Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17195/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2020. Зареєстровано: 25.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2020.
Дата набрання законної сили: 02.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		19 листопада 2020 року                               місто Київ                                          №640/17195/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Неклесі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 до третя особаКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_2провизнання потиправним та скасування рішення від 24.06.2020 №127/2020,за участі:
		представника позивача - Маселко Р.О.,
		представника відповідача - Коваль О.П.,
		представника третьої особи - не з`явився.
		          На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні19.11.2020 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		           ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.06.2020 №127/2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3, видане Радою адвокатів Київської області 18.07.2019) за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.06.2020 №127/2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката є незаконним, протиправним, необґрунтованим, а відомості, викладені в ньому, не відповідають дійсності. Позивачем наголошено на тому, що з номеру телефону, який належить ОСОБА_2 , зокрема, в мобільному додатку «WhatsApp» на адресу позивача надійшли погрозливі повідомлення, які за своїм змістом, порушують правила адвокатської етики, негативно впливають на авторитет адвокатури та адвокатської діяльності, паплюжать принципи верхованества права, принижують професію адвоката, яка вважається еталоном юриспруденції. Крім того, позивач зазначив також про те, що у своєму «Telegram-каналі» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 оприлюднено публікації неприйнятного змісту, що підривають престиж адвокатської професії та авторитет адвокатури вцілому. На думку позивача, підтвердженням того, що номером телефону НОМЕР_1 користувався та на даний час користується саме ОСОБА_2 , окрім  публікацій в його «Telegram-каналі» за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3, в першу чергу є рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.02.2020 №48/2020, постановленого за результатом розгляду дисциплінарної скарги позивача на поведінку адвоката ОСОБА_2 від 29.11.2019 та доповнення до неї від 24.12.2019, а також письмові пояснення ОСОБА_2 , надані 03.02.2020 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, відповідно до яких ОСОБА_2 підтвердив, що погрози та інші повідомлення, надіслані ОСОБА_1 з номеру телефону НОМЕР_1 , здійснені дійсно ним особисто. Також доказами належності ОСОБА_2 вищезазначеного номеру телефону, на думку позивача, є документи, які долучені до його дисциплінарних скарг, а також інформація, яка є у вільному доступі, тобто загальнодоступною.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 адміністративну справу №640/17195/20 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
		          Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 18.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, вмотивованим та законним, оскільки приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався наявними доказами, з яких неможливо було встановити факт вчинення адвокатом заявленого в скарзі дисциплінарного проступку. При цьому, відповідач акцентував увагу на тому, що виходячи із положень Правил адвокатської етики звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 справу №640/17195/20 призначено до розгляду в судовому засіданні для вирішення питання щодо відводу складу суду, а також для надання можливості учасникам справи надати свої пояснення стосовно спірних правовідносин. 
		          У судовому засіданні 26.10.2020 у зв`язку з неявкою відповідача та третьої особи судом відкладено розгляд справи. 
		          У судовому засіданні 19.11.2020 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
		          Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
		ВСТАНОВИВ:
		          Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2020 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплірної відповідальності у зв`язку з наявністю в останнього ознак дисциплінарного проступку. 
		          Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.06.2020 №127/2020 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3, видане Радою адвокатів Київської області 18.07.2019) за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. 
		          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його незаконним, протиправним та необґрунтованим , позивач звернувся до суду із даним позовом.
		          Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		          Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).
		          Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		          Відповідно до частини першої статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. 
		          Загальний порядок, види та підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності регламентовані розділом шостим Закону №5076-VI.
		          Згідно з положеннями статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		          Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		          Відповідно до статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		          В силу положень статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		          Статтею 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		          Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		          Судом встановлено, що 16.04.2020 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 щодо наявності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.
		          Так, у своїй скарзі ОСОБА_1 зазначено про те, що публічні висловлювання адвоката ОСОБА_2 негативно впливають на авторитет адвокатури та адвокатської діяльності, оскільки паплюжать принципи верховенства права, дотримання професійної етики адвоката та професію адвокатури.
		          Позивач вважає, що цією поведінкою адвокат ОСОБА_2 порушив присягу адвоката України, а також систематично та грубо порушував Правила адвокатської етики, а тому повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		          На підтвердження доводів, викладених у скарзі позивачем (скаржником) було долучено такі матеріали:
		           1) скріншот екрану мобільного телефону з повідомленням від ОСОБА_2 за 27.03.2020 та ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк.; 2) скріншоти екрану мобільного телефону із публікаціями ОСОБА_2 на його Telegram-каналі за ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10 арк.; 3) копія рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 48/2020 від 26.02.2020 на 8 арк.; 4) копія скріншоту екрану комп`ютера із сканкопією позовної заяви ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації від 02.01.2019, яка подана його представником - адвокатом Косіновою Г.В. до Печерського районного суду м. Києва, та її перекладу на англійську мову, яка містилася на офіційному веб-сайті ОСОБА_2 , на 22 арк; 5) копія скріншоту екрану комп`ютера із сканкопією заперечення представника Партії «БПП «Солідарність» - адвокат Гоголя Б.М. від 13.11.2018 на позов ОСОБА_2 до зазначеної партії про захист честі, гідності та ділової репутації, яка знаходиться в провадженні Подільського районного суду м. Києва., на 7 арк; 6) копія скріншоту екрану комп`ютера із сканкопією позовної заяви ОСОБА_2 про захист честі гідності та ділової репутації від 29.03.2018. на 10 арк. 
		          При цьому, як вбачається з оскаржуваного рішення, адвокат ОСОБА_2 , який має статус третьої особи у даній справі, не використав право, передбачене п.26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності та не надав письмових пояснень.
		          Суд зазначає, що беззаперечним є обов`язок дотримання адвокатом Правил адвокатської етики. Дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії, що узгоджується з приписами статті 2 Правил адвокатської етики. 
		          Статтею 12 Правил адвокатської етики від 09.06.2017 (далі по тексту - Правила адвокатської етики) визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		          Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		          Крім того, відповідно до статті 54 Правил адвокатської етики в своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов`язків, зокрема, тих, що випливають з Правил адвокатської етики.
		          Згідно з статтею 59 Правил адвокатської етики адвокати при використанні соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому.
		          Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
		          У зв`язку з цим на адвоката покладається цілий комплекс зобов`язань, як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємне протиріччя і умовно підрозділяються на наступні категорії, окрім іншого, перед суспільством, для членів якого існування вільної незалежної професії поряд з дотриманням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед особою державної влади та інших інтересів суспільства.
		          Так, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020 відповідач мотивував це тим, що основна частина аргументів й доказів, які долучені до скарги, є тотожними тим доводам, аргументам і доказам, які були подані скаржником у його попередній скарзі від 29.11.2019 та яким Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області вже було надано оцінку, і за результатами їх розгляду було постановлене рішення КДКА №48/2020 від 26.02.2020. 
		          Виходячи з вищевикладеного суд звертає увагу на пункті 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 № 86), відповідно до якого не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.
		          Як вбачається з рішення від 26.02.2020 №48/2020 КДК адвокатури Київської області, ОСОБА_1 по тексту своєї скарги наведено цитування отриманих ним повідомлень з номеру НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 в мобільному додатку «WhatsApp», а також наведено твердження належності номеру телефону НОМЕР_1 адвокату ОСОБА_2 .
		          При цьому, ОСОБА_2 під час розгляду скарги, за наслідками якої прийнято рішення від 26.02.2020 №48/2020, повідомлено про те, що переписка  в мобільному додатку «WhatsApp» носила виключно приватний характер та є особистим спілкуванням між двома чоловіками.
		          Матеріали справи не містять доказів, що Рішення КДК адвокатури Київської області від 26.02.2020 №48/2020 було оскаржено, як ні містять доказів його скасування.
		          Предметом розгляду в даній справі є рішення від 24.06.2020 №127/2020, однак беручи до уваги висновки, викладені у рішенні від 26.02.2020 №48/2020, суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, яка вже була предметом дослідження при попередньому розгляді скарги, розглянутої по суті. 
		          Як вбачається з матерілів справи, представником позивача до матеріалів справи долучено копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 13.10.2020 №237/2020, відповідно до якого адвоката ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. 
		          Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		          Суд не бере до уваги висновки, викладені в рішенні від 13.10.2020 №237/2020, оскільки воно прийняте після розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийнято рішення від 24.06.2020 №127/2020, а під час його прийняття відповідач керувався виключно тіма обставинами та доказами, які були у нього в наявності на момент виникнення спірних правовідносин. 
		          Стосовно тверджень позивача про те, що у своєму «Telegram-каналі» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 оприлюднено публікації неприйнятного змісту, що підривають престиж адвокатської професії та авторитет адвокатури вцілому, суд зазначає наступне. 
		          Відповідно до частин першої-другої статті 57 Правил адвокатської етики участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
		          Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
		          Відповідно до частини першої статті 58 Правил адвокатської етики професійна незалежність є невід`ємною складовою спілкування адвоката у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет. Адвокат при здійсненні спілкування з іншими учасниками соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, в тому числі розміщенні коментарів та контенту, повинен враховувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності.
		          Згідно з частиною третьою статті 59 Правил адвокатської етики висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
		          У відповідності до частини другої статті 60 Правил адвокатської етики адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет повинен здійснювати спілкування з повагою, прийняттям та правильним (таким, що відповідає загальнолюдським цінностям) розумінням різноманіття культур світу, форм самовираження та засобів прояву людської індивідуальності. Адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних.
		          З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що надані позивачем докази, зокрема, копії скріншотів сторінок із «Telegram-каналу», копії сторінок з інших інтернет-ресурсів не можуть слугувати доказами розміщення та розповсюдження вказаної у скарзі позивача від 31.03.2020 інформації саме адвокатом ОСОБА_2 , оскільки неможливо достовірно ідентифікувати особу, яка створила та розповсюдила вказану скаржником інформацію в «Telegram-каналі».
		          Зокрема, дані скріншоти сторінок не мають сукупності обов`язкових реквізитів, передбачених для документів, без яких вони не можуть слугувати підставою для врахування та не мають юридичної сили.
		          Крім того, як під час розгляду адміністративної справи №640/17195/20, так і під час розгляду скарги позивача, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення, ОСОБА_2 правом щодо надання пояснень не скористався, будь яких належних доказів, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_2 розміщував інформацію, викладену у скарзі позивача та в тексті позовної заяви, матеріали справи не містять. 
		          Суд вважає за необхідне зазначити, що, зокрема, таку інформацію в «Telegram-каналі», яка на думку позивача, порушує правила адвокатської етики, негативно впливає на авторитет адвокатури та адвокатської діяльності, могла розповсюджувати будь-яка інша особа з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що така інформація була дійсно розповсюджена ОСОБА_2 , а відтак, відсутні підстави для ствердження, що публікації в цьому «Telegram-каналі»  поширювались саме адвокатом ОСОБА_2 .
		          Згідно з пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність дисциплінарне провадження щодо адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку.
		          Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
		          Адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо перегляду по суті оскаржуваного рішення відповідного органу, а лише перевіряє, чи прийняте таке рішення з дотримання норм чинного законодавства (в порядку та на підставі наявних повноважень відповідного органу).
		          Так, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних      повноважень» від 11.03.1980 р, визначено, що під дискреційним повноваженням      слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		          Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність      суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріями, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд)      суб`єкта владних повноважень поза межами      перевірки за названими критеріями.
		          Отже, прийняття рішення про порушення (відмову в порушенні) дисциплінарної справи, є дискретним повноваженням дисциплінарної палати КДКА Київської області, тому суд не може надавати правову оцінку самому рішенню та перевіряти обставини, на підставі яких      прийняте це рішення, а лише перевіряє, чи прийняте таке рішення з дотриманням встановленої процедури та чи належить до повноважень цього органу приймати таке рішення.
		          Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		          Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		          Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		          Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
		          Керуючись статтями 241 - 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                                      ВИРІШИВ:
		                    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		          Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		          Повний текст рішення виготовлено 23.11.2020.
		 
		          Суддя                                                                                                           Іщук І.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...