Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 538/2185/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: 18.11.2020. Зареєстровано: 19.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Номер судового провадження: 22-ц/814/2413/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 538/2185/14-ц  Номер провадження 22-ц/814/2413/20Головуючий у 1-й інстанції Савинський Г. Б.  Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 листопада 2020 року м. Полтава
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. 
		суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М.
		секретар Гнатюк О.С.
		 
		імена (найменування) сторін:
		позивач:  ОСОБА_1 
		відповідач:  ОСОБА_2 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни
		на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області, ухвалене 09 грудня 2014 року у складі судді Савинського Г.Б.
		по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності і зняття арешту з майна,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати за нею право власності на гараж "А-1", загальною площею 394,5 кв.м., та жомову яму, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнити вказане нерухоме майно з-під арешту.
		В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 10 серпня 2010 року вона уклала з ОСОБА_2 , від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_3 , договір купівлі-продажу гаражу та жомової ями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Зазначала, що після укладення вказаного договору за зобов`язаннями ОСОБА_2 на належне їй майно було безпідставно накладено обтяження, що порушує її право власності.
		Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1  задоволено.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж "А-1", загальною площею 394,5 кв.м., та жомову яму, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнено вказане нерухоме майно з-під арешту.
		Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_2 - адвокат Козій Д.О., просила скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у позову ОСОБА_1 , посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.
		Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_3 , 10 серпня 2010 року укладено договір купівлі-продажу гаражу та жомової ями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Після укладення договору купівлі-продажу, на ім`я ОСОБА_1 . КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт за реєстровим номером 1/151. 
		За твердженням ОСОБА_1 на нерухоме майно, що було предметом договору купівлі-продажу було накладено наступні обтяження:
		- Полтавською філією державного підприємства "Інформаційний центр "Міністерства юстиції України" за реєстраційним номером обтяження № 12621613, обтяжувач відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 25309893 від 22.03.2011 року та згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 33023047 від 14.06.2012 року; 
		- першою Полтавською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження № 11710249 від 12.10.2011 року; 
		- Полтавською філією державного підприємства "Інформаційний центр "Міністерства юстиції України" за реєстраційним номером обтяження №11895635 від 28.11.2011 року, обтяжувач Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського МУЮ згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.11.2011 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. 
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання від 09 грудня 2014 року, на якому було ухвалено рішення по суті спору. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. 
		Враховуючи, що апелянт вказує на те, що всупереч вимогам чинного на час розгляду справи місцевим судом цивільного процесуального законодавства його не було повідомлено про час та місце судового засідання, колегія суддів вбачає наявність обов`язкової підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.
		Вирішуючи спір по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, апеляційним судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували її право власності на спірне нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Частиною 4 ст. 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Статтею 3 Закону визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
		Відповідно до ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються права на такі об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення: 1) житлові будинки; 2) квартири; 3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об`єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.
		Отже, належним підтвердженням набуття права власності на спірне нерухоме майно є відомості з державного реєстру прав щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на на гараж "А-1", загальною площею 394,5 кв.м., та жомову яму, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в матеріалах справи відсутні відповідні відомості.
		Окрім того, позивачем не надано належних доказів того, що на спірне нерухоме майно державним виконавцем було накладено арешт. 
		Місцевий суд вирішив спір без дослідження таких доказів та фактично поклав в основу доказування припущення про наявність арешту та набуття позивачем права власності на нерухоме майно.
		За відсутності відповідних доказів, апеляційний суд не вбачає порушення прав та інтересів ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено права та інтереси ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги останньої не підлягають задоволенню.
		Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Таким чином, ОСОБА_1 має відшкодувати судові витрати ОСОБА_2 , пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду.
		Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2  - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни задовольнити. 
		Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності і зняття арешту з майна - відмовити.
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 012,50 грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий:                                                        О.Ю. Кузнєцова 
		Судді                                                                        О.В. Прядкіна
		Л.М. Хіль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...