Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/869/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 19.11.2020. Зареєстровано: 20.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2020.

Результат оскарження 17.03.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/420/902/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 листопада 2020 року                            м. Одеса                              Справа №420/869/20               
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису та постанови,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування припису від 28.10.2019 року №46/10-5/74-19 та постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 358 700,00 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що є власником домоволодіння - літ «А», що знаходиться за адресою: м.Одеса, бульвар Приморський, будинок 7, загальною площею 1171,5 кв.м. 18.07.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано декларацію ТОВ «Гранд Отель» про початок виконання будівельних робіт «реставрація фасаду і покрівлі будівлі за адресою м.Одеса, Приморський бульвар, буд. 7. Як зазначає позивач, на підставі декларації ним було розпочато реставрацію фасаду будівлі. В подальшому, 13.01.2020 року ТОВ «Гранд Отель» було отримано поштою Лист Міністерства культури України від 24.09.2019р. згідно якого Міністерство вимагало негайного припинення проведення будь-яких робіт на будівлі, що знаходиться за адресою: м.Одеса, бульвар Приморський, 7 та привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства. В подальшому, 23.01.2020 року ТОВ «Гранд Отель» від Міністерства культури України отримано засобами поштового зв`язку Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2019 року №6/10/74-19, якою згідно з частиною першою статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» накладено на позивача штраф: за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації у розмірі 170 000,00 грн. (сто сімдесят тисяч) грн.; за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.; за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі 1 700, 00 (одна тисяча сімсот) гривень. Всього накладено штраф у розмірі 358 700,00 грн. (триста п`ятдесят вісім тисяч сімсот гривень). Вказана постанова підписана першим заступником Міністерства культури України С.Фоменко.
		Позивач вказує на те, що разом із вказаною Постановою про застосування фінансових санкцій, Міністерством надано копію акту Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини №16/12 від 16 грудня 2019 року, в якому зазначено про направлення на адресу ТОВ «Гранд Отель» Припису Міністерства культури України від 28.10.2019 р. №46/10-5/74-19 щодо негайного припинення будь- яких робіт на будівлі-пам`ятці, вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері про охорону культурної спадщини та надати пояснення по суті викладених фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Позивач стверджує, що Припис ТОВ «Гранд - Отель» не отримувало та про його наявність позивач дізнався лише зі змісту Акту від 16 грудня 2019 року №16/12.
		Позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідачем не видано наказу на ведення перевірки позивача, а також не видано посвідчення на проведення перевірки. В свою чергу, посадові особи Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, які проводили обстеження об`єкта, не пред являли позивачу ні посвідчення (направлення) на здійснення заходу, ні службового посвідчення, а сама перевірка у формі обстеження, за результатами якої складено Акт, здійснювалася без повідомлення позивача. Відтак, вказані порушення процедури проведення перевірки, на думку позивача є підставою для задоволення позовних вимог.
		Також, позивач вказує на те, що припис Міністерства культури України від 28.10.2019 року № 46/10-5/74-19 та Постанова від 28.12.2019р. №6/10/74-19 підписані не уповноваженою особою, оскільки на думку позивача, заступник Міністра С. Фоменко має право підписувати документи міністерства лише за відсутності Міністра культури. Крім того, Міністерство культури України на момент винесення оскаржуваного припису перебувало в стані припинення з 12.09.2019р., а відтак позивач стверджує, що єдиним підписантом з 12.05.2016 року міг бути лише голова комісії з припинення або ліквідатор.
		Окрім того, позивач вказує на те, що згідно з положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), (та постанова) яка здійснювала перевірку, проте перевірку позивача проведено не заступником Міністра культури С.Фоменко, якою підписано припис та постанову, а співробітником Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.
		Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 01.04.2020 року замінено неналежну сторону по справі Міністерство культури України на його правонаступника Міністерство культури, молоді та спорту України.
		Ухвалою суду від 01.04.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
		09.04.2020 року (вхід. № 15085/20) від представника Міністерства культури України на його правонаступника Міністерство культури, молоді та спорту України надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що Міністерство з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, не заснованими на нормах матеріального та процесуального права та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Так, представник Міністерства вказує на те, що будівля, що розташована за адресою: бул. Приморський, 7 ріг пл. Катерининської 2, ріг пров. Воронцовського, 2 у м. Одесі перебуває на обліку як пам`ятка архітектури національного значення.
		Відповідач зазначає, що діяв у відповідності до приписів статей  5 та 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" в межах своїх повноважень, в свою чергу порядок видання припису регламентований статтею 30 вказаного Закону не передбачає попереднього інформування особи, що порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини. Відповідач вказує на те, що охоронні заходи, внаслідок яких складено оскаржуваний припис проведені посадовими особами органів охорони культурної спадщини, в межах періодичного моніторингу стану збереження пам`ятки національного значення, а не в межах перевірки ТОВ "Гранд Отель", як стверджує позивач. Зокрема, 13.09.2019 року спеціалістами Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації було проведено візуальне обстеження будівлі та зафіксовано наявні ознаки проведення будівельних та ремонтних робіт та за результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства культури України встановлено, що жодних погоджень проектів будівництва, реконструкцій, дозволів за вказаною адресою Мінкультури не надавалось. Відтак, керуючись пунктом 18 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" Міністерством культури України було правомірно видано припис з вимогою негайного припинення проведення будівельних робіт на пам`ятці архітектури національного значення та в подальшому, у зв`язку із невиконанням вимог вказаного припису відповідачем прийнято постанову про застосування фінансових санкцій від 28.12.2019 року №6/10/74-19. Додатково, представник наголосив, що підпис першого заступника Міністра культури України Фоменко С.В. на приписі про припинення будівельних робіт та постанові про застосування фінансових санкцій, здійснений у відповідності до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та норм чинного законодавства, оскільки право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється. В свою чергу, Акт Уряду щодо можливості забезпечення здійснення з 1 січня 2020 року Міністерством культури, молоді та спорту покладених на нього постановою Кабінету Міністрів України функцій і повноважень Міністерства інформаційної політики, Міністерства культури, Міністерства молоді та спорту, що припиняються прийнятий 24.12.2019 р.
		19.03.2020 року (вхід. № 12636/20) від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначено, що Департамент вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача в обґрунтування позову та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
		08.09.2020 року представник позивача надав до суду додаткові пояснення (вхід. № 35637/20) в яких зазначив, що починаючи з 09 вересня 2019 року будь-яких повноважень щодо підпису Приписів та Постанов у ОСОБА_1 не було. Так, 18 грудня 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1291-р ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Міністра культури України та 28 грудня 2019 року ОСОБА_1 підписано оскаржувану постанову Міністерства культури України №6/10/74-19 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, тобто через 10 днів після звільнення не маючи на те відповідних повноважень.
		08.09.2020 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання ухвалив поновити провадження по справі.
		Крім того, в підготовчому засіданні 08.09.2020 року суд без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання ухвалив вважати вірною назву відповідача по справі Міністерство культури та інформаційної політики України.
		Ухвалою суду від 30.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		02.10.2020 року (вхід. № 40600/20) до суду надійшли заперечення Міністерства культури та інформаційної політики України, в яких зазначено, що Міністерство не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Гранд Отель" та просить суд відмовити у їх задоволенні, при цьому фактично наведено підстави зазначені у наданому Міністерством культури України на його правонаступника Міністерство культури, молоді та спорту України відзиві на позов. Додатково зазначено, що наказом Міністерства культури України від 26.12.2019 № 1266/0/17-19 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Міністра культури України 31.12.2019 року, а відтак у ОСОБА_1 були повноваження щодо підпису оскаржуваних Припису та Постанови про накладення фінансових санкцій.
		15.10.2020 року (вхід. № 43061/20)  від представника позивача надійшли пояснення на заперечення Міністерства культури та інформаційної політики України, в яких зазначено, що ОСОБА_1 звільнено саме розпорядженням Кабінету Міністрів  України, яке набрало  чинності з моменту його прийняття, тобто 18 грудня 2019 року, а відтак ОСОБА_1 була звільнена саме з 18 грудня 2019 року, а не з 31.12.2019 року відповідно до наказу Міністерства культури України від 26.12.2019 № 1266/0/17-19.
		Ухвалою суду від 20.10.2020 року зупинено провадження по справі до 10.11.2020 року.
		У судове засідання 10.11.2020 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.
		В судовому засіданні 10.11.2020 року суд без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання ухвалив поновити провадження по справі.
		09.11.2020 року (вхід. № ЕП/20362/20) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження.
		Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
		Дослідивши адміністративний позов, заяви по суті, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Отель" є власником домоволодіння літ «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1171,5 кв.м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 01.07.2019 року за № 172573043
		Будівля за адресою: м. Одеса, бул. Приморський, 7 - будинок Присутствених місць, 1827-1830 років, арх. А.І. Мельников. Ф.К. Боффо. Під охорону держави будівля прийнята постановою Ради Міністрів України № 970 від 24.08.1963 як пам`ятка містобудування та архітектури національного значення, рішенням Одеського облвиконкому №381 від 27.08.1971 та № 652 від 25.12.1984 як пам`ятка історії місцевого значення.
		13.09.2019 року управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, проведено візуальне обстеження зазначеного будинку та зафіксовано проведення ремонтно-будівельних робіт, в тому числі з добудовою додаткових приміщень, в ході робіт здійснено втручання в несучі конструкції будівлі. За результатами обстеження складено акт № 196/2019 від 13.09.2019 року.
		На виконання вимог частини першої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Міністерство культури України, діючи в межах повноважень, визначених пунктом 18 частини другої статті 5 Закону і Положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 № 495, за результатами проведених працівниками управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради візуальних обстежень об`єкта культурної спадщини «Присутствені місця», 1829 р. на бульварі Приморському, 7 у м. Одесі винесло припис № 46/10-5/74-19 від 28.10.2019 року за підписом першого заступника Міністра С. Фоменко, яким зобов`язано  ТОВ "Гранд Отель" негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на пам`ятці архітектури національного значення «Присутствені місця», 1829 р. (постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970, охоронний № 543) на бульварі Приморському, 7 у м. Одесі як таких, що ведуться з порушенням вимог частини першої статті 26 Закону без необхідних погоджень та дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерства культури України). Також, вказаним приписом зобов`язати позивача вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та надати пояснення по суті викладених у п. 1 зазначеного Припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
		В подальшому на підставі акту про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 16.12.2019 № 16/12, яким встановлено проведення будівельних робіт ТОВ "Гранд Отель" без відповідного письмового дозволу та погодженої науково - проектної документації та невиконання вимоги припису Міністерства культури України від 28.10.2019 № 46/10-5/74-19 та акту огляду будівлі-пам`ятки за адресою: м. Одеса, бул. Приморський, 7-пл. Катерининська, 2, пров. Воронцовський, 13 від 06.12.2019, складених головним спеціалістом Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації за результатами проведення огляду будівлі, Міністерством культури України прийнято Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2019 року № 6/10/74-19 за підписом першого заступника Міністра С. Фоменко, якою накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» штраф у розмірі 358 700,00 грн.
		Позивач не погоджуючись із прийнятими Міністерством культури України приписом від 28.10.2019 року №46/10-5/74-19 та постановою від 28.12.2018 року №6/10/74-19 звернувся до суду з цим позовом
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Повноваження Міністерства культури України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III (далі - Закон №  1805-III).
		Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Суд критично оцінює доводи позивача, що під час винесення оскаржуваного припису відповідачем не дотримано процедуру перевірки, визначену Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження зазначених об`єктів внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них; надання дозволів на відновлення земляних робіт.
		Пунктом 1 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 495 (далі - Положення № 495) Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.
		До повноважень Міністерства культури України згідно з підп. 57-58 п. 4 Положення № 495 відносяться, зокрема: видача розпоряджень і приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них; визнання необхідності проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток національного значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт; здійснення відповідно до закону нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування і музеєфікації пам`яток та інших робіт на пам`ятках, об`єктах археологічної спадщини і в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
		Зі змісту наведених правових вбачається, що Міністерство культури України є спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини. До його повноважень, крім іншого, відноситься надання дозволів на проведення земельних робіт на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток національного значення та їх територій, видання приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, якщо такі роботи проводяться без дозволів або з відхиленням від них.
		В свою чергу, відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Статтею 1 цього ж Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Враховуючи вищенаведене, суд вказує на те, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слід застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері; предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень.
		Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.
		Отже, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.
		З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення Мінкультури фактично не здійснювало заходів державного контролю, оскільки не перебувало на території будівництва, не здійснювало перевірку суб`єкта містобудівної діяльності, а лише вживало охоронних заходів в порядку Закону 1805-III.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 823/1154/18, від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17.
		Пунктом 18 частини другої статті 5 Закону 1805-III визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, в тому числі видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них.
		В свою чергу, як було встановлено судом, 13.09.2019 року спеціалістами Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації було проведено візуальне обстеження будівлі та зафіксовано наявні ознаки проведення будівельних та ремонтних робіт та за інформацією Міністерства культури України встановлено, що жодних погоджень проектів будівництва, реконструкцій, дозволів за вказаною адресою Мінкультури не надавалось.
		Відтак, суд дійшов висновку, що керуючись пунктом 18 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" Міністерством культури України було правомірно видано оскаржуваний припис з вимогою негайного припинення проведення будівельних робіт ТОВ "Гранд Отель".
		Щодо доводів позивача про відсутність повноважень ОСОБА_1 під час підписання припису, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 утворено Міністерство культури, молоді та спорту України, реорганізувавши шляхом перетворення Міністерство інформаційної політики та поклавши на утворений центральний орган виконавчої влади завдання та функції Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту, що ліквідуються, та ліквідовано Міністерство культури і Міністерство молоді та спорту.
		Статтею 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
		Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого Центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.
		Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.
		Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 передбачено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
		Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
		Акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
		Право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється. У разі звільнення керівника органу виконавчої влади, що припиняється, та його заступників право підписувати такі документи надається керівникові утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється.
		Суд вказує на те, що акт Уряду щодо можливості забезпечення здійснення з 1 січня 2020 року Міністерством культури, молоді та спорту покладених на нього постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 «Деякі питання діяльності Міністерства культури, молоді та спорту» функцій і повноважень Міністерства інформаційної політики, Міністерства культури, Міністерства молоді та спорту, що припиняються прийнятий 24.12.2019 року.
		Відтак, суд дійшов висновку щодо наявності повноважень у першого заступника Міністра культури України Фоменко С.В. станом на 28.10.2019 року на підписання припису про припинення будівельних робіт №46/10-5/74-19.
		Враховуючи зазначене, позовні вимоги ТОВ "Гранд Отель" про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури України від 28.10.2019 року №46/10-5/74-19 задоволенню не підлягають.
		Щодо позовних вимог ТОВ "Гранд Отель" про визнання протиправною та скасування постанови Міністерства культури України про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» штрафу у розмірі 358 700,00 грн., суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що 18 грудня 2019 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1291-р ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Міністра культури України у зв`язку з переходом на іншу роботу. Розпорядження підписане Прем`єр-міністром України О.Гончаруком.
		Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.
		Згідно частини 2 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
		Суд вказує на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №1291-р не встановлено пізніший термін набрання ним чинності.
		Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Міністра культури України з 18 грудня 2019 року.
		Враховуючи зазначене, 28 грудня 2019 року у ОСОБА_1 були відсутні повноваження на підписання постанови Міністерства культури України №6/10/74-19 про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини до ТОВ "Гранд Отель".
		За вказаних обставин, враховуючи, що оскаржувану постанову  №6/10/74-19 підписано неуповноваженою особою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Гранд Отель" про визнання протиправною та скасування постанови Міністерства культури України про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» штрафу у розмірі 358 700,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки остання є протиправною та не відповідає приписам чинного законодавства.
		У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Відповідно до  ст.9 КАС України  розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.72  та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Частиною 1  ст.77 КАС України  передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до ч. 2  ст.77 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» в частині визнання протиправною та скасування постанови Міністерства культури України про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» штрафу у розмірі 358 700,00 грн.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Згідно ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 7482,50 грн. згідно платіжного доручення №23 від 19.02.2020 року.
		Враховуючи часткове задоволення позову, а саме в частині майнової вимоги, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Міністерства культури та інформаційної політики України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» суми судового збору у розмірі 5380,50 грн. (сплачений за подання позову в частині майнової вимоги), що є пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд.7, код ЄДРПОУ 35405392) до Міністерства культури та інформаційної політики України (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40055626) про визнання протиправним та скасування припису від 28.10.2019 року №46/10-5/74-19 та постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 358 700,00 грн. - задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Міністерства культури України про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 28.12.2018 року №6/10/74-19 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» штрафу у розмірі 358 700,00 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Міністерства культури та інформаційної політики України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» судові витрати у розмірі 5380 (п`ять тисяч триста вісімдесят) гривень 50 копійок. 
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути   оскаржене  до  суду   апеляційної   інстанції за  правилами,  встановленими  ст.ст. 293, 295 та п. 15-5  розділу VII  Кодексу   адміністративного  судочинства  України.
		 
		 
		          Суддя                                                                                          Іванов Е.А.
		 
		  
		                                        
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...