Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 368/1935/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2020
Номер судового провадження: 61-13850ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		11 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 368/1935/15-ц
		провадження № 61-13850св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи за первісним позовом:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 ,
		відповідачі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Ржищівська міська державна нотаріальна контора,
		учасники справи за зустрічним позовом:
		позивачі: ОСОБА_7 ,ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , Ржищівська міська рада,
		треті особи: служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, Ржищівська міська державна нотаріальна контора,
		учасники справи за об`єднаним позовом:
		позивач - ОСОБА_4 , 
		відповідач - ОСОБА_7 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У жовтні 2015 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діє як законний представник ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , звернулися до суду з  позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та  доповнень до позовної заяви просили розділити між усіма спадкоємцями першої черги спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 , який  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на їх користь по 1/6 частині на кожного грошової компенсації за частки в  спадковому майні.
		В обґрунтування позовних вимог зазначали, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , після смерті якого залишилось спадкове майно, до складу якого увійшли:
		- майновий комплекс (база), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 
		- земельна ділянка площею 0, 2534 комерційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 , та майно, яке знаходиться на цій земельній ділянці, перелік якого наведений в акті опису від 21 квітня 2015 року; 
		- квартира АДРЕСА_2 ;
		- жилий будинок та земельна ділянка  за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- автомобілі «Hyundai», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; «Skoda», 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_3 ; «Урал», державний номерний знак НОМЕР_4 , «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_5 , «ВАЗ», державний номер НОМЕР_6 ; вантажний «Урал 4202», 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_7 ; вантажний «ЗІЛ», державний номер  НОМЕР_8 ; вантажний «МАЗ», державний номер НОМЕР_9 ; вантажний «МАЗ», державний номер НОМЕР_10 ; вантажний «ГАЗ», бортовий, номера немає; причеп-цементовоз, державний номер НОМЕР_11 ; причеп-цементовоз, державний номер НОМЕР_12 ;причеп-цементовоз, державний номер НОМЕР_13 ; причеп легковий, 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_14 ;причеп саморобний, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_15 ; та напівпричеп, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_16 .
		Спадкоємцями першої черги після його смерті є батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_9 , неповнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , діти від першого шлюбу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_7 , які прийняли спадщину. Мати ОСОБА_9 відмовилась від своєї частки на  користь внука ОСОБА_6 . 
		Зазначали, що відповідач ОСОБА_7 ще до закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини та отримання всіма спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину відчужила, привласнила та використовує у власних цілях майже все спадкове майно, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
		У листопаді 2015 року ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з зустрічним позовом, в якому просили: визнати за   ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину всього майна, яке є спільним сумісним майном подружжя, а іншу частину розділити по 1/7 частині за  кожним із спадкоємців першої черги; а також скасувати рішення Ржищівської міської ради про надання дозволу на оформлення договору сервітуту на  земельну ділянку та визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності на  нежиле приміщення, яке будувалось за її та спільні з чоловіком кошти. 
		Свої вимоги обґрунтовували тим, що  ОСОБА_10 як дружина померлого ОСОБА_8 має право на половину всього нерухомого та рухомого майна, набутого за час перебування в шлюбі з ним. 
		Окрім переліченого позивачами за первісним позовом спадкового майна, після смерті ОСОБА_8 залишилась також квартира АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення (сауна), яка знаходиться в підвальному приміщенні цього будинку, земельна ділянка по АДРЕСА_5 та незавершене будівництвом приміщення на зазначеній земельній ділянці, які також підлягають поділу між спадкоємцями.
		Зазначали, що після смерті ОСОБА_8 їм стало відомо, що земельна ділянка  по АДРЕСА_5 на підставі рішення Ржищівської міської ради від 12 червня 2015 року була передана в користування ОСОБА_4 . Вважали, що вказане рішення є незаконним, оскільки ця  земельна ділянка входить до складу спадщини.
		У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому просила встановити факт окремого проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з осені 2000 року, визнати особистою приватною власністю ОСОБА_8 частину майна. 
		Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що за життя у період з 19 вересня 1992 року по 13 квітня 2015 року ОСОБА_8 перебував у  зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Проте, подружнє життя між ними не  склалося і з осені 2000 року він проживав окремо в місті Києві.
		Через деякий час ОСОБА_8 створив нову сім`ю і до дня смерті перебував з  нею у фактичних шлюбних відносинах. При цьому, їх відносинам були притаманні усі ознаки сім`ї, зокрема, ведення спільного побуту та господарства, спільний сімейний бюджет, наявність взаємних прав та обов`язків. За час проживання однією сім`єю у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Посилаючись на те, що з осені 2000 року по 13 квітня 2015 року шлюбні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 фактично були припинені та  вони проживали окремо, просила позов задовольнити.
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 серпня 2018  року задоволено частково позов ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та   ОСОБА_6 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , зустрічний позов ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та позов третьої особи ОСОБА_4 також задоволені частково.
		Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_6 по 1/7 частині за кожним, а за ОСОБА_6 на 2/7 частини право власності в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на спадкове майно:
		- земельну ділянку площею 0, 2534 га, цільове призначення: землі комерційного призначення, розташовану по АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «SKODA OСTAVIA», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , сірого кольору, кузов № НОМЕР_18 , належний ОСОБА_8 ;
		- причіп, саморобний, легковий - «В», 2007 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_15 , сірого кольору, номер шасі б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «Урал 44202», сідловий тягач - «Е», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , зеленого кольору, номер шасі (кузова, рами) vin НОМЕР_19 , належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «HYNDAI SANTA FE», універсал - «В», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_20 , належний ОСОБА_8 ;
		- загальний причіп БЗП 7-02, причіп легковий - «В», 18 квітня 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_21 , належний ОСОБА_8 ;
		- ТЦ 10, напівпричіп-цементовоз - Е, 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_22 , сірого кольору, номер шасі б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- ТЦ 10, напівпричіп-цементовоз - Е, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , сірого кольору, номер шасі б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ЗІЛ-131В», 1983 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_8 , зеленого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- ТЦ 13, напівпричіп-цементовоз - Е, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , сірого кольору, номер шасі б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль «ЗІЛ-441510», 1989 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_5 , сірого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «МАЗ-504А», 1979 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_9 , сірого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ВАЗ-2109», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , вишневого кольору, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_23 , номер двигуна НОМЕР_24 , належний ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «FIAT Doblo Cargo», державний номерний знак НОМЕР_3 ;
		- автомобіль марки «Урал», державний номерний знак НОМЕР_4 ;.
		- квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- та жилий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 .
		Установлено факт окремого проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин в період з осені 2000 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Додатковим рішенням Кагарлицького районного Київської області від 14  вересня 2018 року вирішено вимогу про поділ квартири АДРЕСА_4 , а саме визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 по 1/7 частині, а за ОСОБА_6 на 2/7 частини.
		Додатковим рішенням Кагарлицького районного суд Київської області від 17 грудня 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Частково задовольняючи позовні вимоги за всіма заявленими позовами, суд першої інстанції виходив з того, що з осені 2000 року між ОСОБА_8 та   ОСОБА_7 були припинені шлюбні відносини, оскільки він почав проживати разом з ОСОБА_4 , з якою вів спільне господарство та мав спільний бюджет, у них народились діти: дочка ОСОБА_11 та син ОСОБА_12 . Тому  місцевий суд вважав, що все придбане після осені 2000 року на ім`я ОСОБА_8 майно є його особистою власністю та підлягає поділу між усіма спадкоємцями в рівних частках, а за ОСОБА_6 на 2/7 частки.
		При цьому підстав для поділу майна, зазначеного позивачами за первісним позовом в акті опису від 21 квітня 2015 року, суд не вбачав, оскільки доказів, де зберігається це майно, вони не надали.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 серпня 2018 року, додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14  вересня 2018 року та додаткове рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 грудня 2018 року  скасовано і ухвалено нове про часткове задоволення первісного, зустрічного позовів, а також часткове задоволення позову третьої особи.
		Визнано за ОСОБА_7 право власності на Ѕ частину майна:
		- земельну ділянку площею 0, 2534 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 322210100:01:096:0002, зареєстровану за ОСОБА_8 ;  
		- автомобіль марки «SKODA OСTAVIA», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , сірого кольору, кузов № НОМЕР_18 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- причіп, саморобний, легковий - «В», 2007 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_15 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «Урал 44202», сідловий тягач - «Е», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_19 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «HYNDAI SANTA FE», 2007 року випуску, державний номерний  знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN    НОМЕР_25 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- загальний причіп БЗП 7-02, причіп легковий - «В», 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_21 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ЗІЛ 131В», 1983 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , зеленого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 13, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «МАЗ 504А», 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ВАЗ 2109», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , вишневого кольору, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_23 , номер двигуна НОМЕР_24 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;      
		- автомобіль   марки «Fiat Doblo Cargo», 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 , номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_27 , зареєстрований за ОСОБА_7 ;
		- автомобіль марки «Урал-5557», самоскид, 1983 року випуску, номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_28 , зареєстрований за ОСОБА_7 ;
		- квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровану за ОСОБА_7 ;
		- жилий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований за ОСОБА_7 
		- квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 152, 9 кв.м, жилою площею 35, 3 кв.м, зареєстровану за ОСОБА_8 .
		Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 право власності по 1/14 частині майна:
		- земельної ділянки площею 0, 2534 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 322210100:01:096:0002, зареєстрованої за ОСОБА_8 ;  
		- автомобіля марки «SKODA OСTAVIA», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , сірого кольору, кузов № НОМЕР_18 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;
		- причіпа, саморобного, легкового - «В», 2007 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_15 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;
		- автомобіля марки «Урал 44202», сідлового тягача - «Е», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_19 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;
		- автомобіля марки «HYNDAI SANTA FE», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN    НОМЕР_25 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;
		- загального причіпа БЗП 7-02, причіпа легкового - «В», 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_21 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіпа-цементовоза - Е ТЦ 10, 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрованого за  ОСОБА_8 ;
		- напівпричіпа-цементовоза - Е ТЦ 10, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрованого за  ОСОБА_8 ;
		- автомобіля марки «ЗІЛ 131В», 1983 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , зеленого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрованого за  ОСОБА_8 ;
		- напівпричіпа-цементовоза - Е ТЦ 13, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрованого за  ОСОБА_8 ;
		- автомобіля марки «МАЗ 504А», 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрованого за  ОСОБА_8 ;
		- автомобіля марки «ВАЗ 2109», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , вишневого кольору, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_23 , номер двигуна НОМЕР_24 , зареєстрованого за ОСОБА_8 ;      
		- автомобіля   марки «Fiat Doblo Cargo», 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 , номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_27 , зареєстрованого за ОСОБА_7 ;
		- автомобіля марки «Урал-5557», самоскида, 1983 року випуску, номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_28 , зареєстрованого за ОСОБА_7 ;
		- квартири АДРЕСА_2 , зареєстрованої за ОСОБА_7 ;
		- жилого будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого за ОСОБА_7 
		- квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 152, 9 кв.м, жилою площею 35, 3 кв.м, зареєстрованої за ОСОБА_8 .
		Визнано за  ОСОБА_13 право власності на 1/7 частину майна:
		- земельну ділянку площею 0, 2534 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 322210100:01:096:0002, зареєстровану за ОСОБА_8 ;  
		- автомобіль марки «SKODA OСTAVIA», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , сірого кольору, кузов № НОМЕР_18 , зареєстрований за   ОСОБА_8 ;
		- причіп, саморобний, легковий - «В», 2007 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_15 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «Урал 44202», сідловий тягач - «Е», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_19 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «HYNDAI SANTA FE», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN    НОМЕР_25 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- загальний причіп БЗП 7-02, причіп легковий - «В», 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_21 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за  ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за  ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ЗІЛ 131В», 1983 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , зеленого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 13, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , сірого кольору, номер шасі б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «МАЗ 504А», 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, номер шасі (кузов, рама) б/н, зареєстрований за ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «ВАЗ 2109», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , вишневого кольору, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_23 , номер двигуна НОМЕР_24 , зареєстрований за ОСОБА_8 ;      
		- автомобіль   марки «Fiat Doblo Cargo», 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 , номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_27 , зареєстрований за ОСОБА_7 ;
		- автомобіль марки «Урал-5557», самоскид, 1983 року випуску, номер шасі (кузов, рама) VIN НОМЕР_28 , зареєстрований за ОСОБА_7 ;
		- квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровану за ОСОБА_7 ;
		- жилий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований за ОСОБА_7 ;
		- квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 152, 9 кв.м, жилою площею 35, 3 кв.м, зареєстровану за ОСОБА_8 .
		В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт перебування у  фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_8 із ОСОБА_4 не може бути встановлений в даному спорі, оскільки ОСОБА_4 до серпня 2002  року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 , а   ОСОБА_8 з вересня 1992 року до дня смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . При цьому апеляційний суд зазначив, що факт народження у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спільних дітей не  може розглядатися як доказ припинення шлюбних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а тому дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення цього факту.
		З цих підстав, встановивши, що вищевказане спадкове майно набуте спадкодавцем у період перебування в шлюбі з ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання за нею права власності на Ѕ частину цього майна та поділ іншої його частини між спадкоємцями.
		Разом з тим, відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про поділ нежитлового приміщення по АДРЕСА_8 , апеляційний суд виходив з відсутності доказів придбання цього приміщення за  спільні кошти подружжя ОСОБА_15 , оскільки воно набуте ОСОБА_4 . Також суд апеляційної інстанції вважав, що до переліку майна, яке підлягає поділу, не може бути включений майновий комплекс по АДРЕСА_7 та незавершений об`єкт будівництва, який знаходиться по АДРЕСА_5 , оскільки доказів їх реєстрації матеріали справи не містять.  
		Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи ОСОБА_7 про те, що вона має успадкувати право користування земельною ділянкою, яка була надана ОСОБА_8 в тимчасове користування на підставі договору строкового сервітуту від 08 вересня 2014 року, оскільки в зв`язку зі  смертю ОСОБА_8 дія цього договору припинилася і право користування за ним не може бути успадковане. 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
		У липні 2019 року  ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_6 звернуласядо Верховного Суду з  касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року і залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10  серпня 2018 року.
		Також у липні 2019 року   ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з  касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року і залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 серпня 2018 року.
		Касаційні скарги мотивовані тим, що спадкове майно, яке залишилося після  смерті ОСОБА_8 , належало йому на праві особистої власності, оскільки з  осені 2000 року фактичні шлюбні відносини між ним та   ОСОБА_7 були припинені, з цього часу він проживав однією сім`єю з   ОСОБА_4 , що підтверджено показаннями свідків, спільними фотокартками, свідоцтвами про народження дітей, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для встановлення факту спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_4 однією сім`ю без реєстрації шлюбу є помилковим.
		Інших доводів касаційні скарги  ОСОБА_4 та ОСОБА_1  не містять.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалами Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		24 вересня 2019 року справа № 368/1935/15-ц надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Судувід 22 жовтня 2020 року справу призначено до  судового розгляду.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		08  лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються          у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
		Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що з 19 вересня 1992 року ОСОБА_7 перебувала в  зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 . 
		Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_6 .
		Крім того встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 , батьками яких є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. 
		Спадкоємцями першої черги після його смерті є дружина ОСОБА_7 , їх  спільні діти - ОСОБА_5 , 1993 року народження, ОСОБА_6 , 1996 року, його батьки - ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , та неповнолітні діти ОСОБА_8 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , 2008 року народження, та   ОСОБА_6 , 2009 року народження.
		16 квітня 2015 року ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_8 
		ІНФОРМАЦІЯ_7 мати померлого ОСОБА_9 подала заяву про те, що  вона відмовляється від прийняття спадщини на користь сина померлого - ОСОБА_17 .
		ІНФОРМАЦІЯ_8 батько померлого ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини.
		20 жовтня 2015 року ОСОБА_7 подала заяву, в якій просила видати їй  свідоцтво про право власності на Ѕ частину майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме:
		- земельну ділянку площею 0, 2534 га, цільове призначення - комерційне, за  адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 322210100:01:096:0002, належну ОСОБА_8  на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 14  червня 2006 року;
		- нерухоме майно, що розташоване на вищевказаній земельній ділянці площею 0, 2534 га, яке складається з нежитлового приміщення - «А», гаража - «В», гаража - «Г», металевого складу ангару «Б», металевого вагончика, пресу для виготовлення макаронних виробів;
		- квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 152, 9 кв.м, зареєстровану на ім`я ОСОБА_8 ;
		- автомобіль марки «SKODA OKTAVIA», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 , сірого кольору, зареєстрований на ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30 липня 2005 року;
		- причіп, саморобний, легковий - «В», 2007 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_15 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13 жовтня 2007 року;
		- автомобіль марки «Урал 44202», сідловий тягач - «Е», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , зеленого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06 червня 2008 року;
		- автомобіль марки «HYNDAI SANTA FE», універсал - «В», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18 вересня 2014 року;
		- загальний причіп БЗП 7-02, причіп легковий - «В», 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_14 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18 вересня 2014  року;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_12 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15 листопада 2002 року;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 10, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22 квітня 2005 року;
		- автомобіль «ЗІЛ 131В», 1983 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , зеленого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22 квітня 2005 року;
		- напівпричіп-цементовоз - Е ТЦ 13, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 08 липня 2003 року;
		- автомобіль марки «ЗІЛ-441510», 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11 жовтня 2003 року;
		- автомобіль марки «МАЗ 504А», 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 , сірого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 08 липня 2003 року;
		- автомобіль марки «ВАЗ 2109», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , вишневого кольору, належний ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 02 лютого 1990 року.
		 Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не  інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в  межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу (частина четверта статті 1268 ЦК України).
		Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і  не припинилися внаслідок його смерті.
		Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є  набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законом порядку.
		Установлено, що з 19 вересня 1992 року до дня смерті ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . 
		Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі статтею 60, частиною першою статті 61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є  рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Наведене вище відображає зміст презумпції спільної сумісної власності подружжя, спростування якої є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується.
		Звернувшись з позовом про встановлення факту окремого проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та визнання частини майна особистою власністю ОСОБА_8 , ОСОБА_4 зазначала, що з осені 2000 року фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були припинені, оскільки з  цього часу ОСОБА_8 проживав однією сім`ю з нею, за період спільного проживання у них народилося двоє дітей, а тому майно, набуте ним після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_7 , є його особистою приватною власністю і підлягає поділу між усіма спадкоємцями.
		Згідно з частиною першою статті 119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.
		У разі встановлення режиму окремого проживання майно, набуте в  майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі (частина друга статті 120 СК України).
		За життя ОСОБА_8 між ним та ОСОБА_7 не було встановлено режиму окремого проживання, а відтак щодо спірного майна не виникли правові наслідки, передбачені частиною другою статті 120 СК України.
		Пунктом 3 частини першої статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини (чоловіка) є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
		Відповідно до частини шостої статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
		Установивши, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту припинення шлюбних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 позивач  за об`єднаним позовом не надала, оскільки факт народження дітей у   ОСОБА_8 та   ОСОБА_4 , наявність спільних фотосвітлин, не може розглядатись як доказ припинення шлюбних відносин між ОСОБА_8 та  ОСОБА_7 , які за життя ОСОБА_8 не заявляли про встановлення між ними режиму окремого проживання, суд апеляційної інстанції дійшов  правильного висновку про відсутність підстав для встановлення цього факту та відповідно визнання частини майна особистою приватною власністю ОСОБА_8 .
		Разом з тим, врахувавши, що вищевказане нерухоме та рухоме майно (проти визначеного апеляційним судом обсягу цього майна заявники в касаційній скарзі не заперечують), набуте ОСОБА_8 за час шлюбу з ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав за останньою в порядку поділу майна подружжя право власності на Ѕ частину спірного майна, а іншу Ѕ частину поділив між спадкоємцями відповідно до часток, належних кожному з них відповідно до закону. 
		Доводи касаційних скарг не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявників з  висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів. В  силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу  ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , та касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 рокубез змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційні скарги залишені без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та  інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , і касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук                                    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...