Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5968/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Захоплення заручників.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 27.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 25.11.2020
Номер судового провадження: 11-кп/807/1691/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080140001466

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 25.11.2020 Справа № 320/5968/19
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/1691/20  Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1 
		Єдиний унікальний№ 320/5968/19 
		Категорія  ст. 147 ч.1, 2 КК України Доповідач в 2-й інстанції  ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2020 року                      м. Запоріжжя
		   
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі суддів:
		   
		   головуючого ОСОБА_2 ,
		   суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		   при секретарі ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019080140001466, відносно 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з вищою освітою, який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч.2 ст. 147 КК України,
		 
		за участю прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 ,
		 
		за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2020 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		в апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України за вказаних у вироку обставин, які підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів, та правильність кваліфікації, вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Вважає, що при визначенні строку покарання судом не в достатній мірі враховано ступінь тяжкості та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, а саме:
		*тяжкість вчинених злочинів, які є тяжким злочином (ч. 1 ст. 147 КК України) та особливо тяжким злочином (ч.2 ст. 147 КК України);
		*відсутності обставин, які пом`якшують покарання;
		*відсутності обставин, які б зменшували ступень тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів;
		*відсутності в діях ОСОБА_6 сприяння у встановленні обставин вчинених ним злочинів і не визнання вини;
		-    позицію потерпілих щодо призначення ОСОБА_6 суворого покарання.
		Крім того, судом не враховано мотив вчинення ОСОБА_6 злочинів, а також і інші обставини, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 не працює та має вищу педагогічну освіту.
		Просить вирок суду у частині призначеного покарання - скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Ухватили новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України, та призначити йому покарання: за ч.1 ст. 147 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (семи) років; за ч.2 ст. 147 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити  ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 вважає рішення суду таким, що прийнято без врахування всіх фактичних обставин справи і тому таким, що підлягає зміні з наступних підстав. Зауважує, що ні на досудовому розслідуванні, ні під час розгляду справи в суді сторона обвинувачення так і не довела чи були вимоги з боку обвинуваченого, які лунали вимоги та до кого вони були адресовані. Ні органом досудового розслідування ні судом не перевірені покази потерпілих про те, що обвинувачений спілкувався з кимось по телефону та ставив якісь вимоги. Дана особа не була встановлена та допитана, хоча при цьому, згідно зі свідченнями потерпілого ОСОБА_10 , він особисто набиравномер телефонута дававтрубку ОСОБА_6 .Отже стороноюобвинувачення небуло конкретизованота беззаперечнодоведено фактпред`явленнябудь-якихвимог,не встановленоособу,якій цівимоги пред`являлись,що всвою чергувиключає наявністьв діяхобвинуваченого суб`єктивноїсторони злочинупередбаченого.Зауважує,що вдіях ОСОБА_6 взагалі невбачалось будь-якихознак даногокримінального правопорушення.Згідно довироку судупогрози щодоздійснення підпалу носили реальний характер, обвинувачений заблокував вхід та вихід з приміщення, облив приміщення бензином погрожуючи застосуванням відкритого вогню сірників. Однак ні під час досудового розслідування ні під час судового розгляду справи потерпілі не підтвердили факт наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 будь якого джерела вогню. Крім того даний факт не був підтверджений свідками: працівниками поліції, ДСНС, приватної охоронної фірми. Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 будь якого джерела вогню не підтверджений і результатами особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 а також результатами обшуку приміщення підприємства «Космолот».
		Крім того на відсутність такої кваліфікуючої ознаки як погроза знищення людей вказує наявність в приміщенні всього трьох осіб включаючи обвинуваченого, оскільки під знищенням людей розуміти позбавлення життя багатьох людей. Конкретна кількість людей, знищення яких можна визнати масовим, визначається з урахуванням обставин справи. Це може бути як декілька осіб, що скупчені в одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які знаходяться, у будинку посольства, у міському транспорті, дитячому садку, лікарні, іншому громадському місці.
		Таким чином судом та стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів на підтвердження наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 147 КК України.
		Крім того судом не було звернуто увагу на неодноразові посилання обвинуваченого на те, що він діяв в стані афекту, оскільки цей стан був викликаний саме протиправною поведінкою підприємства «Космолот» яке надавало послуги грального бізнесу.
		В судовому засіданні обвинувачений фактично не заперечував той факт що обмежив в пересуванні потерпілу ОСОБА_11 але за таких обставин його дії повинні були кваліфікувати відповідно частиною ст.146 КК України.
		В своєму вироку суд як на доведеність вини обвинуваченого посилається на покази свідків. Але всі свідки підтвердили лише факт перебування в приміщенні потерпілих та їх обмеження в пересуванні. Жоден зі свідків не підтвердив наявність з боку обвинуваченого вимоги про сплату грошових коштів як умову звільнення потерпілих, наявність у обвинуваченого будь яких джерел вогню та реальність загрози життю та здоров`ю потерпілих.
		Просить змінити вирок суду, визнавши ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України.
		 
		Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, у тому числі і в останньому слові, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
		 
		   Вироком колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2020 року  ОСОБА_6  визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України, та призначено йому покарання за ч.1 ст. 147 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; за ч.2 ст. 147 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено  ОСОБА_6  покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. Запобіжний захід у виді тримання під вартою  ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк тримання під вартою  ОСОБА_6  обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з30 травня 2019 року з 09години 30 хвилин. Зараховано  ОСОБА_6  у строк покарання, призначеного цим вироком, строк попереднього ув`язнення з 30 травня 2019 року до набрання вироком законної сили із розрахунку, передбаченого ч.5 ст.72 КК України в редакції закону від 18.05.2017 року  одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_6 витрати за проведення судової хімічної експертизи у розмірі 3297 гривень 21 копійки. У задоволенні клопотання ТОВ «Лото-плюс» про повернення вилученого майна  відмовлено.
		Вирішена доля речових доказів.
		 
		Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 30 травня 2019 року приблизно о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , увійшов до приміщення "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», розташованого у будинку №48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, та маючи умисел на захоплення особи як заручника з метою спонукання ТОВ «Лото-плюс» до вчинення дій, спрямованих на передачу йому грошових коштів, як умови звільнення заручника, пристебнув за допомогою металевих наручників до лівої кисті своєї руки праву кисть руки працівниці вказаного підприємства консультанта-розповсюджувача ОСОБА_11 , позбавивши її можливості вільного пересування, тим самим захопив її в якості заручника, висловлюючи вимоги про необхідність ТОВ «Лото-плюс», в якості умови звільнення заручника, передачи йому грошових коштів у сумі 300 000 гривень. 
		Крім того 30 травня 2019 року, приблизно о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», розташованого у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, де після захоплення як заручника працівницю вказаного підприємства, консультанта-розповсюджувача ОСОБА_11 , з метою спонукання підприємства ТОВ «Лото-плюс» до передачі йому грошових коштів у сумі 300 000 гривень, як умови звільнення заручників, із наявної у нього поліетиленової пляшки обливав приміщення за вказаною адресою легкозаймистою речовиною - бензином, тримаючи у цей час у вказаному приміщенні в якості заручників ОСОБА_11 , права кисть руки якої була пристібнута до лівої кисті руки ОСОБА_6 , що позбавило її можливості вільного пересування, та працівника вказаного підприємства консультанта-розповсюджувача ОСОБА_10 , який у цей час перебував на своєму робочому місці у касі, розташованій у відокремленій частині вказаного приміщення, якому ОСОБА_6 заборонив пересуватися та залишати приміщення каси, тим самим позбавивши ОСОБА_10 можливості вільного пересування, таким чином тримаючи потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10 у якості заручників, у цей же час продовжуючи свої злочинні дії, з метою перешкоджання стороннім особам і правоохоронним органам потраплянню у приміщення "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», заблокував вхідні двері приміщення "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», розташованого у будинку №48 по проспекту Богдана Хмельницького, і погрожуючи знищенням майна та присутніх у приміщенні людей шляхом підпалу, вимагав у працівника колл-центру ТОВ «Лото-плюс» в якості умови звільнення заручників передачі йому ТОВ «Лото-плюс» грошових коштів у сумі 300 000 гривень. 
		За наслідками розгляду апеляційних скарг колегією суддів встановлено наступне.
		 
		Доводи захисника обвинуваченого про недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 147 КК України, ч. 2 ст. 147 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		Висновки районного суду про наявність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 147 КК України, ч. 2 ст. 147 КК України, за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
		 
		- показаннями потерпілої  ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що "Космолот" ТОВ «Лото-плюс» розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, де вона працює консультантом-розповсюджувачем. В кінці травня 2019 року близько 6 години ранку до приміщенні даного закладу зайшов обвинувачений ОСОБА_6 , його вона знала оскільки він приходив раніше, вона йому запропонувала кави він відмовся, налила йому 50 гр. коньяку. Згодом він вийшов до туалету, а коли повернувся почав розповідати про хворобу, після чого, попросив її руку біля барної стійки та пристебнув праву кисть її руки до лівої кисті своєї руки за допомогою металевих кайданків. Потім дістав з сумки пляшки з бензином з під напою «Швепс», зрозуміла що це бензин по запаху, відкрив кришку пляшки та пішов до ОСОБА_12 , який також працював у закладі консультантом-розповсюджувачем, потягнувши її за собою, вимагаючи зв`язатися з керівництвом для того, щоб йому дали 300000 грн., інакше він все підпалить і потягнув її з новою силою за собою, оскільки вона була пристебнута кайданками, то була змушена прямувати за ним. ОСОБА_13 викликав приватну охорону, яка приїхала через хвилин десять. ОСОБА_6 перевернув тумбу, ніжкою стільця заблокував вхідні двері. Після того як зателефонував на гарячу лінію "Космолот" вимагав від них, щоб кошти йому перерахували на картку інакше усіх нас спалить. Він ходив поливав бензином приміщення закладу. Від висловлених ним слів та його дій їх було дуже страшно, вона намагалась його вмовити відпустити їх обох. Зазначила йому, що їй боляче перебувати в наручниках, на що він полив її руку коньяком з пляшки. Коли він почав поливати і себе та взяв сірники вона усіляко намагалась його відволікти, оскільки розуміла, що ці погрози дуже реальні, сірники були у нього в кармані сорочки та він хотів підпалити. А усе приміщення було полите рідиною з запахом бензину. Коли приїхала Державна служба з надзвичайних ситуацій ОСОБА_6 , почувши звук сирени підійшов до вхідних дверей закладу і облив їх бензином, намагався втекти, але зрозумів що інший вихід заблоковано. Весь цей час близько години, вона була пристебнута металевими кайданками до нього, та змушена ходити за ним, щоб не причиняти собі біль. Він прийшов до закладу вранці з валізою, з якої після надівання їй наручників, дістав дві пляшки з бензином. ОСОБА_14 , він сказав не виходити і облив двері приміщення, де він перебував з пляшки. ОСОБА_6 дістав з сумки металевий ціпок, яким намагався заблокувати вхідні двері, але у нього не вийшло. Він відмовлявся йти на переговори, поліції говорив, щоб залишили його в спокої. Між ними не було ніяких домовленостей, кайданки надів на неї проти її волі. Інших відвідувачів в той час у закладів не було, вони перебували у багатоповерховому будинку, де проживали люди. Також суду пояснила, що ОСОБА_6 був агресивний, коли приїхали співробітники поліції, під час входження працівників поліції разом з пожежними він її потягнув до приміщення вбиральні, де і було його затримано, а у неї залишились тілесні ушкодження від кайданків на руці, їх не могли зняти, оскільки шукали ключ, і після надання поліцією ключа, їх зняли та її звільнили. Він висловлював погрози підпалити все у випадку не надання йому грошових коштів власниками установи;
		-показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який суду пояснив, що в "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області він працює консультантом-розповсюджувачем. 30.05.2019 року близького 7 години ранку ОСОБА_6 зайшов до даного закладу, де пристебнув праву кисть руки ОСОБА_11 , яка працювала разом з ним консультантом-розповсюджувачем, до лівої кисті своєї руки за допомогою наручників і вимагав триста тисяч гривень від керівництва даного підприємства, для чого він висунув вимогу, щоб він їм зателефонував. В той день з 06 годині 40 хвилин до 06 годині 50 хвилин він спілкувався з ОСОБА_6 , знає його, так як він періодично заходив пограти в лотерею один раз на тиждень або на місяць. Знайомий з ним близько одного року. Як обвинувачений пристебнув ОСОБА_11 кайданками він не бачив. Із спортивної сумки ОСОБА_6 дістав пляшки з бензином. Коли обвинувачений обливав напарницю бензином з пляшки, він звернувся до нього з вимогою зв`язатися з керівництвом для того, щоб йому дали гроші інакше він всіх і все підпалить. Обвинувачений заблокував вхідні двері засунувши ніжку стільця в дверну ручку, перекинув барну стійку. Обливав все бензином. Коли приїхала поліція обвинувачений сказав йому йти, але потім передумав і облив бензином вхідні двері, кімнати в якій він перебував. В руках в нього були сірники. Кнопку тривоги він натиснув тоді, коли обвинувачений спілкувався з представником установи по гарячій лінії. Обвинувачений вимагав передати йому кошти, а у разі відмови погрожував все підпалити. У напарниці була істерика, в приміщенні відчувався запах бензину. Відвідувачів у закладі не було. Заклад розміщений на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку;
		-показаннями свідка ОСОБА_16 , який суду пояснив, що 30.05.2019 перебував на чергуванні в Мелітопольському відділіполіції ГУНПв Запорізькійобласті,працює поліцейським. Близько 7 години ранку того ж дня, до чергової частини надійшло повідомлення про те, що в "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, взято в заручники працівників "Космолот" ТОВ «Лото-плюс» відвідувачем. Наряд поліції приїхав на місце події, де вже були працівники приватної охорони, був ОСОБА_17 . Чоловік кричав, щоб привезли гроші, в сумі триста тисяч або він усіх підпалить, говорив, що він програв гроші. Дівчина була пристебнута до нього, він її відтягував, вона благала про допомогу, а він кричав щоб викликали адміністрацію закладу, погрожуючи всіх спалити. Їх командир представився, що поліція, трохи відкрив двері, з приміщення був чутний різкий запах бензину. Кого звільняли він не пам`ятає. Поряд з затриманим бачив запальничку на відстані 1 метра;
		-показаннями свідка ОСОБА_18 , який суду пояснив, що 30.05.2019 близько 7 години ранку до чергової частини Державної служби з надзвичайних ситуацій надійшло повідомлення про те, що в "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області особа облила горючим приміщення, та погрожує все підпалити. Коли вони приїхали на місце події там вже були співробітники поліції. На вулиці чули запах пального, підігнали автомобіль розгорнули шланги та зрозуміли, що цього буде не достатньо, викликали ще одну бригаду Державної служби з надзвичайних ситуацій, на автомобілі який був більш об`ємний та мав більший запас шлангу для гасіння пожежі. На місці вже дізналися, що в приміщенні є заручники. Дізнались розташування приміщень, вирішили брати штурмом, оскільки двері були забарикадовані, працівники поліції зламали двері, і він увійшов до приміщення будучи одягнений в захисний костюм зі шлангом під натиском води, за ним вбігли поліцейські та інші працівники служби МНС. В приміщенні зліва він нього були два силуети. Дівчина дуже сильно кричала, просила допомоги. Чоловік віддалявся до дальньої кімнати і тягнув її за собою. Працівники поліції побігли за ним. Загоряння в приміщенні не було, оскільки він все відразу залив водою, йому допомагав ОСОБА_19 який підтримував шланг;
		-показаннями свідка ОСОБА_20 , який суду пояснив, що 30.05.2019 року здавав зміну, коли до чергової частини Державної служби з надзвичайних ситуацій надійшло повідомлення про те, що біля магазину «Яблунька» особа облила себе і збирається когось підпалити. Пізніше йому стало відомо, що особа облила все приміщення і вимагає грошей. Запах бензину було чути крізь закриті двері. Коли почали зламувати двері, рятувальники стояли зі шлангами з водою. Першим до приміщення увійшов ОСОБА_21 , він за ним, а за ними працівники поліції. Обвинувачений відбіг в ліву сторону де була кімната, разом за собою потягнув дівчину, обвинуваченого завалили на підлогу дівчину прикуту кайданками від нього відчепили, вона кричала і була в шоковому стані. Оглянувши приміщення він побачив пляшки з рідиною, від яких був запах або бензину або рідини для зняття фарби; 
		-показами свідка ОСОБА_22 , який суду пояснив, що він працює рятувальником в Державній службі з надзвичайних ситуацій в м. Мелітополі. 30.05.2019 о 7 годині ранку була тривога з тих підстав, що в першій машині, яка виїхала на виклик до "Космолоту" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, не достатньо води і тому йому довелося виїжджати на місце події на іншій машині, яка більша та має більший запас води. Йому стало відомо, що особа облила все приміщення і вимагає грошей. Запах пального було чути крізь закриті двері. Поліцейські зламали двері, рятувальники увійшли перші зі шлангами з водою, а за ними працівники поліції. Він в приміщення не заходив. Слідкував за подачею води біля автомобілю;
		-показами свідка ОСОБА_23 , який суду пояснив, що він працює у приватній охороні 30.05.2019 року в ранці він приїхав до «Космолоту» за викликом. Двері закладу були зачиненні, очікували їх відкриття. Згодом стало відомо, що в приміщенні знаходиться чоловік, який взяв у заручники людей. Біля закладу відчувався запах розчину для зняття фарби чи бензину. Приїхали співробітники поліції, служби з надзвичайних ситуацій, зламали двері. Потім наряд поліції вивів звідти чоловіка, дівчину яка була заручницею. Особисто він до приміщення не заходив;
		-показами свідка ОСОБА_24 , який суду пояснив, що він працює в Державної служби з надзвичайних ситуацій в м. Мелітополі. В 2019 році отримали виклик та виїхали на місце події, де осіб взяли в заручники, а саме в «Космолот» ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області. На місці події підготували шланги. Після того, як зламали двері перший до приміщення зайшов ОСОБА_25 , а за ним співробітник поліції. В приміщенні треба було облити все водою. Особисто він до приміщення не заходив. Загоряння не було; 
		-показами свідка ОСОБА_26 , який пояснив суду, що працює в Державної служби з надзвичайних ситуацій в м. Мелітополі, приїхали на виклик, відомо, що осіб взяли в заручники. Обвинувачений облив приміщення якимось розчином. Свідок знаходився біля перехрестя і подавав воду. До закладу не заходив.
		-показами свідка ОСОБА_27 , який суду пояснив, що він працює поліцейським у Мелітопольському відділі поліції ГУНП в Запорізькій області, перебував на чергуванні, коли 30.05.2019 надійшов виклик їхати до магазину «Яблунька», оскільки у приміщенні "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, взято в заручники працівників "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», відвідувачем. По приїзду на місце подій до «Космолоту» двері якого були зачиненні, чув розмову за зачиненими дверима, що чоловік вимагав грошові кошти у сумі триста тисяч, а у разі відмови він погрожував, що всіх підпалить. Після того як зламали двері до приміщення закладу, перший зайшов працівник пожежної, далі вони все залили водою. Працівники СРПП звільнили дівчину від кайданків, якими вона була прикута правою рукою до обвинуваченого. До кого обвинувачений висловлював вимогу про передачу коштів свідок не знає. Особа тримала дівчину і на місці було прийнято рішення про його затримання. Після чого з рук затриманого випала запальничка. Особу було затримано і доставлено до відділу поліції. Під час огляду місця події було вилученого монітори, слідів загоряння не було. На підлозі було розлито речовину з характерним запахом бензину;
		-показами свідка ОСОБА_28 , який суду пояснив, що перебуваючи в наряді СРПП, точний день не пам`ятає, але це було в 2019 році, в ранці до чергової частини надійшло повідомлення про те, що в "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області осіб взято в заручники. Коли наряд приїхав на місце події, двері в заклад були заблоковані. Спілкувалися з ОСОБА_6 через невеликий отвір у дверях. Зі слів обвинуваченого заклад завинив йому гроші. Дівчина була в кайданках прикута до нього. Під час спілкування з ним ОСОБА_6 поливав приміщення закладу рідиною з явним запахом бензину. Обвинувачений кричав, що буде розмовляти тільки з керівником закладу з приводу передачі йому грошей. Загоряння в приміщенні не було;
		-показами свідка ОСОБА_29 , яка пояснила суду, що в кінці травня 2019 року, їй зателефонували з поліції і повідомили, що її батько ОСОБА_6 в «Космолоті» ТОВ «Лото-плюс», що розташоване у будинку № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області взяв в заручники людей, просили привезти речі. На час затримання батько проживав разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 . До цього випадку їй не було відомо про гральну залежність батька, стало відомо вже після його затримання від потерпілих;
		-даними протоколуобшуку від30.05.2019року та фототаблицею до нього, який був проведений за адресою: м. Мелітополь просп. Богдана Хмельницького, буд. 48 в приміщенні ТОВ «Лото-плюс» в ході якого були зокрема були вилучені: сумка з особистими речами,чорного кольору поміщено до спеціального пакету №3233933; фрагмент килимового покриття розмірами 25х15 см, темно-синього кольору, з підлоги біля стійки, який упакований до спеціального пакету №7034445; фрагмент килимового покриття розмірами 25х15 см, темно-синього кольору, з підлоги біля дверей запасного входу який упакований до спеціального пакету №70345558; мобільний телефон «NOMI 241+», зі слідами пошкодження, який упакований до паперового конверту; металевий ніж з дерев`яною ручкою, у шкіряному чохлі коричневого кольору, упаковано до паперового конверту; коробок з-під сірників у вологому стані, який упакований до паперового конверту; запальничка зеленого кольору, яка упакована до паперового конверту; полімерна пляшка об`ємом 1л, з написом на етикетці «Швепс», з рідиною у середині, яка упакована до картонної коробки; полімерна пляшка з рідиною, з підлоги у приміщенні, яка упакована до картонної коробки; порожня скляна пляшка, об`ємом 0,5 л, з написом на етикетці «АЗНАУРІ», яка упакована до картоної коробки; металевий ланцюг, який упакований до паперового конверту; дві пари окулярів та дві банківські картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які упаковані до паперового конверту; з металевого сейфу  грошові кошти у сумі шістсот сорок вісім гривень, які упаковані до паперового конверту. 
		- даними відеозапису обшуку від 30.05.2019 року, який був проведений за адресою: м. Мелітополь проспект Богдана Хмельницького, буд. 48 в приміщенні ТОВ «Лото-плюс» в ході якого були виявлені та вилучені перелічені предмети відповідно до протоколу обшуку, відеозапис міститься на карті пам`яті, яка надана прокурором в судовому засіданні, даний відеозапис є оригіналом.
		-даними висновкусудово-хімічноїекспертизи №6-264 від 10.07.2019 та ілюстративної таблиці до неї, згідно з якими на наданих на дослідження скляній пляшці з залишками рідини коричневого кольору з паперовими стаканчиками, двох фрагментах килимового покриття, коробкові з сірниками, сорочці та штанах ОСОБА_6 , слідів нафтопродуктів або пально-мастильних матеріалів не виявлено, рідини, які містяться в двох полімерних пляшках є світлим нафтопродуктом, а саме  бензином. 
		-даними висновкусудово-медичноїекспертизи №128 від 03.06.2019 року, згідно з якими у ОСОБА_6 були виявленні тілесні ушкодження: садна лівого передпліччя, тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженні наказом Міністерства охорони здоровця України, від 17.01.1995 р. № 6). Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії (дій) тупого предмету (предметів) або при ударі о такий предмет, можливо, при власноручному застібанні на своїй руці металевих наручників за обставин, які були у фабулі ухвали про призначення експертизи. Локалізація та характеристики тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 є досить характерним для травмування металевими наручниками, при їх надягання на руки. Тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли утворитися внаслідок не менш ніж 1-2 травматичних дій. Даних про те, що ушкодження ОСОБА_6 , наносилися у різний час, експерт не має. Надати відповідь, чи могли тілесні ушкодження, виявленні у ОСОБА_6 , утворитися за обставин, на які вказує сам підозрюваний експерту, не видається можливим через той факт, що він не конкретизую обстави отримання ним тілесних ушкоджень. 
		- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2019, згідно якого 30.05.2019 року о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_6 було затримано. В ході затримання було проведено обшук підозрюваного ОСОБА_6 в ході якого було виявлено та вилучено: наручники з металу сірого кольору з маркуванням «К9177», металеве кільце, на якому: 1 ключ з металу сірого кольору, темний, 3 ключі з металу сірого кольору з характерним блиском, металевий карабін та шкіряна латка  поміщено в картонну коробку, опечатано паперовою биркою; одяг підозрюваного: сорочка з короткими рукавами, в клітинку, темна, синього, червоно-коричневого кольорів  упакована в картонну коробку; брюки джинсові темно-сині, упаковані в картону коробку. Згідно зауважень та доповнень до протоколу захисником адвокатом ОСОБА_8 було вказано, що кайданки були вилученні не у затриманого, а поміщені на стіл працівником поліції. 
		- відповідно до показів допитаного у якості свідка слідчого  ОСОБА_30 , він підтвердив обставини того, що у випадку наявного зауваження у протоколі затримання зі сторони захисту, під час його складення дані обставини відповідають дійсності, пригадати ким з працівників поліції та чому металеві кайданки були долучені саме під час складання протоколу затримання не пам`ятає у зв`язку з минуванням значного проміжку часу.
		-DVDдиском зкамер відеоспостереженнявід 30.05.2019року за період часу з 06-35 розташованих у приміщенні "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», за адресою будинок № 48 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Мелітополі Запорізької області, на якому відображено, як ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», пристебнув за допомогою металевих наручників до лівої кисті своєї руки праву кисть руки працівниці підприємства, потерпілої ОСОБА_11 після чого, з сумки дістає дві пляшки з рідною світлого кольору, одну з яких відкриває та дає понюхати ОСОБА_11 , тягне її за собою. З поліетиленової пляшки обливав приміщення закладу "Космолот" рідиною з пляшки, тримаючи у цей час у вказаному приміщенні ОСОБА_11 , права кисть руки якої була пристебнута до його лівої кисті руки, знаходячись біля грального столу разом з пристебнутою металевими наручниками ОСОБА_11 з кишені сорочки дістає сірники, які залишає на столі, розмовляє по мобільному телефону. Здійснює блокування вхідних дверей до закладу за допомогою стільців та столу, який попередньо було ним перевернуто, дістає металевий ціпок, вставляє в ручку двері ніжки стільця, дані події відбуваються близько години, після штурму приміщення, затримання обвинуваченого, відстібають потерпілу та виводять всіх на вулицю. 
		 
		Колегія суддіввважає,що показанняпотерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ,свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,протоколи слідчихдій,висновки експертівє належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, щодо обставин вчинення обвинуваченим  ОСОБА_6 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України. 
		   У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту про відсутність доказів вчинення обвинуваченим  ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		 
		   Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		   Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання потерпілої ОСОБА_11 , зокрема про те, що ОСОБА_6 пристебнув праву кисть її руки до лівої кисті своєї руки за допомогою металевих кайданків, потім дістав з сумки пляшки з бензином з під напою «Швепс», вона зрозуміла що це бензин по запаху, відкрив кришку пляшки та пішов до ОСОБА_12 , який також працював у закладі консультантом-розповсюджувачем, потягнувши її за собою, вимагаючи зв`язатися з керівництвом для того, щоб йому дали 300000 грн., інакше він все підпалить і потягнув її з новою силою за собою, оскільки вона була пристебнута кайданками, то була змушена прямувати за ним. ОСОБА_13 викликав приватну охорону, яка приїхала через хвилин десять. ОСОБА_6 перевернув тумбу, ніжкою стільця заблокував вхідні двері, після того як зателефонував на гарячу лінію "Космолот" вимагав від них, щоб кошти йому перерахували на картку інакше усіх нас спалить; 
		які узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_15 , зокрема про те, що 
		ОСОБА_6 пристебнув праву кисть руки ОСОБА_11 , яка працювала разом з ним консультантом-розповсюджувачем, до лівої кисті своєї руки за допомогою наручників і вимагав триста тисяч гривень від керівництва даного підприємства, для чого він висунув вимогу, щоб він їм зателефонував, із спортивної сумки він дістав пляшки з бензином, коли обвинувачений обливав напарницю бензином з пляшки, він звернувся до нього з вимогою зв`язатися з керівництвом для того, щоб йому дали гроші інакше він всіх і все підпалить, в руках в нього були сірники;
		колегія суддіввважає цідокази несуперечливимита конкретними,тобто належними,допустимими тадостовірними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та які у сукупності з іншими доказами, зокрема:
		-показаннями свідка ОСОБА_16 , зокрема про те, що він працює поліцейським, близько 7 години ранку до чергової частини надійшло повідомлення про те, що в "Космолот" ТОВ «Лото-плюс», взято в заручники працівників "Космолот", коли вони приїхали на місце події, де вже були працівники приватної охорони, чоловік кричав, щоб привезли гроші, в сумі триста тисяч або він усіх підпалить, говорив, що він програв гроші, потерпіла була пристебнута до нього, він її відтягував, вона благала про допомогу, а він кричав щоб викликали адміністрацію закладу, погрожуючи всіх спалити, з приміщення був чутний різкий запах бензину;
		-висновком судово-хімічноїекспертизи №6-264 від 10.07.2019 та ілюстративної таблиці до неї, згідно з якими на наданих на дослідження скляній пляшці з залишками рідини коричневого кольору з паперовими стаканчиками, двох фрагментах килимового покриття, коробкові з сірниками, сорочці та штанах ОСОБА_6 , слідів нафтопродуктів або пально-мастильних матеріалів не виявлено, рідини, які містяться в двох полімерних пляшках є світлим нафтопродуктом, а саме  бензином,
		свідчать про те, що обвинувачений  ОСОБА_6 вчинив злочини, передбаченні ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України.     
		 
		При оцінки доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема про те, що:
		- оцінюючи покази обвинуваченого, основна увага, ним приділена відсутності наміру на захоплення заручника та їх утримання з метою спонукання керівника закладу передати йому кошти, з погрозою знищення людей та на необхідність зміни правової кваліфікації, його покази не відповідають встановленим фактичним обставинам, та свідчать про бажання уникнути кримінальної відповідальності;
		- колегія судів не приймає до уваги твердження сторони захисту, щодо відсутності в діянні обвинуваченого ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 147 КК України, а саме: тримання осіб як заручників з метою спонукання підприємства до вчинення дії як умови звільнення заручників, поєднане з погрозою знищення людей, з огляду на наступне. Так, захоплення - виразилося у відкритому заволодінні потерпілою ОСОБА_11 , шляхом одягнення на праву кисть її руки металевих наручників та позбавлення її можливості вільно рухатись, пересуватись та вільно змінювати місце перебування. Тримання - об`єктивно виразилося в утриманні потерпілих як заручників в певному місці. Тобто насильницьке перешкоджання обом потерпілим визначити своє місце знаходження; 
		- погрози щодо здійснення підпалу з урахуванням встановленого характеру дій обвинуваченого носили реальний характер, обвинувачений заблокував вхід та вихід з приміщення, яке знаходилось на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку, облив приміщення бензином, погрожуючи застосуванням відкритого вогню сірників, висунув вимогу керівництву закладу передати належні їм грошові кошти в розмірі триста тисяч гривень. В разі не виконання вимог погрожував підпалити заручників, що було сприйнято останніми та правоохоронцями як загроза життя потерпілих, яка могла бути реально реалізована. Через годину обвинуваченого було затримано співробітниками поліції в результаті проведення операції із звільнення захоплених заручників;
		- особливу увагу, суд приділив оцінці показів потерпілих та свідків, які є об`єктивними доказами у вказаному провадженні, оскільки зазначені свідки є незацікавленими у будь-якому вирішенні провадження, надані подією яку вони самі спостерігали і яка була змістом їх показань. Довільність показів свідків та їх послідовність при викладені фактів, свідчить про їх правдивість.
		 
		В зв`язку з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту, зокрема про те, що :
		- ні на досудовому розслідуванні, ні під час розгляду справи в суді сторона обвинувачення так і не довела чи були вимоги з боку обвинуваченого, які лунали вимоги та до кого вони були адресовані, всі свідки підтвердили лише факт перебування в приміщенні потерпілих та їх обмеження в пересуванні. Жоден зі свідків не підтвердив наявність з боку обвинуваченого вимоги про сплату грошових коштів як умову звільнення потерпілих , наявність у обвинуваченого будь яких джерел вогню та реальність загрози життю та здоров`ю потерпілих;
		- стороною обвинувачення не було конкретизовано та беззаперечно доведено факт пред`явлення будь-яких вимог, не встановлено особу якій ці вимоги пред`являлись, що в свою чергу виключає наявність в діях обвинуваченого суб`єктивної сторони злочину передбаченого;
		- в діях ОСОБА_6 взагалі не вбачалось будь-яких ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 147 КК України;
		- ні під час досудового розслідування ні під час судового розгляду справи потерпілі не підтвердили факт наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 будь якого джерела вогню. Крім того даний факт не був підтверджений свідками: працівниками поліції, ДСНС, приватної охоронної фірми. Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 будь якого джерела вогню не підтверджений і результатами особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 а також результатами обшуку приміщення підприємства «Космолот»;
		- на відсутність такої кваліфікуючої ознаки як погроза знищення людей вказує наявність в приміщенні всього трьох осіб, включаючи обвинуваченого, оскільки під знищенням людей розуміти позбавлення життя багатьох людей. Конкретна кількість людей, знищення яких можна визнати масовим, визначається з урахуванням обставин справи. Це може бути як декілька осіб, що скупчені в одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які знаходяться, у будинку посольства, у міському транспорті, дитячому садку, лікарні, іншому громадському місці;
		- судом та стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів на підтвердження наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 147 КК України;
		- потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були працівниками ТОВ «ЛОТО-ПЛЮС», відносного якого порушено кримінальне провадження за ознаками ст. 203-2 КК України, зважаючи на одночасність порушених кримінальних справ дії потерпілих можуть кваліфікувати за ознаками, як кримінального, так і адміністративних правопорушень, тому незацікавленість та правдивість показів цих потерпілих є сумнівними;
		- суд не врахував, встановлені розбіжності між показами потерпілих та свідків: ОСОБА_11 зазначає, що ОСОБА_6 поливав її руки коньяком, натомість потерпілий ОСОБА_10 зазначає, що ОСОБА_6 поливав напарницю бензином, особливу увагу підлягає розгляду свідчення ОСОБА_10 , оскільки він знаходився у відокремленому приміщенні та не міг знати, що дістає з сумки ОСОБА_6 та з якої рідиною пляшка. ОСОБА_11 зазначає, що ОСОБА_6 відмовився йти на переговори з поліцією, говорив, щоб залишили його у спокої, натомість свідок (працівник СРПП) ОСОБА_28 зазначає, що спілкувався з ОСОБА_6 через невеликий отвір у дверях, що обвинувачений кричав, що буду розмовляти тільки з керівником закладу з приводу передачі коштів, усі свідки ( ОСОБА_25 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ) зазначають про закритість приміщення, крім того, через ущелину неможливо установити особу;
		- вироком встановлено, що згідно висновку судово - медичної експертизи № 6-262 від 10.07.2019 року слідів нафтопродуктів на вилучених предметах не виявлено. Факту наявності відбитків пальців ОСОБА_6 на пляшках з бензином не встановлено;
		- вироком встановлено, що протоколом зафіксовано затримання ОСОБА_6 о 9-30, згідно матеріалів справи огляд приміщення ТОВ «ЛОТО-ПЛЮС» проводився з 10-54 години до 13-35, фактично обвинувачений не був присутній при складанні протоколу і вилученні із закладу предметів, які в подальшому були передані на експертизу;
		- паперові стаканчики, які були передані на експертизу згідно висновку № 6-262 від 10.07.2019 року не зазначені у протоколі предметів, вилучених із закладу, єкспертизою не встановлено, що на скляній пляшці від коньяку присутні відбитки пальців обвинуваченого ОСОБА_6 ;
		- показами потерпілої ОСОБА_11 та ОСОБА_10 чітко встановлено добровільне їх утримання, жодний із потерпілих опору не чинив;
		- будь яких доказів по нанесенню тілесних ушкоджень у потерпілих не має;
		- фактів нанесення моральної або матеріальної шкоди по справі не зафіксовано. 
		 
		При цьому колегія суддів звертає увагу, по-перше, на реальність погроз обвинуваченого ОСОБА_6 про знищення людей, зокрема, крім наявності двох пляшок з бензином, наявність у нього сірників, що підтверджується як показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , так і змістом камер відео спостереження, по-друге, під погрозою знищення людей слід розуміти погрозу знищення якнайменше однієї людини.
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника і про те, що в судовому засіданні обвинувачений фактично не заперечував той факт що обмежив в пересуванні потерпілу ОСОБА_11 але за таких обставин його дії повинні були кваліфіковані за відповідною частиною ст.146 КК України.
		 
		Не заслуговують уваги доводи захисника і про те, що обвинувачений діяв в стані афекту, оскільки відсутні будь-які ознаки вчинення злочинів обвинуваченим під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілих. 
		Безпідставними є доводи захисника і про те, що ні органом досудового розслідування ні судом не перевірені покази потерпілих про те, що обвинувачений спілкувався з кимось по телефону та ставив якісь вимоги, дана особа не була встановлена та допитана, хоча при цьому, згідно зі свідченнями потерпілого ОСОБА_10 , він особисто набирав номер телефону та давав трубку ОСОБА_6 , оскільки це ніяким чином не спростовує висновки суду про наявність в діях обвинуваченого ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України.
		 
		   Таким чином, всі доводи сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у захопленні ним заручників, є необґрунтованими, а дії останнього правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції призначив занадто суворе покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , є необґрунтованими, з погляду на наступне.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував, його похилий вік, стан здоров`я, зокрема наявність хронічних захворювань, а також те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання. Поряд з цим судом також враховано: ступінь тяжкості вчинених них злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання. З урахуванням зазначеного, суд призначив останньому покарання за вчинення цих злочинів у виді позбавлення волі, які є мінімальними покараннями, що передбачено санкціями зазначених статей КК України.     
		Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає правових підстав для подальшого пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, у зв`язку з тим, що відповідно до медичної довідки від 17.04.2020 останній отримує амбулаторне лікування та потребує нагляду лікаря-терапевта, має постійне місце проживання, дружину та доньку, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано врахував тяжкість злочинів за його видом (категорією), які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочином, та зважив на індивідуальний ступінь тяжкості вчиненого діяння відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, що визначається характером та ступенем суспільної небезпеки злочину, виходячи з конкретних обставин його вчинення, а тому призначене судом першої інстанції остаточне реальне покарання у виді 7 років позбавлення волі, є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Не заслуговують також уваги доводи прокурора про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 більш суворого покарання, чим покарання, яке призначив останньому суд першої інстанції, з огляду на наступне.
		Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції про вид і розмір призначеного покарання обвинуваченому, прокурор у поданій ним апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку в частині призначеного покарання у зв`язку з його невідповідністю тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, та постановлення нового вироку, яким вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України у виді 7 років позбавлення волі, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 147 КК України у виді 10 років позбавлення волі та остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
		При цьому прокурор на обґрунтування своїх доводів фактично посилаються тільки на тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які зменшують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, наявність конкретного мотиву вчинення злочинів, його не працевлаштованість, не визнання ним своєї вини та позицію потерпілих, у зв`язку з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що більшість цих доводів стосується ознак диспозицій складів злочинів та вже врахована розмірами санкцій, а тому доводи прокурора є необґрунтованими, оскільки, вказуючи на невідповідність призначеного судом першої інстанції за ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України та остаточного покарання внаслідок м`якості, прокурор фактично, в порушення вимог ст. 414 КПК України, не наводить доводів, чому призначене судом першої інстанції покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 2 ст. 147 КК України та остаточне покарання (7 років позбавлення волі) є явно несправедливим, а покарання, яке, як вважає прокурор необхідно призначити обвинуваченому (10 років позбавлення волі), є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		При цьому колегія суддів звертає увагу прокурорів на те, що термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.    
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а:
		 
		апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2020 року відносно ОСОБА_6 , без зміни.
		   Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошення,проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали. 
		 
		            Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...