Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/299/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 30.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2020 року                                                                         Справа № 903/299/20 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючого судді                 Гудак А.В.
		судді                                          Петухов М.Г.
		судді                                          Олексюк Г.Є.
		секретар судового засідання Орловська Т.Й.
		за участю представників:
		позивача: Ульчак Б.І.  адвокат                       
		відповідача: Коваленко Є.В. адвокат   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного      апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі та апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» спростувати поширену ним недостовірну інформацію      (суддя Якушева І. О., м.Луцьк, повний текст складено   31.08.2020)
		за позовом   Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1
		до   Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс"
		про   визнання поширеної інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
		1. Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Волинської області з урахуванням заяви б/н від 01.07.2020 про уточнення позовних вимог з позовом до Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ «Корпорація Аверс»   у відео матеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3» у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..Волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек. - 0:57 сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарна», яку меценати жертвують злиденній Україні...   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07   сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. оо сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9   хв. 28 сек),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв.22 сек.). Зобов`язати Дочірнє  підприємство        «Телерадіокомпанія       «АВЕРС»      ВАТ   Корпорація   «АВЕРС»   спростувати поширену ним недостовірну інформацію у відеоматеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3»   та викладену у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек.   - 0:57   сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   гуманітарна, яку меценати жертвують злиденній Україні...»   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07 сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... с склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9 хв. 28 сек.),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв. 22 сек.)   шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   не пізніше наступного дня після набрання такого рішення законної сили.
		2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі №903/299/20 позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ   «Корпорація Аверс»   у відео матеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3» у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..Волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек. - 0:57 сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарна», яку меценати жертвують злиденній Україні...   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07   сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9   хв. 28 сек),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв.22 сек.). В позові    про    зобов`язання    Дочірнього    підприємства    «Телерадіокомпанія   «АВЕРС» ВАТ   Корпорація   «АВЕРС»   спростувати поширену ним недостовірну інформацію у відеоматеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3»   та викладену у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек.   - 0:57   сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   гуманітарна, яку меценати жертвують злиденній Україні...»   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07 сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... с склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. оо сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9 хв. 28 сек),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв. 22 сек.)   шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   не пізніше наступного дня після набрання такого рішення законної сили відмовлено.
		3. Рішення господарського суду мотивоване тим, що в процесі судового розгляду відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що в магазині, в якому здійснює торговельну діяльність фізична особа   підприємець ОСОБА_1 , продається гуманітарна допомога, яка надається безкоштовно. Позивач - ОСОБА_1 09.04.2003 зареєстрована як фізична особа   підприємець, про що внесено запис №21830170000000512 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців серія АБ№143128. До позовної заяви позивач додав копію накладної №31 від 21.11.2018, згідно з якою ОСОБА_2 передав    ОСОБА_1 одяг б/в     179 кг на суму 9845 грн. 00 коп., копію договору комісії на реалізацію бувшого у вжитку одягу від 02.01.2018, згідно з умовами якого фізична особа   підприємець ОСОБА_1, як комісіонер зобов`язалась за дорученням комітента    ОСОБА_2 за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента реалізацію бувшого у вжитку одягу в загальному 20000 кг. Надані позивачем докази свідчать про те, що підприємець ОСОБА_1 купляє і реалізує товар, бувший у вжитку, а не гуманітарну допомогу.
		4. В матеріалах справи міститься також відповідь на адвокатський запит благодійної організації « Ukraine Relif», яка зареєстрована у США, про те, що ця організація здійснює збір та відправлення вантажів гуманітарної допомоги на територію України.
		5. До відповіді додано документи на відправлений до України вантаж, в яких відсутній такий вантажоотримувач, як фізична особа  - підприємець ОСОБА_1
		6. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, яку поширив відповідач, про те що:  «...волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально- вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....» (0:02 сек. - 0.22 сек.);
		- «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...» (0:52 сек. - 0:57 сек.);
		- «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   гуманітарна», яку меценати жертвують злиденній Україні...» (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07 сек.);
		- «...жодного документу в магазині немає...» (2 хв.48 сек.   -   2 хв.50 сек.);
		...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але їм благодійники надають безкоштовно ...   (9 хв. 28 сек.).
		-   ..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...(10 хв.   22 сек.) є недостовірною.
		7. Проте, вимога позивача про спростування відповідачем недостовірної інформації не підлягає до задоволення у зв`язку із пропуском   позивачем строку позовної давності.
		 
		ІІ. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
		8. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати судове рішення від 20 серпня 2020 року частково і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми На часі: новини о 18 год. 45 хв., 21 год. 30 хв. та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «АВЕРС» ВАТ «Корпорація Аверс» відмовити повністю.
		9. Вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права: Судом не враховано, ту обставину, що доказ яким позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме копія договору оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, № 9 від 04.12.2015 року, яким передбачено передання у строкове платне користування ОСОБА_1 приміщення площею 102 кв. м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , вказане нерухоме майно передано на підставі акту прийому-передачі від 04.12.2015, що підписаний сторонами договору, є неукладеним та означає відсутність юридичних підстав для виникнення правовідносин для сторін на підставі договору оренди, в тому числі підстав для користування позивачем ФОП ОСОБА_1 приміщенням комунального майна. Даний договір оренди частини приміщення нотаріально непосвідчений та незареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відсутністю відповідного запису в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та відміткою на самому договорі оренди, а тому не може являтися доказом у справі. А отже, інформація, яку містить відеосюжет про те, що господарська діяльність в магазинах у АДРЕСА_1 здійснюється без жодних документів є достовірною. Дана обставина була предметом розгляду Господарського суду Волинської області (справа № 933/775/19). За наслідками розгляду цієї справи суд першої інстанції (рішення набрало законної сили) зобов`язав ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути частину приміщення загальною площею 102 кв. м:., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Камінь-Каширському виробничому управлінню житлово-комунального господарства. Рішенням Господарського суду Волинської області (справа № 903/775/19) було встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні правові підстави здійснення торговельної діяльності у магазині, незаконність користування позивачем нежитловим приміщенням, в якому знаходиться магазин.
		10. На думку відповідача судом першої інстанції безпідставно зазначається в рішенні про те, що досудове врегулювання спору, а саме заява ФОП ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації залишилася без відповіді та реагування, хоча відповідачем разом із відзивом на позовну заяву долучено відповідь на заяву позивача в якій керівництво ДП ТРК «Аверс» пропонує в ефірі телеканалу спростувати інформацію яку ФОП ОСОБА_1 вважає недостовірною. Судом першої інстанції в обґрунтування, взято до уваги як належний доказ, на який посилається позивач, ксерокопії документів, які складені іноземною мовою та не здійснено їх належного перекладу, що позбавляє рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою передбаченою ст. 10 ГПК України, також не дає можливості встановити обставини, які вони підтверджують або спростовують. Судом першої інстанції також безпідставно залишено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ігноруючи приписи ст. 59 Конституції України та ст. 16 ГПК України.
		11. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.20р. у справі № 903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі та розгляд апеляційної скарги призначено на   04 листопада 2020 року.
		12. Крім того,  не погоджуючись з прийнятим рішенням Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21.08.2020 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства Телерадіокомпанія АВЕРС ВАТ Корпорація АВЕРС спростувати поширену ним недостовірну інформацію та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" в цій частині.
		13. Вважає, що вже після отримання листа від відповідача за вих. № 8і від 26.03.19 року, котрий судячи з поштових квитанцій був відправлений 27 березня 2019 року та отриманий як зазначає позивач лише 04 квітня 2019 року, з якого ОСОБА_1 дізналась про те, що ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" не бажає виконувати її прохання, грубо порушує її права, котрі просить захистити в судовому порядку.
		14. Тобто відлік спеціального строку позовної давності на наше переконання повинен розпочинатися з 04 квітня 2019 року та не скінчився по сьогоднішній день у зв`язку з введеними карантинними заходами. Право на судовий захист виникає у особи в той момент коли їй стає зрозумілим про небажання сторони відновити порушене право. Так, відповідно до Закону України: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19)
		15. Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 12-14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258. 362,559, 68і, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Даний закон набув чинності 02 квітня 2020 року, в силу чого для позивача строк позовної давності продовжений на строк дії карантину. Однак, суд першої інстанції на даний процесуальний момент, уваги не звернув.
		 
		ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
		16. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від   20.08.20р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства Телерадіокомпанія Аверс ВАТ Корпорація Аверс спростувати поширену ним недостовірну інформацію у справі №903/299/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на   04 листопада 2020 року. Об`єднано апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" та Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.20 р. у справі № 903/299/20 в одне апеляційне провадження.
		15. Адвокат відповідача в судовому засіданні 04.11.2020 року заявила усне клопотання щоб безпосередньо журналістка ТРК "Аверс" ОСОБА_3 , яка була причетна до обставин відображених в відеосюжеті "ІНФОРМАЦІЯ_3" надала пояснення в якості свідка.
		16. Адвокат позивача в судовому засіданні 04.11.2020 року заперечила щодо задоволення клопотання адвоката відповідача про заслуховування в якості свідка журналістки ТРК "Аверс" ОСОБА_3 , оскільки пояснення журналістки не підтвердять документально інформацію поширену у відеосюжеті "ІНФОРМАЦІЯ_3".
		17. Розглянувши вищевказане клопотання адвоката відповідача, колегія суддів дійшла висновку  про відмову у його задоволенні за необґрунтованістю.
		18. Після оголошення результатів розгляду клопотання адвоката відповідача, в судовому засіданні 04.11.2020 року адвокат позивача заперечила доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача та надала відповідні пояснення. Поряд з цим, підтримала вимоги апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від    20.08.20р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ Корпорація "Аверс" спростувати поширену ним недостовірну інформацію. Вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду за захистом порушеного права з огляду на наступне: Відповідно до п.3 ч.2. ст.16 Цивільного кодексу України: способом захисту цивільного права та інтересу може бути: припинення дії, яка порушує право. Так, дійсно, позивач звернулася до відповідача з заявою про спростування недостовірної інформації від 07 березня 2020 року, очікуючи те, що ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс", добровільно в позасудовому порядку визнає поширену інформацію недостовірною та спростує поширену інформацію. Саме такий спосіб досудового врегулювання був найбільш прийнятним для позивача. Та вже після отримання листа від відповідача від 26.03.19 року, який (судячи з поштових квитанцій був відправлений 27 березня 2019 року) отриманий позивачкою лише 04 квітня 2019 року, позивач дізналась про те, що ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" не бажає виконувати моє прохання, грубо порушує мої права, котрі наразі я прошу захистити саме в судовому порядку.  Тобто відлік спеціального строку позовної давності на переконання позивача повинен розпочинатися з 04 квітня 2019 року та не скінчився по сьогоднішній день у зв`язку з введеними карантинними заходами. Право на судовий захист виникає у особи в той момент коли їй стає зрозумілим про небажання сторони відновити порушене право.
		19. Адвокат відповідача в судовому засіданні 04.11.2020 року заперечила доводи викладені в апеляційній скарзі позивача та надала відповідні пояснення.  Підтримала вимоги  апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі №903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі. Зазначила, що судом першої інстанції не враховано, ту обставину, що доказ яким позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме копія договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, шо належить до комунальної власності, № 9 від 04.12.2015 року, яким передбачено передання у строкове платне користування ОСОБА_7 приміщення площею 102 кв. м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1,   вказане  нерухоме  майно передано  на  підставі  акту  прийому-передачі від 04.12.2015 року, що підписаний сторонами договору, є неукладеним та означає відсутність юридичних підстав для виникнення правовідносин для сторін на підставі договору оренди, в тому числі підстав для користування позивачем ФОП ОСОБА_1 приміщенням комунального майна. Даний договір оренди частини приміщення нотаріально непосвідчений та незареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відсутністю відповідного запису в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та відміткою на самому договорі оренди, а тому не може являтися доказом у справі. А отже, інформація, яку містить відеосюжет про те, що господарська діяльність в магазині у м. Камінь-Каширський за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється без жодних- документів є достовірною. 
		20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року відмовлено адвокату Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" Коваленко Є.В. в задоволенні клопотання про заслуховування в якості свідка журналістки ТРК "Аверс" ОСОБА_3 .. Оголошено перерву у судовому засіданні по справі №903/299/20 до 10:30 год. 26 листопада 2020 року. Витребувано у Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 - належним чином завірені якісні: чіткі та читабельні копії  актів (довідки) фактичної перевірки №001771 від 28.03.2019 року та №001804 від 17.04.2019 року, проведеної Головним управлінням у Волинській області Державної фіскальної служби України;  нотаріально завірений легалізований переклад  згідно чинного законодавства України документів  на вантаж USKO Shipping. Inc International Freight Services Co, які викладені іноземною мовою  та долучені позивачем до матеріалів справи на аркушах 25-27.  
		21. 25 листопада 2020 року на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2020 року від Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 перекладені та посвідчені нотаріально переклади товарно-транспортних накладних, а також копію довідки фактичної перевірки від 28.03.2019 року за № 001771 та акту  фактичної перевірки №001804 від 17 квітня  2019 року.
		22. В судовому засіданні 26.11.2020 року адвокат позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі позивача та заперечив вимоги апеляційної скарги відповідача, надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21.08.2020 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства Телерадіокомпанія АВЕРС ВАТ Корпорація АВЕРС спростувати поширену ним недостовірну інформацію та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ДП "Телерадіокомпанія "Аверс" ВАТ "Корпорація "Аверс" в цій частині. Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
		23. В судовому засіданні 26.11.2020 року адвокат відповідача підтримала апеляційну скаргу відповідача та заперечила вимоги апеляційної скарги позивача, надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати судове рішення від 20 серпня 2020 року частково і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми На часі: новини о 18 год. 45 хв., 21 год. 30 хв. та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством «Телерадіокомпанія «АВЕРС» ВАТ «Корпорація Аверс» відмовити повністю. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		24. Відповідно до   статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		 
		ІV. Мотивувальна частина постанови.
		25. Заслухавши пояснення адвоката Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 та адвоката Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" в судових засідань 04.11.2020, 26.11.2020 обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі та апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.20р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» спростувати поширену ним недостовірну інформацію слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі №903/299/20 залишити без змін, виходячи з наступного.
		26. Як зазначає позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог(а.с. 93), у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ «Корпорація Аверс»   поширено відеосюжет під назвою:    «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		27. Вказане підтверджується ефірною довідкою №37 від 28.05.2020 року Дочірнього підприємства   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ «Корпорація Аверс»(а.с. 46).   
		28. В поширеному відеоматеріалі відповідач повідомляє інформацію про те, що в магазинах секонд-хенду «ІНФОРМАЦІЯ_4», що знаходиться в м. Камінь-Каширський та належать фізичній особі   підприємцю ОСОБА_1 продаються товари, які зібрані в США, та надходять в Україну як безкоштовна гуманітарна допомога.
		29. Відеосюжет містить інформацію про те, що господарська діяльність в магазинах у м. Камінь-Каширський за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 здійснюється без жодних документів.
		30. Позивач вважає, що діями відповідача, які полягають у поширенні відеоматеріалу порушено її немайнові права, завдано шкоди честі, гідності та діловій репутації.
		31. Як зазначає позивач у позовній заяві, про існування відеосюжету в мережі Інтернет їй стало відомо в березні 2019 року.
		32. Після того, як позивач дізналася про відеосюжет, вона звернулася з заявою про спростування недостовірної інформації від 07.03.2019 року до Керівника Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» з проханням визнати поширений в інформаційному просторі сюжет недостовірним у повному обсязі; спростувати поширену інформацію через ефір каналу та з відповідним розміщенням на YouTube (Ютуб) каналі інформаційного повідомлення про її  недостовірність з огляду на відсутність доказів, що підтверджують дану інформацію, а також думки та висловлювань осіб, чиї інтереси зачіпаються в даному сюжеті, протягом п`яти днів з отримання даної вимоги. Додатково, повідомлено, що у випадку не задоволення даної вимоги, позивач буде змушена звернутись за захистом своїх прав та інтересів в органи судової влади(а.с.47).
		33. У відповідь на вказану заяву позивача, відповідачем на адресу позивача надісланий лист №81 від 26.03.2019 «Щодо розгляду заяви про спростування відомостей, що не відповідають дійсності» в якому відповідач зазначив, що заява в якій йдеться про те, що журналістом порушено баланс думок не відповідає дійсності. Також, відмічено, що у вказаній заяві не міститься даних про те яка саме інформація є недостовірною і що саме необхідно спростувати телерадіокомпанії. Поряд з цим, в даному листі відповідач надав можливість позивачу в ефірі телеканалу спростувати інформацію, яку вона вважає недостовірною(а.с.48-49). Згідно фіскального чеку ПН215600426655 вказаний лист надісланий на адресу позивача 27.03.2019 року.  
		34. Проте, як вбачається з відповіді відповідача вимоги викладені позивачем в заяві від 07.03.2019 року по суті на думку останнього залишилося без відповіді та реагування.
		35. У позовній заяві позивач зазначає, що порушення її прав є триваючим та відбувається й досі, оскільки матеріал розміщений в мережі Інтернет та є доступним невизначеному колу осіб; кількість переглядів поширеної відповідачем недостовірної інформації, що ганьбить честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації постійно зростає, її дискредитовано, як підприємця та принижено, як людину в очах мешканців м. Камінь-Каширський та Камінь-Каширського району, перед органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в очах потенційних та постійних покупців магазинів, в яких вона здійснюю свою підприємницьку діяльність.
		36. Враховуючи вищевикладене, Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Волинської області з урахуванням заяви б/н від 01.07.2020 про уточнення позовних вимог з позовом до Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ «Корпорація Аверс»   у відео матеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3» у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..Волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек. - 0:57 сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарна», яку меценати жертвують злиденній Україні...   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07   сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. оо сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9   хв. 28 сек.),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв.22 сек.). Та зобов`язати    Дочірнє підприємство    «Телерадіокомпанія   «АВЕРС» ВАТ   Корпорація   «АВЕРС» спростувати поширену ним недостовірну інформацію у відеоматеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3»   та викладену у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек.   - 0:57   сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   гуманітарна, яку меценати жертвують злиденній Україні...»   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07 сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... с склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9 хв. 28 сек.),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв. 22 сек.)   шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   не пізніше наступного дня після набрання такого рішення законної сил.
		37. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
		38. Як вбачається з   апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс"   оскаржує рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі. В решті рішення позивачем не оскаржується.
		39. Отже, рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20  за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" з урахуванням вимог   ст.269 Господарського процесуального кодексу України   переглядається лише в оскаржуваній частині, а саме частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі.
		40. Предметом спору у даній справі є зокрема вимога позивача про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію про позивача , поширену у прямому ефірі.
		41. Причиною виникнення судового спору у вищевказаній частині стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання інформації, викладеної відповідачем у прямому ефірі телепрограми "Новини на часі", недостовірною.
		42. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів.
		43. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		44. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		45. Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна , Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2, свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.
		46. Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		47. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		48. Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		49. Статтею 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		50. Згідно ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
		51. Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		52. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		53. У ч. 1 ст. 5 Закону України "Про інформацію" визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. 
		54. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.
		55. Згідно із ч.2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		56. Згідно ст. 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
		57. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		58. Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		59. Статтю 30 вказаного Закону встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина 2). Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина 3). Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", ;Про телебачення і радіомовлення", Про інформаційні агентства" та іншими (частина 4).
		60. Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
		61. Таким чином, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		62. Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду.
		63. Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		64. Частиною 2 ст. 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
		65. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		66. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		67. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		68. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		69. При дослідженні відеосюжету «ІНФОРМАЦІЯ_3» прямого ефіру телепрограми "Новини на часі" Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС"    доданого позивачем на CD-RW диску(а.с. 33) до позовної заяви так і відеосюжету «ІНФОРМАЦІЯ_3» прямого ефіру телепрограми "Новини на часі" Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС"    доданого на DVD диску відповідачем до відзиву (а.с.56), які по суті є аналогічними, судом апеляційної інстанції встановлено наявність в їх змісті наступних висловлювань:
		- «...волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально- вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....» (0:02 сек. - 0.22 сек.);
		- «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...» (0:52 сек. - 0:57 сек.);
		- «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   гуманітарна, яку меценати жертвують злиденній Україні...» (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07 сек.);
		- «...жодного документу в магазині немає...» (2 хв.48 сек.   -   2 хв.50 сек.);
		- «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини «не проходять» (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек ).
		-   ...і   вони продають цю гуманітарну допомогу, але їм благодійники надають безкоштовно ...   (9 хв. 28 сек.).
		-   ..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...(10хв.   22 сек.)
		70. Крім того, як вбачається з відеосюжету, останній знімався у магазині, в якому позивач займається торговельною діяльністю.
		71. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що інформацію, поширену у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ «Корпорація Аверс»   у відеосюжеті під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3», стосується зокрема саме ФОП ОСОБА_1
		72. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено наявність таких обставин, як  поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;  поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, що також не заперечується учасниками в даній справ. 
		73. Поряд з цим, колегія суддів зазначає про те, що факти можна підтвердити, а підтвердження оціночних суджень неможливо здійснити. Вказаний висновок випливає з рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява № 72713/01) у справі "Українська Прес-Група проти України", де зазначено: "п.41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 47 5/97-ВР).п.42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя".
		74. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в даній справі обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Водночас, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		75. Згідно з ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		76. Частиною 1 ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		77. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не подав суду доказів, які підтверджували те, що в магазині, в якому здійснює торговельну діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, продається гуманітарна допомога, яка надається безкоштовно.
		78. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 09.04.2003 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що внесено запис №21830170000000512 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ№143128(а.с. 11).
		79. Позивач користуючись своїм правом надала суду ряд доказів недостовірності поширеної інформації, щодо купівлі-продажу гуманітарної допомоги.
		80. Так, позивачем надано рахунок-фактуру №26-10/01 від 26.10.2017 року згідно якого ТОВ «Ікспіо Лоджистікс   Україна» реалізувала ФОП ОСОБА_1 черевики робочі (ящик) 1,000 шт., спецодежда комплект ХРО 20,000 шт., куртка робоча ХРО 5,000 шт., спецодежда комплект НД 39,000 шт., куртка робоча ХРО 8,000 шт., черевики робочі (нові) 10,000 шт. на загальну суму 12800,00 грн.(а.с. 20).
		81. 02 січня 2018 року між Фізичною особою-підприємець ОСОБА_1 (комісіонер) та ОСОБА_5 (комітент) укладено договір комісії на реалізацію бувшого у вжитку одягу, згідно з умовами якого як комісіонер зобов`язалась за дорученням комітента   за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента реалізацію бувшого у вжитку одягу в загальному 20000 кг(а.с. 19).
		82. Згідно накладної №31 від 21.11.2018 ОСОБА_2 передав    ОСОБА_1 одяг б/в 179 кг. на суму 9845 грн.(а.с. 18). 
		83. Отже, вказані докази свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1 придбаває    і реалізує товар, бувший у вжитку, а не гуманітарну допомогу.
		84. В матеріалах справи міститься також відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Ульчака Б.І. від Благодійної організації «Ukraine Relif», яка зареєстрована у США, про те, що ця організація здійснює збір та відправлення вантажів гуманітарної допомоги на територію України(а.с.24).
		85. До вказаної відповіді додано документи на відправлений до України вантаж, в яких не вбачається такий вантажоотримувач як фізична особа   підприємець ОСОБА_1(а.с.25-27).
		86. Крім того, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від  04 листопада 2020 року в силу вимог частини 4   статті 74 ГПК України, витребувано у Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 - належним чином завірені якісні: чіткі та читабельні копії  актів (довідки) фактичної перевірки №001771 від 28.03.2019 року та №001804 від 17.04.2019 року, проведеної Головним управлінням у Волинській області Державної фіскальної служби України;      нотаріально завірений легалізований переклад      згідно чинного законодавства України документів      на вантаж USKO Shipping. Inc International Freight Services Co, які викладені іноземною мовою      та долучені позивачем до матеріалів справи на аркушах 25-27.      
		87. Так, 25.11.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2020 року від позивача надані перекладені та посвідчені нотаріально переклади товарно-транспортних накладних, а також довідки фактичної перевірки від 28.03.2019 року за №001771.
		88. З посвідчених нотаріально перекладів товарно-транспортних накладних, які надані позивачем судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не була  отримувачем або замовником вантажу. Замовниками та отримувачами вантажу згідно вказаних товарно-транспортних накладних були наступні юридичні особи: Благодійний Фонд України до уваги Олега Васильчука, Велика Арнаутська, 15, Одеса, Україна; Міжнародний благодійний фонд «Глорія» вул.Героїв Берестечка, 5 м.Сарни, Рівненська область, Україна, 345000; Місцева церква євангельських християн-баптистів до уваги пастора ОСОБА_8, вулиця Київська, м.Тернопіль, 46016, Україна; Церква Євангельських християн-баптистів «Божа оселя» до уваги  пастора ОСОБА_8, вулиця Київська, м.Тернопіль, 46016,Україна. Вказаний переклад здійснений з англійської мови на українську мову зроблений перекладачем Бюро перекладів «Емігрант» ОСОБА_6 та завірений приватним нотаріусом Пастуховою Н.В. Луцького міського нотаріального округу Волинської області.
		89. Разом з цим, згідно   з відповіддю Головного управління ДФС у Волинській області   від 06.03.2019 на адвокатський запит представника позивача - адвоката Ульчака Б.І., підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку з 11.04.2003, протягом 2016- 2019 років вона сплатила до бюджету податків і зборів на загальну суму 208 962,87 грн., в тому числі за найманих працівників - 132 829,29 грн.; за даними податкової звітності у трудових відносинах перебуває чотири найманих працівника; заборгованості по зборах і платежах немає(а.с. 13).
		90. Про відсутність порушень здійснення господарської діяльності в пунктах продажу підприємця ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1    та АДРЕСА_2 свідчать акти (довідки) фактичної перевірки №001771 від 28.03.2019 року та №001804 від 17.04.2019 року, проведеної Головним управлінням у Волинській області Державної фіскальної служби України. За результатами перевірок, зокрема, встановлено, що   порушень податкового законодавства перевіркою не виявлено(а.с. 14-17).
		91. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження у відеосюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_3» прямого ефіру телепрограми "Новини на часі" Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС", про те що - :   «..Волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек. - 0:57 сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарка», яку меценати жертвують злиденній Україні...»(1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07   сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9   хв. 28 сек),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв.22 сек.) є саме фактичними твердженнями, які містять недостовірну інформацію.
		92. В даному випадку, інформація, поширена відповідачем про позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночним судженням.
		93. Вжиті відповідачем у словосполученні слова - «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарка», яку меценати жертвують злиденній Україні;   «...жодного документу в магазині немає...»;   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»;   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»;   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...» в суспільній свідомості носять вкрай негативну характеристику щодо особи, відносно якої такі словосполучення застосовані. Використання відповідачем таких словосполучень носить вкрай негативну характеристику щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що свідчить про порушення особистих немайнових прав останньої на недоторканість її ділової репутації.
		94. Таким чином, поширена відповідачем інформація має негативний характер та в сукупності формує суспільну думку про те, що позивач в ході здійснення господарської діяльності діє недобросовісно по відношенню до своїх клієнтів.
		95. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 поширену у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ   «Корпорація Аверс»   у відео матеріалі під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3» у формі фактичних тверджень наступного змісту:   «..Волинські протестанти під покровительством пасторів створили мережу магазинів, де продається гуманітарна допомога. Цю допомогу американські благодійники безкоштовно пересилають українцям. Мова йде про одяг харчі та кошти. Усе це мало потрапити до соціально-вразливих верств населення, але до людей воно не доходить. На цьому наживаються псевдоблагодійники....»   (0:02 сек. - 0.22 сек.);   «... цей одяг присилають сюди благодійники для того, щоб його роздавали безкоштовно людям...»   (0:52 сек. - 0:57 сек.);   «...тут ви не побачите касового апарату, вам не видадуть чек, бо все це   «гуманітарна», яку меценати жертвують злиденній Україні...   (1 хв. 02 сек. - 1 хв. 07   сек.);   «...жодного документу в магазині немає...»   (2 хв.48 сек. - 2 хв.50 сек.);   «...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини   «не проходять»   (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.).   «...і вони продають цю гуманітарну допомогу, але її їм благодійники надають безкоштовно   ...»   (9   хв. 28 сек),   «..але ця допомога не потрапляє за призначенням, її продають...»   (10 хв.22 сек.).
		96. Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги на наявність рішення Господарського суду Волинської області по справі №903/775/19 за позовом   Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Камінь-Каширської міської ради до відповідача   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -   Камінь-Каширське виробниче управління житлово-комунального господарства про   зобов`язання звільнити приміщення, повернувши його за актом приймання-передачі, в якому було встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні правові підстави здійснення торговельної діяльності у магазині площею 102 кв. м., який розміщений за адресою: АДРЕСА_1, та встановлена незаконність користування позивачем нежитловим приміщенням, в якому знаходиться магазин, враховуючи наступне. 
		97. Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивач приєднав копію договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №9 від 04.12.2015(а.с. 10-12).
		98. Згідно з умовами вказаного договору Камінь-Каширське виробниче управління житлово-комунального господарства як орендодавець зобов?язалось надати підприємцю   ОСОБА_1 як орендарю у строкове платне користування приміщення площею 102 кв.м., розміщене за адресою: м.Камінь - Каширський, АДРЕСА_1 для використання у господарській діяльності, для розміщення об?єкта торгівлі.
		99. Приміщення передано у користування орендарю, тобто підприємцю  ОСОБА_1 за актом прийому - передачі(а.с. 12 на звороті).
		100. Рішення господарського суду Волинської області у справі №903/775/19, на яке посилається відповідач, яким зобов?язано підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути приміщення, ухвалене 24.12.2019, а відеосюжет знімався в січні 2019, тобто на момент підготовки відеосюжету були відсутні правові підстави стверджувати про незаконність здійснення торговельної діяльності у магазині, незаконність користування позивачем нежитловим приміщенням, в якому знаходиться магазин ФОП ОСОБА_1 Окрім того, це непідтверджує факту реалізації гуманітарної допомоги.
		101. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що інформація у відеосюжеті відповідача про те, "...за адресами АДРЕСА_1 - її магазин,.... є склад за адресою АДРЕСА_2, але ніде ті магазини як магазини "не проходять" (9 хв. 46 сек. - 10 хв. 00 сек.), на дату поширення Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ  «Корпорація Аверс»   відеосюжету під назвою:   «ІНФОРМАЦІЯ_3» у прямому ефірі телепрограми   «На часі: новини»   ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2,  не відповідала  дійсності.
		102. Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача, на те що ним здійснено реагування та надана належна відповідь на заяву ФОП ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, а саме запропоновано можливість в ефірі телеканалу спростувати інформацію, яку ФОП ОСОБА_1 вважає недостовірною, враховуючи наступне.
		103. Як вбачається з прохальної частини поданої позивачем на адресу відповідача заяви про спростування недостовірної інформації від 07.03.2019 року, позивач просила визнати поширений в інформаційному просторі сюжет недостовірним у повному обсязі; спростувати поширену інформацію через ефір каналу та з відповідним розміщенням на YouTube (Ютуб) каналі інформаційного повідомлення про її недостовірність з огляду на відсутність доказів, що підтверджують дану інформацію, а також думки та висловлювань осіб, чиї інтереси зачіпаються в даному сюжеті, протягом п`яти днів з отримання даної вимоги(а.с. 47).
		104. Проте, як вбачається з відповіді наданої відповідачем на заяву позивача про спростування недостовірної інформації, прохання позивача Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ    «Корпорація Аверс»   не виконано, лише запропоновано можливість в ефірі телеканалу спростувати інформацію, яку ФОП ОСОБА_1 вважає недостовірною(а.с. 48-49).
		105. Таким чином, враховуючи незадоволення відповідачем вимог викладених позивачем у  заяві про спростування недостовірної інформації від 07.03.2019 року, позивач вирішила використати своє право передбачене статями 94, 277 ЦК України шляхом звернення до суду з позовом в даній справі, оскільки надання відповідачем права на відповідь не обмежує право позивача звернутися до суду за захистом своїх особистих немайнових прав, які порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, шляхом визнання вказаної  інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію та зобов`язання Дочірнього підприємства   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС» ВАТ   Корпорація   «АВЕРС»   спростувати поширену ним недостовірну інформацію.  
		106. Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що судом першої інстанції взято до уваги як належний доказ, на який посилається позивач, ксерокопії документів, які складені іноземною мовою, оскільки судом апеляційної інстанції в силу вимог ч.4 ст. 74 ГПК України встановлено, що у товаро-транспортних накладних викладених іноземною мовою в результаті належного перекладу завіреного нотаріусом встановлено, що отримувачем вантажу є інші юридичні особи, а не ФОП ОСОБА_1
		107. Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи ігноруючи приписи ст.59 Конституції України та ст.16 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.
		108. Згідно ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		109. Статтею 16 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		110. Так з матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 року між адвокатом Тростянчук Т.В. та Дочірнім підприємством   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ   «Корпорація Аверс» укладено договір про надання правничої допомоги(а.с. 61-62). На виконання вказаного договору виписаний ордер серії ВЛ №000,053484 на надання правової допомоги в Господарському суді Волинської області  на ім`я адвоката Тростянчук Т.В.(а.с. 60).
		111. З протоколів судового засідання від 03.06.2020, 01.07.2020, 02.07.2020, 29.07.2020 вбачається, що представник відповідача - адвокат Тростянчук Т.В. приймала участь у вказаних судових засіданнях в Господарському суді Волинської області(а.с. 64, 87-88, 94-95, 100-103).
		112. В судовому засіданні 29.07.2020 року оголошено перерву до 20.08.2020 року до 14:30 год. про що, повідомлені представники сторін, зокрема адвокат Тростянчук Т.В., про що свідчить підпис останньої в повідомленні Господарського суду Волинської області від 29.07.2020 року по справі №903/299/20(а.с. 104). 
		113. Отже, представник відповідача про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
		114. Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
		115. Поряд з цим, 20.08.2020 року, Дочірнє підприємство   «Телерадіокомпанія    «АВЕРС» ВАТ    «Корпорація Аверс» подає до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи №164 від 19.08.2020 року у зв`язку з тим, що 19.08.2020 року договір про надання правничої допомоги з адвокатом Тростянчук Т.В. був розірваний, про що, додано додаткову угоду про дострокове припинення договору про надання правничої допомоги від 02.01.2020 року, а відповідач хоче скористатись правом на професійну правничу допомогу та забезпечити участь у вказаному судовому засіданні свого представника(а.с. 105-106).
		116. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач Дочірнє підприємство   «Телерадіокомпанія   «АВЕРС»   ВАТ    «Корпорація Аверс» з моменту відкриття провадження судом першої інстанції в даній справі до 19.08.2020 року користувався правом передбаченого ст. 59 Конституції України та ст. 16 ГПК України в повному обсязі. 
		117. З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції клопотання відповідача залишено судом без задоволення, оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, правову позицію відповідач виклав у відзиві на позов від 01.06.2020, в судовому засіданні 29.07.2020 було заслухано пояснення представника відповідача по суті позовних вимог. 
		118. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на  наступне.
		119. Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
		120. Водночас, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		121. Суд неодноразово наголошував на тому, що роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
		122. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
		123. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
		124. Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		125. Відносно доводів клопотання відповідача про необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку з забезпеченням участі у судовому засіданні 20.08.2020 представника відповідача, колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи   є правом та прерогативою суду,   основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
		Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
		126. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що до визначеної дати проведення судового засідання 20.08.2020 року від відповідача не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом позовної заяви ФОП ОСОБА_1 із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 20.08.2020 року.   
		127. Щодо апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» спростувати поширену ним недостовірну інформацію, колегія суддів зазначає наступне.
		128. Згідно   із   ст. 2 Закону України "Про інформацію"   основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
		129. Згідно із   ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"   громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того, що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана терміново їх спростувати. Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією.
		130. Статтею 59 названого Закону   передбачено, що телерадіоорганізація зобов`язана, зокрема: а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; в) поширювати об`єктивну інформацію.
		131. За змістом   ст. 91 ЦК України   право на спростування недостовірної інформації, передбачене   ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).
		132. Отже, за змістом статей    94,   277 ЦК України   фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		133. З огляду на наведене, позивач має право на недоторканість ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації.
		134. Однак, як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача про спростування відповідачем недостовірної інформації не підлягає до задоволення у зв`язку із пропуском  позивачем строку позовної давності, враховуючи наступне.
		135. Згідно ст.   256,   257 ЦК України   позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		136. Відповідно до   ст. 258 ЦК України   для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. 
		137. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
		138. Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		139. Відповідач у відзиві поданого до суду першої інстанції заявив про пропуск позивачем  однорічного строку позовної давності встановленої п.2 ч. 2 ст.258 ЦК України щодо вимоги про спростування недостовірної інформації(а.с. 43).
		140. Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що позивач у позовній заяві, зазначила, що про існування відеосюжету їй стало відомо в березні 2019 року. З заявою від 07.03.2019 позивач зверталася до відповідача про спростування недостовірної інформації. 
		141. Отже, враховуючи приписи п.2 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що про існування відеосюжету позивачу стало відомо в березні 2019, про що свідчить її заява про спростування недостовірної інформації від 07.03.2019 (а.с. 47) позивач мала звернутися до суду  впродовж одного року з моменту, коли їй стало відомо про поширення інформації, тобто з 07.03.2019 по 07.03.2020.
		142. Однак, позивач звернулася з позовом в даній справі до Господарського суду Волинської області 30.04.2020 про що свідчить відповідний реєстраційний штамп(а.с.1). 
		143. Враховуючи вищевикладені обставини та приписи законодавства України, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач пропустила строк позовної давності за вимогою про спростування недостовірної інформації. 
		144. Посилання скаржника - ФОП ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 12-14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258. 362,559, 68і, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, вважає безпідставним, оскільки Закон на який посилається скаржник набрав чинності тільки 02 квітня 2020 року.
		145. Тобто, колегія суддів відзначає, що приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), який набрав чинності 02.04.2020 року не застосовуються до заявленої позивачем вимоги про спростування недостовірної інформації, яка заявлена поза межами строку позовної давності передбаченого ст. 258 ЦК України.
		146. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що оскільки позивач пропустила строк позовної давності за вимогою про спростування недостовірної інформації, у задоволенні позову про зобов?язання відповідача спростувати недостовірну інформацію слід відмовити. 
		147. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини      у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції      зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити      як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		148. Відповідно до   ст.73 ГПК України   доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		149. Згідно із п.1   ст.76 ГПК України   суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		150. Частинами 1-3   статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		151. Відповідно до   ст. 276 Господарського процесуального кодексу України   суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		152. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" та Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, не вбачається.
		153. З урахуванням відмови в задоволенні вказаних апеляційних скарг, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянтів в порядку   ст. 129 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 269,   270,   273, 275,   276,   281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд   
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інформацію, поширену у прямому ефірі та апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс» спростувати поширену ним недостовірну інформацію   залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі № 903/299/20 без змін.
		2. Поновити дію рішення   Господарського суду Волинської області від 20.08.2020 року у справі №903/299/20.
		3. Справу №903/299/20 повернути  Господарському суду Волинської області.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складений "30" листопада 2020 р.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Гудак А.В. 
		 
		Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  
		 
		Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...