Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2963/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2020. Зареєстровано: 17.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021 (частково)
Результат оскарження 21.01.2021 Східний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2963/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Смірнової О.В. 
		при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСУ", м. Харків до Регіонального відділення Фонду державного майна України по  Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м.Київ про надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень за участю представників:
		позивача  Бондаренка Я.О., ордер №095053 від 10.09.2020 року;
		відповідача  Амельченка С.О., довіреність № 27 від 26.12.2019 року, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСУ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, в якій просить:
		1) Визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю "АРСУ" на проведення невід`ємних поліпшень: нежитлових приміщень кім. № 2 у підвалі (2,3 кв.м.), кім. № 44 на першому поверсі (4,7 кв.м.), кім. №№ 7, 10, 11, 13, 31 (площею 103,1 кв.м.) на першому поверсі п`ятиповерхової нежитлової будівлі, пам`ятка архітектури, інв. № 1, загальною площею 110,1 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" за договором оренди № 6778-Н від 26.06.2019 року;
		2) Визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю "АРСУ" на проведення невід`ємних поліпшень: кім. №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 на другому поверсі, площею 81,10 кв.м. та кім. №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 на третьому поверсі, площею 91,80 кв.м., загальною площею 172,90 кв.м. 5-ти поверхової нежитлової будівлі літ. "А-5" (загальною площею 4999,6 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" за договором оренди № 6779-Н від 26.06.2019 року.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, визнано справу малозначною та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2963/20, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 06.10.2020 об 12:10 год.
		Окрім цього, зазначеною вище ухвалою залучено Фонд державного майна України до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 року розгляд справи відкладено на 13.10.2020 року на 11:45 год.
		13.10.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 23802), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обґрунтованість його дій при розгляді заяв позивача №11/06771 та №11/06772 від 23.07.2020 року, що мали своїм наслідком прийняття відмови у наданні згоди на здійснення невід`ємних поліпшень державного майна, орендованого на підставі договорів №6778-Н та №6779-Н від 26.06.2019 року.
		Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2020 року підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2020 року підтримав відзив, просив у задоволенні позову відмовити.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання 13.10.2020 року не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд установив такі обставини.
		26.06.2019 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області (відповідач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСУ" (позивач, Орендар) укладено договори оренди № 6778-Н (далі - Договір-1) та 6779-Н (далі - Договір-2), які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Попляк О.С. за номерами 1686, 1688 (далі разом - Договори).
		Умови Договорів є ідентичними, відрізняються лише їх предмети.
		Так, предметом Договору-1 є нежитлові приміщення кім. № 2 у підвалі (2,3 кв.м.), кім. № 44 на першому поверсі (4,7 кв.м.), кім. №№ 7, 10, 11, 13, 31 (площею 103,1 кв.м.) на першому поверсі п`ятиповерхової нежитлової будівлі, пам`ятка архітектури, інв. № 1, загальною площею 110,1 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1.
		Предметом Договору-2 є нежитлові приміщення кім. №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 на другому поверсі, площею 81,10 кв.м. та кім. №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 на третьому поверсі, площею 91,80 кв.м., загальною площею 172,90 кв.м. 5-ти поверхової нежитлової будівлі літ. "А-5" (загальною площею 4999,6 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1.
		Пунктом 5.4 Договорів визначено, що Орендар зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
		Відповідно до пункту 6.3 Договорів за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління здійснювати капітальний ремонт, проводити зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.
		Пунктом 4.4. Договорів встановлено, що для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар звертається до Орендодавця згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України 25 травня 2018 року № 686 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 711/32163.
		Позивачем відповідно до умов Договору-1 та вимог законодавства був підготовлений пакет документів на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме: звіт про технічний стан нежитлових приміщень кім. № 2 у підвалі (2,3 кв.м.), кім. № 44 на першому поверсі (4,7 кв.м.), кім. №№ 7, 10, 11, 13, 31 (площею 103,1 кв.м.) на першому поверсі п`ятиповерхової нежитлової будівлі, пам`ятка архітектури, інв. № 1, загальною площею 110,1 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1; зведений кошторис розрахунку вартості будівництва від 02.12.2019 року; інформація про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна (лист органу уповноваженого управляти державним майном від 12.12.2019 року № 3201-03/413410-04 та лист балансоутримувача від 15.01.2020 року № 30); довідка Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" від 15.01.2020 року № 33; лист Головного управління держпраці у Харківській області від 26.06.2020 року № 27/5806/03.02-17/5988; припис ГУ ДСНС України у Харківській області про усунення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020 року № 45; експертна оцінка філії ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА", щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом від 16.06.2020р. № 11-20/07.
		20.07.2020 року листом № 28-07 позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень нерухомого державного нежитлових приміщень кім. № 2 у підвалі (2,3 кв.м.), кім. № 44 на першому поверсі (4,7 кв.м.), кім. №№ 7, 10, 11, 13, 31 (площею 103,1 кв.м.) на першому поверсі п`ятиповерхової нежитлової будівлі, пам`ятка архітектури, інв. № 1, загальною площею 110,1 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1.
		У відповідь, листом від 25.08.2020 року № 11-03-02-07734 відповідач відмовив позивачу у наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна пославшись ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Окрім цього, позивачем відповідно до умов Договору-2 та вимог законодавства був підготовлений пакет документів на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме: звіт про технічний стан нежитлових приміщень площею кім. №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 на другому поверсі, площею 81,10 кв.м. та кім. №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 на третьому поверсі, площею 91,80 кв.м., загальною площею 172,90 кв.м. 5-ти поверхової нежитлової будівлі літ. "А-5" (загальною площею 4999,6 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1; зведений кошторис розрахунку вартості будівництва від 02.12.2019 року; інформація про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна (лист органу уповноваженого управляти державним майном від 11.12.2019 року № 3201-03/413411-04 та лист балансоутримувача від 15.01.2020 року № 32); довідка Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" від 15.01.2020 року № 31; лист Головного управління держпраці у Харківській області від 26.06.2020 року № 27/5805/03.02-17/5889; припис ГУ ДСНС України у Харківській області про усунення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020 року № 45; експертна оцінка філії ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА", щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом від 16.06.2020 року № 10-20/07.
		20.07.2020 року листом № 29-07 позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на проведення невід`ємних поліпшень нерухомого державного нежитлових приміщень кім. №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 на другому поверсі, площею 81,10 кв.м. та кім. №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 на третьому поверсі, площею 91,80 кв.м., загальною площею 172,90 кв.м. 5-ти поверхової нежитлової будівлі літ. "А-5" (загальною площею 4999,6 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1.
		У відповідь, листом від 25.08.2020 року № 11-03-02-07736 відповідач відмовив позивачу у наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна пославшись ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Позивач не погоджуються з відмовою відповідача у наданні дозволу на проведення невід`ємних поліпшень, вважає дані відмови необґрунтованими та незаконними, що і стало причиною для звернення з даним позовом до суду.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає підставними доводи позивача, що така відмова є необґрунтованою, з огляду на таке.
		Відповідно до приписів ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.
		Статтею 4 вказаного Закону України передбачено, що до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.
		Тобто, Фонд державного майна України є суб`єктом владних повноважень, рішення якого можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, але тільки у сфері публічно- правових відносин.
		Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (зазвичай майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (вказана позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 23.02.2016 р. у справі № 21-6551а15 та від 02.03.2016 р. у справі №б-14цс16).
		Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 22.08.2018 року у справі № 826/13571/17 під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Зважаючи, що в основі даного спору є не публічно-правові, а організаційні та майнові відносини, що склались між позивачем та відповідачем щодо реалізації прав орендаря в частині здійснення капітального ремонту та здійснення поліпшень орендованого майна - об`єкта державної власності, обґрунтовані порушенням приватного права суб`єкта господарювання, суд вважає, що даний спір не є публічно-правовим та має розглядатись в порядку господарського судочинства.
		Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 10 квітня 1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями), чинного на момент укладання Договорів, у разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк (не більше п`яти днів та без права продовження строку дії договору оренди) або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи громадської організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національної творчої спілки або її члена під творчі майстерні), релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або осіб з інвалідністю, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", Пенсійного фонду України та його органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження, вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу. Законами України можуть бути визначені інші випадки передачі державного та комунального майна в оренду без проведення конкурсу.
		У зв`язку із тим, що позивач відповідно до своєї статутної діяльності відноситься до підприємства у сфері культури і мистецтва, тому в силу вимог законодавства (чинного на момент укладення Договорів) нерухоме державне майно було передану позивачу в оренду без проведення конкурсу.
		27.12.2019 року набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року, який введений в дію 01.02.2020 року.
		Так, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставами для прийняття рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень є, зокрема, отримання орендарем майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу.
		Проте, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на здійсненні невід`ємних поліпшень не було враховано, що Договори укладено 26 червня 2019 року, тобто, до набрання чинності Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року. Під час укладання спірних договорів сторони керувалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" 10 квітня 1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями). 
		Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
		Тобто, з наведеного вбачається, що норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року, яка встановлює правила, що погіршують становище орендаря, не розповсюджується на Договори, які були укладені до набрання чинності цим Законом та діють до 26.06.2034 року. 
		На спірні правовідносини щодо надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень державного майна, які виникли між позивачем та відповідачем, поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 22697-XІІ від 10.04.1992 року (в редакції, яка була чинною на час укладення договір оренди), яким керувалися сторони під час укладання Договорів. Нормами цього Закону не передбачено жодних обмежень та заборон щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендарями, які уклали договори оренди без проведення конкурсу.
		При цьому, судом враховано, що згідно з абз. 3 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року, Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Тобто, з наведеного вбачається, що норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди, укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладенні до набрання його чинності. 
		Таким чином, посилання відповідача на ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року в якості підстави для відмови в наданні позивачу згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна є безпідставним, оскільки Договори укладено до набрання чинності зазначеним Законом. 
		Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
		Умовами Договорів також визначено право орендаря на здійснення невід`ємних поліпшень. 
		Відповідно до п.5.4 Договорів оренди Орендар зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
		Згідно з пунктом 6.3 Договорів за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління здійснювати капітальний ремонт, проводити зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.
		Для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар звертається до орендодавця згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, який затверджений Наказом Фонду державного майна України 25.05.2018 року № 686 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 року за № 711/32163 (пункт 4.4 Договорів).
		Таким чином, пунктами 4.4, 6.3 Договорів чітко визначено право Орендаря на здійснення невід`ємних поліпшень за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління, отриманою згідно з Порядком від 25.05.2018 року № 686.
		Відповідно до п. 2 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України 25 травня 2018 року № 686 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 р. за № 711/32163 (далі - Порядок), процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи: подання заяви і пакета документів орендарем; розгляд заяви і документації орендаря; прийняття відповідного рішення.
		Згідно з п. 3 Порядку для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву і такі документи: опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності); довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди; звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.
		Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку у разі оренди приміщень, частин будівель і споруд, інформація про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень надається на підставі наданих орендарем документів органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, або за його дорученням чи за його відсутності - балансоутримувачем.
		Згідно з п. 7 Порядку згода на здійснення поліпшень надається з урахуванням висновків комісії та умов договору у формі листа орендодавця орендарю, в якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна.
		На виконання пунктів 4.4, 6.3 Договорів та пп. 3, 4 Порядку позивач отримав згоди балансоутримувача та уповноваженого органу управління орендованим державним майном на проведення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, що підтверджується листами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) від 12.12.2019 року №3201-03/413410-04, та від 12.12.2019 року № 3201-03/413411-04, листами Державної установи Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень (балансоутримувача) від 15.01.2020 року № 30 та від від 15.01.2020 року № 32.
		Доцільність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна для здійснення орендарем його господарської діяльності підтверджено Звітами про технічний стан орендованих нежитлових приміщень, які складені ПП "Архітектурне бюро РІЧ" за замовленням позивача.
		Таким чином, позивачем було дотримано порядок отримання згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна.
		Як вбачається зі змісту листів відповідача від 25.08.2020 року № 11-03-02-07734 та від 25.08.2020 року № 11-03-02-07736 у останнього не виникло жодних нарікань до змісту та форми технічної документації щодо здійснення невід`ємних поліпшень. Також у відповідача не було зауважень і до кошторисної документації.
		Щодо посилань відповідача на наказ Фонду Державного майна України від 03.12.2019 року № 1275, яким прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності  єдиного майнового комплексу ДП "Державний інститут праці і соціально-економічних досліджень", суд зазначає, що позивач звернувся до Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства листом з приводу отримання інформації про доцільність здійснення невід`ємних поліпшень 02.12.2019 року (тобто до прийняття вищенаведеного наказу). 
		Щодо посилань відповідача на відсутність письмово дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини суд зазначає, що вичерпний пакет документів який надається орендодавцю для отримання зводи на проведення невід`ємних поліпшень визначений Порядком, який було надано позивачем в повному обсязі.
		Зважаючи на викладене, відповідач безпідставно посилається на те, що позивачем до заяви надано не всі документи, необхідні для надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, та на те, що деякі з наданих документів не відповідають вимогам Порядку.
		Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998 року "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 року, "Прессос Компанія Нав`єра С.А." та інші проти Бельгії" від 28.10.1995 року, "Пайн Велі Девелопмент Лтд." та інші проти Ірладнії" від 23.10.1991 року визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно законодавства країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи. Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999 р., заява №311107/96, п.54).
		У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.
		Отже, правомірні очікування позивача, є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства України.
		Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Підсумовуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача, які викладено у відзиві на позовну заяву, оскільки як зазначалося судом вище, відповідно до абз. 3 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 року договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Тобто, з наведеного вбачається, що норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладенні до набрання його чинності. 
		Таким чином, норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди, укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладенні до набрання його чинності.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		З урахуванням наведеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач довів суду належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСУ" підлягають задоволенню.
		Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 4204,00 грн.
		На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 525, 530, 610-611, ч. 1 ст. 759, ч. 5 ст. 762, ст. 782, 783, 785 Цивільного кодексу України; ст. 173, ч. 1 ст. 174, ст. 232 Господарського кодексу України; та керуючись ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю "АРСУ" на проведення невід`ємних поліпшень: нежитлових приміщень кім. № 2 у підвалі (2,3 кв.м.), кім. № 44 на першому поверсі (4,7 кв.м.), кім. №№ 7, 10, 11, 13, 31 (площею 103,1 кв.м.) на першому поверсі п`ятиповерхової нежитлової будівлі, пам`ятка архітектури, інв. № 1, загальною площею 110,1 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" за договором оренди № 6778-Н від 26.06.2019 року;
		Визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю "АРСУ" на проведення невід`ємних поліпшень: кім. №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 на другому поверсі, площею 81,10 кв.м. та кім. №№ 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 на третьому поверсі, площею 91,80 кв.м., загальною площею 172,90 кв.м. 5-ти поверхової нежитлової будівлі літ. "А-5" (загальною площею 4999,6 кв.м.), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 1, що перебуває на балансі Державної установи "Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень" за договором оренди № 6779-Н від 26.06.2019 року.
		Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1 код ЄДРПОУ 43023403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСУ" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 1, код ЄДРПОУ 4088888) 4204,00 грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено 19.10.2020 року. 
		 
		 
		СуддяО.В. Смірнова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...