Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 323/1976/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2020. Зареєстровано: 26.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 05.12.2020
Номер судового провадження: 2-а/323/53/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 323/1976/20
		Провадження № 2-а/323/53/20
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.11.2020 року м. Оріхів
		 
		Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючої судді - Гуцал О.П., при секретарі - Чубир Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глазкова Дмитра Вадимовича про скасування постанови серії ЕАМ № 2890967 від 28.07.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глазкова Дмитра Вадимовича про скасування постанови серії ЕАМ № 2890967 від 28.07.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ № 2890967 від 28.07.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28.07.2020 року він на автомобілі MAH, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом GEN TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажу (пшениці) з с. Зеленівка Приморського району Запорізької області до Бердянського морського торговельного порту. Відповідно до товарно-транспортної накладної № 12 від 28.07.2020 року, маса транспортного засобу, причепу, вантажу склала 39,92 т. На автодорозі Н-30 Енергодар - Бердянськ транспортний засіб було зупинено працівниками патрульної поліції, працівником управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проведено зважування автомобілю та повідомлено позивача, що навантаження на строєну вісь складає 27,2 т при допустимій 22 т, а загальна вага транспортного засобу складає 43,45 т, що є порушенням встановлених вагових параметрів. Позивач не погодився з показниками габаритно-вагового контролю, оскільки загальна маса транспортного засобу з вантажем в пункті навантаження склала 39,92 т, а отже, і заявлене інспектором навантаження на строєну вісь є неправдивим, та надав товарно-транспортну накладну № 12 від 28.07.2020 року. В той же час, маючи сумніви щодо законності дій управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, інспектора патрульної поліції, точності вимірювальної техніки, на вимогу позивача надати направлення на перевірку, графік рейдових перевірок, свідоцтва про перевірку ваг, свідоцтва про державну метрологічну атестацію, позивачу нічого не надали, лише зазначили, що у разі незгоди він має право на захист своїх прав у судовому порядку. Крім того, в пункті розвантаження (Бердянський морський торговельній порт) вантажооотримувачем - ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» проведено вантажно-розвантажувальну операцію, за результатами якої вага транспортного засобу брутто склала 39,92 т. (вантаж (пшениця) - 27,04 т., тара - 12,88 т.), про що зазначено в товарно-транспортну накладну № 12 від 28.07.2020 року. Надані позивачем пояснення та документи поліцейський при розгляді справи не взяв до уваги, та розгляд справи провів неповно, не об`єктивно та однобоко. При здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на вісь транспортного засобу в русі, результати вимірювання не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійснені без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з вісей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. З огляду на те, що позивач перевозив сипучий вантаж (пшеницю), який змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, та за відсутності затвердженої методики, показання такого приладу не можуть бути використані як доказ при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, що вказує на те, що до справи про адміністративне правопорушення не додано жодного документа, не зазначено мотиви відхилення наданих водієм доказів на підтвердження відсутності порушення встановлених вагових нормативів. Оскаржувана постанова не містять будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування вид вантажу тощо, чи пройшло зважувальне обладнання повірку тощо.
		Позивач просить скасувати зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідачем не доведена його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП. 
		Ухвалою суду від 03.09.2020 року поновлено строк звернення позивача до суду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 28.09.2020 року.
		28.09.2020 року слухання справи відкладено до 19.10.2020 року у зв`язку із неявкою відповідачів.
		19.10.2020 року слухання справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, наступне засідання призначено на 24.11.2020 року.
		Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		У судове засідання відповідачі не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судової повістки 05.11.2020 року, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надано.
		Згідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
		Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		 Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 28.07.2020 року інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Глазковим Д.В. відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2890967, відповідно до змісту якої: 28.07.2020 року о 20-57 годині на 129 км автодороги Н-30 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MAH, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався з навантаженням на строєній осі 27,200 кг, тобто перевищив вказану в п.22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП. 
		Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами..
		 Частиною першою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
		Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ч. 1, ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем відзив на позов не надано, жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують умисне порушення позивачем вимог правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис, результати зважування тощо), суду також не надано.
		Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. 
		Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  
		Згідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
		Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
		Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
		У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
		Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
		Враховуючи те, що в матеріалах відсутні об`єктивні та беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
		Згідно до ч. 1, ч.3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Згідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн.
		Отже понесені судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області.
		Керуючись ст.ст. 6, 77, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 9, 7, 251, 258, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Глазкова Дмитра Вадимовича про скасування постанови серії ЕАМ № 2890967 від 28.07.2020 року у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		 Скасувати постанову, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Глазковим Дмитром Вадимовичем, серії ЕАМ № 2890967 від 28.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь  ОСОБА_1 витрати на судовий в розмірі 420,40 грн.
		Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: О.П. Гуцал

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...