Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/7258/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2020. Зареєстровано: 26.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 06.11.2020
Номер судового провадження: 2/308/2838/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/7258/19
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 жовтня 2020 року                                місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді  Лемак О.В.,
		за участі секретаря судового засідання  Сухан Н.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на своїй інтернет - сторінці в соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 &idT: НОМЕР_1 &_tn_=K-R, створила від свого імені та поширила на своїй сторінці інформацію наступного змісту:
		« ОСОБА_4 в правоохоронній системі України дає про себе знати.
		На жаль реформування органів прокуратури не дало тих результатів, яких очікували громадяни та дружні європейські країни. Продовжують мати місце «безпрєдєлу» деяких слідчих ДБР, які працюють у прокуратурі Закарпатської області, для яких взагалі немає нічого людського, а порушення законів та прокурорської етики для них є нормальним явищем.
		Так, 19.02.2019року в 19 годин 55 хвилин на території Будинку ветеранів - залізничників РФ «Львівська залізниця» у місті Чопі Закарпатської області по вул. Петефі, 1 працівник прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 , закривши свій недавно розмитнений автомобіль (із серії Євроблях) у гаражне приміщення Будинку ветеранів-залізничників (на невідомих підставах його використання), приїхавши мабуть із тяжкої роботи, та будучи в якомусь незрозумілому стані (не в гуморі), безпричинно почав ображати нецензурною лайкою молоду вагітну ОСОБА_5 , яка просто проходила повз цього гаражу, та розмовляла в цей час по мобільному телефону.
		Оскільки це було фактично в темний час доби, і не було включено освітлення, цей виродок, викрикуючи всіляку мерзоту зі своїх вуст, дуже налякав вагітну жінку, яка просто не очікувала почути все це в свою адресу, так як до цього часу знала його і будь-яких конфліктів з ним не мала.
		Та його це мабуть тільки підбадьорювало, і він не переставав кричати за нею вслід, тому що зрозумів, що це якраз той випадок, коли можна просто показати себе як «Хероя», і ніхто йому в цей час відсіч не дасть.
		Тільки чомусь до чоловіків, з якими можливо у нього щось не склалося, він собі не дозволив це кричати, бо мабуть трошки побоявся, душонка то боязлива, і совістю не блище.
		Після всьогоцього,було викликанопо тел.102поліцію,яку людиповідомили пронеадекватну поведінкупрацівника прокуратури ОСОБА_1 ,вказали проте,що данаособа безбудь-якогоордера проживаєу житловомубудиночку Будинкуветеранів-залізничників,без будь-якихдокументів таоплати користуєтьсявеличезним гаражем(бокс№ НОМЕР_2 ),який належитьРегіональній Філії «Львівська залізниця» та який він, користуючись своїм службовим становищем, вже протягом 2 років використовує, та ще й так себе нахабно поводить, не маючи міри своїй хуліганській поведінці. Однак, пройшло вже більше 1 місяця, а наша вельмишановна поліція досі мовчить ні пари з вуст, щодо подальшого розгляду поданої людьми заяви, адже ОСОБА_1 працівник прокуратури. А інші люди - це що люди ? А хто дозволяв так вести себе цьому покидьку ? Це такі реформовані органи ?
		Ні, щоб вибачитися перед людьми, тепер він хоче себе вигородити та вказує у прокуратурі, що він у цей час, коли стався даний випадок , взагалі був на роботі, а ті люди, що його бачили кажуть неправду. Як Вам ? Це що твориться ? Невже Генеральний прокурор дозволив йому себе вважати тут господарем життя серед мешканців ?
		Разом з ним, в цей час, коли сталася дана пригода, був гр. ОСОБА_6 , який на даний час проживає з його матір`ю, і навіть йому заціпило, щоб заборонити ОСОБА_1 так себе вести. Ось так - стався ганебний факт, коли два чоловіки підійшли до вагітної жінки і ОСОБА_7 , через свою неадекватну поведінку її всіляко ображав, і ні один з них не зрозумів, « ЩО ВІН МАЄ БУТИ ЧОЛОВІКОМ», а не останньою «сволочью», яка ховається за прокурорський мундир. Ганьба таким прокурорам і нашій недореформованій системі.
		Невже працівнику прокуратури можна було не просто ображати, а ще лякати та ображати людину, тим, більше вагітну жінку, яка також має вищу освіту, має сім`ю ? Мати в користуванні автомобіль з Євроблях, на словацьких мерах? Невже можна вносити в декларацію неправдиві дані? Невже можна користуватися в обхід Закону гаражем чи іншим майном.
		На даний час за вказаним фактом Генеральною прокуратурою призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 , але зважаючи на все це, ніхто і не надіється, що воно буде проведено об`єктивно»
		При цьому, зазначено ключові слова до публікації:
		«Генеральна Прокуратура України 
		Прокуратура Закарпатської Області
		Міністерство внутрішніх справ»
		Вказує, що інформацію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 поширила в соціальній мережі «Facebook» іншим користувачам та розмістила її на інтернет-сторінці Чопська круговерть (Вільний майданчик для обговорення будь-чого і будь-кого, пов`язаного з нашим містом і Закарпаттям) та незалежної соціально-політичної газети «Мій Чоп» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
		Також зазначає, що 19.02.2019, приблизно о 20.00 - 20.15 годині ОСОБА_2 також зателефонувала на гарячу лінію МВС за номером «102» та викликала наряд поліції, повідомивши (в подальшому в кількох заявах та поясненнях) про те, що 19.02.2019, близько 19.55 год. ОСОБА_1 , за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) біля гаража на території містечка ветеранів-залізничників (куди, нібито, поклав свій автомобіль), здійснив неправомірні (хуліганські) дії стосовно її вагітної доньки - ОСОБА_3 , налякав її, кричав на неї, ображав її нецензурними словами тощо і, нібито, з мотивів помсти через здійснення напередодні співмешканцем ОСОБА_2 - ОСОБА_8 відеозйомки стосовно ОСОБА_1 .
		Крім цього, вказує, що ОСОБА_2 від свого імені та від імені ОСОБА_3 подала заяви та повідомлення стосовно нього з аналогічним змістом, що й в публікації в мережі «Facebook» за вказаним вище посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 fbid= НОМЕР_3 &id=l0000 9911076618& tn =K-R, зокрема:
		- 26.02.2019 - дисциплінарну скаргу стосовно нього до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
		- 21.02.2019 - заяву (повідомлення) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Національного антикорупційного бюро України про корупційне кримінальне правопорушення;
		- Генеральному прокурору України - заява від 20.02.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про порушення ним правил прокурорської етики та вимог ст. 192 КК України;
		- 19.02.2019 - письмову заяву до Ужгородського районного відділу поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
		Стверджує, що вказана публікація в соціальній мережі «Facebook» та перелічені заяви містять твердження відповідачів про його, як громадянина та прокурора безпричинну неадекватну поведінку, яка нібито мала місце близько 19.55 год. 19.02.2019 року за місцем їхнього з відповідачем 1 спільного проживання - на території гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та супроводжувалась криками, образами в нецензурній формі стосовно вагітної ОСОБА_3 .
		При цьому у вказаних заявах та публікації ОСОБА_3 позиціонує як жертва нібито його неправомірних дій, а він - як правопорушник і особа, що не відповідає встановленим, зокрема морально-етичним та іншим критеріям як працівника прокуратури.
		Хоча, пояснює, що насправді дійсні обставини складалися навпаки.
		Так, по суті обставин, що мали місце 19.02.2019 вважає за необхідне зазначити наступне.
		В органах прокуратури області він працює з липня 2007 року, у тому числі на займаній посаді - прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області - з травня 2018 року. За час роботи в органах прокуратури до дисциплінарної відповідальності не притягувався, неодноразово заохочувався керівництвом прокуратури, в т.ч. був визнаний одним з кращих працівників прокуратури; покладені на нього обов`язки виконував і надалі виконує сумлінно.
		Як йому стало відомо, приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_2 зателефонувала на гарячу лінію МВС «102» та викликала наряд поліції, повідомивши (в подальшому в кількох заявах, поясненнях, повідомленнях та публікаціях) про те, що того дня, тобто 19.02.2019 року, близько 19.55 год. ним здійснено неправомірні (хуліганських) дії стосовно її доньки - ОСОБА_3 . Відповідач повідомила також, що він кричав на неї, ображав її нецензурними словами, тощо і здійснив це, нібито, з мотивів помсти за здійснення напередодні її співмешканцем - ОСОБА_8 відеозйомки стосовно нього.
		Саме вказана поведінка ОСОБА_2 , пов`язана з викликом 19.02.2019 року поліції та поширення вказаної вище інформації в соціальній мережі «Fасеbоок», направлення до перерахованих установ заяв та повідомлень зазначеного вище змісту, є реалізацією погроз в його адресу її співмешканця - ОСОБА_8 , який з невідомих йому причин негативно висловлювався в його бік та обіцяв неодноразово створити різного роду проблеми, як особисті, так і по службі.
		Так, пояснює, що ОСОБА_2 (спільно з ОСОБА_3 ) умисно вигадали історію про вказану вище «хуліганську», ганебну поведінку (зокрема як працівника прокуратури), з метою умисно штучно спричинити шкоду його репутації, як за місцем роботи (серед працівників прокуратури та колег з суміжних служб правоохоронної системи), так і серед його друзів, знайомих та сторонніх і зокрема мешканців м. Чоп та Закарпаття).
		Отже, стверджує, що повідомлення ОСОБА_2 про вчинення ним вищезазначених дій у вказаний час та місці є ніщо іншим, як вигаданою, неправдивою інформацією, навмисно поширеною з метою безпричинно образити його та принизити його честь, гідність та нанести шкоду діловій репутації.
		Вказує, що 19 лютого 2019 року він не мав будь-якого спілкування ні із заявницею ( ОСОБА_2 ), ні з її донькою ( ОСОБА_3 ), ні з її співмешканцем ОСОБА_8 , оскільки, навіть не перебував у вказаному у неправдивій інформації місці, так як, з 09.00 год. 19.02.2019 року по 09.00 год. 20.02.2019 року він безперервно перебував у м. Ужгороді, на добовому чергуванні в якості чергового чергової частини прокуратури Закарпатської області та не покидав приміщення прокуратури Закарпатської області. Належний йому транспортний засіб марки «Шкода Суперб», д.р.н. НОМЕР_4 , у вказаний вище час, був припаркований на автостоянці біля будівлі прокуратури Закарпатської області.
		Зазначає, що вказані обставини підтверджуються висновком службового розслідування прокуратури області за вказаним (та іншими фактами), записами в журналах обліку чергування та проведення інструктажів, відеозаписами з камер спостереження прокуратури області.
		Таким чином, стверджує, що поширена щодо нього неправдива інформація, навмисно вчинена відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 принизили його як чоловіка, працівника правоохоронного органу, виключно з метою зганьбити його честь, гідність та ділову репутацію.
		За таких підстав, вважає, що слід визнати інформацію відносно нього, поширену громадянами ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook», а також поширену нею та ОСОБА_3 у заявах у відповідні державні органи - НАБУ, ГПУ, КДКП, ГУНП в Закарпатській області, недостовірною та зобов`язати відповідачів спростувати поширену інформацію у той же спосіб, як вона була поширена.
		Окрім цього, стверджує, що своїми діями відповідачі заподіяли йому моральну шкоду.
		Пояснює, що з огляду на те, що поширенням недостовірної інформації було принижено його честь, гідність та ділову репутацію, ним пережито приниження та значні душевні переживання. Він відчув на собі образу і значний час, понад 2 місяці, це впливало на його працездатність, відволікало від роботи та звичних особистих, домашніх справ та дозвілля, він відчував дискомфорт у спілкуванні з колегами по роботі та відносинах в колективі (органів прокуратури Закарпатської області та з суміжних органів правоохоронної системи), з друзями, оточуючими та сторонніми особами, зокрема мешканцями міста Чоп. Він докладав значних зусиль, щоб особисто спростовувати та переконувати останніх у власній порядності та непричетності до обставин 19.02.2019 року, висвітлених відповідачами у публікаціях, заявах та повідомленнях відповідачів, та відновлювати таким чином свою репутацію.
		Тому, компенсація за завдану йому моральну шкоду складає 90 000,00 грн., яку вважає слід стягнути з відповідачів.
		Па підставі вищевикладеного просить суд:
		1.Визнати інформацію відносно нього  « ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Fассbоок», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 &idT: НОМЕР_1 &_tn_=K-Rіншим користувачамта розміщеноюна Інтернет-сторінці вмережі « ІНФОРМАЦІЯ_6 »«Чопська круговерть»(Вільниймайданчик дляобговорення будь-чогоі будь-кого,пов`язаного знашим містомі Закарпаттям)та незалежноїсоціально-політичноїгазети «МійЧоп» підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » проніби тойого,як громадянината прокурора,безпричинну неадекватнуповедінку,яка нібитомала місцеблизько 19.55год.19.02.2019на територіїгуртожитку заадресою: АДРЕСА_1 ,та супроводжуваласькриками,образами внецензурній формі стосовно ОСОБА_3 - недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.
		2. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію (зазначену у п. 5) стосовно нього у той же спосіб, як вона була поширена, тобто шляхом розміщення відповідного спростування на власній своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook», на Інтернет - сторінці в мережі «Facebook» «Чопська круговерть» (Вільний майданчик для обговорення будь-чого і будь-кого, пов`язаного з нашим містом і Закарпаттям) та незалежної соціально-політичної газети « ІНФОРМАЦІЯ_7 », повідомивши про його непричетність до такий подій і обставин, з публічним вибаченням перед ним.
		3. Визнати інформацію відносно нього - ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 , шляхом подання 19.02.2019 письмової заяви до Ужгородського районного відділу поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області про нібито його, як громадянина та прокурора, безпричинну неадекватну поведінку, яка нібито мала місце близько 19.55 год. 19.02.2019 на території гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та супроводжувалась криками, образами в нецензурній формі стосовно ОСОБА_3 - недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.
		4. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію (зазначену у п. 6) стосовно нього у той же спосіб, як вона була поширена, тобто шляхом направлення письмового повідомлення з відповідною інформацією до Ужгородського районного відділу поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, повідомивши про його непричетність до таких подій і обставин.
		5. Визнати інформацію відносно нього - ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 , шляхом повідомлення на гарячу лінію МВС «102» про нібито те, що він 19.02.2019 року, ображав її доньку нецензурними словами - недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.
		6. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію (зазначену у п. 8) стосовно нього у той же спосіб, як вона була поширена, тобто шляхом повідомлення в телефонному режимі на гарячу лінію МВС «102», повідомивши про його непричетність до таких подій і обставин.
		7. Визнати інформацію відносно нього, ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом подання 26.02.2019 дисциплінарної скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, 21.02.2019 заяви (повідомлення) до Національного антикорупційного бюро України про корупційне кримінальне правопорушення, Генеральному прокурору - заяви від 20.02.2019 про порушення правил прокурорської етики та вимог ст. 192 КК України, в частині про нібито його, як громадянина та прокурора, безпричинну неадекватну поведінку, яка нібито мала місце близько 19.55 год. 19.02.2019 на території гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , та супроводжувалась криками, образами в нецензурній формі стосовно ОСОБА_3 - недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.
		8. Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати поширену інформацію стосовно нього у той же спосіб, як вона була поширена, тобто шляхом направлення письмових повідомлень з відповідною інформацією до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Генеральному прокурору та Національного антикорупційного бюро України, повідомивши про його непричетність до таких подій і обставин.
		9. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканки АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 мешканки АДРЕСА_3 солідарно на його користь 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень моральної шкоди та судові витрати.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.07.2020року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		07.11.2019 року відповідач  ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що із даною позовною заявою ОСОБА_1 щодо захисту честі і гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди не згідна взагалі та повністю заперечує проти задоволення такої з наступних підстав.
		Вказує, що факт, про який вона ІНФОРМАЦІЯ_3 на своїй Інтернет - сторінці у «Facebook» розмістила інформацію мав місце, і 4 свідки це можуть підтвердити. 
		Зазначає, що ОСОБА_1 надав у суд до позовної заяви копію чергувань прокурорів регіональної прокуратури від 25.01.2019 року з 02 лютого по 03 березня - без підпису його прокурором Закарпатської області Гаврилюком В., який не є затвердженим та можливо не відповідає дійсності, а також без відповідних підписів про ознайомлення з даним графіком всіх вказаних у ньому працівників апарату прокуратури Закарпатської області, втому числі і ОСОБА_1 .
		Враховуючи викладене просить суд:
		1. Повністю відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 , оскільки до цього часу відповідними правоохоронним органами не завершена перевірка вищевказаних фактів та не надано належної правової оцінки його діям.
		2. Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з неї та ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 90 000 грн.
		16.07.2020 року відповідач  ОСОБА_2 зареєструвала пояснення по справі зі змісту яких вбачається, що вона вважає, що дане службове розслідування прокуратури Закарпатської області не відповідає дійсності, оскільки проведено не належним чином, її заява не внесена до ЄРДР, не проведено відповідні слідчі дії, а прокуратура Закарпатської області не бажає висвітлювати такі ганебні випадки своїх підлеглих, та те, що ОСОБА_1 є її працівником і можливо має вплив на органи поліції, з 19.02.2019 року по теперішній час, органами поліції до цього часу жодних слідчих чи інших дій відносно ОСОБА_1 не проводиться.
		Також зазначає, що не відповідає дійсності внесена оперативним черговим Ужгородського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 19.02.2019 року за її заявою інформація у ЄО по даному випадку і зареєстрована його рапортом як «сварка із сусідами», що взагалі не відповідає дійсності, оскільки стверджує, що сварки ні до того факту, ні після того не було, а був лиш 19.02.2019 року напад ОСОБА_1 на її доньку ОСОБА_3 .
		Просить суд відмовити у позові.
		16.07.2020 року відповідач ОСОБА_3 також подала пояснення по справі, в яких зазначила, що не має ніякого відношення до публікації по цьому факту, так як навіть не знала, що мама його публікувала.
		Вказує, що по цьому випадку, що стався, вона лише надала пояснення працівникам поліції і підписала заяву про ганебну поведінку 19.02.2019 року ОСОБА_1 та ще і морально постраждала без будь-яких на це підстав. 
		Зазначає, що факт нападу на неї ОСОБА_1 з погрозами та образами 19.02.2019 року можуть підтвердити свідки: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
		Вважає, що наданий ОСОБА_1 графік чергувань прокурорів регіональної прокуратури з 02 лютого  03 березня 2019 року без підпису прокурора Закарпатської області ОСОБА_11 та підписів працівників про ознайомлення, який є не затвердженим не може бути визнаний офіційним документом.
		Просить суд відмовити у позові.
		У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, останнім через канцелярію суду 02.07.2020 року було подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. У письмових поясненнях від 16.07.2020 року, у зв`язку з карантинними обмеженнями, просила дану справу розглянути без її участі.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки суду не відомі.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на своїй Інтернет - сторінці в соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 &idT: НОМЕР_1 &_tn_=K-R, створила від свого імені та поширила на своїй сторінці інформацію наступного змісту:
		« ОСОБА_4 в правоохоронній системі України дає про себе знати.
		На жаль реформування органів прокуратури не дало тих результатів, яких очікували громадяни та дружні європейські країни. Продовжують мати місце «безпрєдєлу» деяких слідчих ДБР, які працюють у прокуратурі Закарпатської області, для яких взагалі немає нічого людського, а порушення законів та прокурорської етики для них є нормальним явищем.
		Так, 19.02.2019року в 19 годин 55 хвилин на території Будинку ветеранів - залізничників РФ «Львівська залізниця» у місті Чопі Закарпатської області по вул. Петефі, 1 працівник прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 , закривши свій недавно розмитнений автомобіль (із серії Євроблях) у гаражне приміщення Будинку ветеранів-залізничників (на невідомих підставах його використання), приїхавши мабуть із тяжкої роботи, та будучи в якомусь незрозумілому стані (не в гуморі), безпричинно почав ображати нецензурною лайкою молоду вагітну ОСОБА_5 , яка просто проходила повз цього гаражу, та розмовляла в цей час по мобільному телефону.
		Оскільки це було фактично в темний час доби, і не було включено освітлення, цей виродок, викрикуючи всіляку мерзоту зі своїх вуст, дуже налякав вагітну жінку, яка просто не очікувала почути все це в свою адресу, так як до цього часу знала його будь-яких конфліктів з ним не мала.
		Та його це мабуть тільки підбадьорювало, і він не переставав кричати за нею вслід, тому що зрозумів, що це якраз той випадок, коли можна просто показати себе як «Хероя», і ніхто йому в цей час відсіч не дасть.
		Тільки чомусь до чоловіків, з якими можливо у нього щось не склалося, він собі не дозволив це кричати, бо мабуть трошки побоявся, душонка то боязлива, і совістю не блище.
		Після всьогоцього,було викликанопо тел.102поліцію,яку людиповідомили пронеадекватну поведінкупрацівника прокуратури ОСОБА_1 ,вказали проте,що данаособа безбудь-якогоордера проживаєу житловомубудиночку Будинкуветеранів-залізничників,без будь-якихдокументів таоплати користуєтьсявеличезним гаражем(бокс№ НОМЕР_2 ),який належитьРегіональній Філії «Львівська залізниця» та який він, користуючись своїм службовим становищем, вже протягом 2 років використовує, та ще й так себе нахабно поводить, не маючи міри своїй хуліганській поведінці. Однак, пройшло вже більше 1 місяця, а наша вельмишановна поліція досі мовчить ні пари з вуст, щодо подальшого розгляду поданої людьми заяви, адже ОСОБА_1 працівник прокуратури. А інші люди - це що люди ? А хто дозволяв так вести себе цьому покидьку ? Це такі реформовані органи ?
		Ні, щоб вибачитися перед людьми, тепер він хоче себе вигородити та вказує у прокуратурі, що він у цей час, коли стався даний випадок , взагалі був на роботі, а ті люди, що його бачили кажуть неправду. Як Вам ? Це що твориться ? Невже Генеральний прокурор дозволив йому себе вважати тут господарем життя серед мешканців ?
		Разом з ним, в цей час, коли сталася дана пригода , був гр. ОСОБА_6 , який на даний час проживає з його матір`ю, і навіть йому заціпило, щоб заборонити ОСОБА_1 так себе вести. Ось так - стався ганебний факт, коли два чоловіки підійшли до вагітної жінки і ОСОБА_7 , через свою неадекватну поведінку її всіляко ображав, і ні один з них не зрозумів, « ЩО ВІН МАЄ БУТИ ЧОЛОВІКОМ», а не останньою «сволочью», яка ховається за прокурорський мундир. Ганьба таким прокурорам і нашій недореформованій системі.
		Невже працівнику прокуратури можна було не просто ображати, а ще лякати та ображати людину, тим, більше вагітну жінку, яка також має вищу освіту, має сім`ю ? Мати в користуванні автомобіль з Євроблях, на словацьких мерах ? Невже можна вносити в декларацію неправдиві дані? Невже можна користуватися в обхід Закону гаражем чи іншим майном.
		На даний час за вказаним фактом Генеральною прокуратурою призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 , але зважаючи на все це, ніхто і не надіється, що воно буде проведено об`єктивно».
		Також, судом встановлено, що:
		- 19.02.2019 року - ОСОБА_2 подала письмову заяву до Ужгородського районного відділу поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області по вищезазначеному факту відносно ОСОБА_1 ; 
		- 21.02.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву (повідомлення) стосовно ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про корупційне кримінальне правопорушення;
		- 26.02.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву Генеральному прокурору України про порушення ОСОБА_1 правил прокурорської етики та вимог ст. 192 КК України.
		Як вбачається з копії висновку за результатами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_1 щодо можливої його недоброчесності в частині використання свого службового статусу, а також порушення правил прокурорської етики від 13.05.2019 року, службове розслідування щодо прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державно бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, ОСОБА_1 в частині використання свого службового статусу, а також порушення ним правил прокурорської етики, завершено.
		Констатовано, що зібраними у ході службового розслідування матеріалами не підтверджено факти порушень ОСОБА_1 правил прокурорської етики, використання ним свого службового статусу, а також невідображення ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, майна, що перебуває у його користуванні (власності).
		Зі змісту висновку за результатами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_1 щодо можливої його не доброчесності в частині використання свого службового статусу, а також порушення правил прокурорської етики вбачається, що згідно з інформацією, здобутою в ході службового розслідування, ОСОБА_1 , згідно з графіком чергувань прокурорів регіональної прокуратури з 02 лютого по 03 березня 2019 року, затвердженого прокурором Закарпатської області, заступив на добове чергування о 09 годині 19.02.2019, здав чергування о 09 годині 20.02.2019.
		Добове чергування ОСОБА_1 підтверджується його підписами про прийняття та здачу чергування у журналі прийому (здачі) чергування (з грифом «для службового користування») та книзі приймання, передавання чергувань оперативним черговим прокуратури Закарпатської області (з грифом «для службового користування») та журналі обліку інструктажу працівників прокуратури Закарпатської області, які заступають на оперативне чергування.
		Опрацюванням інформації-звіту автоматизованоїпропускної системипрограмного забезпеченняIntegra32,встановленої у прокуратурі Закарпатської області - про вхід (вихід) ОСОБА_1 з приміщення (в приміщення) прокуратури області упродовж 19-20 лютого 2019 року встановлено наступне.
		Переглядом інформації з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні прокуратури області, підтверджено, що ОСОБА_1 , дійсно перебував у приміщенні прокуратури Закарпатської області з 8 год. 52 хв. 19.02.2019 по 9 год. 25 хв. 20.02.2019. Упродовж 19.02.2019 відлучався на довше ніж на 1-3 хвилини.
		Переглядом інформації з камери відеоспостереження, встановленої зовні приміщення прокуратури області з видом на стоянку з лівого боку адмінбудівлі поряд з набережною, встановлено, що автомобіль марки Шкода Суперб д.р.н. НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_1 , з 8 год. 50 хв. 19.02.2019 по 09 год. 30 хв. 20.02.2019 перебував на автостоянці (4-те місце, 1 ряд зі сторони приміщення прокуратури області), виїзд з вказаним автомобілем з автостоянки 19 лютого не здійснювався.
		У ході службового розслідування також отримано та опрацьовано документи, надані ОСОБА_1 комісії з проведення службового розслідування, щодо користування майном, зазначеним у заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		Також, як вбачається з копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06.03.2019 року № 299дс-18 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА_2 щодо прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державно бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область ОСОБА_1 .
		З доданих до матеріалів справи копії графіку чергувань прокурорів регіональної прокуратури з 02 лютого по 03 березня 2019 року від 25.01.2019 року та копії журналу обліку інструктажу працівників прокуратури Закарпатської області, які заступають на оперативне чергування, вбачається, що ОСОБА_1 19.02.2019 з 09 по 09 годину наступного дня заступив на добове чергування.
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28).
		Також, згідно зі ст.34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
		Частиною 1 статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено право на вільне вираження своїх поглядів.
		Разом з тим, ст.32Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
		Згідно зі ст.68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		За правилами статей 297, 299ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Зміст права на ділову репутацію полягає в можливості правомочної особи претендувати на те, щоб репутація про неї складалась на підставі достовірного сприйняття третіми особами її поведінки і щоб суспільна моральна оцінка відповідала дійсності виконуваних нею вимог закону, моралі, ділових звичаїв, ділової етики.
		Відповідно до вимог ст.277ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування їх у пресі, передання по радіо, телебаченню, використання інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших телекомунікаційних засобів зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво,тобто містить відомості про події та явища,яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Частиною другою статті 30 Закону України«Про інформацію» встановлено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Судом встановлено, що поширена інформація у спірній статті стосується саме позивача ОСОБА_1 , який працює на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область з 06.12.2018 року та мало місце доведення такої інформації до відома багатьох осіб.
		Проаналізувавши інформацію, наведену у спірній публікації в мережі Інтернет в соціальній мережі «Fасebоок», а також характер використаних при її викладенні мовних засобів, суд приходить до висновку, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватися як оціночні судження, з огляду на використання мовних оборотів, застосованих у статтях.
		Отже, із мовного наповнення наведених речень вбачається, що вони містять багато дієслів та стверджувальних висловів, які вказують на вчинення позивачем тих чи інших протиправних дій та дискредитують його в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку його ділових та професійних якостей, і очевидно, що змістовне спрямування зазначених фрагментів статті є негативним та подане саме у формі фактичних даних.
		Пунктом 18 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи»від 27.02.2009р.№ 1 передбачено, що згідно з положеннями статті 277ЦК і статті 10ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
		Відповідачі на підтвердження достовірності поширеної щодо позивача інформації вказують у своїх письмових поясненнях та у відзиві на позовну заяву на пояснення свідків  ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
		На підтвердження недостовірності поширеної щодо нього інформації, позивач ОСОБА_1 посилається на результати службового розслідування прокуратури Закарпатської області відносно нього, записи в журналах обліку чергування та проведення інструктажів, відеозаписи з камер спостереження прокуратури області.
		На підставі вищевикладеного, суд вважає, що зазначена вище інформація про позивача, що викладена у спірній публікації в мережі Інтернет в соціальній мережі «Fасebоок», не відповідає дійсності.
		З огляду на наведені норми права, враховуючи, що поширена відносно позивача інформація подана у формі фактичних тверджень, а позивачем належними та допустимими доказами спростовано правдивість такої інформації, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання поширеної щодо нього інформації ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Fасebоок», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 &idT: НОМЕР_1 &_tn_=K-Rіншим користувачамта розміщеноїна Інтернет-сторінці вмережі «Facebook»«Чопська круговерть»(Вільниймайданчик дляобговорення будь-чогоі будь-кого,пов`язаного знашим містомі Закарпаттям)та незалежноїсоціально-політичноїгазети «МійЧоп» підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » проніби тойого,як громадянината прокурора,безпричинну неадекватнуповедінку,яка нібитомала місцеблизько 19.55год.19.02.2019на територіїгуртожитку заадресою: АДРЕСА_1 ,та супроводжуваласькриками,образами внецензурній формі стосовно ОСОБА_3 - недостовірною.
		Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, суд констатує наступне.
		Частиною 1ст.277ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		У відповідності до частин шостої і сьомої вказаної статті ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		З огляду на викладене, на думку суду, відповідача ОСОБА_2 слід зобов`язати протягом 10днів здня набраннярішенням судузаконної сили, в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Fасebоок», на Інтернет-сторінці в мережі «Facebook» «Чопська круговерть» (Вільний майданчик для обговорення будь-чого і будь-кого, пов`язаного з нашим містом і Закарпаттям) та незалежної соціально-політичної газети «Мій Чоп» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 «мажорним прокурором» спростувати наведену у вищезгаданій статті недостовірну інформацію, повідомивши про непричетність до таких подій і обставин ОСОБА_1 , з публічним вибаченням перед ним.
		Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації та приниженням ділової репутації, суд виходить з наступного.
		Згідно зч.1ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті Закону моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Частиною 3 ст.23ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.
		Як роз`яснено у п. п. 3, 5 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.№ 4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. При визначенні моральної шкоди суд з`ясовує чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, чи знаходяться дії відповідача в причинному зв`язку з наслідками, що настали.
		У зв`язку із частковим задоволенням вимог про визнання недостовірною поширеної щодо позивача інформацію, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, ступінь і тривалість моральних страждань та переживань позивача, негативні наслідки, які настали для нього в результаті дій відповідача, час який необхідний позивачу для відновлення попереднього стану, особу позивача, який є відомою в широких колах суспільства особою, прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державно бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, якому наказами прокурора області неодноразова оголошувалася подяка, який визнавався кращим працівником органів прокуратури Закарпатської області за результатами роботи у 2016 році, а також характер публікації, сферу її розповсюдження. 
		Тому, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, встановлених обставин у справі, а також заявлений позивачем розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд вважає, що з відповідача  ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 2000,00 грн. заподіяної моральної шкоди.
		Що стосується іншої частини вимог позивача до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформації відносно нього, поширеної внаслідок подання заяв до Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, повідомлення на гарячу лінію МВС «102» та зобов`язання спростувати таку, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформації відносно нього, поширеної внаслідок подання дисциплінарної скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України та зобов`язання спростувати таку, то такі не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Із роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від27лютого 2009року №1«Про судовупрактику усправах прозахист гідностіта честіфізичної особи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи» вбачається, відповідно до статті 40Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Відповідачі у своєму зверненні просили провести перевірку вказаних ними фактів, реалізувавши тим самим своє право на звернення. Зі змісту звернення вбачається, що відповідачі звернулися до Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, на гарячу лінію МВС «102», до Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Генерального прокурора та Національного антикорупційного бюро України із заявою про неправомірні дії позивача, як до компетентних органів, які уповноважені провести таку перевірку, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача інформацію викладену у таких заявах.
		Відповідно до ст.12,ст.81ЦПК України цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У відповідності до ст.141ЦПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача 42,26 грн. сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Тому, керуючись ст. ст. 3, 28, 32, 34, 68 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 13, 77-81, 89, 141, 258, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 277, 297, 299 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України«Про інформацію» суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		 
		Визнати недостовірною інформацію відносно ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Fасebоок», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 &idT: НОМЕР_1 &_tn_=K-Rіншим користувачамта розміщенуна Інтернет-сторінців мережі«Facebook»«Чопська круговерть»(Вільниймайданчик дляобговорення будь-чогоі будь-кого,пов`язаного знашим містомі Закарпаттям)та незалежноїсоціально-політичноїгазети «МійЧоп» підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » проніби тойого,як громадянината прокурора,безпричинну неадекватнуповедінку,яка нібитомала місцеблизько 19.55год.19.02.2019на територіїгуртожитку заадресою: АДРЕСА_1 ,та супроводжуваласькриками,образами внецензурній формі стосовно ОСОБА_3 . 
		 
		Зобов`язати відповідача ОСОБА_2  протягом10днів здня набраннярішенням судузаконної сили, в мережі Інтернет на своїй сторінці в соціальній мережі «Fасebоок», на Інтернет-сторінці в мережі «Facebook» «Чопська круговерть» (Вільний майданчик для обговорення будь-чого і будь-кого, пов`язаного з нашим містом і Закарпаттям) та незалежної соціально-політичної газети «Мій Чоп» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 «мажорним прокурором» спростувати наведену у вищезгаданій статті недостовірну інформацію, повідомивши про непричетність до таких подій і обставин ОСОБА_1 , з публічним вибаченням перед ним.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок спричиненої моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 (сорок дві) гривні 26 копійок сплаченого судового збору.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
		 
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
		 
		Головуюча                                              Лемак О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...