Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4271/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2020. Зареєстровано: 29.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 17.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		20.10.2020Справа №  910/4271/20За первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп", м. Київ
		про стягнення 30 270,47 грн,
		 
		За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп", м. Київ
		до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
		про стягнення 9 322,96 грн.
		суддя Морозов С.М.
		За участю представників сторін:
		від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мітічкін А.С. (представник за довіреністю №106/10 від 17.07.2015 року);
		від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Пенькова О.С. (представник за довіреністю від 25.02.2020 року).
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		25.03.2020 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (відповідач) суми пені в розмірі 30 270,47 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №53-129-01-18-01356 від 05.03.2018 року в частині вчасної поставки товару.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року у справі №910/4271/20 позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Окрім того, запропоновано відповідачу у строк до п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
		24.04.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ним зазначено, що оскільки поставка продукції була здійснена у дати поставки, визначені п. 5.4. Договору, тому відповідач не порушив строк/термін поставки при поставці продукції.
		27.04.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (позивач за зустрічним позовом) до суду надійшла зустрічна позовна заява (направлена засобами поштового зв`язку 17.04.2020 року) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач за зустрічним позовом) суми 3% річних в розмірі 9 322,96 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позов умов Договору поставки №53-129-01-18-01356 від 05.03.2018 року в частині вчасної оплати поставленого позивачем за зустрічним позовом товару.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 9 322,96 грн до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/4271/20 та об`єднано їх в одне провадження, розгляд справи №910/4271/20 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.06.2020.
		21.05.2020 року до суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що поставка продукції здійснена з порушенням строків, а тому заперечення відповідача за первісним позовом є необґрунтованими.
		В підготовчому засіданні 23.06.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 04.08.2020.
		01.07.2020 року відповідачем за первісним позовом було подано до суду клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
		Ухвалою від 04.08.2020 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.10.2020 року.
		В судовому засіданні 20.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
		У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 27.10.2020 року по 25.11.2020 року на лікарняному, підписання повного тексту рішення суд здійснює у перший робочий день після виходу з лікарняного.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		05.03.2018 року між Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (надалі також - покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (надалі також - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено Договір поставки №53-129-01-18-01356 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити світлі нафтопродукти (далі - продукція) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» для потреб ВП «Запорізька АЕС№ ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.
		Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.
		Згідно з п. 3.1. Договору сума Договору складає 4  091  871,36 грн, у тому числі ПДВ 20% - 681  978,56 грн.
		Покупець сплачує вартість продукції за ціною, зазначеною в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої продукції за специфікацією здійснюється покупцем за кожну партію, що поставляється, протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі поставленої продукції. (пункти 4.1. та 4.2. Договору).
		У п. 5.1. Договору визначено, що строк поставки продукції зазначений у специфікації.
		Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. (п. 5.4. Договору).
		Відповідно до п. 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2018 року, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку.
		Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) сторони погодили поставку наступної продукції: бензин автомобільний А-92-Євро-Е5 в кількості 77,374 т на загальну вартість 2  259  320,80 грн, бензин автомобільний А-95-Євро-Е5 в кількості 7  603 т на загальну суму 230  751,05 грн та паливо дизельне ДП-3-Євро 5-ВО в кількості 37,285 т на загальну суму 919  820,95 грн. Строк поставки - до 31.03.2018 року у строк протягом 10 робочих днів з моменту укладання договору. 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом було передано позивачу товар, обумовлений Договором та специфікацією, а саме згідно наступних видаткових накладних та актів приймання-передачі ТМЦ:
		- №РН-0001170 від 03.04.2018 року на суму 1  013  552,15 грн (акт №739/61 від 11.04.2018 року);
		- №РН-000212 від 04.04.2018 року на суму 1  071  733,44 грн (акт №761/61 від 04.04.2018 року);
		- №РН-0001322 від 13.04.2018 року на суму 1  058  908,80 грн (акт №760/61 від 20.04.2018 року);
		- №РН-0001368 від 17.04.2018 року на суму 245  179,44 грн (акт №759/61 від 20.04.2018 року);
		- №РН-0001367 від 17.04.2018 року на суму 524  899,20 грн (акт №7 від 20.04.2018 року).
		В подальшому позивачем за первісним позовом було здійснено розрахунок з відповідачем за первісним позовом на суму поставок, а саме:
		          - 22.05.2018 року здійснено оплату продукції на суму в розмірі 1  013  552,15 грн;
		- 01.06.2018 року здійснено оплату продукції на суму в розмірі 1  071  733,44 грн;
		- 01.06.2018 року здійснено оплату продукції на суму в розмірі 1  058  908,80грн;
		- 01.06.2018 року здійснено оплату продукції на суму в розмірі 245 179,44 грн;
		- 01.06.2018 року здійснено оплату продукції на суму в розмірі 524  899,20 грн.
		Звертаючись до суду із первісними позовними вимогами позивач за первісним позовом зазначає, що поставка продукції була здійснена з порушенням строків, визначених умовами Договору, а тому є підстави для нарахування суми пені в розмірі 30  270,47 грн за період з 01.04.2018 року по день фактичної поставки по кожній партії.
		Заперечуючи проти первісних позовних вимог та звертаючись до суду із зустрічними позовними вимогами позивач за зустрічним позовом зазначає, що здійснена відповідачем за зустрічним позовом оплата продукції була вчинена з пропущенням передбаченого п. 4.2. Договору строку, а тому є підстави для нарахування 3% річних на суму в розмірі 9  322,96 грн.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		В силу положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
		Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України  встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, відповідач, обумовлену Договором продукцію поставив із порушенням строків, погоджених сторонами.
		Так, як зазначено вище, фактична поставка продукції відповідачем за первісним позовом була здійснена:
		- за видатковою накладною №РН-0001170 від 03.04.2018 року та актом №739/61 від 11.04.2018 року;
		- за видатковою накладною №РН-000212 від 04.04.2018 року та актом №761/61 від 04.04.2018 року);
		- за видатковою накладною №РН-0001322 від 13.04.2018 року та актом №760/61 від 20.04.2018 року);
		- за видатковою накладною №РН-0001368 від 17.04.2018 року та актом №759/61 від 20.04.2018 року);
		- за видатковою накладною №РН-0001367 від 17.04.2018 року та актом №7 від 20.04.2018 року).
		В той же час, Специфікацією №1 (Додаток №1 до Договору) сторони погодили, що строк поставки - до 31.03.2018 року у строк протягом 10 робочих днів з моменту укладання договору, тобто до 20.03.2018 року (10 робочих днів з моменту укладання договору), але не пізніше 31.03.2018 року.
		Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом із претензією №15472/51 від 26.11.2018 року у якій зазначив про порушення строків поставки продукції та просив сплати нараховану пеню в розмірі 30  270,47 грн.
		Проте відповідачем за первісним позовом, зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не місять.
		З огляду на викладене, факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань зі своєчасної поставки обумовленої Договором продукції належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем за первісним позовом належними доказами не спростований.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
		Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
		Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
		Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строку поставки продукції за Договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання.
		Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок суми пені, відповідно до якого сума пені складає 30  270,47 грн, судом встановлено, що вказане нарахування проведене позивачем за первісним позовом у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору та вимог чинного законодавства.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
		В той же час, відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
		В обґрунтування клопотання відповідач за первісним позовом посилається на те, що продукція за Договором була поставлена в повному обсязі, а у покупця відсутні збитки, пов`язані з прострочкою поставки. Також у клопотанні зазначено, що заявлені штрафні санкції є надмірно великими. 
		Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. 
		Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
		Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		Вирішуючи питання про зменшення нарахованої відповідачу пені, суд виходить з того, що поставка продукції була здійснена в повному об`ємі згідно специфікації до Договору та матеріали справи не містять доказів понесення позивачем за первісним позовом реальних збитків, пов`язаних з простроченням поставки продукції.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення нарахованого розміру пені до 50%, тобто до 15  135,23 грн.
		Таким чином, первісний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" обґрунтований та підлягає задоволенню частково в сумі 15  135,23 грн. (30  270,47 грн : 50% (зменшення пені)).
		Щодо зустрічних позовних вимог, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Як вже встановлювалось вище, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		Судом встановлено факт передачі позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом продукції на загальну суму 3  914  273,03 грн згідно зазначених вище видаткових накладних та актів приймання-передачі ТМЦ.
		Як передбачено пунктами 4.1. та 4.2. Договору покупець сплачує вартість продукції за ціною, зазначеною в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої продукції за специфікацією здійснюється покупцем за кожну партію, що поставляється, протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі поставленої продукції.
		Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
		Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
		Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
		Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
		Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).
		При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.
		Як зазначалося вище, товар прийнятий відповідачем за зустрічним позовом. 
		Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача за зустрічним позовом претензій щодо якості та/або комплектності переданої за Договором продукції, тому, оскільки між сторонами не погоджувалися інші строки оплати, то відповідно до статті 692 ЦК України та п. 4.2. Договору відповідач повинен був оплатити вартість продукції протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі поставленої продукції.
		Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського  кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов`язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.
		Згідно ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
		Відповідно до ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок за поставлену позивачем за зустрічним позовом продукцію з порушенням передбаченого п. 4.2. Договору строку, що підтверджується випискою по рахунку позивача за зустрічним позовом.
		Так, оплати були здійснені лише 22.05.2018 року на суму в розмірі 1  013  552,15 грн та 01.06.2018 року на суми в розмірі 1  071  733,44 грн, 1  058  908,80 грн, 245 179,44 грн та 524  899,20 грн, що перевищує строк в 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі поставленої продукції.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
		Враховуючи встановлене порушення відповідачем за зустрічним позовом строку здійснення оплати отриманої за Договором продукції, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення 3% річних в розмірі 9  322,96 грн, розрахунок яких, що наведений у зустрічній позовній заяві, визнаний судом вірним.
		А тому, зустрічні позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню на суму в розмірі 9  322,96 грн.
		Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого первісного позову та повну обґрунтованість зустрічного позову, відтак до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає сума пені в розмірі 15  135,23 грн, а до стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає сума 3% річних в розмірі 9  322,96 грн.
		На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову, в розмірі 2  102,00 грн, покладаються на відповідача за первісним позовом в повному обсязі, а витрати зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову, в розмірі 2  102,00 грн, покладаються на відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі.
		Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Первісний позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (ідентифікаційний код 39039648, адреса: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, буд. 2, офіс 405) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 26251923, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 108, літ. А) суму пені в розмірі 15  135,23 грн (п`ятнадцять тисяч сто тридцять п`ять гривень 23 копійки) та суму судового збору в розмірі 2  102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
		3. В іншій частині первісного позову відмовити.
		4. Зустрічний позов задовольнити повністю.
		          5. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 26251923, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 108, літ. А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (ідентифікаційний код 39039648, адреса: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, буд. 2, офіс 405) суму 3% річних в розмірі 9  322,96 грн (дев`ять тисяч триста двадцять дві гривни 96 копійок) та суму судового збору в розмірі 2  102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
		6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після   повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
		 
		          Повне рішення складено 26.11.2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                                            С.М. Морозов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...