Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/488/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2020. Зареєстровано: 29.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 18.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		25 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/488/20  Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Мігда Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: 
		Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		Третя особа, яка не заяваляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Концерн «Військторгсервіс» 
		До відповідача: фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни
		 
		Предмет спору: про стягнення 16  909,78 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути майно.   
		 
		                                                          Представники сторін:
		від позивача: Руденко Н.В., представник.
		Від відповідача: не прибув.
		Від третьої особи: не прибув.
		В розгляді справи приймав участь прокурор Чернігівської місцевої прокуратури Бабич Є.А.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях до фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни, відповідно до якого прокурор просить суд: 1) стягнути з відповідача до державного бюджету на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях 13684,41 грн заборгованості з орендної плати; 1856,93 грн пені та 1368,44 грн штрафу; 2) розірвати договір оренди №138-17 від 26.12.2017 щодо оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та повернути нежитлові приміщення будівлі магазину №10 "Овочі" площею 271,36 кв.м. вартістю 309350,42 грн, розташованого за адресою: вул. Танкістів, 8, смт. Гончарівське, Чернігівського району, Чернігівської області, що перебувають на балансі філії "Військторг" Концерну "Військторгсервіс" шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.
		          В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №138-17 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.12.2017.
		          Ухвалою від 15.06.2020 позовну заяву від 05.03.2020 № 6366вих.20 залишено без руху, прокурору, протягом 10 календарних днів з дня вручення ухвали суду необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання доказів часткової оплати орендної плати (платіжних документів); документів, які підтверджують сплату (доплату) судового збору у встановленому порядку в розмірі 2791,90 грн. 
		25.06.2020 ухвалою Господарського суду Чернігівської області позовну заяву від 05.03.2020 № 6366вих.20 та додані до неї документи повернуто заступнику керівника Чернігівської місцевої прокуратури. 
		          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2020 про повернення позовної заяви у справі № 927/488/20 задоволено, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2020 про повернення позовної заяви у справі № 927/488/20 скасовано. Справу № 927/488/20 передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області. 
		          Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020, справу №927/488/20 передано на розгляд судді Федоренко Ю.В. 
		          Ухвалою від 25.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21 жовтня 2020 року о 11:30.
		Вказана ухвала отримана відповідачем 08.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049102560, позивачем 12.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049102579, третьою особою 09.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049102552, прокурором  08.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049382490.
		21.10.2020 на електронну адресу суду та 23.10.20 на поштову адресу суду від третьої особи надійшло пояснення від 20.10.2020 по суті справи, в якому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		В судовому засіданні 21.10.2020 суд виніс протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.11.2020 об 11:00. 
		Ухвалою від 21.10.2020 суд повідомив позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях; відповідача - Фізичну особу-підприємця Барбаш Наталію Вікторівну та третю особу - Концерн "Військторгсервіс" про відкладення підготовчого засідання у справі № 927/488/20  на 10 листопада 2020 р. об 11:00.
		Вказана ухвала отримана позивачем 26.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049783436, відповідачем 22.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049383055, третьою особою 23.10.2020 згідно поштового повідомлення №1400049783428.
		В судовому засіданні 10.11.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.11.2020 о 12:00. 
		Ухвалою від 10.11.2020 суд повідомив позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях; відповідача - Фізичну особу-підприємця Барбаш Наталію Вікторівну та третю особу - Концерн "Військторгсервіс" про закриття підготовчого провадження та призначення справи №927/488/20 до судового розгляду по суті на 25 листопада 2020 р. о 12:00.
		Вказана ухвала отримана позивачем 12.11.2020 згідно поштового повідомлення №1400049902613, відповідачем 12.11.2020 згідно поштового повідомлення №1400049902605, третьою особою 13.11.2020 згідно поштового повідомлення №1400049927411.
		В судове засідання 25.11.2020 з`явився представник позивача та прокурор. Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули. 
		Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
		Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		          За приписами п.2 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його  представника) незалежно від причин неявки.
		Враховуючи положення ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
		Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 12.08.2019 №810, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.
		26.12.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та ФОП Барбаш Наталією Вікторівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 (далі за текстом - договір)  (а.с. 145-148). 
		Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 „Овочі" (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 271,36 кв. м, розташованої за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8 (далі - майно), що перебуває на балансі Філії „Військторг" Концерну „Військторгсервіс" (далі - балансоутримувач), вартість якої визначена згідно із висновком про вартість на 30.06.2017 і становить за незалежною оцінкою 309350,42 грн. 
		Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду для здійснення торгівлі продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи.
		Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п.2.1 договору).
		Згідно Акту приймання-передачі від 26.12.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації (викупу) орендарем або третіми особами державне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 «Овочі» (реєстровий номер 33689922.36.ААААЕВ286) загальною площею 271,36 кв. м, розташоване за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 8. Вказаний акт підписаний орендарем, орендодавцем та погоджений балансоутримувачем. 
		Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2017 2165,45грн. 
		Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п.3.3 договору).
		Згідно п.3.4 договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку  на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
		          Згідно розрахунку орендної плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі філії "Військторг" Концерну "Військторгсервіс"  орендна плата за перший місяць оренди становить  2165,45грн. (70% - 1515,82грн, 30%-649,64грн), базовий місяць розрахунку - жовтень 2017 (а.с. 154).
		                 Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України, і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж.
		                    Згідно п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету та балансоутримувачу.
		                    Сплачена сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, у першу чергу підлягає заліку у рахунок плати минулих платежів, незалежно від того, який період вказано у платіжному дорученні (п. 3.12 договору).
		                     Згідно п.5.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "призначення платежу" за зразком, який надано орендодавець листом при укладенні договору оренди).
		                    Відповідно до п. 10.1 договір укладено на 2 роки 364 дні, що діє з 26 грудня 2017 до 24.12.2020.
		                    У разі припинення або розірвання договору майно протягом 3-хробочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.9 договору). 
		Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).
		          Як зазначає прокурор у поданій позовній заяві відповідно до умов договору №138-17, починаючи з 26.12.2017 року у відповідача виник обов`язок сплачувати до державного бюджету орендну плату у розмірі 70% від суми орендної плати у місяць. Проте, орендар свій обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед державним бюджетом за оренду державного майна у сумі 13684,41грн.
		                    Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата, перерахована  несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
		                    Відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. 
		На підставі п. 3.6 договору прокурором нараховано відповідачу пеню за період з 26.12.2017 по 12.05.2020 у розмірі 1856,93 грн.   
		В зв`язку з несплатою орендних платежів прокурор в порядку, визначеному п. 3.8 договору нарахував орендарю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у сумі 1368,44 грн, посилаючись на те, що останній платіж за договором відповідачем здійснено 09.12.2019, а тому заборгованість з орендної плати становить більше ніж 3 місяці.
		Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія №50-05/03-981 від 12.05.2020, в якій вимагав терміново сплатити заборгованість з орендної плати і пені та попереджав про право відмовитися від договору оренди та вимагати його дострокового розірвання.
		Вимоги претензії відповідачем залишені без задоволення. 
		Відповідно до п. 9.4 договору у разі несплати орендної плати орендарем протягом трьох місяців підряд орендодавець має право відмовитись від договору та вимагати повернення майна у порядку, передбаченому ст.782 Цивільного кодексу України.
		Орендодавець згідно п.9.5 договору має право вимагати розірвання договору оренди та (або), відшкодування збитків у разі, якщо орендар: а) своїми діями створює загрозу пошкодження об`єкту оренди; б) не сплачує або несвоєчасно сплачує оренду орендну плату; в) змінив мету використання об?єкту оренди без дозволу орендодавця;  г) перешкоджає або протидіє орендодавцю та балансоутримувачу у проведенні використання, збереження об?єкту оренди та умов договору; д) у інших випадках передбачених законодавством. 
		Зазначені обставини стали підставами для звернення прокурора в особі позивача до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача борг з орендної плати, нараховані у зв`язку з його простроченням, пеню та штраф, розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору та зобов`язати останнього повернути орендоване майно. 
		Обґрунтовуючи позов, прокурора посилається на те, що несплата відповідачем орендних платежів  є порушенням  економічних інтересів держави, порушення закону України "Про Державний бюджет України" та невиконання доходної частини Державного бюджету України, що завдає шкоди інтересам держави. Крім того, у листі РВФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 19.05.2020, повідомило прокуратуру Чернігівської області, про те, що у зв`язку з обмеженими фінансуванням на оплату судового збору у 2020 році відсутня можливість звернутись до суду з позовною заявою до ФОП Барбаш Н.В. про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди. Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
		Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.
		Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014у № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором,  вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.  
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення №66-6335ВИХ-20 від 04.06.2020 про підготовку позову Чернігівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості, пені, штрафу, розірвання договору №138-17 від 26.12.2017 та зобов`язання повернення майна.
		Позивач у листі №51-04/01-2134  від 19.05.2020, направленому на адресу Чернігівської місцевої прокуратури, повідомив прокуратуру про те, що у зв?язку з обмеженням фінансування на сплату судового збору у 2020 році Регіональне відділення не має можливості звернутися до суду з позовом до ФОП Барбаш Н.В. про стягнення заборгованості за договором №138-17 від 26.12.2017 та розірвання договору. 
		                  Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України  належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 
		За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з  наймача  справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. 
		          Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
		          В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов`язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
		          За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		          Порушенням зобов`язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Матеріалами справи підтверджений факт укладення сторонами у справі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017, а також факт передачі позивачем за актом приймання передачі від 26.12.2017 фізичній особі-підприємцю Барбаш Н.В. визначене вказаним договором майно. Вказаний акт складний у трьох примірниках та підписаний повноважними представниками орендодавця та орендаря. 
		Факт користування орендованим майном відповідачем не спростовано. 
		Як свідчать матеріали справи, відповідач орендну плату у встановлений п. 3.6 договору строк вносив несвоєчасно та не у повному обсязі.   
		Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017 у розмірі 13684,41грн. підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не спростований.
		За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 13684,41грн. заборгованості з  орендної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. 
		Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 
		Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. 
		Прокурор просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати за період з 26.12.2017 по 12.05.2020 у розмірі 1856,93 грн. та  штраф у розмірі 10% від суми заборгованості в сумі 1368,44грн.
		Дослідивши поданий прокурором розрахунок пені та штрафу, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині обгрунтовані і підлягають задоволенню повністю, в частині стягнення пені в сумі 1856,93грн., в частині стягнення штрафу в сумі 1368,44грн.   
		Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017 та повернення нерухомого майна, суд зазначає таке. 
		Відповідно до  ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України  договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
		Як встановлено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
		Згідно із ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. 
		                 Пунктом п. 9.4 та п. 9.5 договору передбачено, що у разі несплати орендної плати орендарем протягом трьох місяців підряд орендодавець має право відмовитись від договору та вимагати повернення майна у порядку, передбаченому ст.782 Цивільного кодексу України. Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або), відшкодування збитків у разі, якщо орендар: а) своїми діями створює загрозу пошкодження об`єкту оренди; б) не сплачує або несвоєчасно сплачує оренду орендну плату; в) змінив мету  використання об?єкту оренди без дозволу орендодавця;  г) перешкоджає або протидіє орендодавцю та балансоутримувачу у проведенні використання, збереження об?єкту оренди та умов договору; д) у інших випадках передбачених законодавством. 
		З огляду на систематичне невиконання відповідачем умов договору (упродовж 3-х місяців) щодо внесення орендної плати, що доведено прокурором та не спростовано відповідачем у межах справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог у частині  розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною.  
		Згідно із. ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцеві.
		У зв`язку із задоволенням вимоги прокурора про розірванням договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №138-17 від 26.12.2017, у відповідача відсутні правові підстави утримувати орендоване майно, і таке майно останній має повернути балансоутримувачу шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.  
		                За таких обставин підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов`язання відповідача повернути нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі магазину №10 "Овочі" площею 271,36 кв.м. вартістю 309350,42 грн, розташовані за адресою: вул. Танкістів, 8, смт. Гончарівське, Чернігівського району, Чернігівської області, що перебувають на балансі філії "Військторг" Концерну "Військторгсервіс" шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.  
		Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  
		Прокуратурою Чернігівської області при подачі позовної заяви платіжним дорученням №1243 від 01.06.2020 було сплачено 4202,00грн судового збору.
		На виконання ухвали суду від 15.06.2020 про залишення позовної заяви без руху Прокуратурою Чернігівської області згідно платіжного доручення №1461 від 19.06.2020 сплачено 2791,90грн. судового збору. 
		За подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 25.06.2020 Прокуратурою Чернігівської області згідно платіжного доручення №1652 від 07.07.2020 сплачено 2102грн судового збору.
		В постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 зазначено, що після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги.
		У зв`язку із задоволенням позовних вимог повністю, з відповідача підлягає стягненню на користь Прокуратури Чернігівської області 9097,00грн судового збору.    
		Керуючись ст.129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		                                                  В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, пр-т Голосіївський, 50, м. Київ, код 43173325, заборгованість з орендної плати у сумі 13  684,41 грн, 1  856,93 грн пені та 1  368,44 грн штрафу.
		Розірвати договір оренди №138-17 від 26.12.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та фізичною особою-підприємцем Барбаш Наталією Вікторівною щодо оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобов`язати фізичну особу-підприємця Барбаш Наталію Вікторівну, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , повернути нежитлові приміщення будівлі магазину №10 "Овочі" загальною площею 271,36 кв.м. вартістю 309350,42 грн, розташованого за адресою: вул. Танкістів, 8, смт. Гончарівське, Чернігівського району, Чернігівської області, що перебувають на балансі філії "Військторг" Концерну "Військторгсервіс", вул. Молодогвардійська,28 а, м. Київ, код 33689922, шляхом підписання акту прийому-передачі про повернення майна.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Барбаш Наталії Вікторівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь прокуратури Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, рахунок UA248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код 02910114, судовий збір у сумі 9  097,90 грн.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.  
		Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
		Повне рішення складено 27.11.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                                   Ю.В.Федоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...