Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2721/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2020.
Дата набрання законної сили: 25.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		№ 33/824/2230/2020                                                                                 Постанова винесена суддею Стасенком Г.В.
		Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП                                                                     
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута              до адміністративної відповідальності -  ОСОБА_1 та його захисника Руденко О.С., розглянувши апеляційну скаргу 
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бабинці Бородянського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого                          на утриманні доньку, 2017 р.н., та сина, 2019 р.н.,                                       не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше        до адміністративної відповідальності не притягувався,   
		 
		на постанову судді Бородянського районного суду Київської області від                         03 березня 2018 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Постановою судді Бородянського районного суду Київської області від       03 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним                   у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		Також постановлено стягнути з  ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.  
		 
		Згідно з постановою суду, 07 грудня 2017 року приблизно о 16 год.                    50 хв. на 45 кілометрі автодороги М-07 «Київ-Ковель» ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив                      п. 2.5 ПДР України.
		Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях  ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		 
		В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		 В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи та при винесенні постанови не дотримався вимог                  ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП.
		Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не досліджено тієї обставини, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі встановлення особи з бази «АМОР», тобто жодного документа, який би посвідчував особу водія, надано не було. Тому, дізнавшись про складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, він звернувся до Національної поліції України, і за результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що вчинення саме ним ( ОСОБА_1 ) адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, тобто третя особа, представляючись ОСОБА_1 та зазначаючи його дату народження,  вчинила правопорушення, у зв`язку з чим відповідальних осіб за складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		За таких обставин, фактично до адміністративної відповідальності притягається особа, яка не вчинила адміністративного правопорушення.
		 
		Разом з апеляційною скаргою від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущеного з поважних причин. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи, у зв`язку з чим йому не було відомо про прийняте рішення, а з матеріалами справи він ознайомився та отримав оскаржувану постанову лише 12 травня 2020 року.
		 
		Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення                    ОСОБА_1 та його захисника Руденко О.С.на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
		Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		 
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами,                 а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду не дотримався, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
		Як убачається з матеріалів справи, під час її розгляду було допущено порушення норм процесуального закону.  ОСОБА_1 не був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи, а отже, не був присутнім у засіданні суду першої інстанції.
		Однак при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 отримав можливість для реалізації своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП,                та скористався нею.
		Крім того, розглянувши справу щодо ОСОБА_1 без дотримання вищевказаних вимог процесуального закону, зокрема, і без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак і                       не з`ясувавши відношення такої особи до правопорушення, суддя у                         постанові наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтував                  протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що                     ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому Законом порядку у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп`яніння, та розпискою ОСОБА_1 про зобов`язання не керувати транспортним засобом, але належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не дав їм належної оцінки, що призвело до неповноти з`ясування фактичних обставин справи. 
		Між тим, переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне  правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення                саме  ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
		Так, за поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, через рік після події, за обставинами якої відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, він був зупинений працівниками поліції, від яких йому стало відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та його позбавлено права керування транспортними засобами, у зв`язку з чим він  поїхав до райвідділу, щоб все з`ясувати. Була проведена службова перевірка за результатами якої встановлено, що правопорушення вчинено не ним, а його знайомим ОСОБА_4 , який і був зображений на відеозапису                                   відеореєстратора працівників поліції та якого він знає ще зі шкільних років, але з 2007 року він його не бачив та з ним не спілкувався, оскільки він у                            смт. Бородянка не проживає.Також вказує й на те, що з автомобілів у нього є лише «ВАЗ 2108» та «Газель».
		 
		Вказані обставини об`єктивно підтверджуються Висновком службового розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, окремими працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, стосовно водія автомобіля ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який представився ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності, від 28.11.2018 року, відповідно до якого, у ході службового розслідування підтвердився факт неналежної перевірки особи при складанні адміністративних матеріалів та складання адміністративних матеріалів у справі про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не вчиняла адміністративного правопорушення.
		При цьому матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту того, що саме ОСОБА_1 07.12.2017 року керував автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння та відмови саме ОСОБА_1 від проходження 07.12.2017 року огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.
		Отже, твердження ОСОБА_1 та його захисника Руденко О.С. про те, що ОСОБА_1 не керував 07 грудня 2017 року о 16 год. 50 хв. на 45 кілометрі автодороги М-07 «Київ-Ковель» автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який до того ж йому не належить, а належить ОСОБА_5 , нічим не спростовані, а відтак, дійсність, наведених ними обставин, у апеляційного суду сумнівів не викликає.
		Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже не підтверджуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх. 
		За таких обставин, оскільки допустимі докази винуватості                        ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, то його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,суддя
		п о с т а н о в и л а:
		Поновити  ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бородянського районного суду Київської області від                         03 березня 2018 року.
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити. 
		 
		Постанову судді Бородянського районного суду Київської області від       03 березня 2018 року, якою  ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1                 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закритиза відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.   
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		                                 Суддя 
		            Київського апеляційного суду                                                 Горб І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...