Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/248/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 30.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Результат оскарження 17.06.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.11.2020Справа № 910/248/20
		Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження 
		позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
		до 1) Київської міської ради, м. Київ
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект», м. Київ
		3) Центрального територіального управління капітального будівництва, м. Київ
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Житло-Капітал», м. Київ
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 
		про визнання недійсними угоди та договору,
		 
		Представники сторін:
		прокурор: не з`явився; 
		від позивача: Матвіюк М.А.;
		від відповідача-1: Пилипчук І.І., Сімак Я.К.;
		від відповідача-2: Вербовий Р.П.;
		від відповідача-3: не з`явився;
		від третьої особи-1: не з`явився;
		третя особа-2: не з`явився;
		вільний слухач: Джигурда А.Г.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Військовий прокурор Київського гарнізону (далі  прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі  позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі  КМР/відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» (далі  ТзОВ «Будінпроект»/відповідач-2) та Центрального територіального управління капітального будівництва (далі  відповідач-3) про:
		- визнання недійсною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59), загальною площею 0,9645 га (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018), укладеної між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва;
		- визнання недійсним з моменту укладання договору про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладених до нього додаткових договорів між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювана угода про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016 укладена з порушенням строків, передбачених ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», оскільки основний договір оренди припинив дію 08.09.2010. Таким чином, орендар звернувся до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди більше ніж через 5 (п`ять) років після закінчення строку його дії, що було порушенням норм чинного законодавства. Крім того, договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладені до нього додаткові договори між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» підлягають визнанню недійсними з огляду на те, що укладені відповідачем-3 з перевищенням повноважень, оскільки їх укладення не погоджувалось з Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.01.2020 позовну заяву військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишив без руху, встановив прокурору спосіб та строк усунення її недоліків.
		21.01.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення прокурором недоліків позовної заяви у встановлений строк.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 24.02.2020.
		17.02.2020 до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому Київська міська рада заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що державні установи, які є структурними підрозділами та діють в інтересах (від імені) Міністерства оборони України звернулись до Київської міської ради із клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду, внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а в подальшому, із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки. За таких обставин, дії позивача щодо звернення до суду з цим позовом про визнання недійсними угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та договору про будівництво житлового комплексу, мають суперечливий характер, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		24.02.2020 до канцелярії суду Міністерством оборони України подано заяву про відкладення підготовчого засідання. 
		24.02.2020 до канцелярії суду відповідачем-2 подано клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 -ТзОВ «Фінансова компанія Житло-Капітал».
		Крім того, відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Будінпроект» заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що оспорювані договори, укладені у відповідності до вимог чинного законодавства і належних доказів на підтвердження їх недійсності позивачем не надано, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають. Водночас, рішення КМР від 15.07.2004 № 419-24/1829 про укладення угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки є чинним, відповідно підстав для визнання цієї угоди недійсною немає. Також, доводи позивача про те, що договір про будівництво житлового комплексу, укладений без згоди Міністерства оборони України, є безпідставними, оскільки така згода була надана позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
		24.02.2020 через відділ діловодства суду надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.02.2020 залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Житло-Капітал» та ОСОБА_1 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 і позивача відповідно, та відклав підготовче засідання на 26.03.2020.
		24.02.2020 через канцелярію суду від військового прокурора Київського гарнізону надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме, зупинити виконання зобов`язань угоди про поновлення за договором оренди земельної ділянки від 12.04.2016, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59), загальною площею 0,9645 га (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018), укладеної між Київської міської радою та Державним підприємством «Центральним територіальним управлінням капітального будівництва», а також договір про будівництво житлового комплексу між Державним підприємством «Центральним територіальним управлінням капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» від 01.10.2015 по вулиці Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладений до нього додатковий договір від 13.06.2017.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.02.2020 заяву Військового прокурора Київського гарнізону про забезпечення позову з доданими до неї документами повернув заявнику.
		06.03.2020 через канцелярію суду від військового прокурора Київського гарнізону повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити виконання зобов`язань угоди про поновлення за договором оренди земельної ділянки від 12.04.2016, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59), загальною площею 0,9645 га (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018), укладеної між Київською міською радою та Державним підприємством «Центральним територіальним управлінням капітального будівництва», а також договору про будівництво житлового комплексу між Державним підприємством «Центральним територіальним управлінням капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» від 01.10.2015 по вулиці Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладених до нього додаткових договорів №1, 2 від 13.06.2017 та №3 від 29.12.2017.
		10.03.2020 до канцелярії суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про продовження строку на подання письмових пояснень.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.03.2020 у задоволенні заяви військового прокурора Київського гарнізону про вжиття заходів до забезпечення позову відмовив.
		З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9/рс-186/20, підготовче засідання, призначене на 26.03.2020, судом перенесено на 18.05.2020, про що повідомлено сторін ухвалами суду.
		16.04.2020 до канцелярії суду надійшла заява прокурора про доповнення позовних вимог.
		18.05.2020 до канцелярії суду від відповідача-2 надішли клопотання про відкладення підготовчого засідання та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.
		У підготовче засідання 18.05.2020 з`явились прокурор, представник позивача та представник відповідача-1. Зокрема, судом у підготовчому засіданні встановлено, що клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіх осіб та відкладення підготовчого засідання подані без підпису заявника чи його представника, що суперечить приписам ч. 2 ст. 170 ГПК України, а тому підлягають поверненню на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
		Крім того, у підготовчому засіданні 18.05.2020 прокурор підтримав заяву про доповнення позовних вимог. Так, у поданій заяві військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України просить суд:
		- визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню договір земельної ділянки від 08.09.2005 за №91-6-00484, укладений між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України зі змінами, внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2008 №91-6-00829, що визнаний укладеним за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 №23/176, а також визнати цей договір таким, що дія якого припинилась по закінченню строку цього договору, тобто 08.09.2010, після чого він втратив чинність;
		- визнати протизаконною та недійсною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59), загальною площею 0,9645 га (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018), укладену між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва;
		- визнати протизаконним і недійсним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Кравченка Н.П. від 12.04.2016, реєстраційний номер 899657980000, про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно від 12.04.2016 за №29208361 на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, яким визначено власником Київську міську раду;
		- визнати протизаконним та недійсним з моменту укладення договір від 01.10.2015 між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладені до нього додаткові договори від 20.12.2016 та 13.06.2017;
		- визнати протизаконним і недійсним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Верповської О.В. від 13.05.2016, індексний номер 29595148, яким зареєстровано іпотеку №14500250 на підставі договору іпотеки №1693 (іпотекодавець ТОВ «Будінпроект», іпотекодержатель ТОВ «Фінансова компанія Житло-Капітал»);
		- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 за державою та передати в користування Міністерству оборони України;
		- відповідачам усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном держави площею 0,97 га за адресою: вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59, м. Київ, за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018.
		Розглянувши подану заяву військового прокурора Київського гарнізону про доповнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява фактично спрямована одночасно на зміну предмета і підстав позову, що не допускається, внаслідок чого Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.05.2020 відмовив у прийнятті заяви Військового прокурора Київського гарнізону про доповнення позовних вимог.
		26.05.2020 від військового прокурора Київського гарнізону до суду надійшло клопотання №16/3068 вих.20 від 22.05.2020 про повернення суми судового збору, сплаченого за подання заяви про доповнення позовних вимог згідно платіжного доручення № 418 від 07.04.2020 у розмірі 10 510,00 грн.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.05.2020 задовольнив клопотання військового прокурора Київського гарнізону про повернення судового збору.
		01.06.2020 через канцелярію суду надійшли: від відповідача-2 клопотання про залишення позову без розгляду, від третьої особи-2 заява про роз`яснення судового рішення, клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору Кабінету Міністрів України та клопотання про відкладення підготовчого засідання, а також заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вступ у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.06.2020 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі №910/248/20. Крім того, за наслідками підготовчого засідання 01.06.2020 суд ухвалив відмовити у залученні до участі у справі третіми особами без самостійних вимог щодо предмета спору Кабінету Міністрів України та ОСОБА_3 , задовольнив клопотання третьої особи-3 про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись із поданими сторонами доказами та відклав підготовче засідання на 09.07.2020.
		03.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява Міністерства оборони України на клопотання відповідача-2 про витребування доказів.
		09.07.2020 через канцелярію суду надійшла заява прокурора про зміну (доповнення) підстав позову. Крім того, надійшли клопотання третьої особи-2 про відкладення підготовчого засідання та заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.07.2020 відмовив у залученні до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та відклав підготовче засідання на 13.08.2020.
		29.07.2020 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, в якому КМР надала заперечення на доводи прокурора, водночас, просила суд застосувати строки позовної давності.
		11.08.2020 через канцелярію суду від представника третьої особи-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
		13.08.2020 через канцелярію суду від прокурора та третьої особи-2 надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання, крім того, прокурором подано заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, відповідачем-2 подано клопотання про врахування додаткових відомостей під час розгляду справи, третьою особою-2 подано до канцелярії суду клопотання про витребування доказів, а також до суду повторно надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 .
		У підготовчому засіданні 13.08.2020 третя особа-2 заявила клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. 
		Суд у підготовчому засіданні 13.08.2020 відхилив заяву про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 з підстав необґрунтованості.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.08.2020 відклав підготовче засідання на 14.09.2020.
		14.09.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання третьої оосби-2 про відкладення підготовчого засідання.
		14.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020.
		26.10.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про відкладення розгляду справи.
		26.10.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.11.2020.
		16.11.2020 через канцелярію суду від третьої особи-2 надійшла заява про припинення представництва. 
		16.11.2020 у судове засідання з`явились представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2. Прокурор, представники відповідача-3 та третіх осіб -1 та -2 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
		Представник Міністерства оборони України позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
		Представники відповідачів -1 та -2 заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, водночас, просили суд застосувати строк позовної давності.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		30.05.2016 Господарський суд міста Києва рішенням у справі № 910/4268/16 відмовив у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління до Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральне територіальне управління про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829, яким припинено право користування Київського квартирно-експлуатаційного управління земельною ділянкою площею 0,96 га, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/4268/16 залишено без змін.
		Отже, встановлені судами обставини під час розгляду справи №910/4268/16 мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України. 
		Зокрема, під час розгляду справи №910/4268/16 судами встановлено наступне.
		29.11.1948 Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих прийнято рішення №37 «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева», яким поновлено відведення та встановлення меж земельних ділянок об`єктів адміністративного, житлового та господарського призначення Гарнізонної квартирно-експлуатаційної частини Київського воєнного округу в Молотовському районі міста Києва та передано в тимчасове користування Гарнізонної квартирно-експлуатаційної частини Київського воєнного округу в Молотовському районі міста Києва земельні ділянки без права подальшої забудови до освоєння їх відповідно до призначення, в тому числі, земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 площею близько 0,7 га по АДРЕСА_1 .
		18.07.1977 Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих згідно рішення № 1011/34 «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території» постановлено:
		- відвести військовій частині НОМЕР_2 в тимчасове користування додаткову земельну ділянку площею близько 0,08 га по АДРЕСА_1 під розширення території до забудови суміжної ділянки; 
		- земельну ділянку відвести за рахунок території міської забудови в садибі АДРЕСА_2 ;
		- зобов`язати забудовника території, що відводиться та раніше закріпленої території, де розміщуються військова частина НОМЕР_2 , Київський обласний та Шевченківський районний військомати, а також будівельну організацію КВО-УНР-70 огородити типовою огорожею та благоустроїти її. 
		04.09.1992 Київською квартирно-експлуатаційною частиною району передано, а Військовою частиною НОМЕР_2 прийнято на баланс казармений фонд, зокрема, земельну ділянку площею 0,97 га, займану військовим містечком № 138, про що було складено відповідний акт.
		12.04.2002 Міністром оборони України видано наказ № 129 «Про заходи, пов`язані з оптимізацією структури квартирно-будівельного комплексу Збройних сил України», яким затверджено положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове), відповідно до якого останнє було уповноважене здійснювати функції замовника будівництва у Збройних силах України.
		Згідно п. 1 цього положення Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) - це державна госпрозрахункова установа, яка заснована на державній власності, підзвітна і підконтрольна Міністерству оборони України.
		17.04.2002 згідно листа № 975/8к Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_3 ) звернулося до Київського міського голови за погодженням місця розташування об`єкту будівництва житлових будинків для військовослужбовців на майданчику військового містечка 138 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до Директиви Міністерства оборони України від 17.07.2002 № Д-115/1/07 було анульовано умовне найменування Центрального спеціалізованого будівельного управління (Військова частина НОМЕР_3 ) та залишено назву Центральне спеціалізоване будівельне управління, а також анульовано умовне найменування Військова частина № НОМЕР_2 та залишено назву Центральне спеціалізоване будівельне управління.
		У 2004 році Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації земель» за дорученням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації від 19.06.2003 № 18561 складено проект відведення земельної ділянки Центральному спеціалізованому будівельному управлінню для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 . 
		У проекті відведення передбачалося, що Центральному спеціалізованому управлінню для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщенням для побутового обслуговування населення відводяться землі, загальною площею 0,96 га, що складаються з:
		- 0,07 га земель, відведених Центральній квартирно-експлуатаційній частині під військову частину № 138 відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева» від 29.11.1948 № 37; 
		- 0,88 га земель, що відводилися відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території» № 1011/34;
		- 0,01 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. 
		15.07.2004 на 7-й сесії 24-го скликання Київською міською радою прийнято рішення №419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», яким вирішено наступне:
		« 1. Затвердити проект відведення земельної ділянки Центральному спеціалізованому будівельному управлінню для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 .
		Передати Центральному спеціалізованому будівельному управлінню, за умови виконання п. 1.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 загальною площею 0,96 га, в тому числі:
		- площею 0,88 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.48 № 37 «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева»;
		- площею 0,07 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 18.07.77 N 1011/34 «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території»;
		- площею 0,01 га - за рахунок земель міської забудови.
		Визнати такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.48 № 37 «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева» та від 18.07.77 № 1011/34 «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території».
		1.1. Центральному спеціалізованому будівельному управлінню:
		1.1.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
		1.1.2. У місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
		1.1.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки.
		1.1.4. Питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 18.12.2003 № 402) та інші майново-правові питання вирішувати в установленому порядку.
		1.1.5. Питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва».
		1.1.6. Передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі житлового комплексу (крім службової) на підставі п. 41 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 № 267/1142 «Про бюджет міста Києва на 2004 рік».
		1.1.7. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 28.11.2003 № 19-3430, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 07.08.2003 № 5805, управління охорони навколишнього природного середовища від 28.08.2003 № 119/04-4-10/431, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 22.09.2003 № 5482.
		1.1.8. Проектом будівництва передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за кількість квартир у цьому комплексі.
		1.1.9. Проектом будівництва передбачити будівництво дитячого дошкільного закладу.
		1.2. Попередити землекористувача, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до ст. ст. 141, 143 Земельного кодексу України».
		06.09.2005 Київська міська рада, як орендодавець та Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове), як орендар уклали нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, що розташована у м. Києві по вул. Артема, 59 в Шевченківському районі м. Києва, розміром 9 645 кв.м., строком на 5 років, визначивши її цільове призначення: для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення.
		Крім того, у зв`язку з дією наказу Директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України «Про часткове наділення функціями замовника будівництва та передачу об`єктів незавершеного будівництва» від 16.10.2006 № 51 та переходом від Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) до Центрального територіального управління капітального будівництва функцій замовника до договору оренди від 06.09.2005 були внесені зміни згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 у справі № 23/176 внаслідок визнання укладеним договору про внесення змін. 
		Відповідно до п. 1.2 названого договору оренди від 06.09.2005 орендодавець, на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) об`єкт оренди.
		Пунктом 11.7 договору оренди було передбачено можливість поновлення його дії після закінчення строку, на який його було укладено за умови належного виконання орендарем обов`язку зі збереження цільового призначення земельної ділянки та інших, встановлених договором обов`язків. 
		Судом встановлено, що пролонгація такого договору мала місце 12.04.2016 внаслідок укладення Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва нотаріально посвідченої угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, якою було погоджено поновлення на п`ять років договору оренди земельної ділянки від 06.09.2005 та викладено його в новій редакції.
		25.07.2006 видано наказ Міністра оборони України «Про створення Центрального територіального управління капітального будівництва та затвердження його положення» №453.
		Відповідно до п. 1 положення про Центральне територіальне управління капітального будівництва управління є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їхніх сімей, підпорядковане Департаменту будівництва Міністерства оборони України, виконує частину функцій замовника Міністерства оборони України на будівництво об`єктів житлово-комунального, соціального призначення, залучається до вирішення питань придбання житла. 
		16.10.2006 директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України видано наказ № 51 «Про часткове наділення функціями замовника будівництва та передачу об`єктів незавершеного будівництва», згідно якого Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) передало Центральному територіальному управлінню капітального будівництва частину функцій замовника на незавершене будівництво об`єкту «житловий будинок на 200 квартир по вулиці Артема, 59 у Шевченківському районі міста Києва».
		14.06.2007 до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 були внесені зміни в результаті прийняття ІV сесією V скликання Київської міської ради рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» № 803/1464, а саме: в тексті рішення слова «Центральному спеціалізованому будівельному управлінню» було вирішено замінити словами «Центральному територіальному управлінню капітального будівництва», слова «дошкільним дитячим закладом» було вирішено виключити. Крім того, вирішено Центральному територіальному управлінню капітального будівництва замовити в установленому порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.09.2005 №91-6-00484, укладеного між Київською міською радою та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим).
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-51/5456-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 визнано недійсним пункт 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.1948 № 37 «Про поновлення відведення та встановлення меж земельних ділянок призначення Гарнізонної квартирно-експлуатаційної частини Київського воєнного округу в Молотовському районі міста Києва».
		Мотивами задоволення позовних вимог стали висновки суду про прийняття рішення від 15.07.2004 № 419-24/1829 з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням компетенції через відсутність доказів зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Артема, 59 у м. Києві із земель оборони, до яких вона належала згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради трудящих від 29.11.1948 № 37 на землі житлової забудови, а також, зважаючи на відсутність у Київської міської ради як органу місцевого самоврядування повноважень визнання нечинними (такими, що втратили чинність) власних актів і через відсутність жодного обґрунтування підстав для визнання таким, що втратило чинність рішення від 29.11.1948 № 37.
		Отже, Господарський суд міста Києва за результатами розгляду справи №910/4268/16 дійшов висновку про те, що рішення Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (у частині, яка є чинною після ухвалення рішення у справі № 5011-51/5456-2012) було прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та з перевищенням компетенції, визначеної законодавчими нормами. Слід зауважити, що такий висновок стосується усього рішення, адже підпункти 1.1, 1.2 спрямовані на виконання положень абз. 1, 2, 3 п. 1 цього ж рішення.
		Разом з тим, незважаючи на висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419/24/1829 (за вирахуванням частини, в якій воно вже було визнане недійсним згідно рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-51/5456-2012 та частини, що стосується земельної ділянки площею 0,01 га), суд відмовив у задоволенні позову у зв`язку з пропуском прокурором строку позовної давності, про застосування наслідків пропуску якої було заявлено Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва. 
		 При цьому, Вищий господарський суд України, переглядаючи справу №910/4268/16 у касаційному порядку, дійшов аналогічних висновків.
		В подальшому, 01.10.2015 між Державною організацією (установою, закладом) Центрального територіального капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» укладено договір про будівництво житлового комплексу по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі міста Києва. 
		Відповідно до п. 2.1. договору відповідач-2 та відповідач-3 зобов`язались збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Шевченківський район, по вул. Артема, 59.
		Згідно п. 3.1. договору об`єктом забудови є земельна ділянка за адресою: м. Київ, Шевченківський район, по вул. Артема, 59, площею 0,9654 га (кадастровий номер 8 000 000 000:91:165:0018).
		У відповідності до п. 7.1. договору сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника, відповідач-3, після введення об`єкту в експлуатацію, отримує у власність наступні об`єкти нерухомого майна, із них:
		7.1.1. Міністерство оборони України після введення об`єкту в експлуатацію отримує у власність 25 однокімнатних та 25 двокімнатних окремих квартир. Відповідач-2 має право передати належні Міністерству оборони України квадратні метри в об`єкті будівництва або в інших об`єктах нерухомого майна міста Києва. 
		Квартири, що підлягають передачі Міністерству оборони України повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі у відповідності до вимог ДСТУ, житло повинно бути готове під заселення. Відповідач-2 здійснює фінансування витрат по оформленню права власності на вищезазначені квартири за Державою в особі Міністерства оборони України.
		7.1.2. Київське ККЄУ (Обласний військкомат) для передислокації з об`єкту забудови після введення об`єктів в експлуатацію отримує у власність частину об`єктів у вигляді вбудованих приміщень у розмірі, визначеному технічним завданням, письмово погодженим сторонами, але в будь-якому випадку, не більше 900 квадратних метрів.
		7.1.3. Відповідач-3 після введення об`єкту в експлуатацію отримує у власність 120 квадратних метрів нежитлових приміщень. Відповідач-2 має право передати належні відповідачу-3 квадратні метри в об`єкті будівництва або в інших об`єктах нерухомого майна міста Києва.
		У п. 7.2. сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника, відповідач-2 отримує майнові права, а після закінчення будівництва об`єкта, право власності на частину об`єкту будівництва, за виключенням належної відповідачу-3, відповідно до п. 7.1. частки.
		У відповідності до п. 7.3. договору сторони погодили, що відповідач-2, за письмовою заявою відповідач-3 може компенсувати грошовими коштами належну йому, згідно п. 7.1. частку або частину частки, визначену актом розподілу площ.
		20.12.2016 між відповідачем-3 та відповідачем-2 підписано додатковий договір до договору про будівництво житлового комплексу по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі міста Києва від 01.10.2015, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 7.1.1. статті 7 договору та викласти його в наступній редакції: Міністерство оборони України після введення об`єкту в експлуатацію отримує у власність 25 однокімнатних та 25 двокімнатних окремих квартир.
		Відповідач-2 має право частково або повністю виконати взяті на себе зобов`язання з передачі квартир Міністерству оборони України, шляхом передачі квартир в інших новобудовах міста Києва загальною площею, що дорівнює загальній площі квартир, які Міністерство оборони України мало б право отримати в об`єкті відповідно до акту розподілу площ (приміщень) об`єкта від 26.04.2016. 
		12.04.2016 між Київською міською радою (далі  орендодавець) та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (далі  орендар) укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 06.09.2005, за реєстровим № 637 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.09.2005 за № 91-6-00484, зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, визнаного укладеним за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 №23/176, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.12.2008 за № 91-6-00829.
		Отже, позовні вимоги обґрунтовані тим, що угода про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016, укладена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки укладена більш ніж через п`ять років після того, як договір оренди припинив свою дію.
		Крім того, прокурор у заяві стверджує, що договір про будівництво житлового комплексу по вул. Артема, 59 у Шевченківському районі міста Києва від 01.10.2015, укладений між Державною організацією (установою, закладом) Центрального територіального капітального будівництва та ТзОВ «Будінпроект» також підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений відповідачем-3 з перевищенням наданих йому повноважень.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі  ГК України) господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Згідно статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент укладення спірних договорів.
		Судом встановлено, що 15.07.2004 на 7-й сесії 24-го скликання Київською міською радою прийнято рішення № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», яким було вирішено, в тому числі: передати Центральному спеціалізованому будівельному управлінню, за умови виконання п. 1.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 0,96 га, в тому числі:
		- площею 0,88 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.48 № 37 «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева»;
		- площею 0,07 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 18.07.77 N 1011/34 «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території»;
		- площею 0,01 га - за рахунок земель міської забудови.
		Водночас, при розгляді Вищим господарським судом України справи № 910/4268/16 у постанові від 20.12.2016 встановлено, що об`єднання кількох земельних ділянок, які було відведено для потреб оборони та фактичної зміни цільового призначення новоутвореної земельної ділянки свідчать про прийняття Київською міською радою рішення «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 15.07.2004 №419-24/1829, окрім частини щодо втрати чинності рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 29.11.1948 № 37 «Про відновлення відводу і встановлення меж земельних ділянок Гарнізонної квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Молотовському районі м. Києва» з перевищенням наданих їй законом повноважень та без дотримання встановленого чинним на час прийняття оскаржуваного рішення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок. Згаданим рішенням також порушено права позивачів у справі, яких безпідставно позбавлено права розпоряджатися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, адже зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається за ініціативою власника (землекористувача).
		В цій постанові судом також зазначено, що надання Центрального територіального управління капітального будівництва в користування на правах оренди земельної ділянки площею 0,01 га за спірним рішенням відповідача відповідає повноваженням та компетенції Київської міської ради, адже така частина землі була відведена за рахунок міської забудови.
		Отже, в судовому порядку неодноразово встановлено факт перевищення Київською міською радою своїх повноважень щодо порядку зміни цільового призначення земельних ділянок площею 0,88 га та площею 0,07 га, які увійшли до складу об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:165:0018. Разом з тим, судами відмовлено Першому заступнику військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Київського квартирно-експлуатаційного управління до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829, яким припинено право користування Київського квартирно-експлуатаційного управління земельною ділянкою площею 0,96 га з підстав пропуску строку позовної давності.
		За таких обставин, рішення Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» від 15.07.2004 № 419-24/1829 залишилось чинним.
		Судом також встановлено, що 06.09.2005 Київська міська рада, як орендодавець, та Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) (пізніше перейменоване у Центральне територіальне управління капітального будівництва), як орендар, уклали нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, що розташована у м. Києві по вул. Артема, 59 в Шевченківському районі м. Києва, розміром 9 645 кв.м., визначивши її цільове призначення: для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення строком на 5 (п`ять) років.
		Так, відповідно до п. 1.2 названого договору оренди від 06.09.2005 орендодавець, на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-24/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) об`єкт оренди.
		Водночас, пунктом 11.7 договору оренди було передбачено можливість поновлення його дії після закінчення строку, на який його було укладено за умови належного виконання орендарем обов`язку зі збереження цільового призначення земельної ділянки та інших, встановлених договором обов`язків. 
		Отже, договір оренди від 06.09.2005 земельної ділянки, що розташована у м. Києві по вул. Артема, 59 в Шевченківському районі м. Києва, розміром 9 645 кв.м. припинив свою дію 07.09.2010.
		Разом з тим, угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 06.09.2005, за реєстровим № 637, укладено лише 12.04.2016, тобто більше ніж через 5 (п`ять) років після припинення його дії. 
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
		При цьому, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній до 12.03.2011, встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. 
		У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. 
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
		Відповідно до п. 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено наступне. У вирішенні спорів, пов`язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011).
		Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
		Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з`ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
		Разом із тим, судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов`язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
		Крім того, в постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2009 у справі №25/429 зазначено, що виходячи з системного аналізу зазначених норм та враховуючи, що згідно ч. 4 ст. 202, ст. 627 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін, які є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, слід дійти висновку, що необхідною передумовою як укладення договору, так і його поновлення на новий строк, щодо оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, тобто, його волевиявлення.
		Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, що при укладенні оспорюваної угоди відповідачем-1 порушено норми чинного на час її укладення земельного законодавства щодо пролонгації договору оренди земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідачем-1 після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки приймалось рішення про пролонгацію цього договору.
		Щодо вимоги Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсним з моменту укладання договору від 01.10.2015 про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладених до нього додаткових договорів між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект», суд зазначає таке.
		Судом вище зазначено, що у судовому порядку неодноразово встановлено факт перевищення Київською міською радою своїх повноважень щодо порядку зміни цільового призначення земельних ділянок площею 0,88 га та площею 0,07 га, які увійшли до складу об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:165:0018.
		Так, за змістом статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 5 статті 116 Конституції України наділено Кабінет Міністрів України повноваженням здійснювати управління державною власністю відповідно до закону.
		Статтею 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено поняття управління об`єктами державної власності, згідно з якою це - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. 
		Статтею 3 цього Кодексу визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Пунктом «б» частини третьої статті 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. 
		Відповідно абзацу 3 частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України від 27 листопада 2003 року № 1345-IV «Про використання земель оборони».
		За приписами статті 13 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статей 9 та ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.
		 Згідно із статтями 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин установ, закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України (військові частини); військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
		А статтею 13 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, в тому числі, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту.
		В частині 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» зазначено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.
		Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» зазначено, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
		Так, з метою забезпечення виконання ч. 21 ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» та ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 затверджено «Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони». 
		Відповідно до п. 3 Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, будівництво житла здійснюється на конкурсних засадах. Замовником будівництва житла та організатором конкурсу є Міноборони, інший центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецтрансслужба.
		Отже, з наведених положень вбачається, що земельна ділянка, до складу якої входили: земельна ділянка площею 0,88 га, відведена відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «Про відведення додаткової земельної ділянки військовій частині НОМЕР_2 під розширення території» № 1011/34 та земельна ділянка, площею 0,07 га, відведена Центральній квартирно-експлуатаційній частині під військову частину № 138 відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих «О возобновлении отвода и установлении границ земельных участков Гарнизонной Квартирно-Эксплуатационной Части Киевского Военного Округа в Молотовском районе г. Киева» від 29.11.1948 № 37, належать до земель державної власності, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України. При цьому, такі земельні ділянки передаються Міністерству оборони України в управління на праві оперативного управління. Будівництво житла здійснюється на конкурсних засадах, при цьому замовником будівництва житла є Міністерство оборони України.
		Водночас, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) укладено Центральним територіальним управлінням капітального будівництва з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки стороною такого договору (замовником) має бути Міністерство оборони України. 
		За вказаних обставин, суд погоджується з доводами Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, що цей договір укладено між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та ТзОВ «Будінпроект» з порушенням наведених вище норм законодавства.
		Крім того, суд звертає увагу, що договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) від 01.10.2015 було укладено в той час, коли договір оренди земельної від 06.09.2005 припинив свою дію.
		Водночас, незважаючи на висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України щодо визнання недійсними угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016 та договору про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) від 01.10.2015, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку із пропуском прокурором строку позовної давності, про застосування наслідків пропуску якої заявлено відповідачем-1. 
		Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
		Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Так, при розгляді справи № 910/4268/16 за позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України судами встановлено, що між відповідачем-1 та відповідачем-3 укладено договір оренди земельної ділянки 06.09.2005, строком на 5 років, проте в подальшому пролонгація такого договору мала місце 12.04.2016.
		Тобто, прокурору та позивачу було відомо про укладання спірної угоди про поновлення договору оренди з моменту набрання чинності рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, тому суд вважає обґрунтованим початком перебіг строку позовної давності з 04.10.2016 (дата набрання чинності рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4268/16 04.10.2016), відповідно перебіг строку позовної давності закінчився 04.10.2019. Разом з тим, військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду з цим позовом лише 03.01.2020. 
		Крім того, договір про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) укладений 01.10.2015, проте військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду з цим позовом лише 03.01.2020, тобто також з пропуском строку позовної давності, при цьому прокурором суду не надано жодних пояснень на заяву Київської міської ради про застосування строку позовної давності. 
		Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» та Центрального територіального управління капітального будівництва про визнання недійсними угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2016, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59), загальною площею 0,9645 га (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018), укладеної між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та визнання недійсним з моменту укладання договору про будівництво житлового комплексу по вул. Січових Стрільців, 59 (колишня Артема, 59) та укладених до нього додаткових договорів між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінпроект» з підстав пропуску строку позовної давності.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора. 
		У зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці у період з 19.11.2020 по 27.11.2020, повний текст рішення складено 30.11.2020.
		Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення складено: 30.11.2020.
		 
		 
		Суддя В.В. Бондарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...