Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/190/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2020. Зареєстровано: 16.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2020.
Дата набрання законної сили: 12.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2020 року                              Справа № 924/190/20 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. ,  суддя Петухов М.Г. 
		секретар судового засідання Ткач Ю.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2020 р. у справі № 924/190/20 (суддя Музика М.В., повний текст рішення складено 03.07.2020 р.) 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області)
		до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (м. Дніпро)
		про визнання припиненою поруки ТОВ "Лотівка Еліт" за договором поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р., який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Лотівка Еліт" 
		за участю представників сторін:
		позивача - Савчука Ю.М.
		відповідача - 1 - не з"явився
		відповідача - 2 - Перепилиця О.С.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про визнання припиненою поруки ТОВ "Лотівка Еліт" за договором поруки № 1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р., який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Лотівка Еліт".
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що договір поруки є припинений у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки сплив строк поруки у зв`язку з непред`явленням кредитором вимог до поручителя.
		 
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2020 р. у справі № 924/190/20 в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Лотівка Еліт" на користь ТОВ "Агротек" 57 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено пропуск відповідачем-2 трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу для звернення із вимогою до поручителя, а  доводи позивача щодо застосування шестимісячного строку пред`явлення вимоги кредитора до поручителя, визначеного ст. 559 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору поруки, є необґрунтованими.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
		Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що з аналізу договору поруки М1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р., договору фінансового лізингу М24АФ-14 від 27.03.2014 р. та нормативно-правових актів, які регулюють дані відносини, можна дійти висновку, що порука у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції яка діяла на момент укладення договору поруки, є припиненою.
		Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на положення ст. ст. 251, 252, 254, 509, 553, 554, 559, 598 ЦК України та правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 641/9926/15-ц, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2020 р. у справі № 138/240/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/23028/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 408/8040/12, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2019 р. у справі № 759/10308/15-ц, постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 р. у справі № 6-53 цс 14 та від 06.09.2017 р. у справі № 6-623 цс 17, постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 р. у справі № 6-369цс15, постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 р. у справі № 278/1077/16-ц.
		Скаржник вказує, що оскільки ТОВ "Агротек" не реалізував своє право на звернення протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання на пред`явлення вимоги до поручителя (ТОВ "Лотівка Еліт"), тому порука, якою забезпечене зобов`язання за договором фінансового лізингу є припиненою.
		 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2020 р.  відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 23.09.2020 р. об 14:30 год.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; стягнути з позивача на користь ТзОВ "Агротек" 30 000 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.
		Відповідач-2 зазначає, що сторони у спірному договорі поруки за взаємною згодою встановили строк дії поруки позивача, що не суперечить законодавству, а саме в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором, ТзОВ "Агротек" звернулося у межах трирічного строку до поручителя - ТзОВ "Лотівка Еліт" за простроченими зобов`язаннями лізингоодержувача - ТзОВ "Серединецьке" по договору фінансового лізингу №24АФ14 від 27.03.2014 р.
		ТзОВ "Агротек" звертає увагу суду на правові висновки щодо застосування норми права у подібних відносинах (в частині встановлення строку дії поруки), викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 668/5023/15-ц, від 14.11.2018 р. у справі № 757/6407/14-ц, від 23.05.2019 р. у справі № 913/320/18, від 15.07.2019 р. у справі № 711/191/14-ц, від 24.07.2019 р. у справі № 285/3340/15-ц, від 19.08.2019 р. у справі № 308/3908/14-ц, від 06.02.2020 р. у справі № 924/482/19, від 28.01.2020 р. у справі № 924/490/19, від 06.02.2020 р. у справі № 924/482/19, від 28.01.2020 р. у справі № 924/490/19, та враховуючи вказане  вважає, що що строк дії поруки згідно договору № 1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р. встановлено п. 6.2, а твердження позивача спростовуються даними висновками.
		Поряд із цим, практика Верховного Суду, на яку скаржник посилається у своїй апеляційній скарзі, не може братися судом до уваги, оскільки у тих справах строк дії поруки "до повного виконання зобов`язань за основним договором" (або ж "до настання певних обставин") зовсім не відповідає визначенню строку, узгодженого в п. 6.2. спірного договору поруки.
		До того ж сам апелянт у своїй скарзі наголосив на тому, що "трирічний термін для пред`явлення вимоги до поручителя з дня настання строку виконання основного зобов`язання є правом лізингодавця звернутися з вимогою до поручителя", у свою чергу суперечити своїй позиції щодо застосування шестимісячного терміну.
		ТзОВ "Агротек" зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає 30 000 грн.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" надіслало до суду письмовий виступ у дебатах за апеляційною скаргою та доповнення до виступу, в яких звертає увагу суду на те, що кредитний ліміт за зобов`язаннями боржника - ТзОВ "Серединецьке" збільшено без погодження з поручителем - ТзОВ "Лотівка Еліт", оскільки порука за договором поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р. є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України (у відповідній редакції).
		Таким чином, у зв`язку з тим, що порука за договором поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р. припинилася ще 13.07.2016 р., то до відносин сторін за такими договорами не підлягають застосуванню положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", який було введено в дію 04.02.2019 р. Враховуючи вищевикладене, просить суд апеляційну на рішення суду у даній справі задоволити повністю, а рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
		 
		Відповідач-1 правом, передбаченим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
		 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 р. було            відкладено розгляд скарги на 22.10.2020 р. об 14:15 год.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2020 р. о 11:30 год.
		 
		В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
		Представник відповідача-2 в судових засіданнях заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Відповідач-1 не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належними чином.
		Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
		 
		Як встановлено апеляційним господарським  судом, 27.03.2014 р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №24АФ-14, за умовами якого лізингодавець зобов`язався передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти майно та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Найменування, марка, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку №1 "Специфікація".  
		Строк користування (строк лізингу) починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу та не може бути менше одного року (п. 1.2. договору лізингу).
		У п. 2.1 договору фінансового лізингу передбачено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 435 620 доларів США та складає 4 905 081, 20 грн.
		Відповідно до п. 3.1. договору лізингу всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та додатку № 2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний в цьому договорі.
		Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку. Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної в графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплаті лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в графіку (п. 3.4 договору лізингу).
		У п. 11.1. договору передбачено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 510 814, 24 доларів США, зокрема, за міжбанківським курсом договору на дату його укладення - 5 751 768, 34 грн.
		Згідно п. 12.1 договору строк його дії - з 27.03.2014 р. по 20.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору. 
		Договір набирає чинності з моменту його підписання та втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому (п. 12.2. договору).
		 
		Договір фінансового лізингу підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
		 
		У додатку до договору фінансового лізингу сторонами погоджено специфікацію майна на суму 435 620 доларів США, у додатку № 2- графік внесення лізингових платежів (з 20.04.2014 р. по 20.12.2016 р. на загальну суму 443 293, 14 доларів США), а також у додатку № 3 підписано акт приймання-передачі предмету лізингу.
		 
		01.09.2014 р. сторонами договору фінансового лізингу укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 456420,47 доларів США, а також визначено інший графік платежів до 20.12.2016 року та збільшена відповідальність за невиконання зобов`язань по договору у вигляді сплати 365% річних (п.8.1.1); 15.05.2015 року - додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 463665,00 доларів США, визначено графік платежів до 20.12.2016 року; 13.07.2016 року - додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 523429,37 доларів США та визначено інший графік платежів до 20.11.2017 року; 30.03.2018 року - укладено додаткову угоду №5 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 550815,64 доларів США та передбачено графік платежів до 20.06.2019 року.
		Таким чином,вищевказаними угодами було суттєво збільшено обсяг зобов`язань лізингоодержувача.             
		 
		27.03.2014 р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Лотівка Еліт" (поручитель) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/24АФ-14 (далі - договір), предметом якого є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014 року (основний договір) (п.1.1 договору).
		Сторони договору встановлюють, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними та ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують (п. 1.2. договору).
		Згідно п. 1.3. договору поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його повноважень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
		Сторони договору визначають, що це зобов`язання підписано сторонами у відповідності до чинного законодавства України, та відповідає положенням ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України (п. 1.5. договору).
		Розділом 2 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання. Лізингоодержувач не пізніше ніж за три банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості пo основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.
		Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов`язанню - основному договору.
		Розділом 3 договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за основним договором виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця.
		Лізингодавець має право у разі невиконання лізингоодержувачем та поручителем забезпеченого порукою зобов`язанню звернути стягнення на все майно поручителя та/або лізингоодержувача як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.
		Згідно з п. 6.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача
		Пунктом 6.2. договору передбачено, що порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
		Пунктом 6.3. договору встановлено, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою відповідальність поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).
		Договір підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.
		 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 р. у справі №904/1417/19 відкрито провадження за позовом ТОВ "Агротек" до ТОВ "ТД "Армада ЛТД", ТОВ "Сварог-Буковина" та ТОВ "Лотівка Еліт" про солідарне стягнення заборгованості по лізингових платежах в розмірі 9 309 480, 93 грн. та 12 054 962, 93 грн. 365 % річних за договорами фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014 р., поруки №3П/24АФ від 30.03.2018 р., поруки №1П/24АФ від 27.03.2014 р.
		 
		Предметом позову в даній справі є вимога позивача до відповідачів про визнання припиненою поруки ТОВ "Лотівка Еліт" за договором поруки № 1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р., який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Лотівка Еліт".
		Підставою заявленого позову є положення ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		 
		Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Відповідно до           ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).
		У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1            ст.543 Цивільного кодексу України).
		Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір,           що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
		Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1, 2            ст. 553 ЦК України).
		 
		Як встановлено апеляційним судом, 27.03.2014 р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Лотівка Еліт" (поручитель) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/24АФ-14, предметом якого є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014 р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014 р. (основний договір) (п.1.1 договору).
		 
		Колегія суддів апеляційного  господарського суду зазначає, що за змістом           ст. 559 ЦК України           зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договорів поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
		За загальним правилом, установленим ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо Інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої            статті 651 ЦК України            договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
		Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
		Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої            статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
		Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
		Приписи ч. 1 ст. 559 ЦК України,           передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
		  Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.                          
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		 
		   Пунктом 1.1. договору поруки №1П/24АФ-14,  передбачено, що предметом договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №24АФ-14 від 27.03.2014, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014р. (далі - Основний договір).
		 
		Так, п. 1.3 договору поруки визначено, що для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
		При цьому, п. 6.3. договору поруки передбачено, що сторони договору встановлюють, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).
		При вирішенні даного спору колегія суддів приймає до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 26.05.2020 р. у справі №910/13109/18, згідно якого умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої            статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.
		Тобто, в даному випадку умови договору поруки про те, що у разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім), не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої            статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.
		За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України           зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		 
		       Вищевказана  правова позиція неодноразово проголошувалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц , у постанові від 09.10.2020 у справі № 903/998/19 у постанові від 05 листопада 2020р. у справі 924/174/20.
		 
		Пунктом 13.4. договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014 р. передбачено, що всі зміни і доповнення до даного договору оформляються додатковою угодою, що підписуються сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.
		Пунктом 6.1. договору поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р. передбачено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.
		01.09.2014 р. сторонами договору фінансового лізингу укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 456420,47 доларів США, а також визначено інший графік платежів до 20.12.2016 р. та збільшена відповідальність за невиконання зобов`язань по договору у вигляді сплати 365% річних (п.8.1.1).
		15.05.2015 р. сторонами договору фінансового лізингу укладено додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 463665,00 доларів США, визначено графік платежів до 20.12.2016 р.
		13.07.2016 р. - сторонами договору фінансового лізингу укладено додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 523429,37 доларів США та визначено інший графік платежів до 20.11.2017 р.
		30.03.2018 р.  сторонами договору фінансового лізингу укладено додаткову угоду №5 до договору фінансового лізингу, якою збільшено ціну договору до 550815,64 доларів США та передбачено графік платежів до 20.06.2019 р.
		 
		Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ТзОВ "Лотівка Еліт" про укладення додаткових угод №1 від 01.09.2014 , №2  від  15.05.2015 р., № 4 від 13.07.2016 р. та № 5 від 30.03.2018 р., якими було змінено ціну основного договору, і як наслідок розмір відповідальності за його невиконання.
		Враховуючи, що відповідачем-2 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що поручитель ТзОВ "Лотівка Еліт" надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу № 24АФ-14 від 27.03.2014 р. і відповідальності за даним договором, та відповідно не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, в даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору фінансового лізингу без погодження з поручителем - ТзОВ "Лотівка Еліт".
		З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що порука за договором поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р. є припиненою в силу положень ч. 1        ст. 559 ЦК України           (в редакції, чинній на момент укладення договору поруки).
		 
		Аналогічного висновку щодо застосування положень частини першої            статті 559 ЦК України            (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц та Велика Палата Верховного Суду      у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18.
		 
		Щодо самостійної перекваліфікації норми права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, то колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, відповідно до якого незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
		Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо правових підстав для визнання припиненою поруки товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" за договором поруки №1П/24-АФ-14 від 27 березня 2014 року.
		При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц).
		Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Натомість, суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, не застосувавши до спірних правовідносин правову норму, яка підлягає застосуванню, в даному випадку - частину 1 статті 559 ЦК України.
		 
		Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду  області прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на що, апеляційну скаргу позивача слід задоволити, а рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задоволити.
		При цьому, судові витрати, передбачені ст.123 ГПК України, в тому числі і за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України покладаються на відповідачів.   
		Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                               
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2020 р. у справі № 924/190/20 задоволити.
		 
		2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2020 р. у справі №924/190/20 - скасувати.
		 
		Прийняти нове рішення.
		"Позов задоволити.
		Визнати припиненою поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) за Договором поруки №1П/24АФ-14 від 27.03.2014 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Дорожня, буд. 4, код ЄДРПОУ 32678262), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32232765) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215).
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Дорожня, буд. 4, код 32678262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) 1051,00 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код 32232765) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) 1051,00 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.
		 
		3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Дорожня, буд. 4, код 32678262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) 1576,50 грн витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код 32232765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" (30453, с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області, вул. Центральна, 1, корпус Б, код ЄДРПОУ 32678215) 1576,50 грн витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		 
		4. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
		 
		5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
		 
		6. Справу №924/190/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.
		 
		 
		Повний текст постанови складений "16" листопада 2020 р.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Олексюк Г.Є. 
		 
		 
		Суддя                                                                                              Гудак А.В. 
		 
		 
		Суддя                                                                                              Петухов М.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...