Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/47731/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2020. Зареєстровано: 18.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-42828/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001440

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/47731/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		03.11.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018.
		В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України. 
		Так, адвокат зазначає, що грошові кошти, на які слідчий суддя наклав арешт, належать ОСОБА_4 , який немає процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Кошти, які вилученні під час обшуку були передані ОСОБА_5 за актом зберігання грошових коштів, який був укладений 10.06.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у відповідності до розписки ОСОБА_5  мав повернути ОСОБА_4 , за його вимогою.
		Адвокат зазначив, що вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_4 , здобуті від підприємницької діяльності, під час здійснення якої останній у відповідності до декларації 2013 року отримав прибутки на загальну суму 3 000 000,00 грн., з яких утримано податки на суму 150 000,00 грн., а вилученні кошти були зняті з офіційного рахунку ФО-П ОСОБА_4 у АТ «Укрсибббанк».
		Таким чином, адвокат зазначає, що сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.
		З врахуванням зазначених обставин, заявник просить суд скасувати арешт в частині грошових коштів, які були вилученні під час обшуку 22.06.2018 та повернути їх законному власнику ОСОБА_4 , а саме: євро номіналом 100 у кількості 272 шт., на загальну суму 27 200, 00 Євро, Євро номіналом 500 у кількості 167 шт. на загальну суму 83 500, 00 Євро, долари США номіналом 100 у кількості 93 шт. на загальну суму 9 300, 00 доларів США.
		У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити. 
		Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином., подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, щодо скасування арешту не заперечував.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
		Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
		Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року у справі №757/31430/18-к, нкладено арешт на предмети схожі на купюри - Євро номіналом 100 у кількості 272 шт., предмети схожі на купюри - Євро номіналом 500 у кількості 167 шт., предмети схожі на купюри - долари США номіналом 100 у кількості 93 шт. та предмети схожі на ювелірні вироби з дорогоцінних металів, інкрустовані камінням схожими на дорогоцінне, а саме: чоловічий наручний годинник з чорним ремінцем «Piaget» (PI0369: 954309), жіночий наручний годинник «Frank Muller» (№41 952 Q2D Long Island), підвіска у формі серця на ланцюжку, інкрустована камінням червоного і білого кольору, жіночий набір сережок та перстень з металу білого кольору, інкрустовані камінням білого кольору, перстень з металу жовтого кольору з камінням білого кольору, перстень з металу жовтого кольору з камінням білого та чорного кольору, перстень з металу жовтого кольору з камінням білого кольору, намисто (чотки) з каменю чорного та коричневого кольору, інкрустоване металом жовтого кольору та білим камінням, монета-підвіска з металу жовтого кольору (золотий долар США), ланцюжок з металу жовтого кольору, браслет з металу жовтого кольору, браслет з металу жовтого кольору, 18 монет з металу жовтого кольору.
		У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
		Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що є необхідність у накладенні арешту на вилучене майно під час обшуку, з метою конфіскації майна у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.
		Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		Так, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке є власнітю заявника.
		Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок між власністю заявника та підозрюваного у кримінальному прговадженні з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
		Версія органу про необхідність накладення арешту на кошти, які були вилученні під час обшуку належать саме підозрюваному та здобуті під час вчинення кримінального провадження, належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
		Також необхідно взяти до уваги, що власник майна не допитаний в межах даного кримінального провадження, не має процесуального статусу в кримінальному провадженні. 
		Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
		 Разом з цим слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.
		 Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання  задовольнити.
		Скасувати арешт, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі №757/31430/18-к у кримінальному провадженні № 42017000000001440, в частині грошових коштів, які були вилученні під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , які належать ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		- євро номіналом 100 у кількості 272 шт., на загальну суму 27 200, 00 Євро;
		- євро номіналом 500 у кількості 167 шт. на загальну суму 83 500, 00 Євро, 
		- долари США номіналом 100 у кількості 93 шт. на загальну суму 9 300, 00 доларів США.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Слідчий суддя ОСОБА_6 , Ільєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...