Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/116/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2020. Зареєстровано: 30.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2020.
Дата набрання законної сили: 29.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/588/41/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018201120000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 588/116/20
		№ провадження 1-кп/588/41/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		27.11.2020 року Тростянецький районнийсуд Сумськоїобласті у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянці кримінальне провадження відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
		- 21.06.2011 Тростянецьким районнимсудом Сумськоїобласті за частиною 3 статті 185 КК України до 240 годин громадських робіт,
		- 17.11.2011 Тростянецьким районнимсудом Сумськоїобласті за частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 389, статтями 70, 71 КК України до 2 років 10 днів обмеження волі, звільнений у зв`язку з відбуттям покарання 09.08.2013 року;
		- 27.10.2015 Тростянецьким районнимсудом Сумськоїобласті за частиною 3 статті 185, статтею 69 КК України до 2 років обмеження волі;
		- 25.02.2016 Тростянецьким районнимсудом Сумськоїобласті за частиною 1 статті 309 КК України на підставі статті 71 КК України до 2 років 5 місяців обмеження волі, звільнений 19.10.2017 умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 21 день,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		 
		У С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_5 26.10.2017, перебуваючи в м.Тростянець Сумської області, маючи прямий корисливий умисел на заволодіння коштами громадян, не маючі у власності автомобіля, за допомогою свого мобільного телефону моделі «Stell» розмістив оголошення в мережі Інтернет на сайті «ОLХ» щодо продажу автомобіля «Citroen Jumper» заявленою ціною 3600 доларів США. В оголошенні ОСОБА_5 вказав, що продавцем є вигадана особа на ім`я ОСОБА_7 та з питання придбання автомобіля, з ним можна зв`язатись через мобільний додаток «Viber» за номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_1 та ПрАТ «Водафон» - НОМЕР_2 , номери яких він попередньо придбав та встановив у своєму мобільному телефоні. У подальшому з метою отримання коштів на карткові рахунки ОСОБА_5 через ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримав собі в користування картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_10 та картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8 .
		У подальшому ОСОБА_6 , який є мешканцем м.Авдіївка Донецької області, побачивши указане оголошення, розміщене ОСОБА_5 в мережі Інтернет, зв`язався з продавцем за номером телефону НОМЕР_5 . У ході спілкування з приводу купівлі-продажу автомобіля, з метою заволодіння коштами покупця, ОСОБА_5 , увівши ОСОБА_6 в оману, повідомив йому про необхідність надання копій документів (паспорту та водійського посвідчення), необхідних для оформлення автомобілю на митниці та грошових коштів для погашення витрат, пов`язаних з транспортуванням автомобіля із-за кордону через митницю, для чого вказав йому номер карткового рахунку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 , для переказу коштів в сумі 3500 грн.
		ОСОБА_6 16.11.2017 за допомогою мобільного додатку «Приват-24» зі свого карткового рахунку відкритого в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , здійснив перерахування коштів на картковий рахунок «Приватбанку» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 , в сумі 3500 грн., якими в подальшому заволодів ОСОБА_5 .
		Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_5 , продовжуючи свій єдиний корисливий умисел, спрямований на заволодіння коштами громадянина ОСОБА_6 , 19.11.2017 зателефонував останньому та ввівши його в оману повідомив, що він перебуває на кордоні України на митниці, і йому необхідні кошти для сплати штрафів та інших платежів для перетину кордону в сумі 500 доларів США, зазначивши про те, що ці кошти необхідно перерахувати йому на картковий рахунок АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 .
		ОСОБА_6 19.11.2017за допомогоюдодатку Приват24зі свогокарткового рахункувідкритого вАТ «Приватбанк»№ НОМЕР_6 здійснив перерахуваннякоштів накартковий рахунок«ПриватБанку» № НОМЕР_4 в сумі12600грн.,які ОСОБА_5 19.11.2017в 17год.29хв.та в17год.30хв.були знятів банкоматі за адресою: АДРЕСА_2 двома сумами4800грн.та 7600грн.та о19год.39хв.в банкоматі заадресою:м.Тростянецьвул.Благовіщенська,26в сумі100 грн.
		Отримані у такий спосіб кошти ОСОБА_11 витратив на власні потреби.
		Таким чином,своїми умиснимипротиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкодина загальнусуму 16100 грн.00 коп.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за пред`явленим йому обвинуваченням винним себе визнав повністю, не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, і суду показав, що відбуваючи покарання у виді обмеження волі дізнався про можливість заволодіння коштами шахрайським способом шляхом публікації оголошень у мережі Інтернет. У жовтні 2017 року після звільнення з Конотопського випраного центру з метою придбання одягу для себе та на інші потреби вирішив розмістити оголошення про продаж автомобіля, якого насправді не мав у власності та користуванні з метою заволодіння шляхом обману коштами покупця. Для цього придбав дві сім-картки, з телефону опублікував оголошення на сайті «ОLХ» щодо продажу автомобіля «Citroen». Маючи в електронному вигляді документи іншої особи, видав себе за нього, вказавши в оголошенні ім`я продавця ОСОБА_7 та розмістивши фото автомобіля, які попередньо завантажив з іншого оголошення на сайті. Через деякий час обвинуваченому зателефонував потерпілий, який виявив бажання придбати автомобіль. В ході розмови, яку обвинувачений вів з ОСОБА_6 за допомогою додатку «Viber», останній повідомив, що автомобіль нерозмитнений, він може його доставити через кордон, розмитнити. Для підтвердження реальності наміру ОСОБА_6 придбати автомобіль запропонував йому перерахувати кошти в сумі 3500 грн., на що останній погодився. З метою отримання переказу від ОСОБА_6 . ОСОБА_5 через знайомих отримав картку, відкриту в АТ «Приватбанк» у ОСОБА_10 , якого не повідомляв про мету використання картки, пообіцявши 20% від суми переказу в якості винагороди, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_5 пояснив потерпілому, що надає для переказу картку знайомого, оскільки у нього лише валютна картка і він знаходиться на митниці. Коли потерпілий перерахував кошти в сумі 3500 грн. на картковий рахунок на ім`я ОСОБА_10 виявилось, що ці кошти банком були зараховані на погашення боргу власника картки, тому ОСОБА_10 надав ОСОБА_11 суму перераховану потерпілим частково готівкою, а частково поповнив рахунок телефону обвинуваченого. ОСОБА_11 вказав, що оскільки першу суму отримав легко, вирішив не зупинятись, і тому через декілька днів самостійно зателефонував потерпілому з метою заволодіння більшою сумою його коштів. В ході телефонної розмови обвинувачений, увівши потерпілого в оману повідомив, що він перебуває на кордоні України на митниці, і йому необхідні кошти для сплати штрафів та інших платежів для перетину кордону в сумі еквівалентній 500 доларів США, зазначивши про те, що ці кошти необхідно перерахувати йому на інший картковий рахунок АТ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_8 . Для цього ОСОБА_5 через знайомого звернувся до ОСОБА_8 , щоб для чергового переказу використати його картку, пообіцявши винагороду за користування карткою, на що останній погодився, не будучи обізнаним про мету користування обвинуваченим карткою. Після того як ОСОБА_12 перерахував кошти в сумі 12600 грн., ОСОБА_5 у банкоматах міста Тростянець декількома сумами зняв ці кошти, надавши ОСОБА_13 2600 грн., а решту забрав собі. Після цього обвинувачений припинив спілкування з потерпілим і викинув сім-картки, якими користувався. Обвинувачений вказав, що щиро розкаюється, просив не позбавляти свободи, щоб мати можливість відшкодувати потерпілому кошти, що до цього часу не зміг зробити через відсутність роботи у зв`язку з карантином. 
		Потерпілий ОСОБА_6 підчас допиту показав, що є фізичною особою-підприємцем. Для своєї діяльності вирішив придбати автомобіль. Знайшовши на сайті «ОLХ» оголошення про продаж автомобіля, яке його зацікавило, зателефонував за номером, указаним в оголошенні. Оскільки перебував за кордоном, ОСОБА_6 телефонував продавцю за допомогою додатку «Viber». Чоловік, який відповів на дзвінок повідомив, що автомобіль перебуває на території Польщі, він надає послуги з переміщення його через кордон та розмитнення, що коштуватиме 500 доларів США. Розрахунок по вартості автомобіля мав відбутися після того, як він буде доставлений ОСОБА_6 . Під час цієї ж розмови чоловік переконав потерпілого перерахувати гроші в сумі 3500 грн. для оплати витрат щодо транспортування автомобіля з Польщі до України, на що потерпілий погодився. Через декілька днів обвинувачений зателефонував, повідомивши, що на митниці виникли проблеми, і необхідні кошти для оплати штрафів на суму близько 10000 грн. і крім того, необхідні кошти для транспортування автомобіля до Донецької області. ОСОБА_6 вказав, що повірив обвинуваченому і тому перерахував на вказану ним картку другий переказ на суму 12600 грн. Після того як припинився зв`язок з цим чоловіком, потерпілий зрозумів, що його ошукали, тому негайно звернувся до АТ «Приватбанк» для повернення перерахованих 16100 грн. За участю співробітника банку потерпілий у режимі відеконференції спілкувався з власниками карткових рахунків, яким були перераховані за вказівкою обвинуваченого кошти, але ці особи вказали, що ці кошти вони отримали в якості повернення боргу від ОСОБА_6 . У зв`язку з цим в АТ «Приватбанк» йому порадили звернутись до кіберполіції, що він і зробив. Через рік йому зателефонували і повідомили про порушення кримінального провадження та установлення особи, яка заволоділа його коштами. ОСОБА_6 вказав, що ОСОБА_11 не відшкодував завдану шкоду, вважав, що останній, який раніше неодноразово судимий і продовжує вчиняти злочини, заслуговує на покарання у виді позбавлення волі. 
		Показання обвинуваченого та потерпілого щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються між собою, доповнюють один одне, не містять протиріч, а тому визнаються належними доказами, які в сукупності підтверджують пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення.
		Протоколом огляду від 15.05.2018 та листом ТОВ «Ємаркет Україна» від 25.04.2018 № 4597С підтверджується час створення 26.10.2017 користувачем на ім`я « ОСОБА_7 » з логіном НОМЕР_5 облікового запису та розміщення двох оголошень про продаж нерозмитненого автомобіля «Citroen» за 3600 доларів США.
		Дата, час, суми переказів, здійснених ОСОБА_6 , номери карткових рахунки отримувачів коштів, які є об`єктом кримінального правопорушення, належність їх ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , час, місце та спосіб їх зняття ОСОБА_5 підтверджується дублікатами квитанцій АТ «Приватбанк» від 16.11.2017 на суму 3500 грн. та від 19.11.2017 на суму 12600 грн. та отриманими на підставі ухвали слідчого судді від 24.04.2018 року про надання тимчасового доступу документів, наданих АТ КБ «Приватбанк».
		Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим і потерпілим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, враховуючи думку прокурора, суд обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням указаних вище письмових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та тих, які необхідні для вирішення питання про долю речових доказів.
		За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні доведеною повністю.
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 2 статті 190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Посилання обвинуваченого стосовно неправильної кваліфікації його дій за ознакою повторності через те, що він раніше не вчиняв шахрайства, суд визнає помилковими, оскільки у Примітці до статті 185 КК України указано, що у статті 190 КК України  повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185, 186, 189-191 КК України абостаттями 187,262цього Кодексу.
		Оскільки ОСОБА_5 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені різними частинами статті 185 КК України, судимість не погашена, тому вчинене ним кримінальне правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження є таким, що вчинене повторно. 
		При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 суд враховуєтяжкість таступінь суспільноїнебезпеки вчиненогокримінального правопорушення,яке належитьдо нетяжкихзлочинів,особу обвинуваченого,який ранішенеодноразово притягавсядо кримінальноївідповідальності закримінальні правопорушенняпроти власності,через декількаднів післязвільнення відвідбування покаранняза попереднімвироком зновувчинив злочин,пов`язанийіз заволодіннямчужим майном,який заздалегідьретельно планувався.Обвинувачений непрацює,неповнолітніх дітейне має,не одружений,за місцемпроживання характеризуютьсяпосередньо,на облікуу лікаря-психіатране перебуває, перебуваєна профоблікуу лікаря-нарколога. 
		Як пом`якшуючівину обставинисуд відповіднодо статті66КК Українивизнає щирекаяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність.
		Суд вважає, що відсутні підстави для визнання як пом`якшуючої вину ОСОБА_5 обставини - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з огляду на його неналежну процесуальну поведінку, який тривалий час ухилявся від явки до суду, двічі оголошувався у розшук, не проявляв ініціативи та активних дій з метою допомоги органам досудового розслідування та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення , що мають істотне значення для повного його розкриття.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України, не установлено. Посилання в обвинувальному акті на повторне вчинення ОСОБА_5 кримінального правопрушення як на ознаку, що обтяжує його покарання суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статтіОсобливої частиницього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
		Отже, з огляду на викладені вище обставини та дані про особу обвинуваченого, ураховуючи позицію потерпілого щодо покарання, не відшкодування обвинуваченим шкоди, що вказує на його неналежну посткримінальну поведінку і небажання за перебігом трьох років після вчинення злочину зменшити негативні наслідки для потерпілого від вчиненого обвинуваченим діяння, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.
		У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченимистаттями 71і72цього Кодексу (частина четверта статті 81 КК України).
		Оскільки до ОСОБА_5 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 25.02.2016 року, але він вчинив нове кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю вироків на підставістатті 71 КК Українишляхом приєднання частини невідбутого покарання, призначеного за попереднім вироком (8 місяців 21 день обмеження волі) у виді 8 місяців обмеження волі та з урахуванням положень підпункту «б» пункту 1 частини 1статті 72 КК України, перевівши це покарання в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
		У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 до обвинуваченого заявлений цивільний позов, в якому останній, просив суд стягнути матеріальну шкоду у розмірі 29698,66 грн., у тому 19698,33 грн. сума майнової шкоди (16100 грн.) з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 16.11.2017 та 19.11.2017 по 30.03.2020, та 10000 грн. моральної шкоди.
		Заподіяння моральної шкоди потерпілий мотивував тим, що з листопада 2017 року і по 2020 рік він не має можливості користуватись належними йому благами, пережив душевні страждання та стрес через сам факт вчинення відносно нього шахрайських дій, заволодіння належними йому паспортними даними та водійського посвідчення. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов ОСОБА_6 визнав у повному обсязі.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Нормамичастини 2 статті 625 Цивільного кодексу Українивизначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
		Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другоїстатті 16 ЦК України).
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої (пункт 2 частини другоїстатті 23 ЦК України).
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третястатті 23 ЦК України).
		Розмір завданої ОСОБА_5 ОСОБА_6 майнової шкоди в сумі 16100 грн., внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України, повністю підтверджується дослідженими судом письмовими доказами та показаннями обвинуваченого та потерпілого.
		Розрахунок майнової шкоди з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 16.11.2017 та 19.11.2017 по 30.03.2020 в загальній сумі 19698,33 грн., який здійснено представником потерпілого адвокатом ОСОБА_14 , обвинувачений не оспорив і не спростував. Суд з доданим до позовної заяви розрахунком матеріальної шкоди та вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого указаного розміру шкоди. 
		Аналізуючи обставини цієї справи, характер вчиненого обвинуваченим діяння, обсяг викрадених коштів, час протягом якого потерпілий позбавлений можливості користуватись належним йому майном, суд вважає обґрунтованими посилання потерпілого на переживання страждань та душевних переживань, перебування у знервованому стані, і те, що він як жертва злочину переживає образу, приниження гідності і наразі вимушений докладати зусиль для захисту своїх прав у кримінальному провадженні, що також очевидно викликає неприємні емоції, відволікає від звичайних справ, і у сукупності є проявами моральної шкоди.
		За таких обставин, з огляду на визнання ОСОБА_5 вимог в частині розміру моральної шкоди, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову потерпілого у повному обсязі.
		Ухвалами слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 22.05.2018 року було накладено арешт на мобільний телефон, сімкарти, системний блок, пластикові банківські карти АТ «Приватбанк», грошові кошти, вилучені у ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 під час обшуку 18.05.2018, які визнані речовими доказами, але не є такими, що підлягають конфіскації, тому відповідно до частини 9 статті 100 КПК України підлягають поверненню володільцям, що на підставі частини четвертоїстатті 174 КПК Україниє підставою для скасування арешту з цього майна.
		Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. 
		На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 128, 129, 368-374, 392, 395 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною2 статті 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		На підставі частини 1статті 71 КК Україниза сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання, призначеного за попереднім вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 25.02.2016 року у виді 8 (восьми) місяців обмеження волі та з урахуванням положень підпункту «б» пункту 1 частини 1статті 72 КК України, перевівши дане покарання в більш суворий вид покарання, остаточно визначити ОСОБА_15 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
		Строк покарання ОСОБА_15 обчислювати з моменту його затримання для виконання цього вироку.
		Цивільний позов ОСОБА_16  простягнення зобвинуваченого моральноїта матеріальноїшкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_7 , 19698 (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 33 коп. матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Скасувати арешт,накладенийухвалами слідчогосудді Тростянецькогорайонного судуСумської областівід 22.05.2018року наречові доказиу цьомукримінальному провадженні:грошові кошти в сумі 55 грн. (купюрами по 5 грн.), 96 грн. (купюрами по 2 грн.), 158 грн. (купюрами по l грн.), пакунок з СІМ-картками «МТС» НОМЕР_8 , пакунок з СІМ-картками «МТС» НОМЕР_9 , пластикову картку для СІМ-карти «Водафон» НОМЕР_10 l 9, пластикову картку для СІМ-карти «Lifecell» НОМЕР_11 , карту АТ «Приватбанк» № НОМЕР_12 та № НОМЕР_13 , мобільний телефон моделі «S-Tell» ІМЕІ: НОМЕР_14 з СІМ-картами «Lifecell» НОМЕР_15 та НОМЕР_16 .
		Речові докази:
		-    мобільний телефон моделі «Lenovo PV2-670M» ІМЕІ: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , з СІМ-картою «Водафон» НОМЕР_19 , системний блок «Вrаvо» І10Da2, передані під зберігальну розписку 03.09.2018 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3  вважати повернутими власнику.
		-грошові кошти в сумі 55 грн. (купюрами по 5 грн.), в сумі 96 грн. (купюрами по 2 грн.), 158 грн. (купюрами по l грн.), які передані на зберігання до камери речових доказів Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області  повернути ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		- пакунок з СІМ-картками «МТС» НОМЕР_8 , пакунок з СІМ-картками «МТС» НОМЕР_9 , пластикова картка для СІМ-карти «Водафон» НОМЕР_20 , пластикова карта для СІМ-карти «Lifecell» НОМЕР_11 , карта АТ «Приватбанк» № НОМЕР_12 та № НОМЕР_13 , які передані на зберігання до камери речових доказів Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області  повернути ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		-     мобільний телефон модель «S-Tell» ІМЕІ: НОМЕР_14 , з СІМ-картами «Lifecell» НОМЕР_15 та НОМЕР_16 , які передані на зберігання до камери речових доказів Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області  повернути ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...