Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/1819/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/26410/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 805/1819/18-а
		адміністративне провадження № К/9901/26410/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів - Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду 23.06.2020 (суддя Шинкарьова І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду 08.09.2020 (колегія суддів: Компанієць І.Д., Гайдар А.В., Сіваченко І.В.) у справі №805/1819/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним дії Головного управління Держпраці у Донецькій області, скасувати постанову від 13 лютого 2018 року, якою на позивача на  підставі абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, накладено штраф у розмірі 186150 гривень, закрити справу про накладення штрафу.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від   28 листопада 2018 року, в задоволенні позову  відмовлено.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		В березні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, за нововиявленими обставинами.
		Заява обґрунтована тим, що постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено новий «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», яким визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.  Вказує, що  на час подання заяви позивач вже не є фізичною особою підприємцем, тому, вважає, що щодо нього, як фізичної особи повинна застосовуватись частина перша статі 58 Конституції України, а відтак відсутні підстави для притягнення до відповідальності за аб. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року по адміністративній справі №805/1819/18-а.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що викладені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні КАС України.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями,  позивач  подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм  процесуального права, просить їх скасувати  та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не вірно застосовано норми процесуального права та не визнано наведені позивачем обставини як нововиявлені. Вказує, що суди допустили помилки при розгляді його адміністративного позову та помилково відмовили  в задоволенні  позову, оскільки, на думку позивача, індексація заробітної плати не є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, що є підставою для відступлення від висновку застосування  норми права у подібних правовідносинах. Також однією з підстав касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду у справі № 227/2918/19. Решта доводів касаційної скарги зводяться до викладу підстав обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
		Ухвалою Верховного Суду  від 19.10.2020  відкрито касаційне провадження.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не  підлягає  з таких підстав.
		Відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
		Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
		Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
		З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
		Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
		До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
		Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
		- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
		- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
		- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
		Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
		Позивач вважає нововиявленими обставинами Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений  постановою КМУ №823 від 21.08.2019, та яким встановлено, що у разі виконання припису в установлений в ньому строк, заходи притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності не вживаються. Вказує, що оскільки чинним порядком вже не передбачено притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, незважаючи на виконання чи невиконання припису, що є обставиною для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ч.3 ст.361 КАС України та підставою для скасування рішення.
		Однак колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин щодо визнання дій відповідача протиправним та скасування постанови про накладення штрафу був чинний Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, відтак  затвердження  Порядку №823 від 21.08.2019 не є нововиявленою обставиною, оскільки його не існувало на момент проведення інспекційного обстеження, що є обов`язковою ознакою нововиявлених обставин.
		Також на час виникнення спірних правовідносин були та залишаються чинними на теперішній час норми статті 265 КЗпП України, за порушення абзацу 4 ч. 2 якої позивача притягнуто до відповідальності.
		Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Конституційний Суд України у рішенні  у справі № 1-7/99 від 09.02.1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, Суд дійшов  висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.
		На час притягнення до відповідальності за ст.265 КЗпП України ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця, на позивача накладено штраф як на ФОП, отже незважаючи, що станом на момент звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, він припинив свою підприємницьку діяльність, на нього не може поширюватись ст. 58 Конституції України, щодо пом`якшення відповідальності.
		Стосовно необхідності відступлення від висновків Верховного Суду щодо того, чи є індексація заробітної плати  мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за що було притягнуто позивача до відповідальності, колегія суддів зазначає, що межами цього касаційного перегляду є дотримання судами норм процесуального права щодо наявності чи відсутності  підстав для перегляду за нововиявленими обставинами, а не питання матеріального права, яким надана оцінка в судових рішеннях, що набрали законної сили.
		Також суд не приймає посилання позивача на постанову  Верховного Суду у справі № 227/2918/19 від 02.09.2020, на яку посилається позивача, оскільки вказане судове рішення жодним чином не стосується спірних правовідносин.
		Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		Таким чином, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, подана позивачем не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої заяви щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду 23.06.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду 08.09.2020  залишити без змін.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                          Л.Л. Мороз
		 
		                                                                                                    С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...