Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14861/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2020. Зареєстровано: 24.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2020.
Дата набрання законної сили: 27.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"27" жовтня 2020 р.           Справа№ 910/14861/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Разіної Т.І.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Іоннікової І.А. 
		 
		 
		Секретар судового засідання: Огірко А.О.
		 
		За участю представників учасників процесу:
		від позивача: Геращенко В.І. - за довіреністю № 225-КМГ-3010 від 22.05.2020;
		від відповідача-1: Бурдакова О.А. - за ордером серія КС № 590743 від 28.11.2019;
		від відповідача-2: не з`явилися;
		від третьої особи-1: не з`явилися;
		від третьої особи-2: не з`явилися.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АТП 13058 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі № 910/14861/19 (суддя Демидов В.О., м. Київ, повний текст рішення складено 07.08.2020)
		 
		за позовом Київської міської ради, м. Київ
		до 1) Публічного акціонерного товариства АТП 13058, м. Київ
		2) Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича, м. Київ
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 
		1) ОСОБА_1 , м. Київ
		2) ОСОБА_2 , м. Київ
		про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію
		 
		За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		Київська міська рада (далі - позивач/Київська м/р) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства АТП 13058 (далі - відповідач-1/ ПАТ АТП 13058/скаржник) та Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича (далі - відповідач - 2/приватний нотаріус Потапов М.Ю.), за участю у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 (далі - третя особа -1/ ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - третя особа -2/ ОСОБА_2 ) у якій просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію виправлення іншого речового права, зареєстровану приватним нотаріусом Потаповим М.Ю. від 01.03.2016 №  28522642 земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 12-15).
		Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що на підставі неіснуючої постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14 змінено цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу» на «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового фонду». 
		Короткий зміст відзиву відповідача - 1 на позовну заяву
		Публічне акціонерне товариство АТП 13058 у відзиві на позовну заяву  просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач прийшов до висновку, що державна реєстрація речового права здійснена на підставі неіснуючого рішення суду, при цьому даного факту не було встановлено в судовому порядку, крім того, жодну особу не притягнуто до кримінальної відповідальності. Сама лише відповідь Донецького окружного адміністративного суду не може бути достатнім доказом того, що цим судом не розглядалась справа № 805/7745/14 за позовом ОСОБА_3 .
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №  910/14861/19 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію виправлення іншого речового права, зареєстровану приватним нотаріусом Потаповим Михайлом Юрійовичем від 01.03.2016 № 28522642 земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат.
		Місцевий господарський суд визнаючи протиправним та скасовуючи рішення про державну реєстрацію виправлення іншого речового права, зареєстровану приватним нотаріусом Потаповим Михайлом Юрійовичем від 01.03.2016 № 28522642 земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виходив із відсутності постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14, на підставі якої приватним нотаріусом було внесено зміни щодо цільового призначення зазначеної земельної ділянки. Суд також дійшов висновку, що позивач не пропустив позовну давність, звертаючись із цим позовом, про яку було заявлено третьою особою-1.
		При цьому суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 261, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 20, 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 13 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 36 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.ст. 2, 4 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень».
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПАТ АТП 13058 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення повністю та закрити провадження у справі. Вирішити питання судових витрат.
		Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
		- місцевим господарським судом не було враховано висновки викладені у постановах Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2019 у справі №  802/1340/18-а та від 04.09.2018 справі № 915/127/18, і, відповідно, не враховано те, що позивачем було невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права;
		- судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що спір у цій справі стосується виключно порушенням порядку здійснення реєстраційних дій відповідачем - 2, а не порушенням відповідачем - 1 права позивача розпорядженням майном, та не є спором про право. Такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник унаслідок виконання державним реєстратором владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер,  тому суд повинен був закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України;
		-  роблячи висновок про відсутність постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14 суд першої інстанції послався на лист Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 № 07-10/578/19, однак такий висновок судом було зроблено без урахуванням приписів ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на наявних у матеріалах справи доказів. Крім того, позивачем у справі не було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи щодо дійсності постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14;
		-  місцевий господарський суд відмовивши у задоволенні поданих відповідачем - 1 клопотань про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд - Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент»  у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - 1 не врахував викладені у поданих клопотаннях обґрунтування такого залучення (з наданням  відповідних доказів) та ту обставину, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд - Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» чим порушив положення ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України. 
		Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
		Позивач, відповідач-2 та треті особи - 1, 2 не скористалися своїм правом згідно з ч. 1  ст. 263 Господарського процесуального кодексу України   (надалі - ГПК України) та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України  не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 апеляційну скаргу ПАТ АТП 13058 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі № 910/14861/19 задоволено клопотання ПАТ АТП 13058 та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі № 910/14861/19; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ПАТ АТП 13058 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №  910/14861/19 призначено на 27.10.2020; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі № 910/14861/19 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.
		Явка учасників справи 
		Відповідач-2 та треті особи - 1, 2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
		Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача-2 та третіх осіб 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.
		Відповідно до ч. 12   ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		З огляду на те, що відповідач-2 та треті особи-1, 2 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідача-2 та третіх осіб 1, 2 клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Позиція представників сторін у справі
		27.10.2020 представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з підстав викладених у ній та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/14861/19 скасувати повністю та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		У судовому засіданні 27.10.2020 представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі № 910/14861/19 - без змін, як таке що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, п. 4 рішення Київської міської ради від 19.12.2002 №  172/332 оформлено Відкритому акціонерному товариству АТП 13058 право довгострокової оренди на 25 років земельної ділянки площею 7,70 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу на АДРЕСА_1 за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.05.1960 № 842 "Про відвод земельної ділянки Головкиївавтотранспорту Міністерства автомобільного транспорту і шосейних шляхів УРСР під будівництво гаражу", у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс (свідоцтво про право власності від 24.09.1999 серія НОМЕР_1 ) (т. 1, а.с. 31-36).
		На підставі вказаного рішення між Київською міською радою та ВАТ АТП 13058 (правонаступник - Публічне акціонерне товариство АТП 13058) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2003 № 849, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 7,7001 га, розташовану на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору  (т. 1, а.с. 37-41).
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. 01.03.2016 здійснено реєстрацію речового права від 18.02.2016 № 13322798 щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки.
		У подальшому приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. 01.03.2016 прийнято рішення про реєстрацію виправлення іншого речового права від 18.02.2016 №  28522642, а саме: змінено цільове призначення земельної ділянки з "для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу" на "для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу".
		Підставою для прийняття рішення про виправлення іншого речового права значиться постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14 за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ АТП 13058 до Київської міської ради, Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, укладення та реєстрацію змін до договору оренди земельної ділянки.
		10.06.2019 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із листом № 05703-11065 про надіслання копії постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14 на адресу КМР.
		У відповідь на лист позивача Донецький окружний адміністративний суд у листі № 07-10/578/19 від 25.06.2019 повідомив позивача,  що за інформацією, яка міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", Донецьким окружним адміністративним судом не розглядався адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ АТП 13058 до Київської міської ради, Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, укладення та реєстрацію змін до договору оренди земельної ділянки. 03.07.2014 Донецьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 805/7745/14 у спорі між іншими учасниками справи та з іншим предметом позову, який на теперішній час не розглянутий по суті.
		Звертаючись із даною позовною заявою КМР зазначала, що будь-яких процесуальних документів при розгляді зазначеної справи ані на адресу Київської міської ради, ані на адресу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надходило. 
		Крім того, зазначені документи та вказана постанова суду відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень та у пошуковій системі сайту судової влади України.
		З огляду на вказане, Київська міська рада звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що підставою зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки у відповідності до договору оренди стала неіснуюча постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14, що є порушенням законодавства України та умов договору оренди земельної ділянки, укладеного з Київською міською радою.
		Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
		У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення дійшов висновку, що апеляційна скарга ПАТ АТП 13058 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у даній справі підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		Щодо способу захисту у формі визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію виправлення іншого речового права зареєстровану приватним нотаріусом Потаповим М.Ю. від 01.03.2016 №  28522642 земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		У контексті приписів ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
		Частинами 1, 2 ст. 4 ГПК України   унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до  ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно зі  ст. 16 ЦК України, яка узгоджується з приписами  ст. 20 ГПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб    нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
		Так, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
		Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України   щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
		Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Право або інтерес позивача, який є власником спірної ділянки, дійсно може бути порушене внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом внесення змін щодо цільового призначення земельної ділянки.
		Поряд з тим, судом апеляційної інстанції приймається до уваги, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому, після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. 
		Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а.
		Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що належним способом захисту права або інтересу позивача у даній справі    є не визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування саме запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина 2 друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
		При цьому, якщо    буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Саме тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди відповідачем є не суб`єкт держаної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.    
		Дана правова позиція наведена в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.  2018 року у справі № 915/127/18, від 16.01. 2019 року    у справі № 755/9555/13 та постанові від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.
		Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем - 1 у апеляційній скарзі
		Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що позовні вимоги уданій справі підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки, зважаючи на предмет позовної вимоги який полягає    у визнанні протиправним та скасуванні рішення про державну реєстрацію виправлення іншого речового права зареєстровану приватним нотаріусом Потаповим М.Ю. від 01.03.2016 № 28522642 земельної ділянки з іншим цільовим призначенням, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, такий спір є приватноправовим.
		При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації щодо виправлення, а саме внесення змін у частині цільового призначення земельної ділянки, а не підстав набуття такого права, що не може бути підставою для розгляду спору адміністративними судами, оскільки формально предметом спору хоча і є правомірність дій відповідача - 2 щодо внесення виправлень (змін) щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, проте фактично позов заявлено з метою захисту цивільного права.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо невірно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права беруться до уваги та є обґрунтованими, як наслідок рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити саме з цих підстав, тому інші доводи скаржника, зокрема, щодо порушення судом першої інстанції приписів статей 50, 75 ГПК України, не беруться судом до уваги.
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права 
		Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушено права.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Київської міської ради прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції помилково визнав встановленими недоведені обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинами справи, а також неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України  є підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю та ухвалення в апеляційному порядку нового рішення про відмову у позові. 
		Розподіл судових витрат
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судових збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 14 ст. 129 ГПК України встановлено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:
		- за подачу позову - на позивача;
		- у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства АТП 13058 судовий збір у розмірі 1  440,75 грн підлягає покладенню на позивача;
		- судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1  440,75 грн підлягає покладенню на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 240, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АТП 13058 задовольнити частково.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі                   № 910/14861/19 скасувати.
		3. Прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
		4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.  36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141) на користь Публічного акціонерного товариства АТП 13058 (03022, м. Київ, вул. Кайсарова, буд. 7/9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05475147) 1  440 (одна тисяча чотириста сорок) грн 75 коп. судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
		6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
		7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст судового рішення складено та підписано - 23.11.2020 (у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            Т.І. Разіна 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                І.А. Іоннікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...