Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19302/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2020. Зареєстровано: 15.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2020.
Дата набрання законної сили: 13.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/17863/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 640/19302/18
		адміністративне провадження №К/9901/17596/20;  К/9901/17863/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал»    та Головного управління ДПС у місті Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №640/19302/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал»  (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до ДПС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2018 №0041921406, №0041941406 та № 0041951406.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 у задоволенні позову Товариства відмовлено.
		3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2019 скасовано та ухвалено нову постанову якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.08.2018 № 0041921406, №0041941406 та № 0041951406.
		4. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у місті Києві) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 205   490,10 грн та витрати, пов`язані з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00 грн. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (у сумі 65   000,00 грн) залишено  без розгляду. 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		5. Не погодившись з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020  в частині залишення без розгляду заяви щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову від 17.06.2020 в зазначеній частині та ухвалити нове рішення про задоволення вимог Товариства в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		6. Контролюючий орган також не погодився з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 в частині задоволених вимог Товариства щодо стягнення витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 205   490,10 грн та витрат, пов`язаних з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00 грн, подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову від 17.06.2020 в зазначеній частині та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства про відшкодування судових витрат в повному обсязі.
		7. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що при подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 82 196,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14 листопада 2018 року №4649 (а.с.15 т.1), а за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 123294,06 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 05 серпня 2019 року №4304 (а.с.15 т.2).
		Також було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (судовий експерт, свідоцтво експерта від 08.09.2017 № 1897, виданого Центральною кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України) укладено Договір на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг № 11 від 27 листопада 2018 року відповідно до якого судовий експерт зобов`язується надати послуги з проведення судово-економічної експертизи (а.с.224-226 т.1). 
		Відповідно до п.3.2 вказаного Договору сторони визначили, що вартість послуг становить 40 000,00 грн.
		Товариством здійснено оплату ФОП ОСОБА_1 в сумі 40 000,00 грн згідно Договору № 11 на проведення експертизи, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2989 від 07.12.2018 (а.с. 228 т.1).
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9. У доводах касаційної скарги Товариство вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без розгляду заяву в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем ще під час розгляду справи в суді першої інстанції (судові дебати, що відбулись 02.07.2019) було заявлено про відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 65   000,00 грн та надав відповідні докази. Також вказує на те, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення судових витрат по справі, що свідчить про їх обґрунтованість.
		10. Контролюючий орган у доводах касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат пов`язаних з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00 грн, оскільки вважає, що жодної необхідності в проведенні експертного дослідження не було, експертиза не призначалась судом, а позивачем не було доведено необхідності її проведення та її впливу на прийняття рішення у справі.
		Щодо задоволеної вимоги про стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 205   490,10 грн, касаційна карга будь - яких доводів не 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		11. Кодекс адміністративного судочинства України:
		11.1. Частини перша та друга статті 16.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		11.2. Частина третя статті 132.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		11.3. Стаття 134.
		Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		11.4. Частини п`ята - восьма статті 137. 
		Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
		У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		11.5. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139.
		При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		12. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI:
		12.1. Стаття 30.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		13. Витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язаних з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.
		14. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, та витрат на проведення експертизи є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		14. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		15. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на оплату робіт (послуг) експерта (проведення експертизи), які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		20. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат пов`язаних з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00 грн, оскільки такі підтверджені належними документами. 
		21. Колегія суддів зазначає, що підставою касаційного оскарження додаткової постанови у цій справі відповідачем зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме чи підлягають стягненню витрати пов`язані з проведенням економічної експертизи у разі якщо експертиза не призначалася судом, а позивачем не було доведено необхідність її проведення, її вплив на прийняття рішення у справі та невідворотність потреби її використання при ухваленні рішення.
		Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом будь - якого відзиву (заперечень, зауважень) на заяву позивача щодо розподілу судових витрат до суду апеляційної інстанції надано не було, відповідач фактично не порушував питання щодо необхідності (доцільності) та потреби у проведенні експертизи, як підстави для необґрунтованості стягнення з нього судових витрат за проведення економічної експертизи на користь позивача. Не порушувались зазначені питання і під час розгляду справи по суті. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції не давав оцінки зазначеним доводам контролюючого органу щодо розподілу понесених позивачем судових витрат, зокрема на проведення економічної експертизи, в контексті зазначеному відповідачем в касаційній скарзі. Тобто відповідач посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стягнення витрат пов`язаних з проведенням економічної експертизи у разі, якщо експертиза не призначалася судом, а позивачем не було доведено необхідність її проведення, її вплив на прийняття рішення у справі та невідворотність потреби її використання при ухваленні рішення, не ініціював зазначені питання під час розгляду справи по суті (доцільність проведення експертизи), не вказував будь - яких доводів щодо незгоди з висновками вказаними в експертизі, чи помилковості таких висновків, не зазначав підстав, з яких такий висновок не доцільно враховувати під час розгляду справи. Не ініціював відповідач зазначених питань і під час розгляду заяви позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		Отже, враховуючи, що витрати на залучення експерта (проведення експертизи) є витратами, що пов`язані з розглядом справи та  підлягають розподілу між сторонами, а також враховуючи, що ненадання відповідачем до суду апеляційної інстанції будь - яких заперечень щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на проведення економічної експертизи чи клопотання про зменшення таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтований висновок суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача на користь Товариства витрати, пов`язані з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00  грн.
		22. В частині стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 205490,10 грн, касаційна скарга контролюючого органу не містить будь - яких доводів щодо неправомірності такого стягнення, а відтак в зазначеній частині  додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 не переглядається.
		23. Щодо доводів касаційної скарги Товариства в частині залишення без розгляду заяви щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 65   000,00 грн Суд зазначає наступне.
		Залишаючи без розгляду заяву позивача в зазначеній частині суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції клопотання про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу заявлено не було, таким чином суд дійшов висновку про недотримання заявником вимог частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до закінчення судових дебатів у справі позивачем не було подано заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що є визначеною процесуальним законодавством підставою для залишення без розгляду заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції таким, що не відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частини сьомої статті 139. 
		Абзацом другим частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази (щодо розміру витрат) подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		У зазначеній нормі відсутнє посилання на суд першої чи апеляційної інстанції, до якого мають бути подані такі докази чи зроблена відповідна заява у визначений строк.
		Враховуючи посилання позивача у касаційній скарзі на те, що така заява та відповідні докази були подані до суду першої інстанції у визначений строк  (до закінчення судових дебатів), враховуючи наявність таких доказів, які були залучені до матеріалів справи у судовому засіданні (т.1. а.с. 224- 237), та відповідної заяви під час судових дебатів, які відбулись 02.07.2019, що підтверджується технічним записом судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність залишення судом апеляційної інстанції без розгляду заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		24. Враховуючи положення статей 132, 134, 137, 139 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 205   490,10 грн та з проведенням економічної експертизи в розмірі 40   000,00 грн, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення в зазначеній частині, проте суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 65   000,00 грн.
		25. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		27. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина перша статі 353 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		Керуючись статтями 132, 134, 137, 139, 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал»   задовольнити частково.
		Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №640/19302/18 в частині залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та в цій частині справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		В решті додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №640/19302/18 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...