Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/30086/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2020. Зареєстровано: 20.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2020.

Номер судового провадження: 2/761/8151/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/30086/20
		Провадження № 2/761/8151/2020
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді:                 Осаулова А.А.
		за участю секретаря:                        Вольда М.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
		в с т а н о в и в :
		 
		У вересні 2020 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (відповідач), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (третя особа 1), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (третя особа 2), в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.06.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрованим в реєстрі №1305, про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №1324414 від 27.09.2019 р.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з Єдиного реєстру виконавчих проваджень позивач дізнався про наявність виконавчого провадження №62558811 з примусового виконання виконавчого напису №1305, вчиненого 20.06.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №1324414 від 27.09.2019 р., укладеним з ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 23071,20 грн.
		Позивач вважає, що при вчиненні спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимоги постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 р., якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку. Заборгованість, яка зазначає у виконавчому написі, не підтверджена жодними доказами, в матеріалах виконавчого провадження відсутня копія виписки з рахунку боржника.
		Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
		У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що позивач належним чином не виконував умови договору про надання споживчого кредиту, не повернув кошти в строк та на умовах, передбачених договором. З позивачем був укладений договір в електронному вигляді з накладенням електронного підпису. Позивач ознайомлений з розміром заборгованості, на його адресу було направлено письмову вимогу про погашення боргу. Будь-яких доказів щодо наявності спору щодо розміру заборгованості позивачем на надано. Вважає, що виконавчий напис вчинений у відповідності до норм закону, а підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню, немає. До заяви про вчинення виконавчого напису були надані всі необхідні документи, в тому числі виписку з особового рахунку позивача.
		Ухвалою суду від 25.09.2020 року, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Суд вважає можливим розглянути справу  за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		За правилами ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Частиною 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
		Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
		Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
		Згідно п. 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
		При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172  (п. 3.5. Порядку).
		Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав стягувача шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Крім того, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року по справі №6-158цс15.
		Судом встановлено, що 20.06.2020 р. приватним нотаріусом Горай О.С. вчинено виконавчий напис №1305 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1323314 від 27.09.2019 р. в розмірі 22271,20 грн, яка виникла за період з 29.01.2020 р. по 05.05.2020 р., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 6450,00 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам - 13499,20 грн, строкової заборгованості за штрафами і пенею - 2322,00 грн. (а.с. 27)
		Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від   29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису подаються оригінал кредитного договору  та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		27.09.2019 р між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, за яким ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 кошти в загальному розмірі 6450,00 грн, строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором. (п.п. 1.1, 1.2 договору.)
		В п. 6.6. зазначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариств в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання аналогом власноручного підпису Товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами копіювання та електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується кожного разу використання та направляється позичальнику на засіб зв`язку повідомленням. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. 
		Позивачем в позовній заяві не заперечується факт заповнення заявки на сайті ТОВ «Авентус Україна» та отримання коштів в розмірі 6450,00 грн.
		Згідно ст. 13 Закону України «Про споживаче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
		Відповідно до ст. 3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Тобто, укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору було вчинено на підставі положень Закону України «Про електронну комерцію» та України «Про споживаче кредитування».
		Вказаний договір правомірно прийнятий нотаріусом для вчинення виконавчого напису.
		Як вбачається з матеріалів справи, для одержання вищевказаного виконавчого напису відповідач надав приватному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі, й виписку з особового рахунку за кредитним договором №1323314 щодо позивача
		Письмова вимога про усунення порушень від 05.05.2020 р. була направлена позивачу, але залишена ним без виконання.
		Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність поданих нотаріусу документів вимогам законодавства, суду надано не було.
		При цьому, посилання позивача на те, що здійснений відповідачем розрахунок боргу не відповідає дійсності, суд оцінює критично, адже вказаний розрахунок позивачем жодним чином не спростований.
		Суд приймає до уваги, що у спірному виконавчому написі вказано прізвище позивача ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Водночас, вказана описка не призвела до порушення гарантованих законом прав позивача та не може слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №916/3006/17).
		В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
		В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
		Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов`язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису. Отже, якщо у письмовій вимозі боржнику повідомлено, що при вчиненні напису сума заборгованості може буде збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, то у такому випадку спірності суми немає.
		Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Враховуючи викладене вище, а також те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає.
		Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 280-285, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд -
		в и р і ш и в :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - залишити без задоволення.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя:                                        А.А.Осаулов 
		 
		Повний текст рішення виготовлено 09.11.2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...