Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/37890/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 761/37890/19                                                                                 Головуючий у І інстанції Савицький О.А.
		Провадження №22-ц/824/13224/2020                                                            Головуючий у 2 інстанції Таргоній  Д.О.
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		26листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		судді-доповідача Таргоній Д.О.,
		суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,
		за участі секретаря Тимошевської С.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Київстар» - Мошковської Оксани Анатоліївни на рішення Шевченківського районного суду м. Київ від 26 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київстар» про стягнення коштів,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		у вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПрАТ«Київстар» про стягення коштів в розмірі 537, 50 грн., з яких: 430,00 грн. - вартість телекомунікаційних послуг; 107,50 грн. - штраф. 
		Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 19.01.2019 року він замовив у відповідача послуги Інтернет та телебачення, оплативши цього ж дня авансовий платіж за місяць в розмірі 430,00 грн., з яких: 220,00 грн. - послуги телебачення; 180,00 грн. - послуги Інтернет; 30,00 грн. - оренда обладнання. 
		Натомість, 21.01.2019 року відповідач без будь-якого попередження відключив позивачу послуги, при цьому, телефоном представник відповідача повідомив, що позивач сплатив недостатньо коштів для активування послуг. Однак, перед початком підключення працівник відповідача запевнив позивача, що загальний розмір плати становить саме 430,00 грн., крім того, на інтернет-сайті ПрАТ «Київстар» за посиланням: www.kyivstar.ua, зазначалась інформація, що два місяці послуг Інтернет та телебачення надаються безкоштовно, а наступні два за півціни.
		22.01.2019 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про відмову від послуг та прохання повернути кошти, на що отримав відповідь про необхідність звернутися до центру надання послуг Київстар та здійснити додаткові переговори. 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Київ від 26 серпня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.
		Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ПрАТ «Київстар» - Мошковська О.А. подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .        
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що на підставі замовлення послуг між сторонами був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 8697030. Оскільки договір був укладений в усній формі то для його підтвердження сторони повинні були вчинити певні дії. Однак, в справі відсутні жодні докази того, що позивач почав користуватися замовленими послугами або підтвердив свою згоду в системі «Мій Київстар», він навпаки наголошував, що через неузгодженість питання щодо вартості, він сам відмовився від отримання послуг «Домашній інтернет», таким чином, фактичне ненадання послуг зводиться до відмови самого позивача від їх отримання.
		Апелянт вважає, що наявність рахунку-фактури в даному випадку свідчить про те, що позивачем внесені кошти в розмірі 430 грн., однак в ньому не зазначено, які саме послуги були замовлені. Крім того, суд першої інстанції, зазначив, що відповідач не надав доказів щодо вартості тарифного плану, який замовляв позивач. Даний факт не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Вважає, що позивач з власної ініціативи відмовився від усіх послуг, так як він неодноразово зазначав, що не замовляв лише додатковий пакет «Кінохіт», вартістю 69 грн., однак він не відмовився від даної послуги, а здійснив відмову в цілому. Саме цей факт, на думку апелянта, підтверджує позицію відповідача, що договір про надання вищезазначених послуг укладено не було.
		На адресу Київського апеляційного суду 13.10.20 року надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому позивач зазначає, що ним була внесена повна сума за надання послуг, крім того на офіційному сайті відповідача www.kyivstar.ua, була зазначена інформація, що протягом 2 місяців послуги надаються без абонплати, а наступні 2 місяці зі знижкою 50%. Щодо додаткового пакету «Кінохіт», то такі послуги позивачем не замовлялися та про наявність існування даної послуги йому стало відомо лише з відзиву на позовну заяву. Наголошує, що матеріали справи не містять жодних доказів для задоволення апеляційної скарги. Вважає рішення першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.  
		22.10.2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення від представника ПАТ «Київстар» - Мошковської О.А., в якому остання зазначає, що право позивача не є порушеним і не потребує виключно судового захисту. Позивач має, всі необхідні інструменти, а також чітко прописаний в законодавстві алгоритм дій для того, щоб отримати невикористані кошти.
		Відповідно до ч. 1 ст. 304 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження
		ідповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.      
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що споживачем (позивачем) було виконано умови договору, натомість провайдер (відповідач) свої зобов`язання не виконав, що підтверджується матеріалами справи. 
		Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується.
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі замовлення від 18.01.2019 р. між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київстар» було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 8697030, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України та умови якого викладені в Умовах надання телекомунікаційних послуг відповідача, що розміщені на інтернет-сайті ПрАТ «Київстар»: www.kyivstar.ua.
		Згідно ст.ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За приписами ч.ч.1,2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення, транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Положеннями статті 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває у його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.
		Відповідно до ч.1 ст. 32 даного Закону споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг, зокрема, мають право на: вільний доступ до телекомунікаційних послуг; вибір оператора, провайдера телекомунікацій; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг.
		Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», обумовлено порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
		Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору та іншими нормативно правовими актами.
		Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Як зазначає позивач, підписуючи замовлення, він замовляв наступні послуги: «Домашній Інтернет» на умовах тарифного плану «Безлім 100» вартістю 180 грн.; «Київстар ТБ» на умовах тарифного плану «Максимальний ТБ» вартістю 220 грн. та оренду обладнання відповідача вартістю 30 грн., тобто в сумі вартість послуг становила 430 грн.
		А тому, 19.01.2019 р. ОСОБА_1 вніс абонентський початковий (авансовий) платіж на рахунок компанії «Київстар домашній Інтернет». Однак, послуги «Домашній Інтернет» та «Київстар ТБ», які позивач оплатив, так і не були надані ПрАТ «Київстар», внаслідок чого, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про відмову від послуг та повернення сплачених ним коштів.
		Вказані обставини не заперечувались і стороною відповідача. Відповідач вказав, що позивач у відповідача замовив послугу «Домашній Інтернет» на умовах тарифного плану «Безлім 100» вартістю 180,00 грн. на місяць; «Київстар ТБ» на умовах тарифного платну «Максимальний ТВ» вартістю 220,00 грн. на місяць.; додатковий пакет «КіноХіт» вартістю 69,00 грн. на місяць, таким чином, вартість замовлення становила 469,00 грн., а позивач вніс авансний платіж лише на суму - 430,00 грн., а тому, послуги позивачеві надані (підключені) не були, оскільки на думку відповідача останній не вніс повну суму авансового платежу.
		Крім того представник відповідача зазначив, що відповідач готовий повернути позивачу сплачені ним 430,00 грн., але останній в порушення встановлених правил звернувся не надавши всіх необхідних для такої операції документів.
		На підтвердження своє позиції щодо вартості тарифного плану, який замовляв позивач, стороною відповідача доказів надано не було та матеріали справи не містять . Разом з тим, в рахунку - фактурі № 1-1459895 від 31.01.2019 р., яку також надав представник відповідача, виписану на ім`я позивача, вказано Договір № 8697030 від 18.01.2019 р., який має передбачені цивільним законодавством істотні умови договору, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові отримувача послуг, назву і банківські реквізити надавача послуг, вартість послуг, які складають - 430,00 грн., що свою чергу підтверджують позицію позивача.
		Крім того, позивач наголошує, що додатковий пакет «КіноХіт» вартістю 69,00 грн. на місяць не замовляв, при цьому свої зобов`язання виконав по внесенню авансового платежу повністю, оскільки замовив лише послуги на суму 430,00 грн.,та здійснив платіж послуг через мобільний додаток Приват24, де працівник особисто вказав суму авансового платежу в 430,00 грн.
		Згідно пунктів 6 - 14 ст. 35 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право, зокрема, безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг; своєчасне і якісне одержання послуг; на відмову від послуг у порядку, встановленому договором; відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером обов`язків, передбачених договором чи законодавством; оскарження неправомірних дій оператора, провайдера шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
		Відповідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
		Положеннями частини 1ст.906 ЦПК передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про телекомунікації», оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг.
		 При розгляді даної апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що споживачем (позивачем) було виконано умови договору № 8697030, позивач вніс абонентський початковий (авансовий) платіж на рахунок компанії «Київстар домашній Інтернет», однак відповідні послуги від ПрАТ «Київстар» ним отримані не були, що надає право споживачу на повернення сплачених коштів.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, обов`язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ч. 2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
		Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
		Оцінюючи в сукупності зазначені докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення.
		Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права , висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 369, 375, 381-384ЦПК України,суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Київстар» - Мошковської Оксани Анатоліївни залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Київ від 26 серпня 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Повний тест постанови складено 26 листопада 2020 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                 Д.О. Таргоній
		 
		Судді:                                                                         С.А. Голуб
		 
		                                                                                     Н.В. Ігнатченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...