Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/16648/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Відмова свідка від давання показань або відмова експерта, спеціаліста чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків.
Надіслано судом: 21.11.2020. Зареєстровано: 22.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/521/1338/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019000000000500

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 521/16648/20
		Номер провадження:1-кп/521/1338/20 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 листопада 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді        - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря        - ОСОБА_2 ,
		провівши підготовче судове засідання в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019000000000500 від 04.03.2019 р., відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Суворове, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора            - ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції)
		захисника            - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої        - ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000500 від 04.03.2019 року, з додатками по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України.
		Прокурор у судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
		Обвинувачений та його захисник, не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
		Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, суд приходить до висновку, що він підлягає поверненню прокурору з наступних підстав. 
		Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Судом встановлено істотне порушення вимог КПК України. Таким істотним порушенням вимог КПК України суд визнає невідповідність обвинувального акту положенням ст.291 КПК України.
		До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що згідно з положеннями ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
		Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, суд згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, повинен повернути обвинувальний акт прокурору.
		Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3, ч.4 ст.110, ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогамст.291 КПК України.
		Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Однак це не означає, що у висунутому ОСОБА_3 обвинуваченні повинні фігурувати дані (зокрема, прізвище ім`я та по-батькові) про осіб, яким не висунуто обвинувачення згідно обвинувального акту, який направлено до суду.
		Між тим, всупереч вимогам закону, фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення ОСОБА_3 викладені таким чином, що дають підстави вважати, що обвинувальний акт стосується обвинувачення не тільки самої ОСОБА_3 , а й інших, прямо зазначених в ньому осіб, що є неприпустимим, як з точки зору презумпції невинуватості, так і з точки зору меж судового розгляду, який повинен проводитися лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Незважаючи на те, що обвинувальний акт складений лише відносно ОСОБА_3 , втім його зміст стосується обвинувачення й інших осіб.
		Таким чином, оскільки в обвинувальному акті мають зазначатися анкетні відомості обвинуваченої, якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, стверджувати про вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті особами із зазначенням їх анкетних даних, яким обвинувачення не висунуто, або висунуто в іншому кримінальному провадженні, є суттєвим порушенням як правових гарантій, передбачених національним законодавством, так і міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
		Так, відповідно до ч.2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		У п. 67 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року визначено, що «принцип презумпції невинуватості порушується, коли судове рішення відносно особи, звинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про те, що вона винна без доведення її провини у відповідності до закону. Навіть за відсутності будь-яких формальних даних досить припущень, що суд вважає особу винною. Більше того, пункт 2 статті 6 не обмежується кримінальними провадженнями, що тривають, але поширюється також на судові рішення, прийняті після того, як кримінальне провадження було припинене (див. "Мінеллі проти Швейцарії", ухвала від 25 березня 1983 року, Серія А N 62; раніше зазначена ухвала Енглерта; "Нолькенбокхоф проти Німеччини", ухвала від 25 серпня 1987 року, Серія А N 123-С; і "Капеау проти Бельгії", N 42914/98, п. 25, ECHR 2005-I), чи після винесення виправдовувального вироку (див., зокрема, раніше зазначену ухвалу Секаніної ; "Рушіті проти Австрії", N 28389/95, 21 березня 2000 року; "Ламанна проти Австрії", N 28923/95, 10 липня 2001 року; "О. проти Норвегії", N 29327/98, ECHR 2003-II; і "Хаммерн проти Норвегії", N 30287/96, 11 лютого 2003 року)».
		Таким чином, судом встановлено, що обвинувальний акт складений з суттєвими порушеннямиКПК України, зокрема, ст.17, 337КПК України та порушеннями міжнародних стандартів у галузі судочинства.
		Така позиція судів узгоджується із правовими позиціями Верховного суду України (постанова по справі № 5-347кс15 від 03 березня 2016 року) та Верховного суду (постанова по справі № 522/12496/18 від 14 серпня 2019; номер судового провадження: 51-2913км19).
		Таким чином, призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, який не відповідає наведеним вище вимогам закону, може призвести до порушення права на захист, принципу презумпції невинуватості третіх осіб та меж судового розгляду.
		З огляду на наведене, відповідно до вимог п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, зазначений вище обвинувальний акт підлягає поверненню.
		У зв`язку з поверненням обвинувального акту прокурору, суд приходить до висновку, що клопотання сторін кримінального провадження про виклик свідків, слід залишити без розгляду.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17, 291, 314, 337 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019000000000500 від 04.03.2019 р. відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України, затвердженого 30 вересня 2020 року, - повернути прокурору, як такий, що не відповідає положеннямКПК України, для усунення недоліків.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...