Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/13072/13-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: 51-4919ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013080140003607

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		Іменем України
		26 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 320/13072/13-к
		провадження № 51-4919 ск 20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2019року таухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2020 року стосовно ОСОБА_5 , 
		встановив:
		За вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від26червня 2019 року ОСОБА_5 визнано невинуватою і виправдано упред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК України). Цивільний позов прокурора залишено без розгляду. Вирішено питання щодо речових доказів.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирокМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2019 року стосовно ОСОБА_5  беззмін.
		До Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора ОСОБА_4 , вякійвінпросить скасувати судові рішення внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону танеправильного застосування закону України прокримінальну відповідальність. Не погоджуючись знаданою судами оцінкою доказам, прокурор вказує на неповноту судового розгляду таневідповідність висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що рішення суду першої інстанції невідповідає вимогамст.370Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України), оскільки суд дав неправильну оцінку дослідженим доказам, щомалонаслідком незастосування до обвинуваченої ч.2ст.364 КК України, а ухвала суду апеляційної інстанції не містить підстав, зякихапеляційну скаргу залишено беззадоволення, щоєпорушеннямст.419КПК України. Крім того, в апеляційному суді небули повторно допитані свідки, що недало апеляційному суду можливості надати оцінку їх свідченням. 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження змотивів, наведених ускарзі.
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу провідмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих донеї судових рішень таінших документів вбачається, щопідстав длязадоволення скарги немає.
		Так, згідно зіст. 433 КПКУкраїнисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Судкасаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої таапеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин іне має права досліджувати докази, встановлюватитавизнавати доведеними обставини, щонебули встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність тогочиіншого доказу.
		Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування абозміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Доводи касаційної скарги прокурора, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, аналогічні доводам його апеляційної скарги, якимапеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду. 
		Оцінюючи доводи касаційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів виходить з наступного. 
		Так, в постановленій за наслідками апеляційного розгляду ухвалі, судапеляційної інстанції, зазначив, що суд першої інстанціївірно встановив фактичні обставини кримінального провадження на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про ненадання суду стороною обвинувачення допустимих, належних та достатніх доказів, якібпідтверджували, щовчинено кримінальне правопорушення, передбаченеч.2ст. 364 КК України, вякомуобвинувачується ОСОБА_5 . Прицьому на думку апеляційного суду, докази винуватості ОСОБА_5 , наякіпосилалася сторона обвинувачення, перевірені судом першої інстанції увідповідності до положень ст. 86, 87, 94 КПК України з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності.
		Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у судовому засіданні, безпосередньо увстановленому законом порядку судом першої інстанції були допитані, зокрема свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зміст показань яких детально викладений увироку. Апеляційний суд, переглядаючи вирок врахував, що суд першої інстанції чітко навів надані допитаними у суді свідками показання, які повністю відповідають свідченням наданим у судових засіданнях. Крім того, жодного спотворення наведених у вироку свідчень, судом апеляційної інстанції не було встановлено.
		Щодо доводів касаційної скарги прокурора в частині порушення принципу безпосередності дослідження обставин судом апеляційної інстанції, асаменездійснення повторного допиту свідків у суді апеляційної інстанції, судкасаційної інстанції зазначає наступне.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, щовонидосліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, таможе дослідити докази, якінедосліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження такихдоказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду всуді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, щооскаржується.
		Таким чином, норми ч. 3 ст. 404 КПК України зобов`язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ціобставини неповно абозпорушеннями. Сама по собі незгода прокурора ізвисновками суду, зробленим напідставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених ч.3ст.404КПКУкраїни. 
		При цьому, апеляційним судом було зазначено, що клопотань відповідно доч.3ст.404КПК України прокурором не заявлено, атому оскаржуване рішення було переглянуто в межах доводів апеляційної скарги прокурора, що відповідає положенню ч.1 ст. 404 КПК України.
		Решта доводів касаційної скарги прокурора висновків суду апеляційної інстанції такожнеспростовує та фактично зводиться до переоцінки доказів івстановлених посправі обставин, що в силу вимог статті 433 КПК України неможе бути предметом оцінки суду касаційної інстанції. 
		Таким чином, на переконання колегії суддів касаційного суду, під час апеляційного розгляду, суд перевірив доводи апеляційної скарги прокурора танадав на них вичерпну відповідь, належним чином вмотивував своє рішення знаведенням докладних мотивів.
		Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		В той же час, касаційна скарга прокурора не містить конкретного обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, танеправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність якіперешкодили чи могли перешкодити судуапеляційної інстанції ухвалити законне таобґрунтоване судове рішення прирозгляді кримінального провадження з огляду наположення статей412, 413 КПК України, авідтакйнеобхідності скасування судових рішень на підставах, передбачених ч.1 ст.438КПК України.
		Оскільки з касаційної скарги прокурора, наданих до неї судових рішень таінших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, суд вважає занеобхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
		На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
		постановив:
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від26червня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від13липня 2020 року стосовно ОСОБА_5  відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2 ій     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...