Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 138/1084/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Номер судового провадження: 51-5523ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020020220000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала Іменем України
		17 листопада 2020 року м. Київ
		справа № 138/1084/20 провадження № 51-5523ск20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_4  на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області 
		від 03 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду 
		від 18 вересня 2020 року,
		встановив: 
		За вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03 червня 2020 року
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя 
		 АДРЕСА_1 ,
		 
		засуджено за ч. 2 ст. 299 Кримінального кодексу України (далі  КК України) до покарання у видіпозбавлення волі на строк 3 роки.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до вказаного покарання невідбутої частини покарання за вироком 
		Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20січня 2020 року ОСОБА_4 призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 
		2020 року вирок щодо   ОСОБА_5 залишено без змін.
		За вироком суду  ОСОБА_4  засуджений за те, що він 22 лютого 
		2020 року приблизно о 19:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 
		в 
		АДРЕСА_1 , у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_6 із застосуванням жорстоких методів вчинив знущання над собакою, а саме, використовуючи господарський ніж, умисно перерізав ним горло собаці, завдаючи тварині істотного болю та страждання, внаслідок чого собака померла. 
		У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і його особі через суворість. Просить пом`якшити призначене покарання із застосуванням до нього положень статей 69, 75 КК України. Стверджує про незастосування судами ч. 4 ст. 70 ККУкраїни, посилаючись, зокрема, на висновок Верховного Суду України, викладений 
		у постанові від 27 березня 2018 року (справа № 754/2749/17). Крім того, зазначає про можливість застосування до нього Закону України 
		від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII«Про амністію у 2016 році».
		Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, Верховний Суд дійшов такого висновку.
		Висновок суду про доведеність винуватості   ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій не оспорюються.
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно зі ст. 69 ККУкраїни за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі.
		За змістом ст. 75 ККУкраїни застосування закріплених у ній правилє допустимим лише за наявності в суду обґрунтованих підстав вважати, що виходячи з тяжкості злочину, даних про особу винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого можливе без його ізоляції від суспільства.
		Як убачається з копій судових рішень, призначаючи  ОСОБА_7  покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину,який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу, а саме те, що він раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, розлучений, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває. Обставинами, які пом`якшують покарання, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння і рецидив злочину.
		Як видно з вироку суду першої інстанції, під час розгляду справи суд не встановив обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, як це передбачено ст. 69 КК України.
		Таким чином, призначене ОСОБА_7  покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, підстав для його пом`якшення, у тому числі із застосуванням статей 69, 75 КК України, немає. Обставини, які би вказували не те, що покарання є явно несправедливим через суворість, відсутні.
		Крім того, згідно з наданою копією ухвали під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо виду і розміру покарання   ОСОБА_7  за вчинений злочин, вказавши, що воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України. Взявши до уваги вищезазначені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення   ОСОБА_7  покарання в межах санкції 
		ч. 2 ст. 299 КК України.
		Ураховуючи наведене, обставини, що вказують на явну несправедливість призначеного  ОСОБА_7 покарання через його суворість, а також необхідність застосування до нього положень статей 69, 75 КК України, відсутні.
		Доводи засудженого про можливість застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році»є необґрунтованими.
		Відповідно до ст. 13 цього Закону, що набрав чинності 07 вересня 2017 року, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Засуджений ОСОБА_6  вчинив злочин 22 лютого 
		2020 року, тобто після набрання Законом чинності, тому підстави для його застосування відсутні.
		Крім того, безпідставними є посилання засудженого на висновок Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 754/2749/17), оскільки у вказаному кримінальному провадженні особа вчинила злочин до постановлення вироку, яким останню було звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку, а не в період іспитового строку, тоді як  ОСОБА_4 вчинив злочини саме під час іспитового строку.
		Переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) ретельно перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого та його захисника, і дав на них мотивовані відповіді, з якими погоджується і суд касаційної інстанції. 
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає приписам статей 370, 419 КПК України.
		Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність оспорюваних вказаних судових рішень з підстав, зазначених у касаційній скарзі, засуджений не навів, і таких даних зі змісту судових рішень не вбачається.
		 
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
		п о с т а н о в и в:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4  на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 вересня 2020 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		С у д д і:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...