Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3205/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		23 листопада 2020 року                               м. Київ                                        № 640/3205/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи
		за позовом           Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства 
		                    сліпих (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72)
		до                    Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. 
		                    Лесі Українки, 26),
		                    головного інспектора будівельного відділу нагляду за діяльністю 
		                    уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту 
		                    Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії 
		                    Володимирівни (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26)
		третя особа          Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимум-Капітал» (04071, м. Київ, 
		                    вул. Кожум`яцька, 12-Б)
		про                    визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасувати рішення, - 
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач-1), Головного інспектора будівельного відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни (далі по тексту - відповідач-2), у якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо прийнятого рішення від 22 травня 2018 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25 вересня 2012 року №12624/0/18-1/009-12;
		- визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 22 травня 2018 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25 вересня 2012 року №12624/0/18-1/009-12.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Відповідною ухвалою суду від 17 серпня 2020 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум-Капітал» та залучено останнього до участі у справі в якості третьої особи.
		Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 в частині обов`язкового оприлюднення інформації щодо виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду.
		Крім того, представник позивача зазначив, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою та дотримуються її цільового призначення не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв`язку з невідповідністю Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, нормам законодавства не з їх вини.
		У відзиві на адміністративний позов відповідачі повідомили, що оскаржуване рішення прийняте правомірно та з урахуванням всіх обставин справи, адже наміри забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги абзацу 2 частини 6 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 04.09.2012) та абзацу 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на час видачі містобудівних умов та обмежень), що в свою чергу є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		Додатково відповідачі стверджували, що відповідно до наданих матеріалів на отримання містобудівних умов та обмежень існують розбіжності щодо висоти окремих структурних блоків об`єкта проектування.
		Представник третьої особи у письмових поясненнях щодо адміністративного позову повідомив, що містобудівною документацією на місцевому рівні є Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804. Відтак, наміри забудови земельної ділянки повинні відповідати Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804.
		На переконання представника третьої особи, у відповідача були обґрунтовані підстави для скасування містобудівних умов та обмежень, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є таким, що повністю відповідає вимогам законодавства.
		З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Наявними матеріалами справи підтверджується, що 01 березня 2018 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом №10/26-19/0103/07 надіслав до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вимогу головного інспектора будівельного нагляду щодо надання належним чином засвідченої копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва та копії документів, наданих замовником, для отримання зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. 
		Крім того, вимогою вимагалось надати витяг щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання із містобудівної документації стосовно земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва .
		Листом від 27 березня 2018 року №055/4207 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання вищевказаної вимоги повідомив, що замовнику будівництва Київському учбово-виробничому підприємству №3 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі №12624 /0/18-1/009-12 від 25 вересня 2012 року для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом, копії яких надано відповідачу.
		Додатково повідомлено, що у Департаменті відсутня технічна та матеріальна можливість для виготовлення копій документів, що містять значний обсяг та великий формат креслень.
		17 травня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Подимайло Євгенією Володимирівною проведено документальну перевірку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), за результатами якої складено відповідну довідку від 17 травня 2018 року.
		За результатами перевірки виявлено, що замовнику будівництва - Київському учбово-виробничому підприємству №3 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі №12624 /0/18-1/009-12 від 25 вересня 2012 року на об`єкт: «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі».
		Відповідно до намірів забудови планується будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом. 
		Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельних ділянок - територія громадських будівель та споруд.
		Таким чином, наміри забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва не відповідають порушенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено вимоги абзацу 2 частини 6 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 04.09.2012) та абзацу 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на час видачі містобудівних умов та обмежень), що в свою чергу є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		В подальшому, 22 травня 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до наказу від 21 травня 2018 року №607 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 17 травня 2018 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 21 травня 2018 року №б/н, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		За результатами перевірки додатково встановлено, що земельна ділянка площею 5691 кв.м. відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09 липня 2012 року №03-9-00064, має цільове призначення - для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом. 
		Крім того, відповідно до наданих матеріалів на отримання містобудівних умов та обмежень існують розбіжності, а саме: відповідно до історико-містобудівного обґрунтування, розробленого Державним підприємством «Всеукраїнським науково-методичним та дослідно-інформаційним центром архітектурної спадщини», у висновках зазначено, що висоту окремих структурних блоків об`єкта проектування можливо підвищити до 27 м, в той час як відповідно до поданого замовником містобудівного розрахунку зазначено - висоту окремих структурних блоків об`єкта можливо підвищити до 47 м, а на схемі розрізу об`єкта проектування зазначена максимальна позначка об`єкта 37,4 кв.м. Окрім того, відповідно до техніко-економічних показників, зазначених у Передпроектних пропозиціях, наданих замовником, поверховість планується 9-11 поверхів (в т.ч. - 1 поверх і мансарда), а у п. 10 «Основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва» Містобудівних умов та обмежень - 10 поверхів та цокольний. Тобто, вказані дані в Передпроектних пропозиціях, Містобудівному розрахунку та Містобудівних умовах та обмеженнях суперечать Історико-містобудівному обґрунтуванню.
		На підставі вказаного акта позапланової перевірки відповідачем-2 22 травня 2018 року прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25.09.2012 №12624/0/18-1/009-12, прийнятого Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
		Незгода позивача із вказаним рішенням від 22 травня 2018 року, а також діями щодо його прийняття, зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Згідно з вимогами статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19 серпня 2015 року (далі по тексту - Порядок №698, в редакції станом на дату існування спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №698           , ,    . 
		Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду. 
		Пункт 4 Порядку передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду зокрема перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.
		Згідно з пунктом 5 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 
		1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 
		2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 
		3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 
		4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 
		5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;
		6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		Відповідно до пункту 23 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
		Пункт 29 Порядку №698 встановлює, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
		Відповідно до пункту 32 Порядку якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
		Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		Наведені правові норми вказують, що за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного наділені правом видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		Водночас, як стверджує позивач та не спростовано відповідачами в ході розгляду даної справи та не підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем всупереч вищенаведених вимог чинного законодавства не оприлюднено на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції інформацію про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду.
		Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд керується наступними мотивами.
		Київське учбово-виробниче підприємство №3 є землекористувачем земельної ділянки по вул. Воскресенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Київ (кадастровий номер 8000000000:85:381:0029) загальною площею 0,5691 га з цільовим призначенням 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
		Державна реєстрація земельної ділянки проведена Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 09 липня 2012 року.
		Позивач є замовником об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва», на здійснення якого позивачу Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 20 грудня 2014 року №ІУ 115143640678. 
		Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. 
		Частина п`ята статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. 
		Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Відповідно до частин четвертої-сьомої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. 
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. 
		Наявні у справі докази підтверджують, що Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надано Київському учбово-виробничому підприємству №3 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25.09.2012 №12624/0/18-1/009-12.
		За твердженням відповідача, вказані містобудівні умови та обмеження надані з порушенням абзацу 2 частини 6 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 04.09.2012) та абзацу 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на час видачі містобудівних умов та обмежень), що в свою чергу є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.
		Відповідно до пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
		Абзац другий пункт 2.4 вказаного Порядку передбачає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Таким чином, у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б спростовували факт надання позивачем усіх необхідних документів для отримання містобудівних умов та обмежень та доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру та Державного акту серії ЯЯ №9385933, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:381:0029), остання має цільове призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
		Із зазначеного вище суд приходить до висновку, що земельна ділянка на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва знаходиться у постійному користуванні Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС), відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, а наміри забудови зазначеної земельної ділянки - будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому, користувачем повністю дотримано послідовність оформлення документації щодо права постійного користування земельною ділянкою, отримано відповідні документи та відповідним чином їх зареєстровано.
		У свою чергу, також дотримано процедуру надання та оформлення земельної ділянки у постійне користування позивачу, видано державний акт на право користування земельною ділянкою, визначено її цільове призначення та відповідність намірів забудови такому призначенню.
		Враховуючи встановлене, посилання відповідачів на порушення органом містобудування та архітектури вимог абз.2 частини шостої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз.2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва на житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (в редакції на момент видачі містобудівних умов) під час видачі Містобудівних умов через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є недоведеними та безпідставними. 
		Окрім того, суд враховує, що поняття та склад земель історико-культурного призначення визначаються положеннями статті 53 Земельного кодексу України та статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		Згідно з приписами частини першої статті 150 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель. Порядок їх використання визначається Земельним кодексом України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", постановами Кабінету Міністрів України та нормативно-правовими актами органів місцевої влади та самоврядування.
		За приписами статті 96 Земельного кодексу України на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому при значенню.
		Крім того, в межах адміністративної справи №640/15192/19 рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що земельна ділянка за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва знаходиться на землях історико-культурного призначення, відведення яких під будівництво передбачене у виключних випадках. Зазначена земельна ділянка належить до території захисту традиційного характеру середовища та об`єктів культурної спадщини: територія державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ», археологічна, охоронна зона, зона охоронюваного ландшафту, територія ландшафтної пам`ятки «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1988 року №976, 16 липня 1979 року №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979). Окрім того, земельна ділянка знаходиться у межах пам`ятки археології місцевого значення «Культурний шар Копирева кінця, ХІ-ХІІ ст.» (пункт 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» №12624/0/18-1-1/009-12, витяг з містобудівного кадастру м. Києва).
		Отже, чинним законодавством визначено, що у межах історичної охоронної зони дозволено будівництво у виключних випадках.
		Суд вважає за доцільне зазначити також, що у пункті 12 Розділу «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» оскаржуваних містобудівних вимог та обмежень від 25 вересня 2012 року зазначено, що проектна документація має бути узгоджена з органами, уповноваженими у сфері охорони культурної спадщини, Інститутом археології НАН України, Українським товариством охорони пам`яток історії і культури (УТОПІК).
		Отже, Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) на виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Містобудівних умов та обмежень, окрім всього іншого, зобов`язано було узгодити проектну документацію з органами охорони культурної спадщини, а також отримати у цих органах відповідний дозвіл.
		Спеціально уповноваженим органом, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин, є Міністерство культури України (Мінкультури), яке у своїй діяльності керується Положенням про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №495 та відповідно до покладених на нього завдань серед іншого видає дозволи на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території, на якій розташовані архітектурні пам`ятки, та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою. 
		Також рішенням в адміністративній справі №640/15192/19 встановлено, листом від 12 жовтня 2018 року №994/10-2/61-18 Міністерство культури України повідомило Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) про погодження проектної документації об`єкта "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва", а також про необхідність отримання дозволу на проведення земляних робіт у встановленому порядку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Такий дозвіл надано Міністерством культури України 05 листопада 2018 року за №22-070/18з. Даний дозвіл надано на проведення земляних робіт з метою виконання робіт з облаштування допоміжної супровідної інфраструктури об`єкта: "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по     вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва", з терміном виконання до 31 грудня 2018 року. Також у дозволі зазначено, що земляні роботи проводяться відповідно до проектної документації, розробленої та погодженої в установленому порядку, у тому числі Міністерством культури України від 12 жовтня 2018 року за №994/10-2/61-18.
		Надалі Міністерством культури України надано аналогічний дозвіл №22-020/19з від 04 лютого 2019 року з терміном виконання до 31 грудня 2019 року.
		Отже, з наведеного вбачається, що будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва здійснюється у томі числі з відома та на підставі дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України.
		Пунктом 12 Містобудівних умов №12624/0/18-1-1/009-12 передбачена необхідність узгодження проектної документації не тільки з органами, уповноваженими у сфері охорони культурної спадщини, але й з Інститутом археології НАН України, Українським товариством охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК). 
		Так, листом від 02 грудня 2016 року №375 Українське товариство охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК) повідомило про розгляд та погодження проекту Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва", у підтвердження чого надано протокол Ради Київської міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури №7 від 02 грудня 2016 року.
		Також, Інститутом археології НАН України надано довідку-погодження №125/01-15-842 від 23 жовтня 2018 року, з якої вбачається, що Інститут археології НАН України у межах своєї компетенції не заперечує проти початку циклу земляних та будівельних робіт по земельній ділянці "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва" за умови проведення археологічних досліджень згідно з договором 121-А-18 від 22 жовтня 2018 року.
		Окрім того, 19 грудня 2018 року Інститутом археології НАН України надано довідку-погодження №125/01-15-1037, згідно якої повідомлено, що Інститут археології НАН України згідно з договором 121-А-18 від 22 жовтня 2018 року закінчив археологічні дослідження по земельній ділянці «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі міста Києва». Археологічних об`єктів та/або археологічного культурного шару, об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню, не виявлено, тому Інститут археології НАН України в межах своєї компетенції не заперечує проти продовження земляних та будівельних робіт по зазначеній ділянці. 
		Отже, суду доведено, що вимоги пункту 12 Містобудівних умов №12624/0/18-1-1/009-12 в частині необхідності погодження проектної документації з Інститутом археології НАН України та Українським товариством охорони пам`яток історії та культури (УТОПІК) виконано належним чином.
		Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Враховуючи викладене в сукупності, висновки акта перевірки про порушення порядку надання позивачем містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25.09.2012 №12624/0/18-1/009-12 є необґрунтованими.
		Також, суд зазначає, що обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Тобто, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об`єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.
		Оскільки містобудівні умови та обмеження мають на меті закріплення вимог до конкретного об`єкта будівництва (мають констатуючий характер), фактично вони вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.
		Суд звертає увагу, що містобудівні умови та обмеження не є рішенням Департаменту архітектури та містобудування в контексті Порядку, яке може бути скасоване чи зупинене за результатами перевірки у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду.
		Таким чином, приймаючи рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, відповідач-2 вийшла за межі наданих їй повноважень. Крім того, чинна на момент видання спірних містобудівних умов та обмежень редакція Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не передбачала можливості скасування містобудівних умов та обмежень. 
		Таку можливість законодавець передбачив лише у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
		Суд також звертає увагу на порушення відповідачем-2 приписів статті 58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі.
		Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 09 квітня 2015 року №320-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, зокрема внесено зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині здійснення архітектурно-будівельного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У свою чергу Порядок №698 набрав чинності 25 вересня 2015 року.
		Як вбачається з обставин справи, відповідач провів позапланову перевірку Департаменту містобудування та архітектури щодо видачі спірних містобудівних умов та обмежень у травні 2018 року, разом з тим, містобудівні умови та обмеження видані 25 вересня 2012 року.
		Наведене підтверджує, що перевірка правомірності видачі позивачу спірних містобудівних умов та обмежень у порядку архітектурно-будівельного нагляду здійснена з поширенням нових правил на минуле.
		Разом з тим, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		З таких підстав, на думку суду, дія положень щодо здійснення архітектурно-будівельного нагляду не може поширюватись на правовідносини, що виникли до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та Порядком №698.
		Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку №698 передбачено зупинення рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, в разі можливості усунення виявлених порушень; проте, відповідач не довів неможливість усунення виявлених перевіркою порушень, та обов`язковість скасування містобудівних умов та обмежень без попереднього зупинення їх дії.
		З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25.09.2012 №12624/0/18-1/009-12, прийнятих Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДВ) прийняте за відсутності законних підстав.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а обраний спосіб захисту інтересу позивача - достатнім, оскільки визнання протиправним й скасування оскаржуваного рішення фактично поновлює попередній юридичний стан у оскаржуваних правовідносинах.
		В частині тверджень представника третьої особи, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту свого порушеного права у зв`язку з тим, що відповідачем анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2014 року №ІУ115143640678 на підставі наказів відповідача-1 №108 та №108-Д від 21 грудня 2018 року, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 р. адміністративний позов Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) українського товариства сліпих (УТОС) задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 21 грудня 2018 року № 108; визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 21 грудня 2018 року № 108-"Д"; зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 30 грудня 2014 року №ІУ 115143640678 на об`єкт "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва"; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року залишено без змін, тобто рішення в адміністративній справі №640/271/19 набрало законної сили та спростовує твердження представника третьої особи в даній частині.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
		Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення від 22 травня 2018 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25 вересня 2012 року №12624/0/18-1/009-12.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни від 22 травня 2018 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі міста Києва від 25 вересня 2012 року №12624/0/18-1/009-12.
		Стягнути на користь Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, код ЄДРПОУ 03967702) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3  842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...