Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 482/1348/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2020. Зареєстровано: 17.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2020.
Дата набрання законної сили: 16.11.2020
Номер судового провадження: 33/812/318/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		16.11.20
		33/812/318/20
		 
		Миколаївський апеляційний суд
		 
		 
		 
		Справа № 33/812/318/20                Головуючий суду І інстанції
		Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП                суддя Сергієнко С.А.
		               Суддя апеляційного суду
		               Чебанова-Губарєва Н.В.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 листопада 2020 року                                         м. Миколаїв
		 
		Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,
		за участю секретаря                                - Таран З.В.,
		захисника особи, яку притягнуто
		до адміністративної відповідальності         - Верцюха В.В.,
		прокурорів                                                - Середи Є.В., Шевченка В.П.
		 
		розглянула апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Верцюха В.В. на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2020 року якою
		ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, мешкає в АДРЕСА_1 ,
		визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
		 
		За постановою судді, ОСОБА_1 , будучи депутатом Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме в строк до 01.06.2020 р., не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік. Фактично подав декларацію 22.06.2020 р. о 12.55 год., тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		 
		В апеляційній скарзі захисник Верцюх В.В. просить скасувати постанову судді та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, або застосувати до останнього положення ст. 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
		Вважає постановлене рішення незаконним, несправедливим та таким, що викликало негативне ставлення до нього з боку притягнутої особи, його рідних та значної частини патріотично налаштованого суспільства.
		Апелянт наголошує на тому, що у ОСОБА_1 були наявні причини, які позбавили його можливості вчасно подати декларацію, зокрема епідемія корона вірусу та тяжкі сімейні обставини, оскільки на його утриманні перебувають 6 онуків, адже їх батьки є професійними військовими та захищають Батьківщину. 
		З приводу епідемії корона вірусу зауважує, що вдавана бездіяльність ОСОБА_1 якраз і припала на одну із гострих фаз пандемії, оскільки через бюрократичні перепони він не мав змоги своєчасно отримати довідку про розмір пенсії та зарплати.
		При цьому, на думку апелянта, суддею залишено поза увагою положення п. 2-1 ст. 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020 р., згідно з яким, внесено зміни до Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції».
		Окрім наведеного, звертає увагу на дані, які характеризують особу ОСОБА_1 , зокрема те, що він є пенсіонером, ветераном праці (трудовий стаж понад 50 років), виховав 3 дітей та 6 онуків, його дружина впродовж всього життя страждає бронхіальною астмою, а він та його родина існують на межі бідності, у зв`язку із чим, у 70 років він продовжує працювати.
		 
		Заслухавши пояснення захисника Верцюха В.В. на підтримку апеляційної скарги, думку прокурорів, які заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.
		 
		Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
		Положеннями статті 252 КУпАП України, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
		Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.
		 
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані в повному обсязі.
		 
		Відповідно до положень пп. «Б» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 р., депутати місцевих рад зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV від 11.07.2002 р., депутатами місцевої ради є депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради.
		За положеннями ст. 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020 р., Розділ XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 01 червня.
		Суб`єкти декларування, які у період до 01 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв`язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період».
		 
		Під час розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснював, що причиною несвоєчасного подання декларації стала відсутність електронного цифрового підпису, який через запровадження карантину на території України він виготовити вчасно не мав можливості, а також те, що він не мав навичок роботи з комп`ютерною технікою, раніше він подавав декларації за допомогою інших, більш тямущих у цьому осіб. Однак цього року, через карантин, велику зайнятість за місцем працевлаштування та на польових роботах зі збирання урожаю він не встиг вчасно отримати відомості про свої доходи та ЕЦП та одночасно заручитися допомогою осіб, які змогли б допомогти йому у подачі декларації. 
		Однак, такі пояснення ОСОБА_1 спростовуються дослідженими під час судового розгляду суддею місцевого суду доказами.
		 
		З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що Рішенням І сесії Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області 7 скликання «Про результати голосування, підсумки виборів 2015 року та визнання повноважень сільського голови та депутатів сільської ради» № 01 від 06.11.2015 р., визнано повноваження депутатів Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області сьомого скликання, зокрема, ОСОБА_1 .
		Згідно із наданими Новопетрівською сільською радою відомостями, депутатам сільської ради роз`яснено положення антикорупційного законодавства стосовно складання, подання та оприлюднення декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у списку депутатів Новопетрівської сільської ради про роз`яснення необхідності заповнення електронної декларації про доходи за 2019 рік у встановлений термін та попередження про відповідальність за несвоєчасне подання декларації чи зазначення неправдивих даних.
		Із письмових пояснень сільського голови Новопетрівської сільської ради ОСОБА_2 від 16.07.2020 р., вбачається, що з депутатами сільської ради щорічно проводиться робота по роз`ясненню їм положень антикорупційного законодавства України, зокрема щодо різних типів декларацій, порядку і строків їх подання. Депутати сільської ради мають вільний доступ до мережі Інтернет у бібліотеці та у самій сільській раді, де у них є доступ до шести комп`ютерів, якими можна скористуватись для подачі декларацій. 
		Відповідно до витягу з бази даних акредитованого центру сертифікації ключів АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 виготовив сертифікат електронного цифрового підпису 22.06.2020 р., який дійсний до 22.06.2021 р.
		З витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, вбачається, що щорічну декларацію за 2019 рік ОСОБА_1 подав о 12.55 год. 22.06.2020 р. 
		За інформацією управління інформаційно-аналітичних систем і захисту інформації НАЗК, яка надана на запит Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 30.01.2020 р., дата в публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.
		 
		Отже, враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що суддя місцевого суду перевіривши усі обставини та дослідивши матеріали справи вірно встановив той факт, що ОСОБА_1 було подано щорічну декларацію за 2019 рік поза межами строку, встановленого законом для її подання та про відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації, а відтак, про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, із чим погоджується апеляційний суд. 
		 
		Доводи апелянта стосовно неможливості заповнення декларації у передбачений законом строк є необґрунтованими, оскільки будь-яких даних на підтвердження вжиття ОСОБА_1 заходів, спрямованих на дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» у період з 01.01.2020 р. по 01.06.2020 р., зокрема, отримання електронного цифрового підпису, або направлення запитів на отримання довідок про доходи, матеріали справи не містять та під час апеляційного перегляду не надано.
		 
		З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд доходить висновку, що на час постановлення оскаржуваного рішення воно прийнято згідно із вимогами ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, є законним, обґрунтованим та належним чином вмотивованим. 
		 
		Водночас, стосовно адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, слід зазначити наступне.
		 
		Відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 р., за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
		За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суду України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
		 
		Отже, враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. 
		 
		З огляду на викладене, апеляційна захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Верцюха В.В. підлягає частковому задоволенню, як така, що містила вимогу про скасування судового рішення, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		 
		Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Верцюха В.В. задовольнити частково.
		Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2020 року, якою  ОСОБА_1  визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - скасувати.
		Провадження в справі відносно  ОСОБА_1  закрити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя Миколаївського
		апеляційного суду                                 Н.В. Чебанова-Губарєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...