Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 701/1088/17-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: 61-39873ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                    
		 
		23 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 701/1088/17-ц
		провадження № 61-39873св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Вінніченка Б. Б.,                  Ювшина В. І., Храпка В. Д.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2017 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»), Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» (далі - ДП «Черкаський облавтодор») ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до контракту від 11 квітня                  2014 року № 165, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», позивач був призначений на посаду директора ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 11 квітня 2014 року до 11 квітня 2019 року.
		 
		Комісією ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 14 серпня 2017 року по                                30 вересня 2017 року проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2017 року.
		 
		За результатами проведеної перевірки складена довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12 жовтня 2017 року, згідно якої проведеною перевіркою встановлені численні порушення вимог чинного законодавства директором підприємства ОСОБА_1 .
		 
		У зв`язку із вказаними обставинами, наказом ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 24 жовтня 2017 року № 176-ВК, 25 жовтня 2017 року був достроково розірваний контракт від 11 квітня 2014 року № 165, укладений між позивачем та відповідачем, та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади з 25 жовтня                       2017 року за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України).
		 
		ОСОБА_1 вважає, що висновки комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є формальними та безпідставними, а наявні недоліки допущені іншими працівниками підприємства є формальними та такими, що не призвели до значних втрат та можуть бути усунуті без настання негативних наслідків.
		 
		Більше того, позивач зазначає, що у відповідності до пункту 22 Положення про порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
		 
		Позивач належним чином попереджений не був, що є самостійною підставою для визнання наказу від 24 жовтня 2017 року № 176-ВК незаконним.
		 
		ОСОБА_1 вказує, що на його користь повинен бути стягнутий з ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 25 жовтня 2017 року по дату ухвалення рішення.
		 
		ОСОБА_1 просив визнати наказ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 24 жовтня 2017 року № 176-ВК, яким був достроково розірваний контракт                            від 11 квітня 2014 року № 165, укладений між ним та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» незаконним; поновити його на посаді директора                                    ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з                       25 жовтня 2017 року; стягнути з ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 25 жовтня 2017 року по дату ухвалення рішення суду.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 28 березня                2018 року позовні вимоги задоволено.
		 
		Визнано наказ ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 24 жовтня 2017 року № 176-ВК, яким був достроково розірваний контракт від 11 квітня 2014 року                   № 165, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» незаконним.
		 
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 25 жовтня 2017 року.
		 
		Стягнуто з ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення на роботі, а саме з 25 жовтня 2017 року по 28 березня 2018 року, в розмірі 94 246,20 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
		 
		Стягнуто з ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн в рівних частинах.
		 
		Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що відповідачем порушено норми КЗпП України під час звільнення позивача із займаної посади, оскільки в порушення пункту 22 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, позивача не було повідомлено про його звільнення за два тижні.
		 
		Постановою апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено.
		 
		Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28 березня                  2018 рок скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що відповідачем дотримано умови контракту під час звільнення позивача із займаної посади. При цьому апеляційний суд вказав, що пункт 22 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                           19 березня 1994 року № 170, в даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 був керівником підприємства державної форми власності.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		02 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року та залишити в силі рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 28 березня                 2018 року.
		 
		Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновки комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», викладені у довідці, є формальними і безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинами справи і нормам чинного законодавства, в тому числі і внутрішнім розпорядчим документам ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Не відповідає вимогам чинного законодавства висновок апеляційного суду щодо відсутності обов?язку відповідача завчасно повідомити заявника про дострокове розірвання трудового контракту.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		01 жовтня 2018 року ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області                           від 14 червня 2018 року залишити без задоволення.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Маньківського районного суду Черкаської області.
		 
		У вересні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1024/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-39873св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
		 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 
		від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві - Петрову Є. В.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від  16 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду у складі п`яти суддів.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ 
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року 
		№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		 
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановленні судами
		 
		Наказом т.в.о. голови правління ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» Косинським Р. В. від 24 жовтня 2017 року № 176-ВК, 25 жовтня 2017 року був достроково розірваний контракт від 11 квітня 2014 року № 165, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а позивача звільнено із займаної посади з 25 жовтня 2017 року за невиконання умов контракту, а саме незабезпечення високоприбуткової діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», порушенням вимог статуту підприємства, невиконанням підприємством зобов`язань перед бюджетом та з виплати заробітної плати працівникам, недотриманням положень чинного законодавства з питань охорони праці, незабезпеченням високого рівня виконавської дисципліни та неналежним виконанням наказів і доручень компанії.
		 
		Згідно пункту 1 розділу 1 контракту від 11 квітня 2014 року № 165 Керівник зобов`язується безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в господарське відання підприємству майна, а Компанія зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
		 
		Відповідно до додаткової угоди № 3 від 24 липня 2017 року до контракту                           від 11 квітня 2014 року № 165 пункт 8 розділу 2 «Права та обов`язки сторін» викладено в наступній редакції:
		 
		«8. Керівник зобов`язаний:
		 
		- своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, а також забезпечувати ефективне використання коштів підприємства;
		 
		- дотримуватись положень чинного законодавства України та забезпечити високий рівень виконавської дисципліни, у тому числі щодо виконання наказів і доручень Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, надання повної та достовірної інформації щодо здійсненої фінансово-господарської діяльності підприємства та прийняття кадрових рішень, створення умов для ефективного внутрішнього контролю;
		 
		- забезпечити дотримання вимог податкового законодавства, своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, внесків до Пенсійного фонду згідно з установленим порядком та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати, а також цільове використання бюджетних та інших коштів, що мають цільове призначення;
		 
		- забезпечити належну організацію бухгалтерського обліку, неухильне виконання вимог Положення про облікову політику Компанії, своєчасне складання первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства та суті господарських операцій, повноту та достовірність фінансової звітності дочірнього підприємства;
		 
		- забезпечити здійснення всіх можливих заходів щодо мінімізації непродуктивних витрат, економічних втрат, фактів можливого нанесення матеріальної шкоди дочірньому, підприємству, а також сприяти створенню системи протидії шахрайству і корупції відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх (локальних) документів Компанії;
		 
		- при прийнятті/неприйнятті управлінських рішень не допускати матеріальних втрат та негативних наслідків для підприємства;
		 
		- при укладенні договорів неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства, статутних документів, внутрішніх (локальних) документів Компанії, зокрема порядку ведення договірної роботи, порядку здійснення закупівельної діяльності, порядку укладення договорів оренди нерухомого майна тощо;
		 
		- при формуванні цін на матеріально-технічні ресурси тощо дотримуватись вимог чинного законодавства, статутних документів, вимог стандартів бухгалтерського обліку, інших норм і правил визначення вартості товарів, робіт, послуг та вимог внутрішніх (локальних) документів Компанії;
		 
		- відповідно до Закону України «Про державну таємницю» виконувати встановлені чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України вимоги режиму секретності. Згоден на обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають із Законів України «Про інформацію» та «Про державну таємницю»;
		 
		- забезпечувати збереження і захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації; 
		 
		- забезпечувати безпечну експлуатацію транспортних засобів, механізмів, обладнання дочірнього підприємства та виконання вимог з питань охорони праці на підприємстві; 
		 
		- забезпечувати проведення на підприємстві профілактичної роботи з метою запобігання правопорушень та злочинів згідно чинного законодавства;
		 
		- забезпечувати розробку і виконання заходів поліпшення нормування праці на підприємстві, впровадження технічно обґрунтованих норм;
		 
		- забезпечувати планування і організацію мобілізаційної підготовки та виконання покладених на підприємство мобілізаційних завдань;
		 
		- постійно підвищувати свій професійний рівень, підвищувати кваліфікацію та/або здійснювати перепідготовку протягом терміну дії контракту (але не рідше одного разу на три роки) та/або здійснювати перепідготовку з метою отримання нового освітньо-кваліфікаційного рівня та проходити в установленому порядку навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки;
		 
		- забезпечити виконання додаткових угод, якщо такі угоди укладались до контракту;
		 
		- діяти виключно в інтересах Підприємства, у тому числі забезпечити для останнього необхідний обсяг робіт з метою ефективної фінансово-господарської діяльності;
		 
		- у кожному випадку виявлення несвоєчасного та/або неповного чи неналежного виконання наказів і доручень Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, інформувати Компанію;
		 
		- ознайомлюватись, знати, застосовувати і неухильно виконувати всі чинні внутрішні (локальні) документи Компанії (накази, інструкції, положення, порядки, доручення тощо), незалежно від дати їх прийняття чи інших обставин».
		Відповідно до вимог підпункту «в» пункту 22 контракту від 11 квітня 2014 року      № 165 цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23 і 24 цього контракту. 
		 
		Пунктом 23 контракту від 11 квітня 2014 року № 165 передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Компанії, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: 
		 
		а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом; 
		 
		б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для дочірнього підприємства настали значні негативні наслідки/понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.; 
		 
		в) у разі невиконання дочірнім підприємством зобов`язань перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання дочірнім підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; 
		 
		г) у разі неподання на затвердження Компанії річного фінансового плану дочірнього підприємства; 
		 
		д) у разі несплати реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців при наявності вини керівника; 
		 
		е) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці; 
		 
		є) у разі порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; 
		 
		ж) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості; 
		 
		з) у разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року має місце зростання обсягів дебіторської заборгованості дочірнього підприємства до рівня на початок року, що не супроводжується відповідним зростанням обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) дочірнім підприємством за той же період; 
		 
		і) у разі неподання Компанії квартальної та річної звітності; 
		 
		к) у разі не проходження ним навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки або незадовільних знань з цих питань; 
		 
		л) за порушення порядку укладення договорів оренди нерухомого майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству та за невжиття заходів щодо погашення заборгованості з орендної плати; 
		 
		м) у разі неефективного використання та збереження майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству; 
		 
		н) у випадку порушення, неповного, несвоєчасного та неналежного виконання обов`язків керівника, передбачених цим контрактом; 
		 
		о) з інших підстав згідно з чинним законодавством.
		 
		З матеріалів справи встановлено та не заперечувалося сторонами, підставою для дострокового розірвання контракту між роботодавцем та працівником стала перевірка окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від                        12 жовтня 2017 року, у відповідності до якої було виявлено ряд системних порушень, а саме: внесення недостовірних даних у фінансову звітність, несвоєчасна оплата податків і зборів, несвоєчасна сплата заробітної плати та ЄСВ, невиконання наказів компанії.
		 
		Відповідно до протоколу № 41 засідання правління ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 23 жовтня 2017 року, на якому був присутній і ОСОБА_1 , на порядок денний було винесено питання щодо розгляду матеріалів перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», звіт директора ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»                      ОСОБА_1 та прийняття рішень за результатами розгляду матеріалів перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
		В даному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 надав Компанії пояснення (заперечення) на деякі порушення у письмовому вигляді, а порушення на які пояснення (заперечення) не надані, ним визнані у повному обсязі. При цьому, ОСОБА_1 наголосив, що дійсно має місце порушення строків виплати заробітної плати, несплата податкових боргів, бо треба було закупити матеріали для виконання робіт, тому були змушені працювати в стані крайньої необхідності, щоб якомога менше завдати підприємству втрат.
		Щодо розстрочення податкових боргів, то керівник зауважив, що це було неможливо в той час, коли ДП «Черкаський облавтодор» був під контролем офісу великих платників податків ДФС. Сьогодні борг у 10 000 000,00 грн може бути розстрочений.
		 
		ДП «Черкаський облавтодор» у вирішенні питання податкових боргів сподівався і надіється на списання податкового боргу у рамках реформування Компанії згідно затвердженого Плану заходів.
		 
		ОСОБА_1 зазначив, що дійсно інфляційні і річні втрати ДП «Черкаський облавтодор» по роботах 2012 року, які виконувались за кредитні кошти та були оплачені згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 12 червня 2017 року не стягувались підприємством та не заявлялися до стягнення, але ще не втрачено цей шанс. При наданні пояснень з цього питання, вказав, що субпідрядники не заявляли вимог до ДП про стягнення інфляційних і річних. І оскільки, САД - це одна система, одна команда, тому таких рішень дійсно не приймалось.
		 
		Стосовно недоліків цивільно-правових договорів керівник ДП «Черкаський облавтодор» вказав, що підприємство змушене було піти на ризик та залучати послуги охорони за такими договорами з метою економії. Проте мають наміри прислухатися до методичних рекомендацій Компанії та усувати недоліки у роботі. Також зауважив, що управління держпраці не приділяли цьому уваги і не штрафували підприємство.
		 
		З приводу зазначення в договорі на виконання робіт облавтодором відстрочки платежу у 200 к.д. зазначив, що така вимога була Замовника і він не міг не погодитись, проте пропозицій щодо змін цієї умови дійсно не подавав.                 ОСОБА_1 звернув увагу, що Замовник, якщо була така можливість розраховувався раніше, а у переговорах з субпідрядником вдавалось переконати останнього чекати 200 днів і не подавати в суд на стягнення.
		 
		Щодо порушень з майнових питань, зокрема оренди, страхування, керівник визнав їх та пообіцяв їх усунути, а в майбутньому не допускати.
		 
		Аналогічна ситуація стосується і порушення договірної роботи - ОСОБА_1 пояснив: «Всі порушення визнаються, а недоліки будуть усунуті» та зосередив, що такі порушення не призвели до збитків підприємства, а ризик невиправданий.
		 
		В результаті розгляду порядку денного правлінням ПАТ «ДАК Автомобільні дороги України» було одноголосно ухвалено визнати роботу директора                               ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_1 незадовільною та після отримання погодження Державного агентства автомобільних доріг України з дотриманням вимог законодавства розірвати контракт № 165 від 11 квітня 2014 року, укладений між керівником ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та директором ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_1 - достроково, з підстав, передбачених контрактом за пунктом 8 статті 36 КЗпП України.
		 
		Вказаний протокол правління ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»                           від 23 жовтня 2017 року та ухвалене рішення, є чинним та до суду не оскаржувалось, як і сама довідка перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12 жовтня 2017 року.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
		 
		24 жовтня 2017 року за № 5155/1/12-8-4776/09 Державне агентство автомобільних доріг України погодило звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Черкаський облавтодор» з підстав, передбачених контрактом.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		 
		Згідно із пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
		 
		Укладаючи контракт позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
		 
		Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.
		 
		Як зазначено у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів»                     від 06 листопада 1992 року № 9, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).
		 
		Згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
		 
		Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 визначив сферу укладення контракту, вказавши, що виходячи зі змісту частини третьої статті 21 КЗпП України «трудові контракти можуть укладатись у випадках, передбачених як законами, так і постановами Верховної Ради України, указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їх повноважень. Нормативні акти Президента України як глави держави (стаття 102 Конституції України) і Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади (стаття 113 Конституції України) обов`язкові до виконання на території держави (статті 106 і 117 Конституції України), вони встановлюють загальнообов`язкові правила, мають універсальний характер і є складовою частиною законодавства України» (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини).
		 
		Істотними умовами укладення контракту є передбачення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який встановлюється за погодженням сторін та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується.
		 
		Звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП України.
		 
		Подібний висновок щодо звільнення керівника підприємства, що є у державній власності, викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18).
		 
		Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки як встановлено апеляційним судом, а позивачем не спростовано - позивач погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, ОСОБА_1 , як директор ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги», не забезпечував високоприбуткової діяльності підприємства, не забезпечував належним чином виконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, не забезпечував ефективного використання майна, у тому числі і коштів підприємства, неналежно виконував накази Компанії, не дотримувався положень чинного законодавства з питань охорони праці, допускав суттєві недоліки у роботі підприємства та їх несвоєчасне і неповне усунення, не забезпечував високого рівня виконавської дисципліни, чим допустив порушення умов контракту як особливої форми трудового договору, що є підставою його розірвання за підпунктами «в», «м», «н» пункту 23 Контракту. 
		 
		Аргументи заявника про те, що висновки комісії ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», викладені у довідці, є формальними і безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинами справи і нормам чинного законодавства, в тому числі і внутрішнім розпорядчим документам ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», є безпідставними, оскільки  ОСОБА_1 не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки та обставини встановлені в довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 12 жовтня 2017 року та в результаті якої виявлено численні недоліки в роботі підприємства. Всі доводи позивача з приводу довідки зводяться до його пояснень, проте документальних спростувань виявлених порушень ним не подано. 
		 
		Надаючи оцінку аргументам заявника про невідповідність вимогам чинного законодавства висновку апеляційного суду щодо відсутності обов?язку відповідача завчасно повідомити заявника про дострокове розірвання трудового контракту, колегія суддів виходить із такого.
		 
		Пунктом 22 Положення про порядок укладання контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, на який посилається позивач, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
		 
		У примітках даного нормативного акту зазначено, що затверджене цією постановою Положення не поширюється на керівників підприємств державної форми власності.
		Як убачається з постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року   № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», прийнятої на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України», засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; повноваження вищого органу управління покладаються на засновника Компанії; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії; акціонерами Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію Компанії.
		За наведених обставин, оскільки засновник ДП «Черкаський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є державним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі, ДП як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання, а відтак ОСОБА_1 є керівником підприємства державної форми власності, а тому зазначене ним Положення на нього не розповсюджується, зокрема і в частині завчасного попередження про припинення дії контракту.
		 
		Крім того, відповідно до умов Контракту від 11 квітня 2014 року № 165, який був підписаний позивачем, ним не передбачено завчасне повідомлення Керівника про дострокове його розірвання.
		 
		Таким чином, Законом не передбачено обов`язку роботодавця попереджати за два тижні керівника державного підприємства у разі дострокового розірвання з ним контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Таке попередження може мати місце за умовами якщо сторони передбачили відповідну умову у контракті.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. 
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 В. М. Сімоненко
		 
		Судді:                                                                                                             Є. В. Петров  
		 
		А. І. Грушицький 
		 
		А. А. Калараш
		                                                                                                                        
		С. Ю. Мартєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...