Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/7469/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 24.11.2020. Зареєстровано: 25.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2020.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/204/316/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040680001474

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/7469/19
		Провадження № 1-кп/204/316/20 
		 
		КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23листопада 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді:            ОСОБА_1 
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 за участі: секретаря          ОСОБА_4 
		прокурора              ОСОБА_5 
		потерпілої ОСОБА_6 
		представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 
		захисника  ОСОБА_8 
		обвинуваченої ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018040680001474 від 23 серпня 2018 року, відносно 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Уяли Ленінградського району Кокчетовської області республіки Казахстан, громадянки України, яка має середньо-технічну освіту, працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою:  АДРЕСА_2 , раніше судимої:
		-21.02.2013 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.149, ч.2 ст. 302, ч.3 ст. 303 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавленні волі з конфіскацією майна. 17.06.2015 відповідно до Ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звільнена від відбування покарання на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2015,
		у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України
		ВСТАНОВИЛА:
		ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що вона не є ОСОБА_11 , та квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить не їй, видаючи себе за ОСОБА_11 , як власника об`єкта нерухомості, 21.08.2018 приблизно о 16:00 прибула до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 та надала останній паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.06.2007 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , в якому вклеєно фотокартку ОСОБА_9 , тим самим використала завідомо підроблений документ.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_9 з метою реального продажу квартири, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів для власного безпідставного збагачення, 21.08.2018 приблизно о 16:00, знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_12 , видаючи себе за власницю квартири ОСОБА_11 , достовірно розуміючи, що паспорт громадянки України ОСОБА_11 , який в неї перебуває, є підробленим, уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.12.2001 Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , іменована як «продавець», та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іменована як «покупець» зобов`язується за цим договором передати у власність ОСОБА_13 квартиру, а ОСОБА_13 зобов`язується прийняти і сплатити за неї обумовлену грошову суму.
		Квартира, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: 
		 АДРЕСА_5 . Відповідно до договору купівлі-продажу №509, виданого 21.08.2018 приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_12 , вартість квартири АДРЕСА_3 , складає 991424,00 гривень, що є особливо великим розміром.
		Грошові кошти ОСОБА_9 отримала у готівковій формі від ОСОБА_6 у приміщенні приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_12 . Після підписання договору купівлі-продажу та перерахунку грошових коштів, ОСОБА_9 вийшла із приміщення нотаріальної контори та направилася у невідомому напрямку.
		Таким чином ОСОБА_10 шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_13 , чим спричинила їй майнової шкоди на зазначену суму.
		   У судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_9 вину ускоєнні інкримінованогокримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.358визнала,а зач.4ст.190 ККУкраїни тапред`явлений цивільнийпозов -не визнала.Пояснила суду,що напочатку серпня2018року їйподзвонив їїзнайомий ОСОБА_14 , який працює в БТІ Солоного, запропонував заробити. Вона під`їхала на «Тополь», вони зустрілися в кафе. Він познайомив її з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Їй повідомили, що її допомога полягає в продажі квартири, оскільки жінка  власниця перебуває за кордоном. Вони подзвонили цій жінці, вона сказала, що їй терміново потрібні гроші на операцію, але вона не хоче летіти. Їй потрібно було розписатися у нотаріуса, їй сказали, що ніякого криміналу в цьому немає, оскільки у жінки є чоловік, який живе в Дніпродзержинську, і він не проти продажу квартири. За це їй пообіцяли 100 доларів США. Через деякий час їй передзвонили, сказали, що треба завезти документи. Вона знову зустрілась з ОСОБА_16 , він привіз її до нотаріусу, дали документи (вона на них не дивилась) та повідомили, що скоро буде укладена угода. Потім сказали, що потрібно поїхати к нотаріусу другий раз. До нотаріуса її привезли, там вона зустрілась з ОСОБА_6 і вони домовились про угоду. Потім вона знову зустрілась з ОСОБА_16 та ріелтором ОСОБА_17 . Приїхали до нотаріуса, їй дали пакет з документами. Документи були з БТІ на квартиру, а також був паспорт на ім`я ОСОБА_11 з її фотокарткою. Нотаріусу вона не повідомляла, що це не її паспорт. У нотаріуса під час угоди були присутні нотаріус, представник банку, ріелтор, ОСОБА_18 з чоловіком. Після того, як було все оформлено, ОСОБА_6 порахувала кошти та склала їх в пакет, вона забрала цей пакет і передала його водію разом з мобільним телефоном. Зазначила, що в даній квартирі вона не була, скільки коштів за квартиру отримано теж не знає, оскільки всі ці питання вирішував ріелтор. 
		Захисник  ОСОБА_8 підтримав позицію підзахисної. Зазначив про проведення органом досудового розслідування перевірки щодо причетності до кримінального правопорушення ще й інших осіб, на яких посилалась в своїх показання його підзахисна.
		Не зважаючи на невизнання своєї вини за ч.4 ст.190 КК України обвинуваченою ОСОБА_9 , її вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показаннями потерпілої, свідків, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що 11 серпня 2018 року вона на «OLX» знайшла оголошення про продаж квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Подзвонила ріелтору, домовилась про перегляд квартири. 13.08.2018 вони разом з чоловіком приїхали за адресою, зустрілися біля під`їзду з ріелтором ОСОБА_19 , вона відкрила ключами квартиру. Вони оглянули квартиру та стали з`ясовувати відомості про квартиру. Коли виходили з квартири, в спільному тамбурі зустрілись з сусідом, який вийшов з квартири АДРЕСА_6 та попросив передати квитанцію власниці. Також сусід повідомив, що власниця не живе в цій квартирі. Вони сказали ріелтору, що подумають. 16.08.2018 зателефонувала ріелтор ОСОБА_17 , вони з нею домовились, що договір будуть оформляти у нотаріуса ОСОБА_20 . Попередньо вона поспілкувалась з сусідкою знизу, яка їй сказала, що квартира гарна. Пішли до нотаріуса, там зустрілась з ріелтором та власницею  ОСОБА_9 , яка надала всі документи, а саме паспорт та ІПН на ім`я ОСОБА_11 . Всі документи надали нотаріусу. Оскільки власниця була одружена, то нотаріус порадила їй отримати згоду від її чоловіка на продаж квартири. В оригіналі паспорту прізвище було « ОСОБА_21 », а фотокартка належала ОСОБА_9 . 21.08.2018 ОСОБА_9 приїхала, надала письмову згоду чоловіка, в документі була якась помилка, і вона знову поїхала виправляти помилку. У нотаріуса були присутні: вона, її чоловік, представник банку, якого їм порадила викликати нотаріус для оформлення договору, ріелтор, яка і повідомила, що ОСОБА_9 поїхала виправляти помилку. Потім приїхала ОСОБА_9 , надала всі документи нотаріусу. Вони підписали документи с представником банку. Потім вона почала розраховуватися з ОСОБА_9 . Сума покупки квартири складала 991424 грн. Вона дістала гроші - долари та гривні - і почала їх перераховувати, потім віддала їх ОСОБА_9 . Вона не пам`ятає, чи перерахувавала ОСОБА_9 гроші, або просто сховала їх в сумку. Потім всі поставили підписи, після чого ОСОБА_9 віддала зв`язку ключів та пішла. Вони віддали гроші ріелтору  500 доларів США. Нотаріус віддала договір та витяг і пообіцяла на наступний день сплатити податки. Того ж дня ввечері приблизно о 21:00  22:00 вони з чоловіком поїхали на квартиру та побачили, що замки були заліплені, подумали, що діти гралися. В квартирі вони оцінили об`єм робіт та поїхали. На наступний день вони вирішили забрати документи по рахункам на квартиру, оскільки хотіли сплатити борги. Подзвонили старшій по під`їзду ОСОБА_17 та голові ОСББ, які їм повідомили, що 21.08.2018 прийшли з прокуратури та опечатали двері квартири. Оскільки ніяких документів з приводу опечатуванню не було, вони поїхали до «Тепломережи», де їм повідомили, що квартиру не опечатували. Потім поїхали в Чечелівський відділ поліції та в прокуратуру №4, де їм також повідомили, що квартиру не опечатували. Вони намагались додзвонитися ріелтору та ОСОБА_21 , але у обох телефони були поза зоною досяжності. Вона подзвонила сусідці, яка спілкувалась з ОСОБА_11 , і та дала інший номер телефону. Чоловік подзвонив по номеру, відповіла жінка, він її почав розказувати про угоду, на що та сказала, що ніякої квартири вона не продавала. Потім зустрілись з цією жінкою біля квартири, та разом пішли до нотаріуса. Жінка показала оригінал паспорту на ім`я ОСОБА_11 , він був аналогічний тому паспорту, який їм надала ОСОБА_9 , тільки фотокартка інша. Разом вони поїхали до нотаріуса. Там ОСОБА_11 показала свої документи, які співпадали з документами, які були надані раніше. Потім прийшли до квартири, відчинити замок не змогли, власниця ОСОБА_11 своїми ключами теж не змогла відчинити, тому викликали поліцію. 23.08.2018 відомості внесли до ЄРДР, потім її, чоловіка та ОСОБА_11 допитали в поліції. Потім почали шукати ріелтора, коли знайшли, то повідомили поліцію. Поліцейські привезли ріелтора у відділок, там її допитали. Вона сказала, що нічого не знає, і її відпустили. Потім через сайт «Однокласники» вона з`ясувала, що продавцем була ОСОБА_9 . Передали інформацію співробітникам поліції. Зазначила, що під час досудового розслідування подала цивільний позов, який просила задовольнити в повному обсязі.
		Представник потерпілої ОСОБА_7 підтримав позицію ОСОБА_6 .
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав суду, що в середині серпня 2018 року його дружина ОСОБА_6 знайшла оголошення про продаж квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Дружина домовилась з ріелтором про огляд квартири. Приїхали за адресою, з ріелтором ОСОБА_19 зустрілися біля під`їзду, вона відкрила ключами квартиру. Вони оглянули квартиру, вона була у поганому стані. Коли виходили з квартири, в спільному тамбурі зустрілись з сусідом ОСОБА_23 , який вийшов з квартири АДРЕСА_6 , вони почали запитувати в нього про власників цієї квартири. Сусід повідомив, що власники не живуть в цій квартирі, мешкають десь за містом і сюди тільки іноді навідуються. Вони з ним по дружньому поспілкувались. Через п`ять днів він привів будівника щоб той оглянув квартиру. Оглядали квартиру разом з ріелтором та дружиною. В цей день вони поспілкувалися ще й з іншими сусідами. Вони вирішили придбати ту квартиру. Укладення угоди по придбанню квартири було призначено на 21.08.2018. В день угоди вони прийшли до нотаріуса, який знаходиться навпроти будинку, в якому вони вирішили придбати квартиру. Там зустрілись з ОСОБА_9 , яка спізнилась на зустріч, вона приїхала в 15:45. Вони разом поспілкувалися на вулиці, вона їм повідомила, що відносини з чоловіком в неї не дуже хороші, дітей немає. Повідомила, що квартиру отримувала разом з батьками, після їх смерті вона переїхала до чоловіка, оскільки не змогла там жити. В кабінеті нотаріуса ОСОБА_9 надала оригінал паспорту на ім`я ОСОБА_24 . Нотаріус показала згоду чоловіка на продаж квартири. Всі інші документи, а саме оцінка нерухомості, витяг, свідоцтво про право власності, були оформлені на ОСОБА_11 , які були в оригіналі. Потім нотаріус майно перевірила по реєстру. Також під час угоди був присутній представник банку, для того щоб можна було розрахуватися на місці в кабінеті нотаріуса, оскільки сума перевищувала 50000 грн та повинна була проводиться через банк. Всі документи були перевірені ним та нотаріусом, підозр ніяких не виникло. Передали гроші при нотаріусі  25600 доларів США, решту - приблизно 280000 грн віддали ОСОБА_9 , вона порахували тільки пачки. Потім вона дала 100 доларів США на вивіз сміття, віддала зв`язку ключів, поклала гроші до сумочки. Всі розписалися та вийшли, ріелтор вийшла останньою. Того ж дня ввечері вони поїхали на квартиру та побачили опечатані гнізда для ключів, ніяких папірців не було. Вони відчинили квартиру, оскільки подумали, що із-за боргів опечатали, оскільки перед угодою вони дізнались від голови ОСББ, що по цій квартирі багато боргів, походили по квартирі. 22.08.2018 приблизно о 09:00 дружина пішла до голови, щоб з`ясувати, як вирішити питання з боргами. Голова їй повідомив, що квартиру опечатали прокурор та поліцейські. Поїхали в поліцію, потім в прокуратуру №4, де їм повідомили, що квартиру вони не опечатували. Також поїхали до «Тепломережи», де їм також повідомили, що квартиру не опечатували. Вони намагались додзвонитися ріелтору та Лебединській, але у обох телефони були поза зоною досяжності. Почали з`ясовувати у сусідів номер телефону Лебединської. Їм дали номер, вони по ньому подзвонили, відповіла жінка на ім`я ОСОБА_25 , але голос в неї був інший. Вона повідомила, що нічого не знає про продаж її квартири, злякалась. Потім вони викликали поліцію та поїхали до нотаріуса, де впевнились, що вони залишились власниками квартири. Поїхали на квартиру, там був змінений замок, вони написали заяву в поліцію. Біля квартири вони зустрілися з ОСОБА_11 , яка підозрювала їх у шахрайстві. У ОСОБА_11 також були ключі, але вони не відкривали двері. ОСОБА_11 їм повідомила, що останній раз в квартирі вона була в травні, а живе вона на ОСОБА_26 . Потім вони почали самі шукати, спочатку знайшли ріелтора ОСОБА_27 , якій заплатили 500 доларів США комісії, надали її данні до поліції. Поліція її затримала, допросила та відпустила. На наступний день вона їм повернула 500 доларів США. Потім він дізнався, що саме ОСОБА_9 представлялася як ОСОБА_11 , та почав її шукати, оскільки поліція не змогла її знайти та оголосила в розшук. Через деякий час її знайшли в ОСОБА_28 , у пошуках допомогли київські ріелтори. Вони надали інформацію в поліцію, після чого ОСОБА_29 затримали.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показала суду, що вона працює приватним нотаріусом. До неї звернулися клієнти по оформленню договору купівлі-продажу квартири, продавець ОСОБА_9 (в паспорті прізвище було інше, вона встановлювала особу) та покупець ОСОБА_6 . Вони принесли пакет документів, спочатку копії, потім оригінали. Вона знайшла помилку в письмовому дозволі чоловіка продавця, після чого продавець принесла новий дозвіл. В серпні 2018 року в її кабінеті був підписаний договір купівлі-продажу. Під час підписання договору також були присутні покупець ОСОБА_6 разом з її чоловіком, продавець ОСОБА_9 , ріелтор та представник банку. Після того як був проведений розрахунок, під час якого вона не була присутня, оскільки підготовлювала документи, перевіряли їх, був підписаний договір купівлі-продажу. Зазначила, що фото та відео фіксація нотаріальних дій не велась. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала суду, що в 2018 році вона працювала ріелтором, шукала квартиру по АДРЕСА_4 для покупців. В інтернеті вона знайшла квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яку продавав інший ріелтор. Вона зателефонувала посереднику, яким виявилась власниця квартири на ім`я ОСОБА_25 , та вони домовились зустрітися щоб оглянути квартиру. Коли вони зустрілися, власниця показала їй квартиру, повідомила, що вона самостійно займається продажем даної квартири, сказала, що живе далеко. Вона запропонувала їй допомогти в продажі цієї квартири, на що та погодилась. Власниця показала їй свої документи, документи на квартиру та віддала ключі. Через два тижні їй зателефонувала ОСОБА_6 , вони домовились з нею про огляд квартири. З цим покупцем вона два рази приходила до квартири. Потім у нотаріуса було оформлено договір купівлі-продажу, при якому вона була присутня. Після того, як угоду було укладено, покупець передала гроші власниці. Потім покупець її сплатила 500 доларів США за її роботу, а вона віддала ключі від квартири. Зазначила, що особа, яка зустрічалась з нею на квартирі та віддала ключі, а потім була на укладанні угоди, є однією особою, але чи це ОСОБА_29 , вона точно вказати не може, оскільки на той час у неї було світле волосся, та вона була одягнута в джинси. Також зазначила, що по фотокарткам, які їй надав слідчий для впізнання, вона на них впізнала ОСОБА_9 . 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав суду, що він є співробітником банку. В 2018 році до нього звернулась нотаріус ОСОБА_12 щоб укласти угоду купівлі-продажу квартири. Нотаріус надав йому документи продавця та покупця для того, щоб підготувати документи для операції по внесенню коштів на рахунок покупця, з метою подальшого переведення на рахунок продавця та видати їх. Після того він під`їхав в офіс нотаріуса. В офісі надав пакети документів сторонам на підпис. Сторони все підписали, він все оформив, надав квитанції та пішов.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що вона є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , всі документи на квартиру в неї є. В цій квартирі вона не проживає. В 2018 році приблизно о 22:00 їй подзвонив ОСОБА_33 , повідомив їй, що вчора він купив її квартиру. Вони домовились зустрітися біля квартири. Біля квартири вона зустрілася з ОСОБА_34 та ОСОБА_35 . Вона намагалася відчинити квартиру. Проте ключі не підходили. Вони викликали поліцію. Поліції вона повідомила, що квартиру не продавала, дозвіл на продаж зазначеної квартири вона нікому не давала, ОСОБА_34 підтвердила, що купівлю-продаж оформлювала з іншою особою. Зазначила, що паспорт вона ніколи не губила та нікому не передавала, він знаходиться у неї.
		Від допиту інших свідків сторона обвинувачення та сторона захисту відмовилися, з приводу чого потерпіла та її адвокат не заперечували, у зв`язку з чим допит інших свідків не проводився та був виключений судом з обсягу доказів, що підлягає дослідженню.
		Винуватість  ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, підтверджується також наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.08.2018, згідно з яким, ОСОБА_6 просить провести перевірку відносно того, що 21.08.2018 приблизно о 17:07, вона придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , а сьогодні вона прийшла за вказаною адресою та виявила змінені замки, при яких обставинах їх змінено , пояснити не може (том 1 арк. кримінального провадження 3);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2018, з якого вбачається, що за участі потерпілої ОСОБА_6 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_6 попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На що ОСОБА_6 відповіла, що зможе впізнати особу, яка 21.08.2018 по підробленим документам уклала з нею договір купівлі-продажу квартири шахрайським шляхом. Для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_6 було надано прошитих та скріплених печаткою «Слідче відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області» чотири фотознімки громадян. На запитання слідчого до потерпілої ОСОБА_6 , чи впізнає вона когось з осіб, зображених на фотознімках, потерпіла ОСОБА_6 заявила, що впізнає особу під фото №2, другу особу зліва направо. Впізнаною особою є ОСОБА_9 (том 1 арк. кримінального провадження 55-56); 
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2018, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_22 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_22 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_22 відповів, що зможе впізнати особу, яка 21.08.2018 по підробленим документам уклала з його дружиною договір купівлі-продажу квартири шахрайським шляхом. Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_22 було надано прошитих та скріплених печаткою «Слідче відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області» чотири фотознімки громадян. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_22 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_22 заявив, що впізнає особу під фото №3, третю особу зліва направо. Впізнаною особою є ОСОБА_9 ( том 1 арк. кримінального провадження 57-58); 
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2018, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_12 , в приміщенні службового кабінету приватного нотаріуса за адресою: м.Дніпро, вул.Робоча, буд.160, в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_12 попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На що ОСОБА_12 відповіла, що зможе впізнати особу. Для пред`явлення впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 було надано прошитих та скріплених печаткою «Слідче відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області» чотири фотознімки громадян. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_12 , чи впізнає вона когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_12 заявила, що під фото №2 впізнає власника квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 , яка 21.08.2018 продала нерухоме майно - вищевказану квартиру - ОСОБА_6 , що підтверджується договором купівлі-продажу, засвідченим приватним нотаріусом. Відповідно до довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання особа на фотознімку №2 є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 арк. кримінального провадження 109-112); 
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2018, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_36 , в приміщенні відділення банку «Uneks Bank» за адресою: м.Дніпро, вул.Робоча, буд.178, в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_36 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_32 відповів, що зможе впізнати особу. Для пред`явлення впізнання за фотознімками було надано прошитих та скріплених печаткою «Слідче відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області» чотири фотознімки громадян. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_36 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_36 заявив, що під фото №3 впізнає власницю квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 , яка 21.08.2018 продала нерухоме майно, вищевказану квартиру ОСОБА_6 , на котру він здійснював перерахунок коштів з розрахункового рахунку ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок власника квартири. Відповідно до довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання особа на фотознімку №3 є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 арк. кримінального провадження 119-122); 
		-дозволом ОСОБА_6 , з якого вбачається, що вона дозволяє провести співробітникам поліції огляд квартири АДРЕСА_3 (том 1 арк. кримінального провадження 243); 
		-протоколом огляду місця події від 29.10.2018, з якого вбачається, що слідчим ОСОБА_37 на підставі заяви, в присутності понятих, за участю власника ОСОБА_6 було проведено огляд. Проведеним оглядом встановлено, що місцем огляду є будинок АДРЕСА_7 , а саме, вхідні двері до квартири АДРЕСА_8 , яка розташована на 7-му поверсі вищевказаного будинку. Вхід до квартири здійснюється через броньовані двері коричневого кольору, на яких видно свіжі сліди поставлення (встановлення). За дверима знаходяться другі дерев`яні двері, оббиті шкірозамінником. На другій двері відсутні замки. Ніяких пошкоджень на дверях немає (том 1 арк. кримінального провадження 244-245); 
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.10.2019, з якого вбачається, що слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_38 у приміщенні службового кабінету приватного нотаріуса ОСОБА_39 за адресою: АДРЕСА_4 , у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_39 на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2019 ознайомився із договором купівлі-продажу нерухомого майна. При ознайомленні із змістом документів виявлено: договір купівлі-продажу квартири на 1 арк.; свідоцтво про право власності  1 арк.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно  1 арк.; заява про згоду на відчуження майна  1 арк.; інформаційна довідка з ЄРСБНД  1 арк.; заява  1 арк.; заява  1 арк., довідка про склад сім`ї  1 арк., звіт про оцінку майна  1 арк.; витяг з єдиної бази даних; звітів про оцінку  1 арк.; копія паспорту на ім`я ОСОБА_11  2 арк.; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера  1 арк.; копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу  1 арк.; копія паспорту на ім`я ОСОБА_6  1 арк., копія картки платника податків  1 арк.; копія паспорта на ім`я ОСОБА_22  2 арк.; копія довідки ідентифікаційного номера  1 арк.; копія свідоцтва про шлюб  1 арк., інформація з ЄРБ  1 арк.; витяг з ДРОРМ  1 арк.; витяг з реєстру нерухомого майна №135139534, 135139689135139981 на квартиру АДРЕСА_3  3 арк.; витяг з реєстру нерухомого майна у володінні ОСОБА_11 №1351398395160722  2 арк.; платіжне доручення (копія)  1 арк.; квитанція (копія) пенсійного фонду  1 арк., які було вилучено (том 2 арк. кримінального провадження 22-24); 
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.10.2019, з якого вбачається, що слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_40 , у приміщенні за адресою: АДРЕСА_9 , у присутності понятої ОСОБА_41 , на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10.08.2019, ознайомився із випискою документів на двох аркушах, які були вилучені (том 2 арк. кримінального провадження 63-66); 
		-висновком експерта №3/1.1/752 від 23.10.2019, в якому зазначено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_11 в графі: «Продавец» договора купівлі-продажу квартири ННК 904107 від 21.08.2018, зареєстрованого у реєстрі за №509  виконаний не ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 . Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_11 у графі: «Підпис» заяви від імені ОСОБА_11 від 21.08.2018  виконаний не ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 (том 2 арк. кримінального провадження 112-120).
		Інші досліджені судом документи з матеріалів провадження (постанови слідчих, супровідні листи, листи та інші), не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченої ОСОБА_9 в інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
		З показань потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_22 вбачається, що ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що вона не є ОСОБА_11 , та що квартира АДРЕСА_3 , їй не належить, видаючи себе за ОСОБА_11 , використала паспорт на ім`я ОСОБА_42 , в якому була вклеєна фотокартка ОСОБА_9 , при укладенні договору купівлі-продажу майна. Використання ОСОБА_10 завідомо підробленого документу підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_43 , яка підтвердила, що ОСОБА_10 при укладенні договору купівлі-продажу користувалась паспортом, в якому було вклеєно її фотокартку, але вказано інші дані щодо особи. З протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 04.09.2018, ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_9 як особу, яка , користуючись підробленими документами, 21.08.2018 уклала з нею договір купівлі-продажу квартири. З протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 04.09.2018, ОСОБА_22 так само впізнав ОСОБА_9 як особу, яка, користуючись підробленими документами, 21.08.2018 уклала з його дружиною договір купівлі-продажу квартири. При цьому, і потерпіла, і свідок, на момент укладення договору купівлі-продажу, виходячи з даних паспорта, були впевнені, що мають справу з ОСОБА_11 , оскільки з показань потерпілої, вона перевірила документи ОСОБА_9 , і не могла знати, що фотокартка ОСОБА_9 в паспорті ОСОБА_11 не є фотокарткою ОСОБА_44 . Відповідно до протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 19.09.2018, свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 у якості особи, яку вона сприймала як власника квартири АДРЕСА_8  ОСОБА_11  при укладенні договору купівлі-продажу майна. В цій частині дані протоколу повністю узгоджуються з безпосередніми показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими суду під час судового розгляду, якими свідок підтвердила, що наданий ОСОБА_9 паспорт містив фотокартку ОСОБА_9 , але був заповнений на іншу особу, тобто, використовувся ОСОБА_9 як завідомо підроблений. З протоколу пред`явлення до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_45 від 20.09.2018 вбачається, що він впізнав на фотознімку ОСОБА_9 як власницю квартири АДРЕСА_3 . Суд одночасно звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_9 , під час допиту у судовому засіданні, підтвердила ту обставину, що серед наданих нею нотаріусу документів був паспорт на ім`я ОСОБА_11 з її ( ОСОБА_9 ) фотокарткою, та вона не повідомила нотаріусу, що паспорт їй не належить. В цій частині показання обвинуваченої не входять у протиріччя з іншими дослідженими судом доказами, та фактично своїми показання в цій частині ОСОБА_9 підтвердила факт використання нею завідомо підробленого документу. 
		В частині обвинувачення ОСОБА_9 за ч.4 ст.190 КК України, суд приходить до наступних висновків.
		Обман якспосіб шахрайськогозаволодіння чужиммайном чипридбання правана такемайно полягаєу повідомленніпотерпілому неправдивихвідомостей абоприховування певнихвідомостей,повідомлення якихмало бсуттєве значеннядля поведінкипотерпілого,з метоювведення воману потерпілого. Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		З зазначених вище в мотивувальній частині вироку доказів, досліджених судом, а саме, з показань потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_22 , з протоколу пред`явлення ОСОБА_6 особи до впізнання за фотознімками від 04.09.2018, з протоколу пред`явлення ОСОБА_22 особи до впізнання за фотознімками від 04.09.2018, протоколу пред`явлення ОСОБА_12 особи до впізнання за фотознімками від 19.09.2018, з показань свідка ОСОБА_36 (в частині того що йому при проведенні операції з коштами було надані документи, оформлені на ОСОБА_11 , які фактично надано ОСОБА_9 , яку він сприймав як продавця майна); з протоколу пред`явлення до впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_45 від 20.09.2018, а також, з висновку експерту №3/1.1/752 від 23.10.2019, яким підтверджено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_11 в графі: «Продавец» договора купівлі-продажу квартири ННК 904107 від 21.08.2018, зареєстрованого у реєстрі за №509  виконаний не ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 ; досліджуваний підпис від імені ОСОБА_11 у графі: «Підпис» заяви від імені ОСОБА_11 від 21.08.2018  виконаний не ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 , у сукупності доводять, що ОСОБА_9 , з метою реального продажу квартири, шляхом обману (тобто, повідомленням неправдивих відомостей), видаючи себе за ОСОБА_11 , достовірно розуміючи, що використаний нею паспорт на ім`я ОСОБА_11 є підробленим, уклала договір купівлі-продажу квартири, та, діючи саме з прямим умислом та корисливим мотивом, отримала за відчужувану квартиру грошові кошти у сумі 991424 грн, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 , яка була введена нею в оману, майнової шкоди на цю суму.
		Показання ОСОБА_9 , надані нею у судовому засіданні, жодним чином не спростовують її умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, оскільки з її показань, даних нею у судовому засіданні, вбачається її обізнаність про те, що квартира, яка була предметом договору купівлі-продажу, їй  ОСОБА_9  не належала, паспорт, який нею використовувався, заповнений на ім`я іншої особи (власниці квартири) у сукупності з іншими документами, наданими покупцю, нотаріусу та представнику банку, заповнені на ОСОБА_11 , давали підстави потерпілій вважати саме її ( ОСОБА_9 ) ОСОБА_11 . Показання ОСОБА_9 в частині бажання допомогти справжній власниці квартири, яка начебто була за кордоном, потребувала на грошові кошти, бажала продати квартиру, але не могла прилетіти та укласти правочин, як і та обставина, що, з її показань, отримані від потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти вона передала сторонній особі, нічим не підтверджуються та не спростовують її винуватість в інкримінованих злочинах. Крім того, в даному випадку прямий умисел на заволодіння грошовими коштами, на переконання колегії суддів, був доведений ОСОБА_9 до кінця, оскільки вона отримала грошові кошти, вийшла з приміщення нотаріальної контори, тому отримала можливість розпоряджатися грошовими коштами. Подальші її дії щодо отриманих грошових коштів відносяться до розпорядження ними, та не впливають на склад скоєного нею злочину.
		В частині посилання захисником обвинуваченої про проведення органом досудового розслідування перевірки щодо причетності до кримінального правопорушення ще й інших осіб, на яких посилалась в своїх показання його підзахисна, колегія зауважує, що наразі провадження розглядається виключно відносно ОСОБА_9 в межах пред`явленого їй обвинувачення. 
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразилися у використанні завідомо підробленого документу, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.
		Крім того, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні грошовими коштами шляхом обману, вчиненого в особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України.
		При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, всі обставини справи.
		Так обвинувачена  ОСОБА_9 вчинила кримінальний проступок та особливо тяжкий злочин.
		ОСОБА_9 раніше судима, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, згідно з характеристикою, наданою за місцем роботи, характеризується як відповідальний робітник.
		У якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченій, колегія суддів враховує часткове визнання вини за ч.4 ст.358 КК України.
		Оскільки в обвинувальному акті на підставі ст.67 КК України не зазначено обставин, які обтяжують покарання, врахування обставини, що обтяжує покарання, судом, призведе до погіршення становища обвинуваченої, у зв`язку з чим суд не враховує у якості обставини, що обтяжує покарання, рецидив злочину.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним призначити  ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч.4 ст.358 КК України у вигляді обмеження волі.Саме такепокарання будеповністю відповідатиступеню тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,даним проособу обвинуваченої. 
		Крім того, колегія суддіввважає необхідним призначити  ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч.4 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченої. 
		Підстав для застосування ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Саме таке покарання буде достатнім для досягнення його цілей, буде відповідати даним про особу обвинуваченої, принципу Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод  пропорційності обмеження прав людини та досягнення легітимної мети покарання. 
		Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з  ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 991424 грн. 00 коп., суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою.
		Матеріальну шкоду позивач обґрунтувала тим, що  ОСОБА_9 шляхом обманузаволоділа їїгрошовими коштамиу сумі991424,00грн.за наступнихобставин. ОСОБА_9 через підробленідокументи,видавши себеза власникаквартири АДРЕСА_3 ,а самеза ОСОБА_11 ,у приміщенніприватного нотаріусаДМНО ОСОБА_12 ,21.08.2018уклала знею договіркупівлі-продажувказаної квартири,в результатічого ОСОБА_9 отримала віднеї покупнуціну урозмірі 991424,00грн.,що підтверджуєтьсяплатіжним дорученням№ 15від 21.08.2018.Таким чином,майно (квартира)було відчуженоособою,яка немала правна відчуженнятакого майна.Виходячи з того, що куплена квартира вибула із володіння дійсного власника поза його волею в результаті вчинення злочину, а відтак, вона, як покупець, не набула права власності на вказану квартиру, але в той же час позбулася в результаті обману свого майна - грошових коштів у сумі 991424, 00 грн. У зв`язку з чим, в результаті вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення їй було завдано матеріальну шкоду на вищевказану суму.
		З дослідженогоколегією суддіврішення Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 13.11.2019вбачається,що позов ОСОБА_11 до ОСОБА_46 ,Приватного нотаріусаДніпровського міськогонотаріального округу ОСОБА_12 ,про визнаннядоговору купівлі-продажунедійсним,скасування рішеннядержавного реєстратората скасуваннязапису проправо власності-задоволено частково.Визнано недійснимдоговір купівлі-продажуквартири,укладений 21серпня 2018року між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ,посвідчений приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу ОСОБА_12 та зареєстрованийв реєстріза №509.Скасовано рішенняпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень,індексний номер:42648465від 21.08.2018на квартирузагальною площею70,3кв.м.,житловою площею38.8кв.м.,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_5 ,реєстраційний номероб`єктанерухомого майна:1627164912101за ОСОБА_6 ,прийняте державнимреєстратором приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу ОСОБА_12 .Скасовано вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно записпро правовласності за№ 27588861,внесений напідставі рішеннядержавного реєстратораприватного нотаріусаДніпровського міськогонотаріального округу ОСОБА_12 продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний номер:42648465від 21.08.2018.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Зазначене рішення набрало законної сили 02.03.2020.
		Враховуючи той факт, що запис про право власності за № 27588861 внесений на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42648465 від 21.08.2018 згідно рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпрпетровська від 13.11.2019, яке набрало законної сили 02.03.2020, за ОСОБА_6 скасовано, грошові кошти їй повернуто не було, колегія суддівприходить довисновку,що  цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з  ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 991424,00грнпідлягає задоволенню.
		Згідно з довідкою НДЕКЦ МВС, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 2826 грн. 18 коп. та підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
		Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 09.09.2018, а саме: квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1627164912101)  повернути власнику ОСОБА_11 .
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17.12.2019 накладено арешт на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1627164912101), що на момент накладення арешту належала ОСОБА_6 на праві приватної власності, номер запису про право власності, 27588861, дата та час державної реєстрації: 21.08.2018, 16:58 годин, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №509, виданий 21.08.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_12 , із забороною розпоряджатися майном у будь-який спосіб.
		Оскільки з винесенням вироку суду закінчутється судовий розгляд кримінального провадження,одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна та вважає за необхідне накладений арешт на вищезазначене майно скасувати.
		Крім того, відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання стосовно заходів забезпечення кримінального провадження. Згідно до ст.131 КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження відносяться запобіжні заходи.
		Відповідно до ст.ст. 366, 367 КПК України, вирок ухвалюється судом у нарадчій кімнаті, де ніхто не має права перебувати, окрім складу суду. Таким чином, з огляду на положення п.14 ч.1 ст.368 КПК України та вимоги ст.ст. 366, 367 КПК України, вирішення питання стосовно запобіжного заходу є обов`язком суду, підлягає вирішенню виключно у нарадчій кімнаті у відсутності учасників процесу, тому підлягає вирішенню незалежно від наявності клопотань про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.
		З системного аналізу зазначених норм вбачається, що суд повинен вирішити питання стосовно запобіжного заходу у нарадчій кімнаті незалежно від наявності клопотань на стадії встановлення фактичних обставин провадження, перевірки їх доказами чи судових дебатах. 
		Обговорюючи питаннястосовно запобіжногозаходу,колегію приймаєтьсядо уваги,що обвинуваченатривалий часперебувала урозшуку підчас досудовогорозслідування,21.01.2020без поважноїпричини нез`явилася всудове засідання,тобто існуєризик переховуваннявід суду(вразі оскарженнявироку учасникамипроцесу), ОСОБА_9  раніше судима, тобто є підстави вважати, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення в разі незастосування до неї запобіжного заходу, а також з врахуванням ризику перешкоджати провадженню іншим чином (згідно до п.24 ч.1 ст.24 КПК України, ухваленням та проголошенням судового рішення судове провадження не закінчується), а саме, існує значна вірогідність ухилення особи від відбування покарання, колегія суддів приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому ОСОБА_9 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши її під варту негайно в залі суду. 
		Приходячи до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу, колегія суддів зауважу, що таке рішення не протиречіть практиці ЄСПЛ у зазначеному питанні.
		Так відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Останній, керуючись правом автономного тлумачення, визначає такі обмеження особистого характеру, застосовані після проголошення судового рішення виконанням покарання, не зважаючи на те, як це називає законодавець окремої держави.
		Зокрема, відповідно до рішення ЄСПЛ від«27»червня 1968 року, по справі «Вемгофф проти Німеччини» за заявою №2122/64, п. 9, підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв`язку з цим Суд доходить висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з`явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту.
		Згідно з рішенням від «28» березня 1990 року у справі «Б. проти Австрії», за заявою №38450/12, п . 39, Суд неодноразово зазначав, що він бере до уваги значні розбіжності серед держав - учасниць Конвенції стосовно питання про те, чи розпочинається відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як розгляд апеляційної скарги ще триває. Проте Суд повторно зазначає, що важливі гарантії статті 5 Конвенції не залежать від національного законодавства.
		Отже, навіть якщо національне законодавство держави-члена передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції, що свідчить про те, що суд має право обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого незалежно від наявності клопотань при ухваленні вироку.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 23.11.2020.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24.09.2019 по 24.10.2019 із розрахунку день задень. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376, 394 КПК України
		 
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_9 визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України і призначити їй покарання:
		-за ч.4 ст.358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
		-за ч.4 ст.190 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
		   На підставіч.1ст.70 ККУкраїни засукупністю кримінальнихправопорушень шляхомпоглинення меншсуворого покараннябільш суворим ОСОБА_9 призначити остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Застосувати відносно  ОСОБА_9 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою донабрання вирокомзаконної сили, взявши її негайно під варту в залі суду. 
		Строк відбування покарання рахувати з 23 листопада 2020 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченій  ОСОБА_9  у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24.09.2019 по 24.10.2019 із розрахунку день задень. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченої  ОСОБА_9 матеріальної шкоди - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 991 424 (дев`ятсот дев`яносто одну тисячу чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Згідно з довідкою НДЕКЦ МВС, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 18 (вісімнадцять) коп. та підлягають стягненню з  ОСОБА_9  на користь держави.
		Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 09.09.2018, а саме: квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1627164912101)  повернути власнику ОСОБА_11 .
		Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17.12.2019 на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1627164912101), що на момент накладення арешту належала ОСОБА_6 на праві приватної власності, номер запису про право власності, 27588861, дата та час державної реєстрації: 21.08.2018, 16:58 годин, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №509, виданий 21.08.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_12 .
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня оголошення вироку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий: ОСОБА_1 
		Судді:  ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...