Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/1530/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2020. Зареєстровано: 18.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2020.

Номер судового провадження: 3/148/998/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 148/1530/20
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   17 листопада 2020 року Тульчинського районного суду 
		                                                  Вінницької області 
		 
		В складі головуючого судді:     Ковганича С.В.
		за участю правопорушника ОСОБА_1 
		 
		розглянувши матеріали,які надійшли з Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області про притягненнядоадміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення ст. 44-3 КУпАП, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		   11.09.2020 о 20:40 год. ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. О. Степанюка, 5 в приміщенні магазину «Сипка» здійснювала торгівлю без засобів індивідуального захисту, чим порушила вимоги п. 10 п.п. 1 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
		   В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину не визнала у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, пояснивши, що дійсно працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований в АДРЕСА_2 . Торгівлю в магазині здійснює завжди в засобах індивідуального захисту (в масці). 11.09.2020 ввечері за декілька хвилин до закриття магазину вона приспустивши маску, почала збиратися до закриття магазину, проте в цей час до магазину зайшла відвідувач. Відпускаючи відвідувача побачила як в магазин зайшли працівники поліції і запитали чому вона без маски, вона їм пояснила, що магазин вже закривається і маску щойно приспустила. Проте працівники поліції не реагуючи на її пояснення склали відносно неї протокол за порушення умов карантину та протиепідемічних заходів. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення її до адміністративної відповідальності безпідставним. Склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП у її діях відсутній.
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст. 129Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		В статті 1Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Згідност.29 Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»№ 1645-ІІІвід 06квітня2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020 року, з урахуванням змін та доповнень, на усій території України був установлений карантин з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року, який неодноразово був продовжений. 
		Постановою КМУ від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»карантин подовжено до 31 жовтня 2020 року
		Згідно з пп.1 п.10постанови КабінетуМіністрів України«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»№ 641 від 22.07.2020, (що діяла станом на момент вчинення правопорушення) заборонено перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 )» внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який доповнено ст. 44-3 наступного змісту: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
		Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
		(а.с.2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбачені ст. 44-3 КУпАП; 
		- рапортами ДОП Тульчинського ВП від 11.09.2020 (а.с.5-9);
		- СD диском з відеозаписом зробленим уприміщенні магазину« ІНФОРМАЦІЯ_2 »»,що розміщенийв м.Тульчині11.09.2020 (а.с. 4), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 11.09.2020 перебувала в приміщенні даного магазину за прилавком в якості продавця без одягненого у встановленому законом порядку засобу індивідуального захисту - маски та здійснювала відпуск покупця, який також був без одягненого засобу індивідуального захисту  маски.
		Твердження ОСОБА_1 про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Така позиція правопорушника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. 
		На оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події чітко вбачаєтьсяфакт перебування ОСОБА_1  в приміщенні магазину за прилавком в якості продавця без одягненого у встановленому законом порядку засобу індивідуального захисту  маски.
		Аналізуючи вищенаведеніфакти,оцінивши дослідженів судовомузасіданні докази,у їхсукупності тавзаємозв`язку,вважаю,що вина ОСОБА_1 у вчиненніправопорушення передбаченогост.44-3КУпАП повністюдоведена ісумніву невикликає і правопорушник повинна нести передбачену законом відповідальність. 
		При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34,35 КУпАП, суд не вбачає.
		У відповідності дост. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
		Згідно зст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
		Згідност. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Так якв судовомузасіданні доведенавинуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняпередбаченого ст.44-3КУпАП,тому,з врахуваннямвимог ст..33цього жКодексу,а саме,характеру вчиненихправопорушень,особи порушника,ступіня йоговини,майнового стану,приходжу довисновку пронеобхідність призначеннястягнення вмежах санкціїст.44-3КУпАП - у виді сплати штрафу в дохід держави. Даний вид адміністративних стягнень згідно ст.. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.
		   Відповідно дост. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 420,40 грн. судового збору в прибуток держави.  
		     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 23, 33, 44-3, 245, 251,283, 287, 289 КпАП України, суддя,-
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		        ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою АДРЕСА_1 , визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. 
		        Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок), (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
		       Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...