Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/919/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 25.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/33536/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 560/919/19
		адміністративне провадження № К/9901/33536/19
		 
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак    М.    Б., судді - Блажівська Н. Є., Усенко Є. А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (суддя - Лабань Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від    31 жовтня 2019    року (судді - Смілянець Е.С., Капустинський М.М.,  Охрімчук І.Г.)    у справі №    560/919/19 за позовом    приватного підприємства «Пакт» до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, 
		 
		УСТАНОВИЛА:
		У березні 2019 року приватне підприємство "Пакт" (далі - Підприємство), звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ДПС), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2018 року №№ 0012791411, 0012801411.
		Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновку фіскального органу щодо нереальності кредиторської заборгованості позивача в розмірі 2    570 908,13 грн, оскільки, на момент здійснення податкової перевірки Підприємству не було відомо про порушення щодо його контрагента за договором поставки - товариства з обмежено відповідальністю "Требл Компані", процедури банкрутства, перед яким у нього обліковувалась вказана кредиторська заборгованість. В подальшому право вимоги до Підприємства щодо такої заборгованості набуло товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" відповідно до договору про відступлення права вимоги, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" до моменту його припинення як юридичної особи. Враховуючи те, що позивач не може нести відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку його контрагентами, обліковування ним такої кредиторської заборгованості є правомірним. У зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від    31 жовтня 2019    року, позов задоволено у повному обсязі. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки, сума кредиторської заборгованості Підприємства погашена до закінчення строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про її стягнення, тому вона не є безнадійною та не підлягає включенню до складу доходів позивача. Доводи відповідача щодо відсутності у ліквідаційному балансі товариств з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" та "Глорія Лайн" дебіторської заборгованості позивача, на думку судів, ґрунтуються на припущеннях.
		Доводи відповідача про те, що вказаний договір відступлення права вимоги є недійсним в силу статей 215, 216 ЦК України, оскільки прийняття на роботу на посаду директора Дорошенка Є.Д. , який від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" підписував цей договір, відбулося пізніше дати такого підписання, також не були взяті до уваги судами попередніх інстанцій, з урахуванням того, що факт виникнення трудових відносин, на думку судів, мав підтверджуватися наказом про прийняття на роботу та, у разі наявності, трудовою угодою, проте, дані документи податковим органом не досліджувалися. Повідомлення про прийняття на роботу є документом звітного характеру, достовірність зазначених даних в якому мала б бути підтверджена первинними документами. Також суди взяли до уваги відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсним/нечинним договору про відступлення права вимоги.
		Доводи відповідача про те, що господарським судом Запорізької області під час розгляду справи про банкрутство не виявлено у товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" дебіторської заборгованості, а товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" станом на 31 грудня 2016 року не задекларувало наявність дебіторської заборгованості, також були відхилені судами попередніх інстанцій.
		Так, суди вказали, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. 
		Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, ДПС звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. 
		Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. 
		Так, відповідач зазначив, що обґрунтовуючи свої висновки щодо незаконності спірних податкових повідомлень - рішень тим, що між суб`єктами господарювання існували відносини з відступлення права вимоги до позивача, суди не врахували, що на дату укладення відповідного договору товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" перебувало в стані ліквідаційної процедури, в ході якої жодних майнових активів, зокрема, дебіторської заборгованості, ліквідатором у товариства виявлено не було. В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" у звіті про фінансові результати за 2016 рік також не вказало про наявність будь-якої дебіторської заборгованості. 
		Крім цього, на думку відповідача, сторони договору про відступлення права вимоги - товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" та "Глорія Лайн", не мали необхідної цивільної дієздатності на укладення та підписання такого договору, а саме: відповідно до статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв на дату виникнення спірних правовідносин, повноваження керівника та власників підприємства - банкрута щодо розпорядження його майном припиняються з дати визнання його банкрутом; отже, відповідні повноваження керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" було припинено з 17 травня 2016 року. Особа, яка підписала вказаний договір від 11 липня 2016 року від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" - Дорошенко Є.Д., згідно з повідомленням про прийняття працівника на роботу приступив до виконання обов`язків директора товариства лише 12 липня 2016 року.
		Відповідач також вказав на те, що висновки судів попередніх інстанцій про погашення позивачем зазначеної кредиторської заборгованості не підтверджено належними та допустимими доказами, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідних первинних документів (платіжних доручень, виписки банку тощо), які стали підставою для відображення операції з погашення заборгованості в бухгалтерському обліку Підприємства. Відтак, відповідні висновки судів, обґрунтовані лише карткою рахунку 361 «Розрахунки із покупцями та замовниками», суперечать нормам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Таким чином, на думку відповідача, враховуючи придбання позивачем продукції за договором, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані", заборгованість за яким у розмірі 2    570 908,13 грн не погашена після закінчення строку позовної давності (безнадійна заборгованість), та, враховуючи формування податкового кредиту на всю суму операції відповідно до виписаних контрагентом податкових накладних, включаючи суму непогашеної заборгованості,
		позивачем неправомірно не віднесено вказану суму заборгованості до оподатковуваного доходу та не нараховано на неї податкові зобов`язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України, з огляду на фактичне отримання позивачем частини продукції на безоплатній основі.  
		Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження.
		Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на доводи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.         
		Переглянувши оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої    статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідно до договору поставки від 30 вересня 2015 року № 3009/1 товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" зобов`язалось поставляти позивачу, а позивач зобов`язався приймати та оплачувати продукцію (заготовки мідні для волочіння).
		5 травня 2016 року господарський суд Запорізької області ухвалою у справі № 908/1073/16 порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані". У цій ухвалі суд встановив відсутність у вказаного товариства будь-якої дебіторської заборгованості.
		17 травня 2016 року постановою у вказаній справі господарський суд Запорізької області визнав товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" банкрутом.
		Станом на 1 липня 2016 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" внаслідок невиконання умов вказаного договору поставки, що підтверджувалося звітом позивача про фінансові результати.
		11 липня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" і товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" уклали договір № 1107/1 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Трел Компані" відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" набуло право вимоги виконання позивачем зобов`язань, які виникли в нього відповідно до договору поставки від 30 вересня 2015 року № 3009/1.
		Ухвалою Господарського суд Запорізької області від 12 липня 2016 року у справі № 908/1073/16 товариство з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" ліквідовано.
		Відповідачем було здійснено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 липня 2016 року по 30 червня 2018 року.
		За результатами перевірки складено акт від 26 листопада 2018 року № 1652/22-01-14-11/21332137, яким встановлено, зокрема, заниження податку на прибуток у сумі 462 763,00 грн та заниження ПДВ у сумі 428 485,00 грн. (у жовтні 2015 року - у розмірі 783 333,33 грн та листопаді 2015 року - у розмірі 1 081 264,2 грн)
		На підставі акта перевірки фіскальний орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2018 року, зокрема, № 0012801411, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - ПДВ у розмірі 535 606,25 грн, та № 0012791411, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 578 453,75 грн.
		За наслідками розгляду скарги позивача Державна фіскальна служба України рішенням від 27 лютого 2019 року № 9678/6/99-99-11-04-01-25 залишила вказані податкові повідомлення-рішення без змін.
		Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до суду.
		В процесі судового розгляду позивач надав суду договір про відступлення права вимоги від 3 червня 2019 року № 03/16, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" і товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвторсплав". Відповідно до умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвторсплав" прийняло право вимоги до позивача за договором від 30 вересня 2015 року № 3009/1. Позивачем також було надано дані бухгалтерського обліку (картку рахунку 361) станом на 3 червня 2019 року на підтвердження погашення перед товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвторсплав" вказаної заборгованості.
		Вирішуючи питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами відповідача щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження реальності операцій з відступлення права вимоги до позивача щодо заборгованості у розмірі 2 570 908,13 грн та погашення ним такої заборгованості.
		Так, відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, зокрема, про неправомірність формування платником податків даних податкового обліку, такий платник податків має спростувати ці висновки. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		При цьому, обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову випливає з необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. 
		Водночас, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновків про те, що зазначена кредиторська заборгованість Підприємства не є безнадійною та погашена ним до закінчення строку позовної давності, виходили лише з даних бухгалтерського обліку (картка рахунку 361) Підприємства, а також послалися на недослідження податковим органом та ненадання до суду наказу про прийняття на роботу та трудової угоди з особою, яка підписала договір про відступлення права вимоги від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" - Дорошенка Є.Д., для перевірки його повноважень діяти від імені вказаного товариства.
		При цьому, суди не вжили необхідних заходів для витребування відповідних доказів.
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з урахуванням приписів статті 74 КАС України доходить висновку, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, а саме: факт погашення позивачем кредиторської заборгованості встановлено не на підставі первинних документів, а факт укладення товариствами з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" і "Глорія Лайн" та виконання договору № 1107/1 про відступлення права вимоги від 11 липня 2016 року не підтверджено належними засобами доказування, зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували доводи відповідача щодо поданих товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія Лайн" відомостей про прийняття на роботу директора Дорошенка Є.Д. пізніше дати підписання ним зазначеного договору, а також щодо припинення повноважень керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані" щодо розпорядження його майном з дати визнання його банкрутом, що відбулося раніше дати підписання директором цього товариства вказаного договору.
		Так, відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. 
		Водночас, матеріали справи не містять відповідних розрахункових документів на підтвердження погашення позивачем зазначеної кредиторської заборгованості, на підставі яких ним було здійснено відповідні бухгалтерські проводки.  
		Згідно із приписами частин першої, другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. 
		З огляду на викладене з`ясування судами наявності повноважень у зазначених вище осіб діяти від імені товариств під час підписання договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2016 року № 1107/1 має істотне значення для встановлення факту укладення такого договору в розумінні статті 638 ЦК України. 
		Відповідно до частин першої та другої    статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України  підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив такі обставини на підставі недопустимих доказів.  
		Згідно із частиною четвертою зазначеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що вищевстановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду судам необхідно на підставі належних і допустимих доказів прийняти обґрунтоване та законне рішення.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.
		2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати.
		3. Адміністративну справу № 560/919/19 направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                М. Б. Гусак
		Судді                                                                                                    Н. Є. Блажівська 
		                                                                                                                       Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...