Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/745/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 30.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2021
Результат оскарження 08.07.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.11.2020Справа №  910/745/20Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" 
		до: 1) Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" 
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" 
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд" 
		про визнання договору недійсним
		 
		Учасники справи: 
		від позивача: Дубей В.Ю.,
		від відповідача-1: Шутов О.О.,
		від відповідача-2: Галан М.О.,
		від третьої особи на стороні відповідача: Дворніченко Л.В.,  
		від третьої особи-1 на стороні позивача: Гладун А.І.,  
		від третьої особи-2 на стороні позивача: не з`явився
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		До Господарського суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" в частині відступлення права вимоги за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".
		Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у покупця за оспорюваним договором права продажу вимоги та недійсністю права вимоги у момент її продажу, що свідчить про невідповідність оспорюваного правочину вимогам статей 203, 215 ЦК України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 № 910/745/20 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		27.01.2020 до суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/745/20, призначено підготовче засідання на 24.02.2020.
		20.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відзив на позовну заву.
		21.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
		В підготовче засідання 24.02.2020 з`явилися представники сторін. 
		В підготовчому засіданні судом оглянуто оригінал договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019 (з додатками).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відкладено підготовче засідання у справі № 910/745/20 на 30.03.2020.
		05.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзиви відповідачів.
		10.03.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
		З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19,     зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінетом Сіністрів України "Про запобігання поширенню на території України     коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"     та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, судове засідання 25.03.2020 не відбулося. Відповідне оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті суду та на сторінці суду в мережі Facebook.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 підготовче засідання у справі № 910/745/20 призначено на 25.05.2020.
		18.05.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення з доказами та клопотання про залучення третіх осіб.
		В підготовче засідання 25.05.2020 з`явилися представники сторін, представник третьої особи не з`явився.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 залучено до участі у справі третіми особами, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд", відкладено підготовче засідання у справі на 22.06.2020.
		19.06.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		22.06.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшли пояснення на позовну заяву.
		22.06.2020 на електронну пошту суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		В підготовче засідання 22.06.2020 з`явилися представники відповідача-1 та третіх осіб-1, 2.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача та відповідача-2 про відкладення розгляду справи задовольнити, відкласти підготовче засідання на 13.07.2020.
		В підготовче засідання 13.07.2020 з`явилися представники сторін, третьої особи на стороні відповідача, третьої особи-1 на стороні позивача. 
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та  призначити справу до судового розгляду по суті на 12.08.2020.
		В судове засідання 12.08.2020 з`явилися представники сторін, третьої особи на стороні відповідача, третьої особи-1 на стороні позивача. 
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 16.09.2020.
		В судове засідання 16.09.2020 з`явилися представники сторін та третьої особи на стороні відповідача.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 28.09.2020.
		25.09.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про врахування висновків Верховного Суду.
		28.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів.
		В судове засідання 28.09.2020 з`явилися представники сторін та третьої особи-1 на стороні позивача.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 28.10.2020.
		28.10.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		В судове засідання 28.10.2020 з`явилися представники відповідачів, третьої особи на стороні відповідача, третьої особи-1 на стороні позивача.
		Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задовольнити, оголосити в судовому засіданні перерву до 16.11.2020.
		В судове засідання 16.11.2020 з`явилися представники сторін, третьої особи-1 на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача.
		Третя особа-2 на стороні позивача в судове засідання уповноваженого представника не направила, про час та місце була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. 
		Зважаючи на те, що неявка третьої особи-2 на стороні позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаної особи . 
		Представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представники відповідачів проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні.
		Представник третьої особи на стороні відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи-1 на стороні позивача підтримав позовні вимоги.
		Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		В судовому засіданні 16.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор, ПАТ «Дельта Банк») та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (позичальник, ДП «Укрспирт») було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1, відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1. якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами надалі за текстом кожна частина окремо - транш, а в сукупності - транші, на умовах визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 130 000 000, 00 грн зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 24 % річних в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.12.2014 р. включно.
		На виконання умов вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» було надано відповідачу кредитні кошти у сумі 54 156 500,00 грн.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 911/3411/14 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ДП «Укрспирт» про стягнення боргу за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 позов задоволено частково і вирішено стягнути ДП «Укрспирт» на користь ПАТ «Дельта Банк» 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2          198 902,26 грн заборгованості за процентами, 32 652,19 грн пені, 390 000,00 грн штрафу, а також 73 080,00 грн судового збору, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2014 у справі № 911/3411/14 змінено в частині стягнення суми штрафу, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: «Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково. Стягнути з ДП «Укрспирт» на користь ПАТ «Дельта Банк» 54          156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2          198          902,26 грн заборгованості за процентами, 32          652,19 грн пені, 162          469,50 грн штрафу та 73          080,00 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити.».
		12.09.2014 між ПАТ «Дельта банк» (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (основний договір), а саме, право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 54 156 500 грн.; повернення заборгованості за процентами в розмірі 3 973 454, 99 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 58 129 954,99 грн.
		За умовами п. 1.3 договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором.
		22.12.2014 між ПАТ "Дельта банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" було укладено додаткову угоду № 1 до договору від 12.09.2014 р. про відступлення права вимоги, відповідно до змісту якої, у зв`язку з тимчасовим виконанням боржником зобов`язань за основним договором в сумі 4 388 248 грн контрагенти погодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 р. (основний договір), а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967          154,26 грн; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн; повернення (сплата заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за основним договором). Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн.
		12.02.2015 між ТОВ "Скай кепітал менеджмент" (первісний кредитор) та ТОВ "Правнича консалтингова група" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №8/2-VP, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги належного виконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором, в тому числі права вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом у розмірі 51          967          154,26 грн, повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1          774          552,73 грн та повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором. Всього загальна сума вимог, які нараховані та/або пред`явлені за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, станом на 12.02.2015 - дату укладення цього договору складає 53          741          706,99 грн.
		Відповідно до пункту 2.3 договору відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015 з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" переходять всі права вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними в забезпечення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, у повному обсязі і на умовах, визначених договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, включаючи право вимоги до відповідача по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів за його користування, комісій, штрафів та пені, які вже нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай кепітал менеджмент" на дату укладення цього договору і розмір яких зазначено у пункті 1.1 цього договору, а також права вимоги, які ще не нараховані (не висунуті) або які виникнуть за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
		28.04.2015 між ТОВ "Правнича консалтингова група" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" (фактор) укладено договір факторингу № 1/28-04, за умовами якого клієнт передав (відступив), а фактор прийняв і зобов`язався оплатити клієнту за визначеною цим договором ціною права вимоги за грошовими зобов`язаннями щодо сплати процентів, неустойок і інших платежів, які пов`язані з порушенням порядку сплати процентів, що виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" на підставі договору кредитної лінії №           ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013.
		Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу № 1/28-04, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор займає місце Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" (як кредитора) у зобов`язаннях, що виникли з договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 відносно усіх прав і обов`язків позивача в частині і щодо нарахування та отримання (стягнення) у повному обсязі процентів за кредитним договором як нарахованих, однак не сплачених на дату укладення цього договору, так і тих, які ще не нараховані або виникнуть за кредитним договором в майбутньому, а також усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають виплаті відповідачем за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.
		Відповідно до пункту 1.7 договору факторингу права вимоги та інші права, що є предметом відступлення позивачу за цим договором, набуті Товариством з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай кепітал менеджмент" згідно з договором про відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015, яке, в свою чергу, набуло такі права у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на підставі договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014.
		У пункті 1.3 договору факторингу сторони визначили характеристику (зміст) прав вимоги, переданих за цим договором, які виникли чи виникнуть за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013: повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами у розмірі 1          774          552,73 грн, нарахованих, але не сплачених на дату 11.09.2014 включно; повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню; повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, які виникнуть у майбутньому; - сплати відповідачем усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають сплаті за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.
		За умовами пункту 1.6 договору факторингу сторони визначили інформацію про стан розрахунків та заборгованості відповідача за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 по тілу кредиту та процентам; зазначили, що з 12.09.2015 проценти відповідачу не нараховувались та до сплати не пред`являлись; заборгованість відповідача за кредитом (тілом кредиту) на дату укладення цього договору - 51          967          154,26 грн.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №910/4123/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2018, задоволено позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у повному обсязі, визнано недійсним вказаний договір про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладений між указаними особами.
		Надалі, 26.09.2019 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС" (покупець) було укладено договір № 1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав.
		За умовами п. 1.1 вказаного договору продавець (АТ "Дельта Банк") передає у власність покупцеві (ТОВ "ФК "Геліос") майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів та/або боржників за кредитними договорами та/або іншими договорами, та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 до цього договору, у тому числі майнові права за     договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013     (боржник - ДП "Укрспирт" (37199618)) з додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнення до вказаного договору тощо, що є його невід`ємними частинами. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків.
		Відповідно до п. 3.1 договору № 1962/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 26.09.2019 сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі     34 568 534,85 грн. (ціна договору). Ціна договору сплачена покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-03 від 14.08.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.
		Згідно з витягом з Додатку № 1 до вказаного договору, загальна заборгованість ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013     визначена в сумі 122     002     080,32 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 51     967     154,26 грн, заборгованість по нарахованим % за кредитом - 70     034     926,06 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019, укладеного між відповідачами, в частині відступлення права вимоги за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, на підставі положень статей 203, 215 ЦК України.
		При цьому, в обґрунтування підстав вказаних позовних вимог позивач посилається на недійсність переданої за спірним договором вимоги до позивача на підставі договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 та відсутність у відповідача-1 права продажу такої вимоги у зв`язку з припиненням зобов`язання внаслідок його виконання позивачем шляхом сплати кредитної заборгованості на користь належного кредитора.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 посилається на встановлену в судовому порядку недійсність договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та ПАТ "Дельта Банк", що свідчить про спростування першого з ланцюгу договорів відступлення права вимоги, який не створив з моменту його укладення жодних юридичних наслідків. Отже, права АТ "Дельта Банк" як первісного кредитора у зобов`язальних правовідносинах з позичальником за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 були відновлені в судовому порядку, тому відповідач-1 правомірно розпорядився своїми майновими правами, вчинивши оспорюваний правочин.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 зазначає, що у зв`язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладеного ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент",  він не несе правових як для сторін правочину, так і для будь-яких інших осіб, в тому числі для ТОВ "Правнича консалтингова група", ТОВ «ФК «Аккорд». Зазначене свідчить, що право вимоги за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 не перейшло і не могло перейти ні до ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент", ні до ТОВ "Правнича консалтингова група", а ні до ТОВ «ФК «Аккорд», а останні є неналежними кредиторами за кредитним договором, тому належне погашення за договором не могло відбутись на їх користь. Крім того, ДП «Укрспирт» знало достеменно про факт нікчемності договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 та, сплачуючи кошти на користь ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ «ФК «Аккорд» усвідомлював, що останні не є належними кредиторами за кредитним договором. Отже, здійснене ДП «Укрспирт» на користь ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент", ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ «ФК «Аккорд» виконання не може вважатися належним виконанням та здійснені оплати в межах справ № 911/2111/15, № 911/2115/15, № 911/2429/15, № 911/3411/14 не свідчать про припинення правовідносин за кредитним договором.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
		Згідно з частиною 1 статті     626, частиною 1 статті     628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
		Статтею 6 ЦК України     передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього     Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
		Статтею 203 ЦК України     встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно з частиною 3     статті 215 ЦК України     якщо недійсність правочину прямо не встановлена     законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених     законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина 1     статті 216 ЦК України).
		За змістом     статті 215 ЦК України     вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину,     так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей     3,     15,     16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених     законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими     закон     пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
		Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом оспорюваного договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019 є, зокрема, купівля-продаж майнових прав ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" до ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, що включають права вимоги за кредитним договором, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків.
		Так, за вказаним правочином ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" передало ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" право вимоги заборгованості до ДП "Укрспирт" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013      в загальній сумі 122     002     080,32 грн (заборгованість по тілу кредиту - 51     967     154,26 грн, заборгованість по нарахованим % за кредитом - 70     034     926,06 грн).
		Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2     ст. 11 Цивільного кодексу України     (далі -     ЦК України)).
		За змістом     ст. 655 ЦК України     за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.     До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3     ст. 656 ЦК України).
		Як визначено у ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
		Відповідно до частини першої     статті 512 ЦК України     кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених     статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги; купівля-продаж права вимоги) є різновидом правонаступництва.
		Відповідно до     ст. 514 ЦК України     до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Отже, згідно із нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
		Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
		Як вже було встановлено судом, 12.09.2014 внаслідок укладення договору відступлення права вимоги ПАТ «Дельта банк» відступило на користь ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» свої права як кредитора ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, а саме, права вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967   154,26 грн, повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн; повернення (сплата заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за основним договором).
		У п. 1.3 договору від 12.09.2014 про відступлення права вимоги сторони погодили, що з моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором.
		Однак, у березні 2016 року Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", ПАТ "Дельта Банк", третя особа-1 ТОВ "Правнича Консалтингова Група", третя особа-2 ТОВ"Фінансова компанія "Аккорд", третя особа-3 ДП "Укрспирт", третя особа-4 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами ""Скай Кепітал Менеджмент", недійсним.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №910/4123/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.11.2018, задоволено позов Національного банку України до ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", ПАТ "Дельта Банк" у повному обсязі, визнано недійсним вказаний договір про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладений між відповідачами.
		Приймаючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваний договір є нікчемним в силу приписів п.п. 1 та 7 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України в судовому порядку. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний договір укладений з порушенням АТ "Дельта Банк" його господарської компетенції, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України.
		Як вказано в ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
		Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
		З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
		Отже, постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №910/4123/16, яка набрала законної сили у встановленому порядку та не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їй суперечити.
		Разом з тим, у період після укладення договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та до моменту визнання його недійсним було вчинено ряд правочинів щодо відступлення права вимоги до ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 та його реалізації.
		Так, на підставі договору про відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015 ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» як первісний кредитор відступило ТОВ "Правнича консалтингова група" як новому кредитору право вимоги належного виконання зобов`язань ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, в тому числі права вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом у розмірі 51          967          154,26 грн, повернення (сплата) заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1          774          552,73 грн та повернення (сплата) заборгованості за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню за кредитним договором. 
		Надалі, Господарський суд Київської області ухвалою від 17.03.2015 за заявою ТОВ «Правнича консалтингова група» замінив позивача (стягувача) у справі № 911/3411/14 - ПАТ «Дельта Банк» на його процесуального правонаступника - ТОВ «Правнича консалтингова група» на підставі договорів: від 12.09.2014 б/н про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», та договору від 12.02.2015 № 8/2-VP про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Правнича консалтингова група».
		Вказана ухвала Господарського суду Київської області від 17.03.2015 набрала законної сили 17.03.2015 (з моменту її проголошення), в апеляційному порядку не скасована та за нововиявленими обставинами не переглядалась.
		Також, на підставі договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015 ТОВ "Правнича консалтингова група" в свою чергу передало ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" права вимоги, які виникли чи виникнуть за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013: повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами у розмірі 1          774          552,73 грн, нарахованих, але не сплачених на дату 11.09.2014 включно; повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, що не нараховані та підлягають нарахуванню; повернення (сплата) заборгованості відповідача за процентами та/або процентів, які виникнуть у майбутньому; - сплати відповідачем усіх видів неустойок та інших платежів, що підлягають сплаті за порушення порядку сплати процентів, не виплачених на дату укладення цього договору.
		Статтею 204 ЦК України     визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно.
		Отже, суд доходить висновку, що визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» саме по собі не свідчить про нікчемність наступних договорів, а саме, договору про відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ "Правнича консалтингова група", а також договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015, укладеного між ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд", а їх недійсність судом не визнавалася.
		При здійсненні вказаного висновку суд звернувся до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 910/703/16.
		Відповідно до частини першої     статті 216 ЦК України     недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		Застосування таких наслідків іменується реституцією.
		Реституція як спосіб захисту порушеного права застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін          недійсного правочину          до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні          недійсного правочину.          Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет          недійсного правочину          станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину,          якій він був переданий.
		Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), а також Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №910/1570/18.
		Суд зазначає, що наслідки недійсності договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ "Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» в частині повернення права вимоги у судовому або позасудовому порядку не застосовувались та застосовані бути не могли, з огляду на таке. 
		Об`єктами цивільних прав, згідно зі статтею 177 ЦК України, є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
		За приписами ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
		Оскільки майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами, тому майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, в результаті реалізації особою наявного у неї майнового права (у тому числі, права вимоги) така особа набуває правомочності власника отриманого майна (у тому числі, грошових коштів).
		Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. 
		Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
		Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження № 46994164 від 22.06.2015 рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/3411/14 про стягнення з ДП «Укрспирт» 54          156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2          198          902,26 грн заборгованості за процентами, 32          652,19 грн пені, 162          469,50 грн штрафу та 73          080,00 грн судового збору за подання позовної заяви виконано боржником фактично та повністю на користь ТОВ «Правнича консалтингова група».
		Окрім указаної постанови, на підтвердження виконання судового рішення у справі № 910/3411/14 у повному обсязі позивачем долучено до позову платіжні доручення, платіжну вимогу-доручення, меморіальні ордери, банківську виписку по рахунку позивача, а також довідку ТОВ «Правнича консалтингова група» від 30.12.2015.
		Тобто, ТОВ "Правнича консалтингова група" було реалізовано отримане ним за договором відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015 майнове право шляхом отримання від ДП "Укрспирт" грошових коштів на виконання зобов`язань останнього за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, факт існування яких підтверджено судовим рішенням у справі № 910/3411/14.
		Суд звертає увагу, що на час виконання грошових зобов`язань боржником (позивачем) на користь ТОВ "Правнича консалтингова група" договір відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладений між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», був чинним, визнаний недійсним не був та навіть не оспорювався.
		При цьому, суд відхиляє доводи відповідача-2 про те, що позивач був обізнаним про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 на момент погашення заборгованості, оскільки, на той час це не було підтверджено в судовому порядку, а правова позиція боржника не нівелює встановленого законом обов`язку виконання рішення суду та можливих негативних наслідків у випадку його невиконання або невчасного виконання.
		Суд зазначає, що немає правових підстав для висновків, що зобов`язання було виконано на користь ТОВ «Правнича консалтингова група» як неналежного кредитора, у зв`язку з чим відповідні доводи відповідача-2 відхиляються.
		Отже, вказане вище майнове право до ДП «Укрспирт» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 в силу його реалізації (припинення) в будь-якому разі не може бути повернуте первісному кредитору (визнане за ним), зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та відповідно Публічному акціонерному товариству "ДЕЛЬТА БАНК".
		При цьому суд не бере до уваги здійснені позивачем оплати заборгованості на користь ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд"  на виконання рішень Господарського суду Київської області у справах № 911/2111/15 (за позовом ТОВ «Правнича консалтингова група» до ДП «Укрспирт» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 23 726 110,53 грн. та 3% у розмірі 1 361 248,05 грн), № 911/2115/15 (за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" до ДП "Укрспирт" про стягнення заборгованості за процентами у сумі 10          490          307,77 грн) та  № 910/2429/15 (за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" до ДП "Укрспирт" про стягнення 993     800,01 грн основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом), оскільки справи № 911/2111/15 та № 911/2115/15 станом на даний час перебувають на новому розгляді у першій інстанції у зв`язку із скасуванням судових рішень вищими інстанціями, а справа № 910/2429/15 перебуває у апеляційному суді у зв`язку з переглядом судового рішення у апеляційному порядку.
		Водночас, враховуючи чинність договору про відступлення права вимоги №8/2-VP від 12.02.2015 та договору факторингу № 1/28-04 від 28.04.2015, укладеного між ТОВ "Правнича консалтингова група" та ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд", та відсутність будь-яких доказів від відповідачів щодо обсягу та періоду нарахованих процентів за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, вимоги за якими були передані відповідачем-1 відповідачу-2, та правових підстав їх нарахування, суд дійшов висновку, що існування права вимоги заборгованості у ПАТ «Дельта Банк» за переданими процентами не підтверджено.
		Отже, правових підстав вважати дійсним та наявним у відповідача-2 передане право вимоги щодо розміру процентів за користування кредитом на дату купівлі-продажу майнових прав за оспорюваним договором, немає. 
		Зважаючи на викладене, суд вважає помилковою позицію відповідачів, що внаслідок визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 у ПАТ «Дельта банк» відновилися права кредитора у зобов`язальних правовідносинах за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, оскільки така позиція суперечить положенням статей 509, 510 Цивільного кодексу України, які визнають існування статусу кредитора виключно в чинному зобов`язанні.
		Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно з ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.     
		Отже, встановивши відсутність та недійсність у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до ДП «Укрспирт», яке було предметом договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав №1962/К від 26.09.2019 станом на час його укладання договору, суд погоджується з позивачем, що договір про відступлення права вимоги суперечить статтям 512, 514 ЦК України, що відповідно до положень частини першої статті 203 ЦК та частин першої та третьої статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
		При цьому, заперечення відповідачів суд відхиляє як неспроможні та такі, що спростовуються встановленими судом обставинами.
		Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.  
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		ВИРІШИВ:
		1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2.          Визнати недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" в частині відступлення права вимоги за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".
		3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 34047020) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37199618) судовий збір у розмірі 1051,00 грн.
		4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС" (вул. Нижній Вал, 7-9, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 42322556) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37199618) судовий збір у розмірі 1051,00 грн.
		5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30.11.2020
		 
		Суддя                                                                       Т. Ю. Трофименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...