Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/5785/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 01.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2020.
Дата набрання законної сили: 18.11.2020
Номер судового провадження: А/857/8761/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/5785/20 пров. № А/857/8761/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючого судді: Бруновської Н.В.
		суддів: Глушка І.В., Матковської З.М.
		за участю секретаря судового засідання:Гнатик А.З.
		представника позивача:Кондратюка В.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 140/5785/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Технологія" до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,  
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		14.04.2020р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» (надалі ТзОВ «Інтернет Технологія») звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправною та скасування відмови в застосуванні спрощеної системи оподаткування та зобов`язання зареєструвати платником єдиного податку третьої групи із ставкою 5 % та анулювати реєстрацію платника податків на додану вартість з 01.04.2020р.
		 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправною відмову Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, викладену в листі від 17.03.2020р. №9069/10/03-20-55-04, щодо застосування ТзОВ «Інтернет Технологія» спрощеної системи оподаткування з 01.04.2020р.
		 
		Крім того, суд зобов`язав Головне управління Державної податкової служби у Волинській області зареєструвати ТзОВ «Інтернет Технологія» платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку  5 відсотків доходу - з 01.04.2020р. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
		 
		Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
		 
		Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
		 
		Представник позивача Кондратюк В.В. судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
		 
		Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 
		 
		Як видно із матеріалі справи, ТзОВ «Інтернет Технологія» зареєстровано як суб`єкт господарювання - 05.12.2012р., а з 07.12.2012р. перебуває на обліку як платник податку та є платником податків на загальній системі оподаткування, в тому числі платником ПДВ.
		 
		16.03.2020р. з метою переходу на спрощену систему оподаткування позивач подав до податкового органу заяву в якій просив перевести на спрощену систему оподаткування відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України з обраною ставкою єдиного податку  5% до доходу, 3 групи, без реєстрації ПДВ з 01.04.2020р. Зокрема, до заяви останній долучив розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, відповідно до якого загальна сума отриманих доходів склала 2 794 900 грн.
		 
		Крім того, 16.03.2020р. ТзОВ «Інтернет Технологія» також подав заяву форми 3-ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав, вказаних у пп. «в» п.184.1 ст.184, пп.298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України.
		 
		Так, податковий орган листом від 17.03.2020р. №9069/10//03-20-55-04 повідомив позивача, що заяву про перехід на спрощену систему оподаткування залишено без задоволення, оскільки згідно даних ІС «Податковий блок» станом на 17.03.2020р. в ТзОВ «Інтернет Технологія» діюча реєстрація платника податку на додану вартість.
		 
		Крім того, 17.03.2020р. податковий орган листом №90/40/10/03-20-02-01-08 повідомив ТзОВ «Інтернет Технологія» про відмову в анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість. Оскільки позивачем зазначена причина анулювання як для платника єдиного податку третьої групи (пп.298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України). Проте, згідно бази даних ІС «Податковий блок» останній перебуває на загальній системі оподаткування.
		 
		ст.308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Так, відповідно до п.291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		 
		Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		 
		В п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що до платників єдиного податку третьої групи відносяться юридичні особи  суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 грн.
		 
		п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
		 
		1) 3 % доходу  у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом.
		 
		2) 5% доходу  у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
		 
		В пп.3 п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України видно ( в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група  фізичні особи підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи  суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує  5000000 грн.
		 
		пп.298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
		 
		З системного аналізу вказаних норм видно, що для переходу із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) позивачу необхідно дотриматись вимог, а саме: подати заяву до контролюючого органу не пізніше за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу та дохід протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування не перевищує 5000000 грн. 
		 
		При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що позивач дотримав вищевказані вимоги: своєчасно подав заяву про перехід на спрощену систему оподаткування (не пізніше за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу) та дохід протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування не перевищив 5000000 грн. 
		 
		Із змісту п.299.6 ст.299 Податкового кодексу України видно, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
		 
		1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим ст.291 цього Кодексу;
		 
		2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
		 
		3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 цього Кодексу.
		 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відмова податкового органу яка викладена в листі 17.03.2020р. №9069/10//03-20-55-04 в задоволенні заяви ТзОВ «Інтернет Технологія» для переходу із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування не містила жодних підстав передбачених п.299.6 ст.299 Податкового кодексу України
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, в частині визнання протиправної відмови податкового органу щодо застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2020р. та зобов`язання зареєструвати позивача платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку  5 % доходу  з 01.04.2020р. Оскільки, останній дотримав вимоги встановлені пп.3 п. 291.4 ст. 291, пп. 298.1.1 п. 298.1 ст.298 Податкового кодексу України: своєчасно подав заяву про перехід на спрощену систему оподаткування (не пізніше за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу) та дохід протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування не перевищив 5000000 грн.
		 
		Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта які наведені в апеляційній скарзі, оскільки не передбачені Податковим кодексом як підстави для відмови в задоволенні заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
		 
		Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
		 
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		 
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		 
		В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 140/5785/20  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		СуддяН.В. Бруновська
		 
		Суддя І.В. Глушко
		 
		СуддяЗ.М. Матковська
		 
		Постанова в повному обсязі складена 30.11.2020р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...