Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/504/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2020. Зареєстровано: 18.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Номер судового провадження: 4734/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		17 листопада 2020 р. Справа № 440/504/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Чалого І.С.,
		суддів: Подобайло З.Г. , П`янової Я.В. ,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 12.03.2020 по справі № 440/504/20 за позовом  ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області 
		про визнання неправомірними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (надалі  ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області,зазначивши третьою особою: Національне агентство з питань запобігання корупції, в якому просить визнати негативними заходами впливу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 та неправомірними дії і рішення керівництва Октябрського районного суду м. Полтави, зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за період 2016-2017 років та 2019 рік, стягнути з Октябрського районного суду м. Полтави моральну шкоду за вжиття негативних заходів впливу та за піддання загрозі вжиття негативних заходів впливу.
		Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 позовну заяву судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області повернуто в частині вимог щодо визнання негативними заходами впливу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 та неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплати за ці дні суддівської винагороди;
		внесення недостовірних відомостей до табелів обліку використання робочого часу щодо кількості відпрацьованого часу та видання наказів головою Октябрського районного суду м. Полтави про зменшення розміру суддівської винагороди пропорційно відпрацьованому часу за 15.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 29.09.2016, 07.10.2016, 12.10.2016, 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.03.2019, 27.11.2019;
		подання головою Октябрського районного суду м. Полтави  ОСОБА_2 дисциплінарних скарг від 16.01.2018, 17.01.2018, 18.01.2018, на підставі яких суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності; подання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 дисциплінарних скарг від 20.06.2019 та 27.11.2019, що створюють стосовно викривача ОСОБА_1 загрозу застосування негативних заходів впливу;
		порушення прав на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, надання додаткової відпустки окремо від основної, застосованого наказами голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 від 19.02.2016 та 04.04.2016; відмови у наданні щорічної основної відпустки за період з 01.06.2015 по 31.05.2016 та щорічної додаткової відпустки за 2016 рік головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 після скасування наказів Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2016 та 04.04.2016 на підставі рішення суду; відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 у наданні відпусток 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 20.11.2019 та щодо внесення корегувань у графік відпусток на 2019 рік;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 в оформленні відрядження для участі в семінарі Справедливість: закон і суспільство, який проводив 21- 25.09.2016 Aspen Institute Kyiv; для проїзду 06.07.2016 до м. Харків для участі в навчальному тренінгу з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини для суддів загальної юрисдикції, який фінансувався ОБСЄ; для участі в Першому очному семінарі навчального курсу Стандарти прав людини в практиці адвокатів та суддів з 14 по 16.11.2018;
		видача головою Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М. негативної характеристики на ОСОБА_1 без зазначення дати, що була їй вручена для ознайомлення 29.09.2016; видача головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 негативної характеристики на ОСОБА_1 без зазначення дати, виданої на запит Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, що надавалась ОСОБА_1 на ознайомлення 04.12.2017; 
		ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 23.06.2017 із внесенням до порядку денного питань: 1) Обговорення публікації судді ОСОБА_1 на її сторінці Фейсбук щодо оцінки рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави, яке стосувалося внутрішньої діяльності суду від 20.06.2017; 2) Обговорення виступу судді ОСОБА_1 у політичному токшоу Інша Україна від 14.06.2017, а також подальші звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України. Президента України Порошенка П.О. від 26.06.2017;
		ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 31.08.2017 із внесенням до порядку денного питання Обговорення публікації судді ОСОБА_1 на її сторінці у соціальній мережі Фейсбук щодо направлення нею відкритого листа Генеральному прокурору України та змісту цього листа та звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Ради суддів України від 07.09.2017 для надання оцінки діям судді Октябрського районною суду м. Полтави ОСОБА_1 з точки зору дотримання Кодексу суддівської етики; 
		ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 26.12.2018 із внесенням до порядку денного питання про визначення спеціалізації судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 без надання їй проектів документів з питань порядку денного та проекту рішення зборів суддів, що призвело до затвердження рішенням зборів для судді ОСОБА_1 дискримінаційної спеціалізації;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 від внесення змін до графіку чергувань слідчих суддів, зокрема перенесення чергування судді ОСОБА_1 з 08.06.2019 року на іншу дату;
		звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 з листом від 23.07.2019 до Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої Ради Правосуддя (Офісу Президента України);
		покладення головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 на помічника судді ОСОБА_1 - ОСОБА_3 додаткових функцій, які не передбачені Положенням про помічника судді, затвердженого рішенням РСУ № 21 від 18.05.2018, без врахування фактичної ситуації з навантаженням на слідчих суддів, зокрема проведення аналізу судової практики згідно з листом Полтавського апеляційного суду №01-22/ЕП-302/19-Вих від 01.08.2019;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 у наданні копій документів, що стосуються суб`єкта персональних даних - ОСОБА_1 , зокрема на її запити від 25.10.2016, 14.12.2017, 09.08.2019, 22.08.2019; керівником апарату Октябрського районного суду м. Полтави Місюрою Н.С. на запит від 19.12.2019;
		внесення неправдивої інформації до Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи та здійснення автоматичного розподілу 22.12.2018 8 цивільних справ, що не відповідали визначеній судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 спеціалізації; внесення неправдивої інформації до Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи та здійснення автоматичного розподілу судових справ під час фактичної відсутності на робочому місці судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., зокрема 14.03.2019. 05.06.2019, 07.06.2019, 08.06.2019 та під час її перебування у нарадчій кімнаті 14.06.2019; 
		дискримінаційне незастосування заборони автоматизованого розподілу судових справ перед короткочасними відпустками, що надавалися у періоди: 19-26.02.2019, 04.04.2019, 17.04.2019, 24-25.04.2019; 08-11.01.2020;
		рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2018, яким судді ОСОБА_1 було визначено дискримінаційну спеціалізацію щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді; 
		рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2019, яким судді Гольник Л.В визначена спеціалізація з розгляду цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді;
		стягнення з Октябрського районного суду м. Полтави моральну шкоду за вжиття негативних заходів впливу та за піддання загрозі вжиття негативних заходів впливу.
		Цією ж ухвалою відмовлено судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017.
		Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що винесення такої ухвали суперечить завданням та ос новним засадам адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України), положенням Закону України "Про запо бігання корупції" (в частині державних гарантій захисту викривачів) та свідчить про намір судді ОСОБА_4 ухилитися від розгляду справи по суті, що для неї як позивача рівнозначне відмові в доступі до правосуддя. Зазначає, що вказівка надати пояснення поважності причин пропуску строку звернення до суду у співставленні з кожною позовною вимогою не враховує те, що вона не оскаржує управлінські рішення керівництва Октябрського районного суду м. Полтави як такі, а просить суд визнати відповідні дії негативними заходами впливу стосовно неї як викривача корупційного злочину. В апеляційній скарзі заявниця наводить приклади кожного виду негатив них заходів впливу, що дії ОСОБА_2 та залежних від нього керівників та відповідальних працівників апарату суду з переслідування її як викривача носять комплексний, системний і безперервний характер, мають значну протяжність у часі, що не завершилася дотепер, та взаємо пов`язані між собою. Так, стверджує, що виплати суддівської винагороди в неповному обсязі з причин нібито порушень нею трудової дисципліни розпочалися з 06.07.2016 та мали місце востаннє за 27.11.2019. Подання ОСОБА_2 дисциплінарних скарг на неї з приводу нібито порушень трудової дис ципліни, що створює стосовно неї як викривача загрозу застосування негативних заходів впливу триває з 23.09.2016 по 27.11.2019 включно. Порушення прав на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, надання додаткової відпустки окремо від основної, застосовані наказами голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 від 19.02.2016 та 04.04.2016, та подальші відмови у наданні днів відпус ток у рахунок щорічної основної відпустки за період з 01.06.2015 по 31.05.2016 та щорічної до даткової відпустки за 2016 рік призвели до того, що на момент останньої відмови, 20.11.2019, вона мала 8 невикористаних днів відпусток тільки за період 01.06.2015-31.05.2016. Звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 до різних ін станцій, зокрема й до органів державної влади, у т. ч. з подачею негативних характеристик на неї, з метою завадити її суддівській кар`єрі відбувалися, починаючи з 29.09.2016 і до 23.07.2019 включно, а дізналася вона про зміст останнього звернення та які до нього документи до дані тільки після направлення 03.09.2019 до Офісу Президента України запиту на інфор мацію (відповідь Департаменту доступу до публічної інформації Офісу Президента України була надіслана мені 17.09.2019 № 12-09/4375). ОСОБА_1 звертає увагу на те, що тривалий час намагалася отримати правовий захист від інших органів: РСУ (органу суддівського самоврядування), НАЗК (державного органу, що здійснює захист прав викривачів), ВРП (конституційного органу, що захищає незалежність суддів), і відповідні процеси не завершилися на час її звернення з позовом до суду. Також зазначає, що основний пункт позовних вимог - зобов`язати ТУ ДСА України в Полтавській області здійснити перерахунок її суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік. Звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право, у разі пору шення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком. Враховуючи викладене, вважає, що нею в частині позовних вимог не пропущено строк звернення до суду, в іншій частині - вказані належні підстави для поновлення такого строку. Стосовно нарахування судового збору в розмірі 21020,00 грн, стверджує, що суд штучно розділив негативні заходи впливу за складовими, із відповідним визнанням кожної самос тійною позовною вимогою. У дійсності ж позов містить три позовні вимоги - з детальною конкре тизацією першої (адже мова йде не про розрізнені випадки порушення її соціальних і трудових прав, а про комплекс взаємопов`язаних дій з переслідування її як викривача / у термінології ЗУ "Про запобігання корупції" - застосування негативних заходів впливу, перелік яких не може бути вичерпним).
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на противагу висновку суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з підстав того, що позовні вимоги були предметом судового розгляду в справі № 440/4178/18, де Полтавський окружний адміністратив ний суд рішенням від 01.03.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю, зазначила, що суди трьох інстанцій в справі № 440/4178/18 вважали можливим відновлення її прав і задоволення позовних вимог у разі залучення як відповідача Октябрського районного суду м. Полтави, а не тільки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, що й було нею зроблено остан нім позовом; цей позов охоплював також випадки неповної виплати суддівської винагороди за 2019 рік; його предметом є захист прав і свобод викривача корупційного злочину в повному обсязі вчинених стосовно неї негативних заходів впливу. Тобто, останній позов стосувався іншого складу відповідачів у справі, містив відмінні від попереднього позову підстави звернення до суду, відображені в переліку позовних вимог, та принципово інший предмет позову. Перенесення суддею акценту на визнання неправомірними дій та рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави "у зв язку з чим оцінку таким діям чи рі шенням суд має надавати окремо за кожним заявленим у позові випадком" повністю спотворило суть її позовних вимог та обраний спосіб судового захисту своїх прав і свобод як викри вача корупційного злочину.
		Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.01.2020 суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вказаними вище позовними вимогами.
		Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 клопотання заявниці про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, а позовну заяву - без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою із поясненням щодо поважності причин пропуску у співставленні з кожною позовною вимогою, яка виходить за межі шестимісячного строку, а також доказів сплати судового збору в розмірі 21 020,00 грн або доказів про наявність підстав для звільнення від його сплати.
		10.03.2020 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що у частині позовних вимог не пропущено строк звернення до суду, в іншій частині - вказані належні підстави для поновлення такого строку. З приводу сплати судового збору у розмірі 21020,00 грн позивач вказала, що поданий позов містить лише три позовні вимоги, які спрямовані на відновлення порушених соціальних і трудових прав.
		У зв`язку з неусуненням недоліків, визначених судом, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 позовну заяву судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. в частині вимог щодо визнання негативними заходами впливу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , та неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави, стягнення з Октябрського районного суду м. Полтави моральну шкоду за вжиття негативних заходів впливу та за піддання загрозі вжиття негативних заходів впливу повернуто позивачеві та в частині вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі.
		Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявник не скористався своїм правом на усунення недоліків позовної заяви ні у строк визначений судом, ні до теперішнього часу, суд, в силу вимог ч. 2 ст. 123, ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язаний повернути позовну заяву позивачеві.
		Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області здійснити перерахунок її суддівської винагороди за період 2016-2017 років, а саме за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 15.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 28.09.2016, 29.09.2016, 07.10.2016, 11.10.2016, 12.10.2016, 18.10.2016, 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 16.03.2017, 05.04.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснити виплату суддівської винагороди позивачу у повному обсязі, вже були предметом судового розгляду у справі №440/4178/18, де Полтавський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.03.2019, яке набрало законної сили 21.10.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 позовну заяву в частині вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за 2019 рік, зокрема за 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019 виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснити виплату суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. у повному обсязі з урахуванням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/504/20.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв`язку з надходженням 14.04.2020 від неї заяви про залишення вищезазначеного позову без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеному в ухвалі від 12.03.2020, з таких підстав. 
		З огляду на матеріали справи, між позивачем та Октябрським районним судом міста Полтави має місце спір з приводу обліку робочого часу та застосування пропорційної оплати праці. Позивачка стверджує, що до неї, як до особи, яка набула статусу викривача корупційного злочину, застосовуються заходи негативного впливу з боку керівництва Октябрського районного суду м. Полтави та порушуються вимоги частини третьої статті 53 Закону України "Про запобігання корупції".
		Як зазначає сама позивачка в апеляційній скарзі, ключовим спірним питання у цій справі є правомірність відмови керівництва суду здійснити перерахунок суддівської винагороди, яку недоотримала позивач за період 2016-2017 років та кореспондуючи вимоги про стягнення заборгованості з виплати винагороди за рахунок коштів Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області. 
		Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі суд першої інстанції керувався статтею 170 КАС України та виходив з того, що заявлені вимоги про здійснення перерахунку суддівської винагороди за період 2016-2017 років, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснення виплати суддівської винагороди позивачу у повному обсязі, вже були предметом судового розгляду у справі №440/4178/18, де Полтавський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.03.2019, яке набрало законної сили 21.10.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
		Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		З аналізу наведеної вище процесуальної норми права, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України є сукупність таких умов: тотожність спору, в яких підстави, предмет позову та сторони співпадають.
		Детально дослідивши зміст судових рішень, які були прийняті у справі № 440/4178/18, суд апеляційної інстанції встановив, що в цій справі предметом позову так само становили вимоги про нарахування та стягнення суддівської винагороди за період 2016-2017 роках. Водночас в цій справі суди всіх інстанції дійшли висновку, що без надходження наказів голови суду про скасування наказів про пропорційну оплату відпрацьованого часу щодо судді ОСОБА_1 за спірні періоди 2016-2017 років у ТУ ДСА в Полтавській області відсутні підстави для проведення перерахунку суддівської винагороди позивачу. Отже, не заперечуючи права позивачки на перерахунок та виплату суддівської винагороди, всі судові інстанції однозначно наголосили на тому, що для вирішення спору необхідно залучення другого відповідача - безпосереднього роботодавця Октябрського районного суду м. Полтави в поєднанні з вимогами про визнання протиправними та скасування наказів про пропорційну оплату відпрацьованого часу.
		Зі змісту позовної заяви в справі, що розглядається, вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на нові, порівняно зі справою № 440/4178/18, докази та інші обставини справи, зазначає другим відповідачем Октябрського районного суду м. Полтави, а вимоги про перерахунок та виплату суддівської винагороди поєднує з вимогами про визнання неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплати за ці дні суддівської винагороди.
		Колегія суддів зазначає, що такі докази та обставини не були предметом дослідження у справі № 440/504/20 та є новими підставами позову, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження є такими, що перешкоджають позивачці скористатися її правом доступу до правосуддя .
		При цьому, тотожність інформації, яку містять нові докази та їх значення для вирішення справи, може бути встановлено лише за наслідками розгляду справи по суті, перевірки та оцінки доказів постановлення судового рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
		Колегія суддів уважає, що до заявлених позивачкою вимог про визнання неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплати за ці дні суддівської винагороди, як і до вимог про здійснення перерахунку суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років та 2019 рік, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснення виплати суддівської винагороди у повному обсязі з урахуванням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" неможливо застосувати строки звернення до суду.
		Аналіз змісту ч. 2 статті 233 КЗпП України свідчить про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
		В контексті розгляду цієї справи вимоги про визнання протиправними дій та рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави як передумова застосування інших способів захисту порушеного права (нарахування та виплату суддівської винагороди) як наслідок протиправності такої дії та/або рішення є однією вимогою. Накази голови суду щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплата за ці дні суддівської винагороди лише в сукупності позбавляють позивачку права на належний розмір суддівської винагороди. Відповідно визнання неправомірними таких рішень та зобов`язання нарахувати суддівську винагороду є способом захисту одного права на своєчасне одержання винагороди за працю.
		Отже, вимоги про визнання неправомірними дій та рішень (наказів голови суду) в поєднанні з вимогами про перерахунок та виплату суддівської винагороди слід диференціювати як одну вимогу, з якою позивач не обмежена в строках звернення до суду (ст. 233 КЗпП України) та не має обов`язку сплачувати судовий збір (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір").
		Враховуючи наведене вище нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в частині вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017.
		Крім того, суд першої інстанції, неповно дослідивши зміст позовних вимог, дійшов помилкового висновку про пропущення позивачкою строку звернення до суду із вимогами про визнання негативними заходами впливу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 та неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплати за ці дні суддівської винагороди, та необхідністю сплати за ці вимоги при зверненні до суду судового збору, як за окрему немайнову вимогу.
		Продовжуючи розгляд справи, колегія суддів акцентує увагу на тому, що, окрім зазначених вимог, позивачка просила визнати негативними заходами впливу такі дії керівництва Октябрського районного суду м. Полтави : 
		внесення недостовірних відомостей до табелів обліку використання робочого часу щодо кількості відпрацьованого часу та видання наказів головою Октябрського районного суду м. Полтави про зменшення розміру суддівської винагороди пропорційно відпрацьованому часу за 15.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 29.09.2016, 07.10.2016, 12.10.2016, 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.03.2019, 27.11.2019;
		подання головою Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М. дисциплінарних скарг від 16.01.2018, 17.01.2018, 18.01.2018, на підставі яких суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності; подання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 дисциплінарних скарг від 20.06.2019 та 27.11.2019, що створюють стосовно викривача ОСОБА_1 загрозу застосування негативних заходів впливу;
		порушення прав на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, надання додаткової відпустки окремо від основної, застосованого наказами голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 від 19.02.2016 та 04.04.2016; відмови у наданні щорічної основної відпустки за період з 01.06.2015 по 31.05.2016 та щорічної додаткової відпустки за 2016 рік головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 після скасування наказів Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2016 та 04.04.2016 на підставі рішення суду; відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 у наданні відпусток 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 20.11.2019 та щодо внесення корегувань у графік відпусток на 2019 рік;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 в оформленні відрядження для участі в семінарі Справедливість: закон і суспільство, який проводив 21- 25.09.2016 Aspen Institute Kyiv; для проїзду 06.07.2016 до м. Харків для участі в навчальному тренінгу з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини для суддів загальної юрисдикції, який фінансувався ОБСЄ; для участі в Першому очному семінарі навчального курсу Стандарти прав людини в практиці адвокатів та суддів з 14 по 16.11.2018;
		видача головою Октябрського районного суду м. Полтави Струковим О.М. негативної характеристики на ОСОБА_1 без зазначення дати, що була їй вручена для ознайомлення 29.09.2016; видача головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 негативної характеристики на ОСОБА_1 без зазначення дати, виданої на запит Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, що надавалась ОСОБА_1 на ознайомлення 04.12.2017; 
		ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 23.06.2017 із внесенням до порядку денного питань: 1) Обговорення публікації судді ОСОБА_1 на її сторінці Фейсбук щодо оцінки рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави, яке стосувалося внутрішньої діяльності суду від 20.06.2017; 2) Обговорення виступу судді ОСОБА_1 у політичному токшоу Інша Україна від 14.06.2017, а також подальші звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України. Президента України Порошенка П.О. від 26.06.2017;
		ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 31.08.2017 із внесенням до порядку денного питання Обговорення публікації судді ОСОБА_1 на її сторінці у соціальній мережі Фейсбук щодо направлення нею відкритого листа Генеральному прокурору України та змісту цього листа та звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Ради суддів України від 07.09.2017 для надання оцінки діям судді Октябрського районною суду м. Полтави ОСОБА_1 з точки зору дотримання Кодексу суддівської етики; ініціювання головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 проведення зборів Октябрського районного суду м. Полтави 26.12.2018 із внесенням до порядку денного питання про визначення спеціалізації судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 без надання їй проектів документів з питань порядку денного та проекту рішення зборів суддів, що призвело до затвердження рішенням зборів для судді ОСОБА_1 дискримінаційної спеціалізації;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 від внесення змін до графіку чергувань слідчих суддів, зокрема перенесення чергування судді ОСОБА_1 з 08.06.2019 року на іншу дату;
		звернення голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 з листом від 23.07.2019 до Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої Ради Правосуддя (Офісу Президента України);
		покладення головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 на помічника судді ОСОБА_1 - ОСОБА_3 додаткових функцій, які не передбачені Положенням про помічника судді, затвердженого рішенням РСУ № 21 від 18.05.2018, без врахування фактичної ситуації з навантаженням на слідчих суддів, зокрема проведення аналізу судової практики згідно з листом Полтавського апеляційного суду №01-22/ЕП-302/19-Вих від 01.08.2019;
		відмови голови Октябрського районного суду м. Полтави Струкова О.М. у наданні копій документів, що стосуються суб`єкта персональних даних - ОСОБА_1 , зокрема на її запити від 25.10.2016, 14.12.2017, 09.08.2019, 22.08.2019; керівником апарату Октябрського районного суду м. Полтави Місюрою Н.С. на запит від 19.12.2019;
		внесення неправдивої інформації до Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи та здійснення автоматичного розподілу 22.12.2018 8 цивільних справ, що не відповідали визначеній судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 спеціалізації; внесення неправдивої інформації до Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи та здійснення автоматичного розподілу судових справ під час фактичної відсутності на робочому місці судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., зокрема 14.03.2019. 05.06.2019, 07.06.2019, 08.06.2019 та під час її перебування у нарадчій кімнаті 14.06.2019; дискримінаційне незастосування заборони автоматизованого розподілу судових справ перед короткочасними відпустками, що надавалися у періоди: 19-26.02.2019, 04.04.2019, 17.04.2019, 24-25.04.2019; 08-11.01.2020;
		стягнення з Октябрського районного суду м. Полтави моральну шкоду за вжиття негативних заходів впливу та за піддання загрозі вжиття негативних заходів впливу.
		Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вважав, що позивачкою пропущено строки звернення до суду, а підстави, які позивачка вказала в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд визнав недостатніми. Також суд першої інстанції нарахував 25 вимог немайнового характеру, крім тих, які не підлягають оплаті судовим збором, та зобов`язав позивачку надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 21020,00 грн.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що не сплата позивачкою судового збору є первинною підставою для повернення позовної заяви. 
		В апеляційній скарзі позивач стверджує, що вона не оскаржує управлінські рішення керівництва Октябрського районного суду м. Полтави як такі, а просить суд визнати відповідні дії негативними заходами впливу стосовно неї як викривача корупційного злочину, а тому всі заявлені нею вимоги по суті є однією вимогою немайнового характеру.
		Надаючи правову оцінку заявленим аргументам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів ураховує таке.
		Враховуючи повідомлені позивачкою обставини в поєднанні з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 816/1874/17, суд апеляційної інстанції вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 набула статусу викривача та здобула відповідний імунітет.
		Колегія суддів зазначає, що 01 січня 2020 року в Україні набув чинності Закон "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції" № 198-IX від 17.10.2019 (далі  Закон №198). Так, до Закону України "Про запобігання корупції" №1700  VII від 14.10.2014 (далі  Закон №1700) вносяться зміни стосовно визначення правового статусу викривачів корупції, їхніх прав і гарантій захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію.
		Частиною 1 статті 1 Закону №1700 визначено, що викривач  є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
		Відповідно до ч. 1- 4 статті 53-4 Закону № 1700 викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.
		У разі відсторонення працівника, який є викривачем, від виконання трудових обов`язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік.
		Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту), наданні адміністративних та інших послуг у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їх трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		Викривачу, його близьким особам, права яких порушені всупереч положенням частин першої - третьої цієї статті, гарантується поновлення їх порушених прав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів не заперечує право позивачки на звернення до суду із вимогами про визнання негативними заходами впливу формально правомірних рішень і дій голови суду, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших суддів/працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до судді/працівника у подібних ситуаціях раніше з метою поновлення порушених, на її думку, прав.
		Водночас, чинні правові норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не містять приписів про надання пільг зі сплати судового збору у випадку звернення до суду із вимогами про визнання негативними заходами впливу управлінських дій та рішень, в той час як п. 9 ч. 2 ст. 53-3 Закону №1700 надає викривачу право лише на відшкодування витрат у зв`язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв`язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір.
		З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що особа, яка набула статусу викривача, має право на відшкодування в майбутньому судових витрат, зокрема, пов`язаних з наданням такій особі професійної правничої допомоги та сплати нею судового збору у випадку звернення до суду за захистом порушених прав. Водночас норми вказаного Закону не передбачають право на звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору безпосередньо під час звернення до суду та кореспондуючого обов`язку суду звільнити від сплати судового збору викривача на стадії відкриття провадження у справі, а лише визначають механізм реалізації такого права на відшкодування в подальшому. 
		З огляду на матеріали справи, колегія суддів не убачає підстав, які б надавали можливість суду відстрочити або звільнити заявницю від процесуального обов`язку сплати судового збору за заявлені нею 14 (чотирнадцять) вищенаведених вимог позову. 
		Посилання заявниці в апеляційній скарзі, що вказані вимоги позову є однією вимогою колегія суддів відхиляє з таких підстав.
		Критерієм для розмежування позовних вимог є те, чи може бути кожна з заявлених позовних вимог у випадку звернення до суду розглянута як самостійна справа.
		Дослідивши вимоги позову, суд апеляційної інстанції зважає на те, що наведені, на думку позивачки, випадки застосування до неї негативних заходів впливу стосуються різних обставин, періоду часу, підстав виникнення, способів реалізації, що вимагає від суду ретельного з`ясування обставин та надання правової оцінки окремо кожному заявленому випадку застосування негативних заходів впливу. При цьому кожна з заявлених вимог потребує окремого визначення кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов`язку.
		За таких обставин, колегія суддів зазначає, що кожна з перерахованих вище вимог позову може бути самостійною підставою для звернення до суду, а тому є об`єктом справляння судового збору за кожну вимогу окремо у випадку об`єднання у позові одночасно кількох позовних вимог.
		Слід зазначити, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію. 
		У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави [5].
		Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року)
		З урахуванням наведеного вище, колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для сплати судового збору та вважає, що за кожну із перерахованих вище позовних вимог (чотирнадцять вимог) позивачка має обов`язок сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
		Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що позивачкою не конкретизовано розмір моральної шкоди, яку вона просить стягнути за застосування до неї негативних заходів впливу.
		При цьому врахуванню підлягає те, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується з правовою позицією, викладено в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
		Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що з-поміж заявлених позивачкою вимог дві вимоги щодо визнання негативними заходами впливу та визнання протиправними дій та рішень стосуються рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2018, яким судді ОСОБА_1 було визначено дискримінаційну спеціалізацію щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді та рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2019, яким судді ОСОБА_1 визначена спеціалізація з розгляду цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді.
		Колегія суддів ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 804/4177/17 дійшла висновку, що збори суддів як орган суддівського самоврядування, який обговорює питання внутрішньої діяльності суду та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України. Встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання протиправним такого рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах. Відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу.
		Враховуючи викладене вище, колегія суддів уважає, що спір, предметом якого є рішення органу суддівського самоврядування, не є публічно-правовим, не підлягає під визначення справи адміністративної юрисдикції та взагалі не є предметом судового розгляду.
		Отже, у випадку надходження позову, предметом якого є визнання протиправним рішення зборів суду, суд має постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підсудність вказаних позовних вимог адміністративному суду та замість того, щоб відмовити у відкритті, без достатніх правових підстав повернув позов в цій частині.
		Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 років, зокрема за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017.
		Так само помилковими є висновки суду першої інстанції про пропуск позивачкою строку звернення до суду та необхідність справляння судового збору в частині вимог щодо визнання негативними заходами впливу стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 та неправомірними дій і рішень керівництва Октябрського районного суду м. Полтави щодо оформлення прогулів із внесенням до табелів обліку використання робочого часу позначки прогул за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019 та невиплати за ці дні суддівської винагороди.
		Також суд першої інстанції безпідставно вважав, що вимоги про визнання негативними заходами впливу та визнання протиправними дій та рішень стосуються рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 26.12.2018, яким судді ОСОБА_1 було визначено дискримінаційну спеціалізацію щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді та рішення зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2019, яким судді Гольник Л.В визначена спеціалізація з розгляду цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення та виконання повноважень слідчого судді, можуть бути предметом судового розгляду.
		Наведені вище порушення норм процесуального права призвело до того, що суд першої інстанції неправильно визначився зі змістом та кількістю позовних вимог, що мало наслідком неправильне обрахування судового збору, який справляється за подання цих позовних вимог.
		В свою чергу, помилкове визначення в ухвалі про залишення позовної заяви без руху розміру судового збору, який необхідно сплатити при зверненні до суду, призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про повернення позовної заяви в іншій частині позовних вимог. 
		Також колегія суддів уважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення до участі у справі у якості третьої особи Національне агентство з питань запобігання корупції.
		Відповідно до частини третьої статті 49 КАС України Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
		З урахуванням вказаних положень процесуального закону, з огляду на характер спірних правовідносин у цій справі, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції повинен був залучити Національне агентство з питань запобігання корупції до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		Враховуючи висновки колегії суддів про наявність підстав для повернення позовної заяви для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що питання про залучення третьої особи має бути вирішено безпосередньо судом першої інстанції, а тому не вбачає за необхідне вирішувати питання та задовольняти клопотання про залучення Національного агентства з питань запобігання корупції до участі у справі у якості третьої особи на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 440/504/20.
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
		Суд першої інстанції ухвалив судове рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням наведених вище висновків суду апеляційної інстанції та залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне агентство з питань запобігання корупції. 
		Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі № 440/504/20 скасувати
		Направити справу № 440/504/20 для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду . 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Головуючий суддя І.С. Чалий Судді   З.Г. Подобайло   Я.В. П`янова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...