Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/1382/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2020.
Дата набрання законної сили: 18.11.2020
Номер судового провадження: 61-11331ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		18 листопада 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 759/1382/19
		провадження № 61-11331св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду 
		від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А. та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. 
		 
		Позовна заява обґрунтована тим, що вони з відповідачем перебували 
		у зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08 листопада 2018 року без його відома та дозволу відповідач забрала дитину з місця спільного проживання у м. Києві та переїхала до своїх батьків у м. Бердянськ, після чого звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та з того часу перешкоджає його спілкуванню із сином, що не тільки порушує його права як батька, а в першу чергу суперечить інтересам дитини.
		 
		Позивач просив суд усунути перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_3 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його вихованні, визначити способи участі 
		у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення можливості:
		1) зустрічей з дитиною за його місцем проживання щопонеділка, щосереди 
		та кожну другу суботу місяця з 14 год 00 хв до 20 год 00 хв;
		2) спільного відпочинку із сином один тиждень влітку, під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини та один календарний тиждень 
		в зимовий період;
		3) відвідування разом з дитиною секцій, гуртків та розважальних заходів 
		за домовленістю між батьками, можливості спілкування та зустрічей із сином незалежно від його віку та встановленого судом графіка протягом п`яти годин 
		у святкові дні: день народження сина ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), день народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2), Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця, з урахуванням обставин, які можуть виникнути;
		4) у період хвороби безперешкодного відвідування дитини за місцем 
		її фактичного перебування;
		5) цілодобового спілкування із сином засобами телефонного та електронного зв`язку.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року позов задоволено. 
		 
		Усунено ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 шляхом встановлення зустрічей з дитиною за місцем проживання батька за таким графіком:
		- перша п`ятниця з 17 год 30 хв до суботи 20 год 30 хв;
		- друга неділя з 10 год 00 хв до понеділка 08 год 30 хв;
		- третя субота з 10 год 00 хв до неділі 20 год 30 хв;
		- четверта п`ятниця з 17 год 30 хв до суботи 20 год 30 хв;
		- перша половина усіх навчальних канікул дитини;
		- 30 днів спільного відпочинку в зимовий період;
		- 30 днів спільного відпочинку в літній період;
		- у непарні роки Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв напередодні свята 
		до 19 год 00 хв наступного дня після свята;
		- у парні роки Новий рік (1 січня) з 15 год 00 хв до 20 год 00 хв наступного дня;
		- у парні роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження дитини) з 14 год 00 хв до 21 год 00 хв наступного дня;
		- у непарні роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження дитини) з 18 год 00 хв 
		до 15 год 00 хв наступного дня;
		- щороку день народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2), день батька (третя неділя червня щороку), день захисника України (14 жовтня), католицька Пасха, католицьке Різдво (25 грудня) з 18 год 00 хв напередодні свята до 08 год 30 хв наступного дня після свята.
		 
		Зобов`язано ОСОБА_2 передавати батькові ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 
		у визначених судом місці, дні та часи побачень. Зобов`язано ОСОБА_1 повертати ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_3 після закінчення часів та днів батька, визначених рішенням. 
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами склалися конфліктні відносини, що не є підставою для обмеження участі батька у вихованні дитини. Визначаючи дні, часи та місця спілкування батька з малолітнім сином, суд першої інстанції врахував висновок органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25 вересня 2019 року 
		та вважав, що такий графік спілкування батька із сином відповідатиме інтересам дитини та його віку.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 
		у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. 
		 
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року 
		в частині визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином змінено. Визначено ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні 
		з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та відмовляючи у цій частині позову, дійшов висновку, що сторони проживали разом до 08 листопада 2018 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду 22 січня 2019 року, не додавши до позовної заяви жодного доказу на підтвердження того, що відповідач чинить йому перешкоди 
		у спілкуванні з сином.
		 
		Змінюючи спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином, суд дійшов висновку, що син сторін на час вирішення спору проживає разом 
		з матір`ю у м. Бердянську, час проїзду потягом з м. Бердянська до м. Києва становить 17 годин, а отже, встановлення способу участі батька, який проживає 
		у м. Києві, у спілкуванні з сином кожного тижня та зобов`язання ОСОБА_2 передавати дитину батьку за місцем проживання батька не відповідає інтересам малолітньої дитини, яка повинна для зустрічі з батьком кожного тижня приїжджати до м. Києва, а після закінчення зустрічі - повертатися 
		до м. Бердянська, проводячи у потягах 34 години.
		 
		Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 152,60 грн.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У серпні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права 
		та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо участі у справі двох і більше органів опіки та піклування та подання до суду двох і більше висновків органу опіки та піклування щодо розв`язання спору (стаття 
		19 СК України та нормами процесуального закону стосовно допустимості 
		та достовірності доказів) (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Наявність у справі двох і більше висновків щодо розв`язання спору від одного 
		і того самого органу опіки та піклування або двох і більше висновків щодо розв`язання спору від різних органів опіки та піклування створюють у справі процесуальний дисонанс та конфлікт письмових доказів. Окрім того, заявник просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У жовтні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що судове рішення суду апеляційної інстанцій 
		є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду 
		не спростовують. 
		 
		Просила відповідно до пункту 3 статті 403 ЦПК України скасувати постанову апеляційного суду частково і змінити у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд, а саме: змінити пункт 2 резолютивної частини, виклавши його таким чином: «визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні 
		з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі та визначити місцем зустрічей місто, де проживає дитина».
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її із Святошинського районного суду м. Києва.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року справу призначено 
		до розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Суд установив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час подання позовної заяви та розгляду справи судом проживає разом з матір`ю у м. Бердянську Запорізької області.
		 
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року шлюб сторін розірвано.
		 
		Згідно з висновком органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25 вересня 2019 року № 107-40/7490 запропонований такий графік спілкування ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 
		за місцем проживання батька:
		- перший вівторок з 19 год 00 хв до середи 09 год 30 хв;
		- перша п`ятниця з 17 год 30 хв до суботи 20 год 30 хв;
		- другий понеділок з 19 год 00 хв до вівторка 09 год 30 хв;
		- друга неділя з 10 год 00 хв до понеділка 08 год 30 хв;
		- третій вівторок з 19 год 00 хв до середи 09 год 30 хв;
		- третя субота з 10 год 00 хв до неділі 20 год 30 хв;
		- четвертий вівторок з 19 год 00 хв до середи 09 год 30 хв;
		- четверта п`ятниця з 17 год 30 хв до суботи 20 год 30 хв;
		- перша половина усіх навчальних канікул дитини;
		- 30 днів спільного відпочинку в зимовий період;
		- 30 днів спільного відпочинку в літній період;
		- у непарні роки Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв напередодні свята 
		до 19 год 00 хв наступного дня після свята;
		- у парні роки Новий рік (1 січня) з 15 год 00 хв до 20 год 00 хв наступного дня;
		- у парні роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження дитини) з 14 год 00 хв до 21 год 00 хв наступного дня;
		- у непарні роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (день народження дитини) з 18 год 00 хв 
		до 15 год 00 хв наступного дня;
		- щороку день народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2), день батька (третя неділя червня щороку), день захисника України (14 жовтня), католицька Пасха, католицьке Різдво (25 грудня) з 18 год 00 хв напередодні свята до 08 год 30 хв наступного дня після свята.
		 
		Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 03 грудня 2019 року 
		№ 01-2736/47-1 запропоновано ОСОБА_1 час для особистого спілкування 
		із сином ОСОБА_3 , з урахуванням стану здоров`я дитини, кожної першої 
		та третьої суботи та неділі місяця з 09 год 30 хв суботи до 19 год 30 хв неділі.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду 
		і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права 
		чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню 
		з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		 
		Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання 
		і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини 
		є предметом їх основного піклування.
		 
		Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		 
		Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		 
		У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
		 
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
		 
		Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		 
		Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право 
		на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
		 
		Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той 
		з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
		 
		Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися 
		з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
		 
		Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивач звернувся до суду з даним позовом, не додавши до позовної заяви доказів на підтвердження того, 
		що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні із сином, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною та її вихованні.
		 
		Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема ухиляється від виконання рішення органу опіки 
		і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. 
		 
		Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні 
		чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування 
		з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це зумовлено інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		 
		Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		 
		Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		 
		Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною 
		(за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність 
		та їх тривалість.
		 
		Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення, та ретельному 
		їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення способу участі батька у вихованні дітей, суд апеляційної інстанції, ураховуючи те, що дитина проживає у м. Бердянську, а батько - у м. Києві, обґрунтовано вважав, 
		що місцем зустрічей ОСОБА_1 із сином має бути місто, де проживає дитина.
		 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та відмовляючи у цій частині позову, дійшов висновку, що сторони проживали спільно до 08 листопада 2018 року, а з цим позовом позивач звернувся до суду 22 січня 2019 року, не додавши до позовної заяви жодного доказу на підтвердження того, що відповідач чинить йому перешкоди 
		у спілкуванні з сином.
		 
		Змінюючи спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним, суд дійшов висновку, що дитина на час вирішення спору проживає разом з матір`ю 
		у м. Бердянську, час проїзду потягом з м. Бердянська до м. Києва становить 
		17 годин, а відтак встановлення способу участі батька, який проживає у м. Києві, у спілкуванні з сином кожного тижня та зобов`язання ОСОБА_2 передавати дитину батьку за місцем проживання батька не відповідає інтересам малолітньої дитини, яка повинна для зустрічі з батьком кожного тижня приїжджати 
		до м. Києва, а після закінчення зустрічі повертатися до м. Бердянська, проводячи у потягах 34 години.
		 
		Проте колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції в частині встановлення графіка побачень, оскільки згідно з цим графіком спілкування батька з дитиною є обмеженим, часів спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною, оскільки батько та мати мають рівні права 
		та обов'язки, і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити з інтересів дитини. 
		 
		Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що, звертаючись до суду 
		з позовом, батько, зокрема, просив встановити можливість його спільного відпочинку із сином один тиждень влітку, під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини; один календарний тиждень 
		в зимовий період; можливість відвідування разом з дитиною секцій, гуртків 
		та розважальних заходів за домовленістю між батьками, можливість спілкування та зустрічей із сином незалежно від його віку та встановленого судом графіка протягом п`яти годин у святкові дні: день народження сина 
		( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), день народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2), Новий рік (1 січня), Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця, з урахуванням обставин, які можуть виникнути; можливості у період хвороби безперешкодного відвідування дитини за місцем її фактичного перебування; можливості цілодобового спілкування із сином засобами телефонного та електронного зв`язку.
		 
		Проаналізувавши встановлені обставини справи, досліджені докази 
		в їх сукупності, враховуючи характер стосунків, які склались між батьками дитини та між дитиною і кожним з батьків, вік дитини і висновки органів опіки 
		та піклування, колегія суддів вважає доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини, встановити такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		1)      можливість зустрічей кожної першої і третьої суботи та неділі 
		з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі за місцем проживання дитини 
		з матір`ю;
		2)      можливість спільного відпочинку один календарний тиждень влітку 
		та один календарний тиждень в зимовий період під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини;
		3)      можливість спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку 
		з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини;
		4)      можливість спільного святкування у непарні роки наступних свят: Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв до 19 год 00 хв наступного дня після свята, Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця;
		5)      можливість спільного святкування дня народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2).
		 
		Стосовно позовних вимог щодо визначення ОСОБА_1 можливості відвідування спортивних секцій та гуртків, які відвідує син, а також можливості відвідувати сина у період хвороби у місці його фактичного знаходження, з урахуванням стану здоров`я та рекомендацій лікаря або закладу охорони здоров`я, що здійснює його лікування, то колегія суддів вважає, що в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки, як встановив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не довів, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, а також не встановив обставин, які унеможливлювали б право батька 
		на спілкування з малолітнім сином під час відвідування спортивних секцій 
		та гуртків та/або у період хвороби сина у місці його фактичного знаходження.
		 
		Щодо визначення ОСОБА_1 можливості святкування дня народження сина 
		(ІНФОРМАЦІЯ_1) з батьком колегія суддів вважає, що задоволення цієї позовної вимоги призведе до порушення інтересів дитини, крім того, така вимога перебуває у площині договірного врегулювання питання щодо виконання батьківських обов`язків між сторонами.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що наявність у справі двох і більше висновків щодо розв`язання спору від одного і того самого органу опіки та піклування або від різних органів опіки та піклування створює у справі процесуальний дисонанс та конфлікт письмових доказів, не заслуговують на увагу з огляду на таке. 
		 
		Частинами першою - третьою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку 
		як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися 
		з висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. 
		 
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодилися із висновком органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, який має рекомендаційний характер, оскільки встановлення способу участі батька, який проживає у м. Києві, у спілкуванні з сином кожного тижня 
		та зобов`язання ОСОБА_2 передавати дитину батьку за місцем його проживання суперечать інтересам малолітньої дитини, яка повинна для зустрічі з батьком кожного тижня приїжджати до м. Києва, а після закінчення зустрічі повертатися до м. Бердянська, проводячи у потягах 34 години. 
		 
		За таких обставин існує невідповідність способу участі батька у спілкуванні 
		та вихованні дитини, визначеного висновком органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, інтересам малолітньої дитини, яка на даний час проживає у м. Бердянську, почала відвідувати дитячий садок, з урахуванням віку потребує додаткового денного сну. Разом з тим батько має можливість спілкуватися із сином у будь-який час 
		і протягом декількох діб, проти чого не заперечувала відповідач у висновку органу опіки та піклування Бердянської міської ради.
		 
		Отже, наявність двох висновків органу опіки та піклування у такій категорії справ не створює конфлікту між значимістю двох письмових доказів та не створює 
		у справі процесуального дисбалансу, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд надав належну оцінку доказам у сукупності, проте колегія суддів не може повністю погодитись із визначеним способом участі батька у спілкуванні та вихованні дитини. 
		 
		Згідно з частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального 
		і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність змінити постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, виклавши її резолютивну частину в редакції цієї постанови. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		 
		Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені у статті 403 ЦПК України.
		 
		Наведені заявником аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до норм частини п`ятої статті 403 ЦПК України 
		не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему та сприятимуть формуванню єдиної правозастосовчої практики, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення апеляційного суду по суті 
		не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 212, 400, 401, 403, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи 
		на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в такій редакції: 
		 
		«Визначити спосіб участі  ОСОБА_1  у спілкуванні 
		із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його вихованні:
		 
		1)      можливість зустрічей кожної першої і третьої суботи та неділі 
		з 11 год 00 хв суботи до 19 год 30 хв неділі за місцем проживання дитини 
		з матір`ю;
		2)      можливість спільного відпочинку один календарний тиждень влітку 
		та один календарний тиждень в зимовий період під час відпустки батька без присутності або у присутності матері дитини;
		3)      можливість спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку 
		з урахуванням режиму дня, що забезпечує гармонійний і здоровий розвиток дитини;
		4)      можливість спільного святкування у непарні роки наступних свят: Новий рік (31 грудня) з 20 год 00 хв до 19 год 00 хв наступного дня після свята, Різдво Христове (7 січня), Пасха (Великдень), Трійця;
		5)      можливість спільного святкування дня народження батька (ІНФОРМАЦІЯ_2).
		 
		В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишити без змін.
		 
		Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий    Судді:М. Є. Червинська   С. Ю. Бурлаков   А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...