Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1030/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: 61-1027ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		11 листопада 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/1030/15-ц
		провадження № 61-1027св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого  -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В., 
		учасники справи:
		позивач -перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області,
		відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , Мале приватне підприємство «Рубікон», ОСОБА_26 ,
		треті особи: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_17 - ОСОБА_42 на рішення Обухівського районного суду Київської області від  23  липня  2019  року у складі судді Тиханського О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від  05  грудня  2019 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У березні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Державного земельного агентства в Обухівському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_43 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання недійсним і скасування розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з незаконного володіння та визнання права власності.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що в ході проведення прокуратурою перевірки було встановлено порушення Обухівською районною державною адміністрацією Київської області норм земельного законодавства при передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_19 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . Згідно з договорами купівлі-продажу вони їх відчужили ОСОБА_43 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_44 .
		 
		Оскільки відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки, прокурор просив в судовому порядку визнати незаконними, скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області, спірні державні акти, витребувати земельні ділянки з незаконного володіння та визнати за територіальною громадою в особі Козинської селищної ради право власності на вказані земельні ділянки.
		 
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		 
		Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано недійсними та скасовано розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність наведеним громадянам; визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 № 1689 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради». Визнано недійсними спірні державні акти на право власності на земельні ділянки; витребувано з незаконного володіння відповідачів на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області спірні земельні ділянки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні земельні ділянки були незаконно передані у власність відповідачам за рахунок земель водного фонду на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1691, що є порушенням закону.  Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконними та скасування розпоряджень відповідача, визнання недійсними державних актів, витребування земельних ділянок, суди вважали недоцільним визнавати за державою в особі територіальної громади Козинської селищної ради право власності на спірні земельні ділянки, оскільки права держави частковим задоволенням позову повністю відновлені. 
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви про застосування позовної давності, суди виходили з того, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, проте такої заяви подано стороною не було.
		 
		Постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_45 - ОСОБА_46 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд виходив із того, що суди попередніх інстанцій не з`ясували з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області із цим позовом та чи є в нього поважні причини для поновлення такого строку. 
		 
		Також касаційний суд зазначив, що суди не врахували висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), зокрема, пункт 71, де зазначено, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
		 
		Під час нового розгляду перший заступник прокурора Київської області подав до суду заяви про зміну та уточнення позовних вимог. Відповідно до яких просив залучити до участі в справі в якості відповідачів правонаступників ОСОБА_43 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також правонаступника управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області - Головне управління Держгеокадастру у Київській області; залучити до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . 
		 
		Позовні вимоги просив вважати наступними: 
		 
		-  визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність наступним громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_47 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_19 , ОСОБА_38 , ОСОБА_48 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; 
		 
		-  визнати недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 року № 1692 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради»; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452714, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0071 площею 2,0000 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452691, виданий ОСОБА_28 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0100, площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452692, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0101 площею 2,0000 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452717 виданий ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0074, площею 1,6675 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452707, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0064 площею 2,0000 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452702, виданий ОСОБА_29 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0019 площею 0,6865 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452701 виданий ОСОБА_30 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0018 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 ;
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452706, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0063 площею 2,0000 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452694, виданий ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0103 площею 2,0000 га;
		 
		-   визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452693, виданий ОСОБА_12 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0102, площею 2,0000 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452716, виданий ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0073 площею 1,3464 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452710, виданий ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0067 площею 1,3823 га;
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452711, виданий ОСОБА_15 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0068 площею 0,6716 га;
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452713, виданий ОСОБА_16 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0070 площею 0,8525 га; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452709, виданий ОСОБА_31 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0066 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452708, виданий ОСОБА_33 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0065 площею 1,9319 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452698, виданий ОСОБА_35 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0015 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії  ЯИ № 452699, виданий ОСОБА_36 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0016 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452696, виданий ОСОБА_19 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0013 площею 2,0000 га; визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452705, 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_48 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0062 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ; 
		 
		-  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452695, виданий ОСОБА_40 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0012 площею 2,0000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 ; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0100, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_6 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0101, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_7 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,6675 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0074, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_8 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0064, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_9 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 8,6183 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:015:0019 площа - 0,6865 га, 3223155400:03:015:0018 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:017:0066 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:017:0065 площа - 1,9318 га, 3223155400:03:015:0012 площа - 2,0000 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_10 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0063, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_11 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0103, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_12 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0102, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_13 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,3464 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0073, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_14 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 1,3823 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0067, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_15 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,6716 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0068, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_16 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,8525 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0070, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_26 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0015, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_3 , ОСОБА_17 та ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0017, земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0014, земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0072, площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0060, земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0061 які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_18 та ОСОБА_17 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0016, земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0062, які знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_19 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0013, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;  
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_20 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 0,5652 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:017:0083 площа - 0,1204 га, 3223155400:03:017:0089 площа - 0,0587 га, 3223155400:03:017:0091 площа - 0,0355 га, 3223155400:03:017:0092 площа - 0,0273 га, 3223155400:03:017:0093 площа - 0,0017 га, 3223155400:03:017:0094 площа - 0,0921 га, 3223155400:03:017:0095 площа - 0,0604 га, 3223155400:03:017:0096 площа - 0,1691 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_21 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,0946 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0081, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_22 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,4427 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0082, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_25 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,1657 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0084, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_23 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,1336 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0088, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності ОСОБА_24 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,156 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0090, яка знаходиться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області; 
		 
		-  витребувати із незаконного володіння, скасувавши запис про право власності Малого приватного підприємства «Рубікон» (далі - МПП «Рубікон») на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області земельні ділянки загальною площею 0,4042 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:017:0085 площа - 0,1365 га, 3223155400:03:017:0086            площа - 0,1398 га, 3223155400:03:017:0087 площа - 0,1279 га, які знаходяться в межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області. 
		 
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019  року, позов задоволено частково. Визнано недійсними і скасовано пункти розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року № 1204 «Про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради», в частині затвердження матеріалів попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність наступним громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_19 , ОСОБА_38 , ОСОБА_48 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 Визнано недійсним пункти 1, 3 розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 21 грудня 2009 року № 1689 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради». Витребувано із незаконного володіння із скасуванням запису про право власності, на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0071; ОСОБА_3 , ОСОБА_17 та ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0017; ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0014; ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0072; ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0060; ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0061; ОСОБА_4 та ОСОБА_49 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0100; ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0101; ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 1,6675 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0074; ОСОБА_8  - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0064; ОСОБА_9 - земельні ділянки загальною площею 8,6183 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:015:0019 площа - 0,6865 га, 3223155400:03:015:0018 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:017:0066 площа - 2,0000 га, 3223155400:03:017:0065 площа - 1,9318 га, 3223155400:03:015:0012 площа - 2,0000 га; ОСОБА_10 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0063; ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0103; ОСОБА_12 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:013:0102; ОСОБА_13 - земельну ділянку площею 1,3464 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0073; ОСОБА_14 - земельну ділянку площею 1,3823 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0067; ОСОБА_15 - земельну ділянку площею 0,6716 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0068; ОСОБА_16  - земельну ділянку площею 0,8525 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0070; ОСОБА_26 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0015; ОСОБА_18 та ОСОБА_17 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0016 та земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0062; ОСОБА_19 - земельну ділянку площею 2,0000 га за кадастровим номером 3223155400:03:015:0013; ОСОБА_20 - земельні ділянки загальною площею 0,5652 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:017:0083 площа - 0,1204 га, 3223155400:03:017:0089 площа - 0,0587 га, 3223155400:03:017:0091 площа - 0,0355 га, 3223155400:03:017:0092 площа - 0,0273 га, 3223155400:03:017:0093 площа - 0,0017 га, 3223155400:03:017:0094 площа - 0,0921 га, 3223155400:03:017:0095 площа - 0,0604 га, 3223155400:03:017:0096 площа - 0,1691 га; ОСОБА_21 - земельну ділянку площею 0,0946 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0081; ОСОБА_22 - земельну ділянку площею 0,4427 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0082; ОСОБА_25 - земельну ділянку площею 0,1657 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0084; ОСОБА_23 -земельну ділянку площею 0,1336 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0088; ОСОБА_24 - земельну ділянку площею 0,156 га за кадастровим номером 3223155400:03:017:0090; МП «Рубікон» - земельні ділянки загальною площею 0,4042 га за кадастровими номерами: 3223155400:03:017:0085 площа - 0,1365 га, 3223155400:03:017:0086 площа - 0,1398 га, 3223155400:03:017:0087 площа - 0,1279 га. В задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на земельні ділянки та визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки відмовлено.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги прокурора про визнання недійсними і скасування пунктів розпоряджень голови Обухівської районної державної адміністрації та про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що спірні і земельні ділянки передані за рахунок земель водного фонду (водних об`єктів, боліт, прибережних захисних смуг), які в силу закону не могли передаватись у власність громадян, рельєф місцевості та відповідно склад угідь земельних ділянок, що передані у власність 27-ми громадянам, змінено шляхом проведення гідронамиву піску на земельні ділянки попередніх землекористувачів. Відведення земельних ділянок у власність громадян відбулося без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок. При цьому суд дійшов висновку, що позовна давність позивачем пропущена не була.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, суд першої інстанції виходив із того, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, а тому визнання недійсними державних актів не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У січні 2020 року представник ОСОБА_17 - ОСОБА_42 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині що стосується вимог до ОСОБА_17 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
		 
		-  не з`ясували всіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, чим порушили принципи законності та обґрунтованості судових рішень, передбачені статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);
		 
		-  не надали належної оцінки тому, що 07 березня 2013 року начальником 2 відділення 1 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України Стуковенковим О. В. було прийнято постанову про закриття кримінального провадження. У рамках даної кримінальної справи № 571 досудовим слідством за фактом незаконного відведення у власність громадянам земельних ділянок загальною площею 250,4934 га в адміністративних межах Козинської селищної ради встановлювались обставини щодо передачі земельних ділянок, в тому числі розпорядженнями від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1689, які зокрема, знаходяться на території прибережних захисних смуг водних об`єктів. Досудовим слідством було встановлено, що вся сукупність фактичних даних не дає підстави зробити висновок про протиправність передачі ділянок, в тому числі розпорядженнями від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1689, у власність громадянам або про відсутність повноважень у Обухівської РДА на прийняття вказаних розпоряджень. Таким чином, наявність вказаної постанови про закриття кримінального провадження від 07 березня 2013 року спростовує висновки судів про належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду;
		 
		-  не врахували, що законодавством України не передбачено обов`язку землекористувачів щодо розроблення проектів прибережних захисних смуг та винесення їх меж в натурі, оскільки такі проекти розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів. А докази наявності окремого проекту землеустрою щодо встановлення меж, розміру прибережної захисної смуги в матеріалах справи відсутні;
		 
		-  не звернули увагу на те, що розпорядження Обухівської РДА за своєю правовою природою є актами індивідуальної дії (ненормативним актами), які за юридичними наслідками є виконаними в силу самого факту їх прийняття (констатують факт затвердження проєктів землеустрою та містять рішення про передачу земельних ділянок у власність), а тому є такими, що вичерпали свою дію одночасно з їх прийняттям;
		 
		-  дійшли помилкового висновку про те, що прокурором не пропущено позовну давність на звернення до суду з вимогою про скасування оскаржуваних  розпоряджень Обухівської РДА, оскільки є вагомі підстави вважати, що прокурор знав про обставини виділення спірних земельних ділянок ще 05 серпня 2010 року, але з зазначеним позовом звернувся до суду лише 04 березня 2015 року, тобто з пропуском позовної давності;
		 
		-  проігнорували те, що ОСОБА_17 набула право власності на спірні земельні ділянки на законних підставах та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а тому останні не можуть бути у неї витребувані відповідно до статті 388 ЦК України.
		 
		Станом на час розгляду цієї справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_17 - ОСОБА_42 від інших учасників справи не надходило.
		 
		Оскільки рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року оскаржуються заявником лише в частині розгляду вимог до ОСОБА_17 , то в іншій частині такі судові рішення Верховним Судом не перевіряються.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від  15 січня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_17  - ОСОБА_42   на  рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_17  - ОСОБА_42 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (після усунення недоліків касаційної скарги) представнику ОСОБА_17 - ОСОБА_42  поновлено строк на касаційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року; відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи № 372/1030/15-ц із суду першої інстанції, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У березні 2020 року матеріали справи № 372/1030/15-ц надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року справу № 372/772/16 призначено до судового розгляду. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
		 
		Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Оскільки касаційна скарга представника ОСОБА_17 - ОСОБА_42   подана до Верховного Суду у січні 2020 року, то вона підлягає розгляду у порядку, визначеному в ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		За змістом статті 412 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню  частково з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		 
		Розпорядженням Обухівської РДА від 28 вересня 2009 № 1204 затверджено матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 159-ти громадянам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради.
		 
		Розпорядженням Обухівської РДА від 21 грудня 2009 № 1689 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради, вилучено з користування ТОВ «Лотос», ТОВ «Альфа-Плюс», ТОВ «Затишне», ТОВ «Дана», ТОВ «ОК-Інвест», ЗАТ «ТІЗ-Топаз» земельні ділянки загальною площею 48,5388 га та передано єдиним масивом безоплатно у власність 27-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства.
		 
		На підставі розпорядження Обухівської РДА від 21 грудня 2009 року видано такі державні акти:
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452714, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0071 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452703 виданий ОСОБА_27 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0060, площею 2,0000 га;
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452691, виданий ОСОБА_28 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0100, площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452692, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0101 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452717 виданий ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0074, площею 1,6675 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452707, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0064 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452702, виданий ОСОБА_29 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0019 площею 0,6865 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452701 виданий ОСОБА_30 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0018 площею 2,0000 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452706, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0063 площею 2,0000 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452694, виданий ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0103 площею 2,0000 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452693,  виданий ОСОБА_12 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:013:0102, площею 2,0000 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452716,  виданий ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0073 площею 1,3464 га,
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452710;, виданий ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0067 площею 1,3823 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452711,  виданий ОСОБА_15 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0068 площею 0,6716 га. 
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452713,  виданий ОСОБА_16 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0070 площею 0,8525 га.
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452709,  виданий ОСОБА_31 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0066 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452704,    виданий ОСОБА_32 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0061 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452708,  виданий ОСОБА_33 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0065 площею 1,9318 га, 
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452715,  виданий ОСОБА_34 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0072 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452698,  виданий ОСОБА_35 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0015 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452699,  виданий ОСОБА_36 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0016 площею 2,0000 га; 
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452697,  виданий ОСОБА_37 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0014 площею 2,0000 га;
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452696,  виданий ОСОБА_19 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0013 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452700,  виданий ОСОБА_38 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0017 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452705,  виданий ОСОБА_48 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0062 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452695,  виданий ОСОБА_40 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0012 площею 2,0000 га;
		 
		-  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 452712,  виданий ОСОБА_41 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0069 площею 2,0000 га.
		 
		В подальшому ОСОБА_27 відчужив земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:017:0060 площею 2,0000 га, ОСОБА_43 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року; ОСОБА_32 відчужив земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:017:0061 площею 2,0000 га, ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року; ОСОБА_34 відчужила земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:017:0072, площею 2,0000 га, ОСОБА_43 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року; ОСОБА_35 відчужила земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:015:0015, площею 2,0000 га, ОСОБА_44 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2010 року; ОСОБА_36 відчужив земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:015:0016, площею 2,0000 га, ОСОБА_44 та ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2010 року; ОСОБА_37 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0014, площею 2,0000 га; ОСОБА_43 на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня .2010 року; ОСОБА_38 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0017, площею 2,0000 га, ОСОБА_43 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року; ОСОБА_48 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0062 площею 2,0000 га, ОСОБА_44 та ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2010 року; ОСОБА_40 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0012 площею 2,0000 га, ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року; ОСОБА_41 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0069, площею 2,0000 га ОСОБА_20 на підставі договору купівлі-продажу від 23 березня 2010 року; ОСОБА_28 відчужила земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:013:0100, площею 2,0000 га, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року; ОСОБА_29 відчужив земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:015:0019, площею 0,6865 га, ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року; ОСОБА_30 відчужив земельну ділянку під кадастровим номером 3223155400:03:015:0018, площею 2,0000 га, ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року; ОСОБА_31 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0066, площею 2,0000 га ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року;  ОСОБА_33 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0065, площею 1,9318 га, ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_43 померла. 
		 
		21 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу   видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0072, площею 2,0000 га, що належала ОСОБА_43 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 05 березня 2010 року та договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року:   ОСОБА_3 - на 1/4 частини; ОСОБА_17 - на 1/4 частини; ОСОБА_2 - на 1/2  частини.
		 
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 09 грудня 2015 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області за № НВ-3205585552015, зареєстровані наступні обмеження у використанні вказаної земельної ділянки -прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площею   2,0000 га на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051  безстроково, експлікація земельних угідь - піски (включаючи пляжі).
		 
		21 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу   видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0060, площею 2,0000 га, що належала ОСОБА_43 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 05 березня 2010 року та договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року:   ОСОБА_3 - на 1/4 частини; ОСОБА_17 - на 1/4 частини; ОСОБА_2 - на 1/2 частини.
		 
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 09 грудня 2015 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області за №  НВ-3205585552015, зареєстровані наступні обмеження у використанні вказаної земельної ділянки - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площею   2,0000 га на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 безстроково, експлікація земельних угідь - піски (включаючи пляжі).
		 
		21 липня 2016  року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу   видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:017:0061, площею 2,0000 га, що належала ОСОБА_43 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 05 березня 2010 року та договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року:   ОСОБА_2 - на 1/2 частини; ОСОБА_17 - на 1/4 частини; ОСОБА_3 - на 1/4 частини.
		 
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 09 грудня 2015 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області за № НВ-3205585552015, зареєстровані наступні обмеження у використанні вказаної земельної ділянки -прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площею   2,0000 га на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 безстроково, експлікація земельних угідь - піски (включаючи пляжі).
		 
		22 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу   видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:015:0017, площею 2,0000 га, що належала ОСОБА_43 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 05 березня 2010 року та договору купівлі-продажу від 22 березня 2010 року:   ОСОБА_3 - на 1/4 частини; ОСОБА_17 - на 1/4 частини; ОСОБА_2 - на 1/2 частини.
		 
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 09 грудня 2015 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру   в Обухівському районі Київської області за № НВ-3205585552015, зареєстровані наступні обмеження у використанні вказаної земельної ділянки -прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площею   2,0000 га на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051  безстроково, експлікація земельних угідь - піски (включаючи пляжі).
		 
		Відповідно до інформації т з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:015:0014, площею 2,0000 га перебуває у спільній   частковій власності ОСОБА_3 - на 1/4 частини; ОСОБА_17 - на 1/4 частини; ОСОБА_2 - на 1/2 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 липня 2016 року.
		 
		29 жовтня 2014 року ОСОБА_20 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:017:0069 на наступні земельні ділянки: кадастровий номер 3223155400:03:017:0081 площею 0,0946 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу № 580 від 13 лютого 2018 року ОСОБА_21 ; кадастровий номер 3223155400:03:017:0082 площею 0,4427 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 29 листопада 2016 року № 1154 ОСОБА_22 ; кадастровий номер 3223155400:03:017:0084 площею 0,1657 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 24 березня 2015 року № 372 ОСОБА_25 ; кадастровий номер 3223155400:03:017:0085 площею 0,1365 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 15 червня 2015 року № 1238 МПП «Рубікон»; кадастровий номер 3223155400:03:017:0086 площею 0,1398 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 15 червня 2015 року № 1241 МПП «Рубікон»; кадастровий номер 3223155400:03:017:0087 площею 0,1279 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 15 червня 2015 року № 1244 МПП «Рубікон»; кадастровий номер 3223155400:03:017:0088 площею 0,1336 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 24 березня 2015 року № 377   ОСОБА_23 ; кадастровий номер 3223155400:03:017:0090 площею 0,156 га, яка була відчужена   згідно договору купівлі-продажу від 20 лютого 2015 року № 222 ОСОБА_24 ; кадастровий номер 3223155400:03:017:0083 площею 0,1204 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0089 площею 0,0587 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0091 площею 0,0355 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0092 площею 0,0273 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0093 площею 0,0017 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0094 площею 0,0921 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0095 площею 0,0604 га, кадастровий номер 3223155400:03:017:0096 площею 0,1691 га були зареєстровані на ОСОБА_20 29 жовтня 2014 року. 11 вересня 2018 року земельна ділянка 3223155400:03:015:0015 була відчужена згідно договору купівлі-продажу від 11 вересня 2018 року № 3722 ОСОБА_26 .
		 
		Звертаючись до суду із позовомперший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області вказував на те, що відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки водного фонду, тому необхідно визнати незаконними та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області, скасувати вказані державні акти, витребувати земельні ділянки з незаконного володіння та визнати за територіальною громадою в особі Козинської селищної ради право власності на вказані земельні ділянки.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні і земельні ділянки були передані за рахунок земель водного фонду (водних об`єктів, боліт, прибережних захисних смуг), які в силу закону не могли передаватись у власність громадян. Рельєф місцевості та, відповідно, склад угідь земельних ділянок, що передані у власність 27-м громадянам, було змінено шляхом проведення гідронамиву піску на земельні ділянки попередніх землекористувачів. Відведення земельних ділянок у власність громадян відбулося без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок. При цьому суд дійшов висновку, що позовну даність прокурором пропущено не було. 
		 
		Верховний Суд не може повністю погодитись із такими висновками судів першої та апеляційної  інстанцій з огляду на таке.
		 
		Щодо правового статусу спірних земельних ділянок
		 
		Згідно зі статтями 19, 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною другою статті 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
		 
		Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
		 
		Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
		 
		Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
		 
		Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
		 
		Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.
		 
		Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин).
		 
		Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).
		 
		Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
		 
		Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, чинних на час виникнення правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.
		 
		Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водоймів уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
		 
		Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України                         від 05 листопада 2004 року № 434 (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.
		Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
		 
		Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.
		 
		У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що спірні земельні ділянки, які передані у власність громадян на підставі оспорюваних розпоряджень Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1689, є землями водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим - обмеження в обороті (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).
		 
		Вказана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи листом Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15 жовтня 2014 року № 1.1-24/217 та листом Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 10 жовтня 2014 року № ІД/9-1298, графічними матеріалами, що не спростовані відповідачами.
		 
		Також, суди встановили, що згідно з листами Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15 жовтня 2014 року № 1.1-24/217 та від 22 жовтня 2014 року № 1.1-24/221, спірні земельні ділянки розташовані у межах смт Козин, а, отже, право на розпоряджатися ними має лише селищна рада.
		 
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність достатніх підстав для визнання розпоряджень № 1204, № 1689 Обухівської РДА у оскаржуваній частині недійсними.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що постановою про закриття кримінального провадження Головного слідчого управління Служби безпеки України від 07 березня 2013 року встановлено, що під час відведення у власність вказаних земельних ділянок були допущені певні недоліки, разом з тим вся сукупність фактичних даних не дає підстави робити висновок про протиправність передачі ділянок у власність громадянам або про відсутність повноважень Обухівської РДА на прийняття розпоряджень № 1204,                   № 1689, Верховний Суд відхиляє, оскільки наявність вказаної постанови жодним чином не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду.
		 
		Щодо застосування позовної давності
		 
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		 
		Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.
		 
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		 
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		 
		І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;          2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі           № 362/44/17).
		 
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
		 
		Для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
		 
		З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.
		 
		Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.
		 
		Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
		 
		Заяву про застосування наслідків спливу позовної давності у цій справі подала представник відповідача ОСОБА_17 - ОСОБА_50 .
		 
		З інформації наданої ГУ Держземагентства у Київській області у листі від 15 жовтня 2014 року № 10-28-0.21-12312/2-14, Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області у листі від 15 жовтня 2014 року № 1.1-24/217, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів у листі від 08 жовтня 2014 року № 05/03-3432, вбачається, що рельєф місцевості та відповідно склад угідь спірних земельних ділянок, що передані у власність у 2009 році 27-ти громадянам, було змінено шляхом проведення гідронамиву піску на земельні ділянки попередніх землекористувачів.
		 
		Інших доказів обізнаності Козинської селищної ради про факти порушень та осіб порушників, крім позовної заяви прокурора, матеріали справи не містять, тому Козинській селищній раді Обухівського району Київської області не могло бути відомо про сам факт існування оскаржуваних розпоряджень Обухівської РДА та про те, що такі розпорядження порушують вимоги земельного та водного законодавства раніше ніж, коли було отримано позовну заяву прокурора Київської області, що доводить факт не пропущення строку позовної давності органом місцевого самоврядування і відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц.
		 
		Прокуратура про факт розпорядженнями саме землями комунальної власності без рішення органу місцевого самоврядування дізналася з інформації, що була надана листом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від  29  вересня 2014 року № 820, листом ДП Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «ДІПРОМІСТО» від 03 листопада 2014 року № 3-2219 та листів управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області від 15 жовтня 2014 року № 1.1-24/217 та 22 жовтня 2014 року № 1.1-24/221.
		 
		Постанова про закриття кримінального провадження від 07 березня 2013 року не містить жодних суджень щодо межі смт Козин та порушення прав Козинської селищної ради. 
		 
		А, отже, є недоведеним і таким, що спростовується матеріалами справи твердження представника ОСОБА_17 - ОСОБА_42 , що прокуратура могла дізнатися щодо порушення прав територіальної громади раніше до 29 вересня 2014 року.
		 
		Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позовна давність позивачем щодо звернення з вимогами про визнання оскаржуваних розпоряджень Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1689 не пропущена.
		Щодо вимог позивача про витребування земельних ділянок
		 
		За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
		 
		Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
		 
		Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
		 
		Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
		 
		Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).
		 
		Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
		 
		Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
		 
		Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі                            № 6-2407цс15).
		 
		Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).
		 
		Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
		 
		На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує провідносини та правопорушення.
		 
		Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі    № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження         № 14-181цс18), пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження               № 14-364цс19)). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори  або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий                         пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18)). 
		 
		Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність. 
		 
		Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року по справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).
		 
		У цій справі для відновлення порушеного права власності на землі водного фонду прокурор заявив вимогу про їх витребування від кінцевих набувачів на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з посиланням як на правову підставу на такої вимоги на статтю 388 ЦК України, тобто віндикаційний позов. 
		 
		Суди попередніх інстанцій теж вважали, що до спірних правовідносин слід застосовувати інститут витребування майна з чужого незаконного володіння. Проте зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади 
		 
		Верховний Суд з наведеним висновком судів не погоджується.
		 
		У випадку, якщо власник земельної ділянки залишається її володільцем, для захисту його права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. 
		 
		Оскільки вимоги прокурора про витребування земельних ділянок не є належним способом захисту права власника на земельну ділянку водного фонду, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суди попередніх інстанцій мали відмовити у задоволенні цих вимог. 
		Така відмова через обрання неналежного способу захисту не перешкоджає Козинській селищній раді Обухівського району Київської області чи прокурору (у разі, якщо сільрада не здійснюватиме чи неналежно здійснюватиме повноваження із захисту права комунальної власності на спірну земельну ділянку водного фонду, допускаючи продовження порушення такого права після набрання чинності цією постановою) заявити негаторний позов про повернення земельних ділянок її власникові.
		 
		Щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою
		 
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
		 
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
		 
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
		 
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
		Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
		 
		Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.
		 
		Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України»        від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
		 
		Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
		 
		Усунення перешкод територіальній громаді смт Козинці Обухівського району Київської області у здійсненні нею права користування та розпоряджання спірними земельними ділянками переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірних земельних ділянок. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що вона належить до земель водного фонду.
		 
		Водоохоронні зони встановлюються вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм для запобігання забрудненню і виснаженню водних об`єктів (абзац перший пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів), для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку (частина перша статті 87 ВК України).
		 
		Отже, таке використання земельних ділянок водного фонду, яке не сприятиме досягненню зазначених цілей, може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей.
		 
		З огляду на це закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України), а користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком визначених цілей.
		 
		Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України). Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України).
		 
		Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (частина перша статті 50 Конституції України).
		 
		У спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі     № 488/6211/14-ц, пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду                        від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16, пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц).
		З огляду на характер спірних правовідносин, установлені судами обставини та застосовані юридичні норми, немає невідповідності заходу втручання держави у право власності заявника ОСОБА_17 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ. 
		 
		У справі, рішення в якій переглядаються, суспільний інтерес у поверненні спірних земельних ділянок спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу в особі громади смт Козинці Обухівського району Київської області на землю, у збереженні прибережних захисних смуг, недопущенні зміни цільового призначення земель водного фонду, та їх передання у власність.
		 
		Заволодіння приватними особами ділянками водного фонду всупереч чинному законодавству, без законного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.
		 
		Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що він погодився із судами попередніх інстанцій лише щодо протиправності передання земельної ділянки у приватну власність первинних набувачів. Визнання незаконними та скасування оспорюваних розпоряджень Обухівської РДА від 28 вересня 2009 року № 1204 та від 21 грудня 2009 року № 1689 не становить надмірного тягаря для кінцевого набувача ОСОБА_17 .
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Узагальнюючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скаргипредставника ОСОБА_17 - ОСОБА_42 , скасування рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у цій справі в частині розгляду позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_17 про витребування земельних ділянок та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у їх задоволенні із мотивів наведених у цій постанові. У решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		 
		Щодо розподілу судових витрат
		 
		Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). 
		 
		З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині розгляду позовних вимог прокурора до  ОСОБА_17 про витребування земельних ділянок та ухвалення в цій частині нового судового рішення відмову у задоволенні позовних вимог, з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_17 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору понесені останньою за подання апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення в цій частині, а саме: 21 193,20 грн ((4 019,40 х 4 384,80 х 5 481,00 х 7 308,00).
		 
		Керуючись статтями 141, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_17 - ОСОБА_42 задовольнити частково.
		Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року скасувати в частині розгляду позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до  ОСОБА_17 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та ухвалити в цій частині нове рішення.
		 
		У задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_17 про витребування земельних ділянок  відмовити.
		 
		В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін.
		 
		Стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_17 судові витрати, понесені на сплату судового збору за подачу апеляційних та касаційних скарг у розмірі 21 193,20 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийО. В. Ступак    Судді:І. Ю. Гулейков     С. О. Погрібний     Г. І. Усик     В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...