Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24152/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 29.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Номер судового провадження: A/855/17493/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24152/19                                                           Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  24 листопада 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого:                                                                                 Бєлової Л.В.
		суддів:                                                                                                     Аліменка В.О.,
		                                                                         Кучми А.Ю.   
		 
		за участю секретаря судового засідання:                    Лещенко В.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У грудні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 16 грудня 2019 року:
		- визнати протиправним та скасувати висновок дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 01 листопада 2019 року про прийняття рішення про оголошення догани;
		-  визнати протиправними дії комісії   Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ, які полягають у прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани;
		-  визнати протиправним та скасувати висновок дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справу межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 25 листопада 2019 року щодо розгляду питання щодо звільнення, у зв`язку з допущенням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»;
		-  визнати протиправними дії ОСОБА_2 , як особи, яка втратила повноваження Голови Держрибагентства, які полягають у підписанні наказу №120-ТО від 28 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 ;
		-  визнати протиправними дії Комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ, які полягають у прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області;
		-  визнати протиправним та скасувати наказ Держрибагентства від 15 листопада 2019 року №115-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
		-  визнати протиправним та скасувати наказ Держрибагентства від 28 листопада 2019 року №120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		-    поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області з 28 листопада 2019 року;
		-  стягнути з Держрибагентства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи
		Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що дисциплінарне провадження та оскаржуваний наказ про оголошення догани суперечать численним положенням Закону України «Про державну службу», зокрема, щодо складу матеріалів дисциплінарної справи, порядку та строків притягнення до відповідальності.
		Також апелянт зазначає, що наказ Київського рибоохоронного патруля № 346/6, у зв`язку з прийняттям якого в подальшому щодо позивача було відкрито інше дисциплінарне провадження, за наслідками якого прийнято рішення про звільнення його з посади, був прийнятий на підставі науково-біологічного обґрунтування, розробленого Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук України, до того ж, через день був скасований самим позивачем, що ніяким чином не порушило права інших осіб. При цьому, позивач також наголошує на численних порушеннях при здійсненні дисциплінарного провадження. 
		Окрім того, апелянт наголошує на відсутності у ОСОБА_2 повноважень на підписання оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади, з огляду на те, що він втратив повноваження голови Державного агентства рибного господарства України з моменту прийняття відповідного розпорядження Кабінетом Міністрів України від 27 листопада 2019 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державного агентства рибного  господарства України». 
		22 вересня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив представника Державного агентства рибного господарства України Франків Л.П., в якому відповідач повністю підтримує позицію суду першої інстанції. Відповідач вказує, що дисциплінарною комісією було встановлено надання Київським рибоохоронним патрулем листом від 25 лютого 2019 року № 1-6-1.1/1191-19 недостовірної інформації Держрибагенству, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. 
		Також, відповідач зазначає, що наказ Київського рибоохоронного патруля № 346/6 від 21 серпня 2019 року суперечить Правилам любительського і спортивного рибальства, наслідком чого стало відкриття нового дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , в межах якого комісією було встановлено наявність в діях позивача як начальника Київського рибоохоронного патруля дисциплінарного проступку, а саме перевищення службових повноважень, що і стало підставою для звільнення. 
		Щодо наявності у ОСОБА_2 повноважень для підпису оскаржуваного наказу від 28 листопада 2019 року №120-ТО про звільнення ОСОБА_1 , відповідач вказує, що ОСОБА_2 припинив виконувати свої обов`язки голови держрибагенства з 02 грудня 2019 року, що визначено у відповідному наказі Держрибагенства № 377-О від 02 грудня 2019 року, відтак станом на дату винесення оскаржуваного наказу від 28 листопада 2019 року мав відповідні повноваження для його підписання. 
		15 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення представника Державного агентства рибного господарства України Франків Л.П. щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, документів, складених за результатами розгляду дисциплінарних справ та наказу Київського рибоохоронного патруля № 346/6 від 21 серпня 2019 року. 
		10 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення представника позивача адвоката Шейгас М.В. щодо нормативно-правового обґрунтування вимог в межах доводів апеляційної скарги, в яких апелянт зазначає про порушення строків притягнення до відповідальності, порядку проведення дисциплінарних проваджень, безпідставність зазначеної дисциплінарної справи та відсутність повноважень ОСОБА_2 для підписання оскаржуваного наказу. 
		23 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення представника Державного агентства рибного господарства України Франків Л.П. щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, наказу Київського рибоохоронного патруля № 346/6 від 21 серпня 2019 року та повноважень ОСОБА_2 на підписання 28 листопада 2019 року наказу про звільнення позивача, з доданим Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18 год 00 хв 28 листопада 2019 року. 
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, наданих представниками позивача та відповідача письмових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі службової записки головного спеціаліста Відділу адміністративних послуг та дозвільних документів ОСОБА_4 № 18/1.101-2019 від 03 травня 2019 року (т. 1, а.с. 116-117), наказом Державного агентства рибного господарства України № 49-ТО від 16 травня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, відкрито дисциплінарне провадження (т. 1, а.с. 115). 
		Наказом Державного агентства рибного господарства України № 115-ТО від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 , начальнику Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, за неналежне виконання посадових обов`язків оголошено догану (т. 1, а.с 37). 
		Підставою для винесення вищезазначеного наказу вказано подання дисциплінарної комісії Держрибагенства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарнго провадження відносно ОСОБА_1 від 01 листопада 2019 року (т.1, а.с. 173, т. 2 а.с. 164). 
		Також, на підставі службової записки начальника Управління охорони водних біоресурсів, регулювання рибальства та іхтіології Вадима Литвиненка № 4.3/259 від 02 вересня 2019 року (т. 2, а.с. 80-81), наказом Державного агентства рибного господарства України № 96-ТО від 26 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, відкрито дисциплінарне провадження (т. 2, а.с. 79). 
		Наказом Державного агентства рибного господарства України № 120-ТО від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (т. 2, а.с. 77). 
		Пунктом 2 вищезазначеного наказу вказано: вважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. 
		Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що в подальшому наказом Державного агентства рибного господарства України № 73-ТО від 28 серпня 2020 року визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області 28 серпня 2020 року (т. 5, а.с. 11).
		Вважаючи висновки та дії дисциплінарної комісії, також накази про оголошення догани та про звільнення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що за встановлених обставин суд не знаходить порушень процедури та порядку здійснення дисциплінарного провадження та прийняття за його результатами рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, а також матеріалами справи не спростовуються висновки відповідача стосовно наявності у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваного наказу про звільнення, суд першої інстанції вказав, що по суті допущеного дисциплінарного проступку, що потягнув у подальшому його звільнення, позивачем не надано суду ґрунтовних та переконливих аргументів, підкріплених документальними доказами, тверджень відповідача не спростовано.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Щодо оскаржуваного наказу Державного агентства рибного господарства України від 15 листопада 2019 року №115-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
		Згідно з Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
		Держрибагентство у своїй діяльності керується  Конституцією  та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Відповідно до підпунктів 6, 7, 12 пункту 12 Положення № 895, Голова Держрибагентства, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням із Міністром захисту довкілля та природних ресурсів керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держрибагентства; затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держрибагентства; вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держрибагентства, керівників територіальних органів Держрибагентства, присвоює їм ранг державних службовців (якщо інше не передбачено законом). 
		Пунктом 1 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15 липня 2016 року №229 (із змінами) (далі - Положення № 229) визначено, що Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
		Згідно з пунктом 14 Положення № 229, Київський рибоохоронний патруль очолює його начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Держрибагентства відповідно до законодавства.
		ОСОБА_1 наказом Держрибагентства від 11 квітня 2016 року №26-ТО призначений на посаду начальника Київського рибоохоронного патруля, що відноситься до посад державної служби категорії «Б». 
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України «Про державну службу». Закон № 889-VIII). 
		Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців визначено приписами Глави 2 Закону № 889-VIII. 
		Відповідно до статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
		Згідно зі статтею 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
		При цьому, відповідно до положення частини третьої відповідної статті, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
		Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що законодавцем встановлено імперативний строк можливості притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності - протягом шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, або не більше одного року після його вчинення. 
		Статтею 66 Закону України «Про державну службу»  передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
		У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених  пунктами 4,  5,  12  та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
		Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої  статті 68 Закону України «Про державну службу»,  дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.
		Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б»  і  «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що за неналежне виконання службових обов`язків державний службовець підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Такий вид стягнення накладається головою Держрибагенства, як суб`єктом призначення на посаду за поданням відповідної дисциплінарної комісії.
		Згідно із частиною першою  статті 69 Закону України «Про державну службу»  для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
		Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини дев`ята-одинадцята  статті 69 Закону України «Про державну службу»).
		В матеріалах справи наявна копія матеріалів дисциплінарної справи ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 113-179). 
		Так, на підставі службової записки головного спеціаліста Відділу адміністративних послуг та дозвільних документів ОСОБА_4 № 18/1.101-2019 від 03 травня 2019 року (т. 1, а.с. 116-117), наказом Державного агентства рибного господарства України № 49-ТО від 16 травня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, відкрито дисциплінарне провадження (т. 1, а.с. 115), яким встановлено наступне. 
		До Держрибагентства надійшов запит громадянина ОСОБА_5 щодо отримання публічної інформації від 21 лютого 2019 року про перелік суб`єктів господарювання у сфері рибного господарства (т. 1, а.с. 118).
		З метою підготовки проекту відповіді на запит ОСОБА_5 . Держрибагентство листом від 22 лютого 2019 року №3-18-16/1008-19 звернулося до територіальних органів Держрибагентства з вимогою надати запитувану інформацію з урахуванням відомостей до переліку, зазначеному у запиті, та відповідно до меж районів діяльності територіальних органів, визначених Держрибагентством (т. 1, а.с. 118).
		Київський рибоохоронний патруль листом від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 за підписом виконуючого обов`язки начальника відділу іхтіології О.Квасильчука поінформувало Держрибагентство про відсутність в Київському рибоохоронному патрулі інформації щодо суб`єктів господарювання, які протягом 2018-2019 років подали до патруля Декларації з метою здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах та яким було відмовлено у реєстрації такої Декларації упродовж 2018-2019 років (т. 1, а.с. 119).
		З урахуванням наданої інформації Держрибагентством надано ОСОБА_5 відповідь на його запит листом від 26 лютого 2019 року №3-18-19/1070-19 (т. 1, а.с. 126).
		Надалі, громадянин ОСОБА_6 01 березня 2019 року повторно звернувся до Держрибагентства із запитом про доступ до публічної інформації, зокрема, щодо недостовірності інформації, наданої на його запит від 21 лютого 2019 року (т. 1, а.с. 130).
		Згідно вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Держрибагентство листом від 11 березня 2019 року №1-18-16/1271-19 направило запит ОСОБА_5 за належністю до територіальних органів (т. 1, а.с. 132-134) та Київський рибоохоронний патруль листом від 14 березня 2019 року №1-6-19/1611-19 надав відповідь на зазначений запит ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 135).
		Водночас, Національне антикорупційне бюро України листом від 11 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 136) надіслало Держрибагентству заяву ОСОБА_5 стосовно недбалості посадових осіб Київського рибоохоронного патруля під час видачі дозволів та відмови у реєстрації Декларацій, зазначивши, що з листа Центру надання адміністративних послугу м. Києві від 28 березня 2019 року №071/323 йому стало відомо що упродовж 2019 року до Київського рибоохоронного патруля через ЦНАП звернулося два суб`єкта господарювання (ПП « ОСОБА_7 » та ФОП ОСОБА_8 ) з Деклараціями.
		Держрибагенство листом від 24 квітня 2019 року зобов`язало Київський рибоохоронний патруль до 26 квітня 2019 року надати обґрунтоване письмове пояснення щодо викладених у листі обставин та копії листів про відмову в реєстрації Декларацій протягом 2019 року (т. 1, а.с. 141).
		Листом від 26 квітня 2019 року №1-6.1.1/2391-19 Київський рибоохоронний патруль звернувся до Держрибагентства з проханням продовжити термін для надання пояснень та копій документів у зв`язку із значним обсягом інформації (т. 1, а.с. 142).
		Тим часом, 25 квітня 2019 року до Держрибагентства листом №7550.4/Г-5174.3/19/26.1 звернувся Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (т. 1, а.с. 143) за зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо порушення Держрибагентством його права на доступ до публічної інформації з огляду на надання недостовірних відомостей та не повної інформації про перелік суб`єктів господарювання у сфері рибного господарства, які з метою здійснення спеціального використання водних біоресурсів протягом 2018-2019 років подали Декларації та про перелік суб`єктів господарювання, яким було відмовлено у реєстрації цих Декларацій.
		В порядку реагування Держрибагентство листом від 06 травня 2019 року №3-18-16/2340/19 зобов`язало ОСОБА_1 , як начальника Київського рибоохоронного патруля взяти під особистий контроль виконання вимог, викладених у листі Держрибагентства від 24 квітня 2019 року №3-18-16/2340-19 (т. 1, а.с. 150). 
		Листом від 06 травня 2019 року №2-61.1/2468-19 Київський рибоохоронний патруль надав Держрибагентству пояснення та копії запитуваних листів, серед яких і подані через Центр надання адміністративних послуг Декларації ПП «Комар» та ФОП ОСОБА_8 та інші документи (т. 1, а.с. 157).
		Також серед додатків містилася копія листа Київського рибоохоронного патруля від 25 лютого 2019 року, яким поінформовано Держрибагентство про відсутність у Київському рибоохоронному патрулі інформації щодо суб`єктів господарювання, які з метою здійснення спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах протягом 2018 та 2019 років подали Декларації, та яким було відмовлено у реєстрації таких Декларацій.
		Держрибагентством листом від 11 травня 2019 року №3-18-19/2584-19 ОСОБА_5 направлено копії зазначених документів (т. 1, а.с. 147).
		Таким чином, при розгляді матеріалів дисциплінарної справи, Дисциплінарною комісією було встановлено, що Київським рибоохоронним патрулем листом від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 Держрибагентству надано недостовірну інформацію (щодо відсутності Декларацій), тоді як у дійсності такі Декларації мали місце, зокрема, від ФОП « ОСОБА_8 » від 04 лютого 2019 року №17/647; та від ПП «Комар» від 07 лютого 2019 року №17/755. 
		Отже, за висновками Дисциплінарної комісії Київським рибоохоронним патрулем надано завідомо недостовірну інформацію Держрибагентству, оскільки наявною на час надання відповіді була інша інформація про наявність Декларацій, внаслідок чого громадянину ОСОБА_5 надано також недостовірну інформацію на його запит від 21 лютого 2019 року, чим порушено вимоги пункту 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Зазначене, на думку Дисциплінарної комісії, свідчить, що начальником Управління ОСОБА_1 порушено пункти 15.1 та 15.2 Положення про Київський рибоохоронний патруль, якими передбачено, що начальник Київського рибоохоронного патруля очолює Київський рибоохоронний патруль, здійснює керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результатами його роботи, організовує та забезпечує виконання наказів Держрибагентства та доручень Голови Держрибагентства.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що у розпорядженні Київського рибоохоронного патруля дійсно знаходилася необхідна для відповіді на запит ОСОБА_5 інформація, чим спростовуються твердження позивача про те, що питання реєстрації Декларацій не належить до повноважень Київського рибоохоронного патруля.   Проте, вчасно така інформація надана Держрибагентству не була, у чому вбачається неналежне виконання, зокрема ОСОБА_1 , як начальником Київського рибоохоронного патруля, своїх обов`язків.
		В той же час, колегія суддів звертає увагу, що Дисциплінарною комісією було встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що лист від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 (яким, на думку відповідача, Держрибагенству було надано недостовірну інформацію) підписаний виконуючим обов`язки начальника відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 119). 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна телефонограма від 20 лютого 2019 року № 114, якою повідомлено керівників територіальних органів міністерств, центральних органів виконавчої влади у Киїівській області про засідання Ради регіонального розвитку Київської області за участю Президента України за адресою: м. Бровари, вул.. Київська, 316, зала ТРЦ «Термінал» о 13 год 30 хв 25 лютого 2019 року (т. 1, а.с. 40). 
		Вищевказані обставини щодо перебування ОСОБА_1 25 лютого 2019 року в м. Бровари було встановлено і дисциплінарною комісією. 
		Таким чином, в день підписання відповідного листа №1-6-1.1/1191-19  - 25 лютого 2020 року, ОСОБА_1 перебував у м. Бровари як керівник територіального органу Держрибагенства з метою виконання своїх повноважень. 
		Вказуючи на наявність порушень щодо надання недостовірної інформації саме в діях ОСОБА_1 , комісією було вказано, що в Держрибагентстві відсутній розпорядчий документ, що уповноважує ОСОБА_9 на вчинення таких дій.
		Однак, відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. 
		В контексті вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за загальним теоретичним підходом, для застосування санкції необхідно встановити наявність юридичного складу проступку, яким є сукупність юридично значущих умов та фактів діяння, без наявності яких не можна кваліфікувати діяння як проступок, в даному випадку, дисциплінарний. 
		Ознаками складу дисциплінарного проступку є відповідні суспільні відносини та права і законні інтереси самих державних службовців та інших громадян як об`єкт проступку; винне діяння, його час, місце, умови, способи, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між діянням і шкідливими наслідками, що настали, як об`єктивна сторона; державний службовець як суб`єкт; психологічне ставлення (вина, мотив, мета) особи до проступку як суб`єктивна сторона.
		Застосовуючи теоретичні положення в системному взаємозв`язку із фактичними обставинами в межах спірних правовідносин, колегія суддів звертає увагу на наступне: по-перше, лист Київського рибоохоронного патруля від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19, в якому було надано недостовірну інформацію, підписаний не ОСОБА_1 , а виконуючим обов`язки начальника відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_9; по-друге, сам ОСОБА_1 25 лютого 2019 року перебував не на робочому місці, а в м. Бровари як керівник територіального органу Держрибагенства на засідання Ради регіонального розвитку Київської області. 
		При цьому, згідно з висновком дисциплінарної комісії Держрибагенства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 від 01 листопада 2019 року (т.1, а.с. 173), дисциплінарний проступок полягає у порушенні пункту 6 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з яким розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію, що, в свою чергу, на думку відповідача, свідчить про порушення ОСОБА_1 як начальником Управління пунктів 15.1 та 15.2 Положення про Управління № 229.
		Відтак, враховуючи, що недостовірна (неповна) інформація була викладена у листі від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 за підписом виконуючого обов`язки начальника відділу іхтіології Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_9, а також те, що 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 перебував у м. Бровари на робочому засіданні, незрозумілим та абсолютно необґрунтованим є висновок відповідача про визначення суб`єктом дисциплінарного проступку у вигляді надання недостовірної інформації листом від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 саме ОСОБА_1 , та недоведеність відповідачем наявності вини саме ОСОБА_1 в наданні недостовірної інформації. 
		Окрім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо порушення відповідачем права позивача на надання письмових пояснень, оскільки, згідно з наданим відповідачем актом про ненадання письмових пояснень (т. 2, а.с. 169), ним засвідчено, що 12 листопада 2019 року о 15 год ОСОБА_10 проінформувала ОСОБА_1 про необхідність надання письмових пояснень у строк до 14 год 13 листопада 2019 року.
		Тобто, ОСОБА_1 для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та надання письмових пояснень надано навіть менше ніж 24-годинний строк, що, очевидно, порушує принципи неупередженості, рівності та розумності. 
		Також, як вже було зазначено вище, положення частини третьої статті 65 Закону України «Про державну службу» передбачають строки для притягнення державного службоця, а саме: державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
		Так, ще в листі Держрибагенства від 11 березня 2019 року № 1-18-16/1271-19 за підписом голови ОСОБА_2 вказано, що до Держрибагенства надійшов запит на отримання публічної інформації ОСОБА_5 від 01 березня 2019 року щодо недостовірності інформації, наданої на його запит на отримання публічної інформації від 21 лютого 2019 року (т. 1, а.с. 134). 
		Таким чином, станом на 11 березня 2019 року голова Держрибагенства ОСОБА_2 був обізнаний про недостовірність інформації, викладеної в листі від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19, про що його було повідомлено громадянином ОСОБА_5 , та не був позбавлений можливості розпочати провадження щодо встановлення наявності складу дисциплінарного проступку у зв`язку із наданням недостовірної інформації. 
		Тобто, днем, коли керівник дізнався або повинен був дізнатись про вчинення дисциплінарного проступку в розумінні приписів частини третьої статті 65 Закону України «Про державну службу», є 11 березня 2019 року. 
		Аналогічна інформація була викладена і в листі Національного антикорупційного бюро України листом від 11 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 136), яке разом із листом надіслало Держрибагентству заяву ОСОБА_5 стосовно недбалості посадових осіб Київського рибоохоронного патруля під час видачі дозволів та відмови у реєстрації Декларацій, зазначивши, що з листа Центру надання адміністративних послугу м. Києві від 28 березня 2019 року №071/323 йому стало відомо що упродовж 2019 року до Київського рибоохоронного патруля через ЦНАП звернулося два суб`єкта господарювання (ПП « ОСОБА_7 » та ФОП ОСОБА_8 ) з Деклараціями.
		Більше того, навіть службова записка головного спеціаліста Відділу адміністративних послуг та дозвільних документів ОСОБА_4 № 18/1.101-2019 (т. 1, а.с. 116-117), яка вже стала підставою для відкриття дисциплінарного провадження, датована 03 травня 2019 року.
		У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Держрибагенства Л.П . Франків наполягала, що про порушення відповідач дізнався лише 06 травня 2019 року, тому саме з цієї дати має обраховуватись шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. 
		Також, у поясненнях представника відповідача Л.П. Франків, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 15 жовтня тта 23 листопада 2020 року, відповідач вказує, що згідно з наказом Київського рибоохоронного патруля від 25 квітня 2019 року №62-В «Про надання відпустки ОСОБА_1 » позивач з 06 травня 2019 року по 18 травня 2019 року (12 календарних днів) перебував у щорічній додатковій відпустці, тому ці 12 днів не враховуються в обчилсення перебігу шестимісячного строку. 
		З матеріалів справи вбачається, що за неналежне виконання посадових обов`язків начальнику Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 було оголошено догану наказом Державного агентства рибного господарства України № 115-ТО, датованим 15 листопада 2019 року. 
		Колегія суддів критично відноситься до твердження відповідача, що про вчинення дисциплінарного проступку Держрибагенство дізналось лише 06 травня 2015 року, оскільки протягом березня-квітня 2019 року на ім`я голови Держрибагенства надходили листи з повідомленнями про факт надання Київським рибоохоронним патрулем недостовірної інформації, більше того, навіть службова записка, яка стала підставою для відкриття відповідного дисциплінарного провадження, за наслідком якого було оголошено догану, датована 03 травня 2019 року. 
		Таким чином, навіть із врахуванням перебування позивача у відпустці протягом 12 календарних днів, притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 15 листопада 2019 року, відповідачем було порушено шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. 
		Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що із врахуванням наведених вище законодавчих положень частин десятої, одинадцятої статті 69 Закону України «Про державну службу», результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
		Також, відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
		З матеріалів справи вбачається, що Дисциплінарною комісією Держрибагенства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарнго провадження відносно ОСОБА_1 було складено висновок від 01 листопада 2019 року (т.1, а.с. 173). 
		У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача Л.П. Франків також підтвердила, що 01 листопада 2019 року Дисциплінарною комісією Держрибагенства відносно ОСОБА_1 було складено саме висновок, а не подання чи пропозиція, як-то передбачено приписами Закону. 
		При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи (т. 2 а.с. 164) міститься також копія подання Дисциплінарної комісії Держрибагенства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 від 01 листопада 2019 року, яке є абсолютно ідентичним висновку (т.1, а.с. 173), однак замість копій підписів членів комісії містить лише надписи «(підпис)», відтак, викликає сумнів у достовірності такого документу. 
		Наказом Державного агентства рибного господарства України № 115-ТО від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 , начальнику Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, за неналежне виконання посадових обов`язків оголошено догану (т. 1, а.с 37). 
		Отже, колегія суддів наголошує на порушенні відповідачем 10-денного імперативного строку для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповфідальності, встановленого частиною першою статті 77 Закону України «Про державну службу», оскільки висновок дисциплінарної комісії складено 01 листопада 2019 року, в той час як оскаржуваний наказ винесено 15 листопада 2019 року. 
		Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про відсутність встановлених порушень процедури та порядку здійснення дисциплінарного провадження та прийняття за його результатами рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є помилковим та таким, що прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи. 
		Відтак, з огляду на недоведеність наявності вини ОСОБА_1 в наданні недостовірної інформації листом від 25 лютого 2019 року №1-6-1.1/1191-19 за підписом іншої особи, порушення Держрибагенством права позивача на надання письмових пояснень, порушення строку притягненя до дисциплінарної відповідальності, порушення строку для прийняття рішення про притягнення до відповідальності, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність оскаржуваного наказу відповідача про оголошення догани вимогам пунктів 1, 3, 4, 6, 7 частини другої статті 2 КАС України та наявність підстав відповідно до частини другої статті 245 КАС України для визнання протиправною та скасування наказу Державного агентства рибного господарства України № 115-ТО від 15 листопада 2019 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». 
		Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування висновку дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 01 листопада 2019 року про прийняття рішення про оголошення догани та визнання протиправними дій комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ, які полягають у прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани, апеляційний суд зазначає наступне.
		Керівник Державного агентства рибного господарства України, як посадова особа центрального органу виконавчої влади, повинен приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановленні законодавством, і саме таке рішення може розглядатися як таке, що порушує чи не порушує права позивача.
		Притягнення керівника територіального органу Держрибагенства до дисциплінарної відповідальності повинно бути доведено йому суб`єктом призначення, тому саме керівник Державного агентства рибного господарства України є ініціатором притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до наданих  законом  повноважень.
		Водночас висновки Дисциплінарної комісії Держрибагенства з розгляду дисциплінарних справ, навіть у разі їх обґрунтованості та    правомірності, не можуть бути єдиним доказом виявлення підстав для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки положеннями законодавства передбачена також можливість керівника відповідного органу надати вмотивовану відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності.
		Тому, колегія суддів приходить до висновку, що дії та висновки комісії, викладені у Висновку дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 01 листопада 2019 року про прийняття рішення про оголошення догани, є тільки відображенням дій відповідних посадових осіб та є лише підставою для видання наказу (про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження) та підлягає оцінці суб`єктом призначення у сукупності з іншими доказами, а отже не породжує правових наслідків для позивача та ніяким чином не порушує його права.
		Таким чином, вимоги позивача стосовно визнання протиправним та скасування висновку дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 01 листопада 2019 року про прийняття рішення про оголошення догани та визнання протиправними дій комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ, які полягають у прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани, задоволенню не підлягають.
		Щодо оскаржуваного наказу Державного агентства рибного господарства України від 28 листопада 2019 року № 120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Відповідно до частини п`ятою статті 65 Закону України «Про державну службу», звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених  пунктами 1,  3,  7,  9-11,  13,  14  частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого  пунктом 12  частини другої статті 65 цього Закону. 
		Таким чином, у випадку вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а саме, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, до такого державного службовця може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. 
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі службової записки начальника Управління охорони водних біоресурсів, регулювання рибальства та іхтіології Вадима Литвиненка № 4.3/259 від 02 вересня 2019 року (т. 2, а.с. 80-81), наказом Державного агентства рибного господарства України № 96-ТО від 26 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, відкрито дисциплінарне провадження (т. 2, а.с. 79).
		У вищевказаній службовій записці йдеться про те, що 21 серпня 2019 року на сайті Київського рибоохоронного патруля у розділі «Діяльність» підрозділу «Накази Управління» виявлено розміщення наказу Київського рибоохоронного патруля від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» (т. 2, а.с. 103).
		Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження (т. 4, а.с. 24-36), при вивченні наказу №346/6 відповідачем виявлено норми, які не відповідають законодавству, зокрема, пункти 2,3 не відповідають Правилам любительського і спортивного рибальства, затвердженим наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19 (далі - Правила №19) у частині добової норми вилову та періоду нересту деяких водних біоресурсів. У зв`язку з цим, на думку відповідача, права громадян при здійсненні любительського рибальства на засадах загального використання водних біоресурсів на визначених наказом водних об`єктах було утиснуто.
		З наказу Київського рибоохоронного патруля від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» (т. 2, а.с. 103) вбачається, що його пунктами 2, 3 визначено наступне: 
		«На визначених ділянках дозволяється: одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі 3 кг риби, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову; вилов сріблястого (китайського) карася, верховодки, тюльки та бичків без обмежень та без включення в добову норму вилову; одній особі вилов крупно частикових хижаків (сом, щука, судак, білизна) у кількості не більше 1 екземпляра будь-якого із зазначених видів на добу з вжиттям заходів щодо збереження та повернення у природнє середовище інших особин; за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування та за погодженням із територіальним органом рибоохорони, здійснення спеціального лову сріблястого (китайського) карася малими частками.
		Забороняється: будь-який вилов щуки в період з 01 березня до закінчення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів, у разі вилову - вжити заходів щодо збереження та повернення у природне середовище; промисловий вилов протягом року».
		При цьому, відповідно до пункту 3.15 Правил № 19 забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.
		Пунктом 4.6 Правил № 19 встановлено вичерпний перелік добових норм водних біоресурсів, дозволених до вилову під час здійснення любительського і спортивного рибальства. Пунктом 4.14 Правил № 19 передбачені строки заборони лову водних біоресурсів у нерестовий період у всіх водосховищах з 01 квітня по 10 червня.
		Отже, положення пунктів 2, 3 наказу Київського рибоохоронного патруля № 436/6 не відповідають положенням Правил № 19.
		В той же час, з наказу від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» вбачається, що він був виданий на підставі Науково-біологічного обґрунтування щодо визначення ділянок для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах на період 2019-2021 років, розробленого Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук, про що зазначено безпосередньо в наказі (т. 2, а.с. 103).
		В матеріалах справи наявна копія Науково-біологічного обґрунтування щодо визначення ділянок для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах на період 2019-2021 років, розробленого Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук (т. 2, а.с. 108), яким підтверджується повна відповідність наказу від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 положенням цього наукового обґрунтування. 
		При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 3.4 Правил № 19, водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань.
		Тобто, як встановлено апеляційним судом, наказ Київського рибоохоронного патруля від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» повністю відповідає Науково-біологічному обґрунтуванню щодо визначення ділянок для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах на період 2019-2021 років, розробленому Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук, що і передбачено Правилами № 19. 
		В той же час, матеріали дисциплінарного провадження не містять вищевказаного Науково-біологічного обґрунтування щодо визначення ділянок для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах на період 2019-2021 років, розробленого Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук, що свідчить про недослідження відповідачем такого обґрунтування, яке, в свою чергу, в силу Правил № 19 і стало підставою для винесення позивачем відповідного наказу № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року. 
		Таким чином, колегія суддів наголошує, що висновки відповідача про наявність в діях ОСОБА_1 перевищення службових повноважень у вигляді винесення наказу Київського рибоохоронного патруля від 21 серпня 2019 року №НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області», повністю суперечать встановленим вище обставинам та Правилам № 19, на які посилається і відповідач, оскільки пунктом 3.4 останніх прямо передбачено, що підставою для винесення такого наказу має бути науково-біологічне обґрунтування, що і мало місце в даному випадку. 
		Більше того. у відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30 вересня 2020 року представник відповідача Л.П. Франків підтвердила, що не вбачає ознак протиправності та перевищення позивачем службових повноважень при винесенні наказу від 21 серпня 2019 року № НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області», оскільки останній дійсно винесено на підставі науково-біологічного обґрунтування Інституту, що і передбачено Правилами № 19. 
		Вищевказане підтверджується записом фіксування судового засідання 30 вересня 2020 року  за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 
		Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що пунктом 6 наказу Київського рибоохоронного патруля від 23 серпня 2019 року № НОД-348/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» (т. 2, а.с. 105), визначено таким, що втратив чинність вищевказаний наказ № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року. 
		Таким чином, вже через один день після прийняття позивачем наказу № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року, самим же ОСОБА_1 останній було визнано таким, що втратив чинність шляхом прийняття нового наказу № НОД-348/6 від 23 серпня 2019 року. 
		Однак, наказ Київського рибоохоронного патруля від 23 серпня 2019 року № НОД-348/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області» (т. 2, а.с. 105), яким визначено таким, що втратив чинність наказ № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року, в матеріалах дисциплінарної справи також відсутній.
		Поданням Дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ у межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 25 листопада 2019 року дисциплінарна комісія запропонувала розглянути питання щодо звільнення начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 у зв`язку з допущенням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». 
		Наказом Державного агентства рибного господарства України № 120-ТО від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (т. 2, а.с. 77). 
		Колегія суддів наголошує, що аналіз наведених положень  Закону № 889-VIII свідчить, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
		Так, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія; з метою збору інформації про обставини, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
		Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що нормативною підставою для звільнення позивача із займаної посади відповідачем визначено пункт 7 частини другої статті 65  Закону № 889-VIII, за яким дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
		В той же час, апеляційним судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено, в чому саме полягало перевищення службових повноважень ОСОБА_1 при винесенні наказу № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року, враховуючи, що згідно з положеннями Правил № 19 останній має бути прийнятий на підставі науково-біологічних обгрунтувань, що і було зроблено позивачем, а також те, що через один день відповідний наказ було скасовано самим позивачем. 
		Так, колегія суддів звертає увагу, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших встановлених законодавством вимог. При цьому, важливою складовою об`єктивної сторони дисциплінарного проступку є шкідливі наслідки відповідного діяння та причинний зв`язок між діянням та шкідливими наслідками, що настали. Такими шкідливими наслідками можуть бути як порушення наданих законом прав громадян, задоволення власних інтересів замість інтересів громадян, на яких орієнтована державна служба, так і в цілому підрив авторитету державної служби. 
		У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача Л.П. Франків та Є.О . Тєплов не пояснили, в чому полягають суспільно-шкідливі наслідки винесення відповідачем наказу від 21 серпня 2019 року № НОД-346/6 «Про визначення водних об`єктів (їх частин) для здійснення любительського і спортивного рибальства на Київському та Канівському водосховищах у районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області», який, як вже було зазначено вище, був прийнятий на підставі науково-біологічного обґрунтування, що визначено пунктом 3.4 Правил № 19, а в подальшому вже через один день скасований самим позивачем. 
		Нормами  статті 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та Законами України.
		Згідно з частиною першою  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		За правилами частини другої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачами в даному випадку не виконано. 
		Колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржуваний наказ від 28 листопада 2019 року № 120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі пункту 7 частини другої статті 65  Закону № 889-VIII, відповідач не діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та всупереч законодавчим положенням не дослідив належним чином всіх обставин щодо прийняття позивачем наказу № НОД-346/6 від 21 серпня 2019 року та доказів наявності в його діях перевищення службових повноважень. 
		Встановлені колегією суддів обставини свідчать про невідповідність оскаржуваного наказу про звільнення позивача вимогам пунктів 1-3, 6 частини другої статті 2 КАС України, що, в свою чергу, є  підставою відповідно до частини другої статті 245 КАС України для визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства рибного господарства України від 28 листопада 2019 року №120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		При цьому, згідно з висновками, викладеними вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку дисциплінарної комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справу межах порушеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 - начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області від 25 листопада 2019 року щодо розгляду питання щодо звільнення, у зв`язку з допущенням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та визнання протиправними дій Комісії Держрибагентства з розгляду дисциплінарних справ, які полягають у прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Держрибагентства України у м. Києві та Київській області, оскільки, як вже було зазначено вище, є відображенням дій відповідних посадових осіб та є лише підставою для видання наказу (про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження) та підлягає оцінці суб`єктом призначення у сукупності з іншими доказами, а отже не породжує правових наслідків для позивача та ніяким чином не порушує його права.
		Щодо наявності підстав для визнання протиправними дій ОСОБА_2 , як особи, яка втратила повноваження Голови Держрибагентства, які полягають у підписанні наказу №120-ТО від 28 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. 
		Кабінетом Міністрів України 27 листопада 2019 року прийнято розпорядження №1139-р «Про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державного агентства рибного господарства України» (т. 4, а.с. 42).
		Наказом Державного агентства рибного господарства України №377-О від 02 грудня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 припинив виконувати обов`язки Голови Держрибагентства 02 грудня 2019 року (т. 4, а.с. 43).
		Пунктом 7 частини частини першої статті 1 Закону України № 755-IV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. 
		Згідно з пунктом 2 частини частини першої статті 1 вищевказаного Закону, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. 
		Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, визначено статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», частина першої якої передбачає, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		23 листопада2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення представника Державного агентства рибного господарства України Франків Л.П. (т. 5, а.с. 1), до яких додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18 год 00 хв 28 листопада 2019 року (т. 5, а.с. 35). 
		Так, із відповідного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 18 год 00 хв 28 листопада 2019 року керівником (Головою) Державного агентства рибного господарства України був Бєлов Я.С.
		Таким чином, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді витягу, який згідно із законом вважаються достовірним і може бути використаний у спорі з третьою особою, підтверджується наявність станом на 28 листопада 2019 року повноважень у Бєлова Я.С. на підписання наказу №120-ТО від 28 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 .
		При цьому, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим посилання позивача та його представника Шейгас М. В. на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, що містяться в матеріалах справи та були надані позивачем, щодо тимчасового виконання повноважень керівника Держрибагенства Яцурою А.Л. з 27 листопада 2019 року (т. 2, а.с. 98), оскільки останні мають непідтверджене походження, не є офіційним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не є належним, достовірним і допустимим доказом в розумінні положень глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
		В той же час, відповідачем під час розгляду справи апеляційним судом було надано офіційний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку, що спростовує доводи апелянта про відсутність повноважень Бєлова Ярослава Сергійовича на підписання наказу №120-ТО від 28 листопада 2019 року та свідчить про відсутність правових пістав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ОСОБА_2 , як особи, яка втратила повноваження Голови Держрибагентства, які полягають у підписанні наказу №120-ТО від 28 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 .
		З огляду на визнання апеляційним судом протиправним наказу Державного агентства рибного господарства України № 120-ТО від 28 листопада 2019 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення позивача на займаній посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області. 
		Визначаючись з датою, із якої слід поновити позивача на посаді, колегія суддів враховує, що пунктом 2 наказу Державного агентства рибного господарства України № 120-ТО від 28 листопада 2019 року визначено  вважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність (т. 2, а.с. 77). 
		Як пояснив у відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 , після видання оскаржуваного наказу про його звільнення від 28 листопада 2019 року, він продовжував фактично перебувати на посаді, періодично знаходився на лікарняному, а також в деякі періоди був відсторонений від посади у зв`язку з іншими наказами відповідача, які позивач також оспорював в межах інших судових процесів.
		Також, позивач у відкритому судовому засіданні пояснив, що датою його фактичного звільнення є лише 28 серпня 2020 року, на підтвердження чого позивачем було надано отриману трудову книжку із записом про звільнення від 28 серпня 2020 року. 
		Представником відповідача разом із додатковими поясненнями було надано копію наказу Державного агентства рибного господарства України № 73-ТО від 28 серпня 2020 року, в якому визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області 28 серпня 2020 року (т. 5, а.с. 11). 
		Відтак, колегія суддів дійшла висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 на займаній ним посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області саме з 29 серпня 2020 року. 
		Відповідно до частини другої  статті 235 КЗпП України  при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно п. 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати в мотивувальній частині судового рішення.
		Так, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з Держрибагентства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року.
		В той же час, у відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомив суду, що датою його фактично звільнення є лише 28 серпня 2020 року, оскільки після винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача від 28 листопада 2019 року він продовжував перебувати на посаді, періодично знаходився на лікарняному, а також в деякі періоди був відсторонений від посади у зв`язку з іншими наказами відповідача, які позивач також оспорював в межах інших судових процесів. Позивач зазначив, що відповідно до запису в трудовій книжці його звільнено 28 серпня 2020 року, і саме по цю дату - 28 серпня 2020 року, з ним було проведено розрахунок. 
		У зв`язку з тим, що по 28 серпня 2020 року з позивачем було проведено повний розрахунок, у відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 та його представник Шейгас М.В. вказали, що просять позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу залилити без розгляду. 
		Таким чином, з огляду на відмову позивача ОСОБА_1 від позовної вимоги про стягнення з Держрибагентства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підстави для розгляду відповідної позовної вимоги та розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню, у суду апеляційної інстанції відсутні. 
		Отже, підсумовуючи, з системного аналізу праових норм та фактичних обставин справи в межах спірних правовідносин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів Державного агентства рибного господарства України від 15 листопада 2019 року №115-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та від 28 листопада 2019 року №120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 », і, відповідно, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області з 29 серпня 2020 року. 
		Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України    та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		Згідно з положеннями  ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи.
		Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, наданих представниками позивача та відповідача письмових пояснень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити частково.
		Керуючись ст.  243,  315,  317,  322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
		 
		П О С Т АН О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - задовольнити частково. 
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - скасувати. 
		Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України від 15 листопада 2019 року №115-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
		Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України від 28 листопада 2019 року №120-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області з 29 серпня 2020 року. 
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст виготовлено 26 листопада.2020 року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                                                                  Л.В. Бєлова
		 
		Судді                                                                                                                                                                                                              В.О. Аліменко,
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...