Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/10538/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2020. Зареєстровано: 25.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/466/244/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140090003143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 466/10538/19
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«23» листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова 
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 
		 при секретарі ОСОБА_2 
		з участю: прокурора ОСОБА_3 
		 обвинуваченого ОСОБА_4 
		 потерпілого ОСОБА_5 
		 представника потерпілого ОСОБА_6 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		обвинувачений ОСОБА_4 14 вересня 2019 року приблизно о 16.00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, представившись працівником поліції, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 , а саме: 350 дол. США, що згідно з довідкою НБУ станом на 14.09.2019 становило 8 690,85 грн.; 1050 Євро, що згідно з довідкою НБУ станом на 14.09.2019 становило 28 583,10 грн.; та 16 500 грн., за нібито не притягнення її сина ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за спричинення ДТП.
		Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, здійснив переказ коштів через термінал «Приватбанку» на невстановлений досудовим слідством банківський рахунок, залишивши собі від вищевказаної суми, грошові кошти у розмірі 10%, тобто кошти у сумі 5 377 грн., чим заподіяв ОСОБА_7 збитків на загальну суму 53 773,95 грн.
		Крім того, ОСОБА_4 15 вересня 2019 року приблизно о 14.20 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука,16/57, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, представившись стажистом Львівської обласної прокуратури, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5  в сумі 6 000 дол. США, що згідно з довідкою НБУ станом на 15.09.2019 становило 148 986 грн., за нібито не притягнення його внука ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за спричинення ДТП.
		Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, здійснив переказ коштів через термінал «Приватбанку» на невстановлений досудовим слідством банківський рахунок, залишивши собі від вищевказаної суми, грошові кошти у розмірі 10%, тобто кошти у сумі 14 899 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 збитків на вищевказану суму.
		Крім цього, 28 вересня 2019 року приблизно о 15.00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, представившись працівником поліції, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_10 в сумі 7 000 грн., за нібито не притягнення її сина ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за спричинення ДТП.
		Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, здійснив переказ коштів через термінал «Приватбанку» на невстановлений досудовим слідством банківський рахунок, залишивши собі від вищевказаної суми, грошові кошти у розмірі 10%, тобто кошти у сумі 700 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 збитків на вищевказану суму.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та пояснив, що 14 вересня 2019 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , він представився ОСОБА_7 працівником поліції та повідомив, що її син потрапив у ДТП, щоб не притягнути його до кримінальної відповідальності необхідно заплатити гроші. У зв`язку з чим, ОСОБА_7 передала йому гроші у розмірі 53 773,95 грн.
		Крім того, 15 вересня 2019 року він, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука,16/57, представився ОСОБА_5 стажистом Львівської обласної прокуратури та повідомив, що його внук потрапив у ДТП, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності необхідно заплатити гроші. У зв`язку з чим, ОСОБА_5  передав йому 6 000 дол. США. 
		Крім цього, 28 вересня 2019 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , він представився ОСОБА_10 працівником поліції та повідомив, що її син потрапив у ДТП, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності потрібно заплатити гроші. У зв`язку з чим, ОСОБА_10 передала йому гроші в сумі 7 000 грн. 
		Дані гроші він через термінал «Приватбанку» переказував на банківський рахунок інших осіб. Даних осіб він не знає та номер банківського рахунку, на який він переказував кошти, на теперішній час не пригадує. Залишав собі від вищевказаних сум, грошові кошти у розмірі 10%. 
		У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати. Щодо цивільного позову ОСОБА_5  не заперечує щодо його задоволення. Однак, із важким матеріальним становищем не має можливості повернути кошти потерпілому ОСОБА_5 .
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 . Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12019140090003143.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4  у вчиненні злочинів повністю і об`єктивно доведена та його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому за попередньою змовою групою осіб. 
		Цивільним позивачем у кримінальному провадженні ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до цивільного відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 цивільний позов підтримали, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували щодо задоволення цивільного позову.
		Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про необхідність його задоволення частково з наступних підстав. 
		Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Під час судового розгляду справи було встановлено факт заволодіння обвинуваченим шляхом шахрайства у потерпілого ОСОБА_5 на суму 6 000 дол. США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 15.09.2019 року становить 148 986 грн. та є підставою для стягнення з останнього на користь потерпілого шкоди в даному розмірі. 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Потерпілий ОСОБА_5  внаслідок злочину переніс стресову ситуацію, зазнав вимушених змін у життєвих стосунках, був позбавлений звичайного укладу життя. Все це завдало потерпілому моральних страждань. Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, виходячи з характеру правопорушення, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що на користь потерпілого ОСОБА_5 з ОСОБА_4 підлягає стягненню 20 000 гривень моральної шкоди.
		На підставі наведеного, цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно з ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
		При обранні виду та строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4  суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, враховує наслідки та обставини вчинених ним злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4  покарання, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочинів, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою повторно, особу винуватого, який не перебуває на диспансерному обліку у лікаря  нарколога, щире каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		У цій ситуації, про можливість належної соціалізації обвинуваченого та допустиму репутацію свідчить характер вчинених кримінальних правопорушень, поведінка під час та після вчинення кримінальних правопорушень, а саме сприяння слідству та суду в установленні об`єктивної істини, розкаяння у вчиненому, відсутність за його результатами будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превелювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.
		Тим паче, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та № 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, відсутність негативних наслідків та особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати вимоги ст. 75,76 КК України.
		Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4  по справі не обирався.
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 148 986 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди, а всього  168 986 грн. (сто шістдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень).
		В решті задоволення позовних вимог відмовити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...