спірного музичного твору, у зв`язку з чим складено акти огляду веб-сайту від 02.10.2015 року та від 21.01.2016 року, якими зафіксовано факти доведення до загального відома спірного музичного твору у форматі мобільного контенту у формі послуги «Музичний клуб» через Інтернет на сайті http://musiclub.com.ua.
		Зі змісту відеозаписів вбачається, що: було відкрито два веб-сайти в мережі Інтернет, а саме: 24Timezones.com та http://musiclub.com.ua; на першому веб-сайті було вказано точну дату фіксацій, а саме 02.10.2015 року та 21.01.2016 року; на другому - особи перейшли за посиланням на сайт http://musiclub.com.ua та прослухали Твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_6 .
		За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Статтею 435 Цивільного кодексу України передбачено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
		Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Статтею 1109 Цивільного кодексу  України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Відповідно до ч.1 ст. 440 Цивільного кодексу України до ч. 1-3  ст. 15 Закону України «Про захист авторського права і суміжних прав» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
		Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.
		Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів та ін.
		Згідно з пунктом «а» статті ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;
		Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» внесено зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Зокрема, запроваджено новий порядок визначення розміру компенсації за порушення авторського права або суміжних прав, яка визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт «г» частини другої статті 52 Закону).
		Разом з цим, до правовідносин сторін у справі, які виникли до набрання чинності Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», положення вказаного Закону не застосовуються.
		За приписом пункту «г» частини другої статі 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції, чинній станом на дати фіксації використання спірного музичного твору) при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Звук-М» (ліцензіар) та ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» (ліцензіат) 01.03.2015 року укладено Договір № 33-01/03/15, за умовами якого:
		- ліцензіар з моменту підписання відповідного додатку до Договору № 33-01/03/15 надає за винагороду на строк (період часу, на який надаються права та який починається з дати передачі прав і триває протягом строку дії Договору № 33-01/03/15) і на територію (Україна), а ліцензіат набуває на умовах виключної ліцензії права на використання (у тому числі у формі мобільного контенту) творів, відеокліпів, фонограм і виконань, перелік яких затверджується сторонами у додатках до Договору № 33-01/03/15, і зобов`язується виплачувати ліцензіару винагороду (роялті) (пункт 2.1 Договору № 33-01/03/15);
		- ліцензіар надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії збирати винагороду за використання творів, відеокліпів, фонограм і виконань третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, фонограм і виконань на території (пункту 2.3 Договору № 33-01/03/15);
		- ліцензіар надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії перешкоджати неправомірному використанню творів, відеокліпів, фонограм і виконань, у тому числі забороняти третім особам використовувати твори, відеокліпи, фонограми і виконання (пункт 2.4 Договору № 33-01/03/15);
		- Ліцензійний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При цьому, якщо за місяць до спливу строку дії Ліцензійного договору ні одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення, Ліцензійний договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на один календарний рік (пункту 7.1 Договору № 33-01/03/15).
		 Згідно із додатком від 01.03.2015 року № 2 до Договору № 33-01/03/15 ТОВ «Звук-М» передало ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», зокрема, права на Твір/фонограму « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (автор музики - ОСОБА_7 , автор тексту - ОСОБА_2 ); частка належних правовласнику прав на музику - 100%; частка належних прав на текст - 100%; частка належних правовласнику прав на виконання - 100%; частка належних правовласнику прав на фонограму - 100%.
		У свою чергу, ТОВ «Звук-М» отримало права на спірний музичний твір на підставі Договору № 75/12, укладеного 14.06.2012 року ТОВ "Звук-М" (ліцензіат) і ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ; ліцензіар), за умовами якого:
		- ліцензіар передає ліцензіату виключні авторські права на використання творів, вказаних у додатку № 1 до Договору № 75/12, як самостійно, так і у складі аудіовізуальних творів, що означає право у тому числі розповсюджувати твори у формі мобільного контенту (пункт 2 статті 1 Договору № 75/12);
		- права передаються ліцензіату для володіння ними на території всього світу (статті 2 Договору № 75/12);
		- права передаються ліцензіаром ліцензіату на строк п`ять років (статті 4 Договору № 75/12);
		- Договір № 75/12 вступає в силу з 14.06.2012 року і діє до закінчення строку дії прав, переданих за Договором № 75/12 (пункт 1 статті 15 Договору № 75/12).
		14.06.2012 року відповідно до додатку № 1 до Договору № 75/12 ОСОБА_4 передав ТОВ «Звук-М», зокрема, права на Твір.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн» за вказаним ліцензійними договорами отримало виключні майнові авторські права та суміжні права на спірний твір та його складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом. 
		В зв`язку з чим доводи третьої особи стосовно відсутності у позивача прав на звернення до господарського суду з відповідним позовом відхиляються апеляційним судом.
		Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України , зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні
		Відсутність вини порушника не звільняє його від обов`язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника.
		Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.
		Таким чином, при розгляді вказаної справи необхідно встановити окрім наявності фактичного порушення прав позивача ще й наявність вини відповідача в здійсненні такого порушення.
		Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій в цій справі, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про те, що при новому розгляді справи слід дати оцінку електронному листуванню за 2014 рік між ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн», ПрАТ «Київстар» та ПП «Арт-трейдінг» щодо використання спірного твору. 
		На вказане листування позивач посилається в позові на підтвердження того, що відповідачу ще до здійснення фіксування позивачем факту порушень було відомо про порушення прав позивача та незаконне використання спірного твору.
		Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн» стало власником виключних майнових авторських прав на спірний твір 01.03.2015 року; з вересня 2014 року по 28.02.2015 року електронна переписка стосовно використання спірного музичного твору велася товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп» (її представником Ясінською Н.В.), а не позивачем, ПрАТ «Київстар» та ПП «Арт-трейдінг». В наведеній переписці йшла мова про неправомірне, на думку компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп», використання спірного твору. У свою чергу, ПрАТ «Київстар» зазначало про те, що ПП «Арт-трейдінг» має права на спірний музичний твір і правомірно передало такі права відповідачеві у справі.
		Так, матеріали справи свідчать про те, що 06.11.2009 року ПП «Арт-трейдінг» та закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.» (далі - ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»), правонаступником якого є ПрАТ «Київстар», укладено договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 53797 (далі - Договір № 53797), за умовами якого ПП «Арт-трейдінг» передає ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об`єктів права (у тому числі спірного твору) у формі контенту, а саме:
		- відтворення (пряме та/або опосередковане) та опублікування об`єктів права у формі контенту;
		- публічне виконання, публічне сповіщення, публічна демонстрація і публічний показ об`єктів права у формі контенту;
		- переробка, адаптація та інші подібні зміни об`єктів права для надання їм форми Контенту за допомогою будь-яких технічних пристроїв;
		- розповсюдження об`єктів права у формі контенту;
		- подання об`єктів права у формі контенту до загального відома користувачів таким чином, що вони можуть отримати до них доступ з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, у тому числі і за допомогою технічних засобів;
		- публічне сповіщення об`єктів права та їх примірників у формі контенту таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором.
		На виконання умов Договору № 53797 третя особа надала відповідачу дозвіл від 11.02.2013 року № 68 на використання, зокрема, спірного музичного твору.
		Вступаючи у відповідні правовідносини з відповідачем третя особа діяла на підставі укладеного з ФОП Слободянюком І.І. Договору № 01/02/03 від 01.01.2013 року. В свою чергу ФОП Слободянюк І.І. отримав права на спірний твір на підставі договору про передачу авторських та суміжних прав від 24.11.2012 року № 24, укладеного між ФОП Слободянюком І.І. та громадянином РФ ОСОБА_4 .
		Тобто відповідач, за відсутності інших доказів вважав, що використовує спірний музичний твір у встановленому законом порядку за наявності передбаченого законом дозволу.
		Як убачається з матеріалів справи, Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 760/1342/15-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 року, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11.09.2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн» до ФОП Слободянюка І.І., ОСОБА_4 , ТОВ «Звук-М», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа - ПП «Арт-трейдінг», про визнання недійсним договору про передачу авторських та суміжних прав задоволено частково; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 24 в частині передачі виключних авторських і суміжних прав, зокрема, на спірний музичний твір;      у задоволенні інших вимог первісного позову відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог ПП «Арт-трейдінг» та ФОП Слободянюка І.І. до ТОВ «Юніверс медіа корпорейшн», ТОВ «Звук-М» про визнання недійсним ліцензійного договору від 06.08.2014 року № 01/06/08/14 закрито; у задоволенні позовних вимог ПП «Арт-трейдінг», ФОП Слободянюка І.І. до ТОВ «Звук-М», ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права та визнання договорів недійсними відмовлено.
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20.01.2016 року у справі № 760/1342/15-ц встановлено таке:
		- відповідно до умов ліцензійного договору від 04.10.2011 №                271/11 та Договору № 75/12 ОСОБА_4 передав виключні авторські і суміжні права ТОВ «Звук-М» на твори «ІНФОРМАЦІЯ_1», «Не уходи», «Я тебя забываю»; передача цих прав ФОП Слободянюку І.І. за Договором № 24 не відповідає нормам права у сфері інтелектуальної власності, зокрема, ч.4  ст. 32 Закону України «Про захист авторського права і суміжних прав», в частині, що стосуються його авторського права на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також положенням статей 36, 39 Закону України «Про захист авторського права і суміжних прав , що стосується його суміжних прав;
		- Договір № 24, укладений ФОП Слободянюком І.І. та ОСОБА_4 , є недійсним в частині передачі прав, зокрема, на музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
		- зі змісту Договору № 75/12 вбачається, що ОСОБА_4 передав ТОВ «Звук-М» виключну ліцензію на використання музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; , а тому у відповідача та третьої особи відсутні права надавати дозволи на використання та публічне сповіщення «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		ПрАТ «Київстар» не було учасником спору в цивільній справі № 760/1342/15-ц.
		Відтак,  ПрАТ «Київстар» не знав та не міг знати про те, що ПП «Арт-Трейдінг», яка надала йому дозвіл на використання спірного твору не має майнових прав на спірний твір, оскільки гарантував, що виключні майнові права на спірний твір належать саме йому.
		В свою чергу, ПП «Арт-Трейдінг» не знав і не міг знати про те, що ФОП Слободянюк І.І., який надав дозвіл на використання спірного твору ПП «Арт-Трейдінг» не має майнових прав на спірний твір, оскільки гарантував, що виключні майнові права на спірний твір належать саме йому.
		В даному випадку колегія суддів враховує і той факт, що ФОП Слободянюк І.І. отримав права на спірний твір на підставі договору про передачу авторських та суміжних прав від 24.11.2012 року № 24, укладеного між ФОП Слободянюком І.І. та громадянином РФ ОСОБА_4 , тобто з самим автором особисто. 
		Як наслідок, ПрАТ «Київстар», ПП «Арт-Трейдінг» та відповідно ФОП Слободянюком І.І. не знали та не могли знати, що в майбутньому в судовому порядку договір № 24 за яким ФОП Слободянюк І.І. набув прав на спірний твір буде визнано недійсним.
		Доказів протилежного матеріали справи не містять. 
		За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що станом на момент укладення ПрАТ «Київстар» правочинів з ПП «Арт-трейдінг» про передачу прав інтелектуальної власності, а також станом на час здійснення ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» фіксації використання спірного музичного твору ПрАТ «Київстар» вини відповідача у використанні спірного твору не вбачається. 
		Виходячи з вимог ч. 1     ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтями     76,     77 ГПК України     встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування с обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно          до          статті          86          ГПК          України,          суд          оцінює          докази          за своїм          внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Позивачем не доведено належними доказами підставності своїх вимог, доводи зазначені позивачем не спростовують висновків суду першої інстанції і відповідно підстав для скасування рішення господарського суду не вбачається.
		З урахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Юніверс Медіа Корпорейшн» задоволенню не підлягає, а рішення  господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року по справі № 910/13096/18 залишається без змін.
		На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн» на рішення  господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року у справі № 910/13096/18 - залишити без задоволення.
		2. Рішення  господарського суду міста Києва 01.06.2020 року у справі № 910/13096/18  - залишити без змін.
		3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
		4. Справу №910/13096/18 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
		Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2020 року.  
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.С. Копитова 
		 
		Судді                                                                                С.В. Сотніков
		 
		                                                                                О.В. Агрикова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...