Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/4698/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 01.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2020.
Дата набрання законної сили: 30.11.2020
Номер судового провадження: К/9901/12092/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 листопада 2020 року 
		Київ
		справа №280/4698/19
		адміністративне провадження №К/9901/12092/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:                           судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу                             за позовом  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (суд у складі: головуючого судді-Прасова О.О.), постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року (суд у складі: головуючої судді - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.)
		 
		І. СУТЬ СПОРУ 
		1.          У вересні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач, директор Департаменту), в якому просив:
		-визнати протиправними дії директора Департаменту щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 25 липня 2019 року, яка подана в інтересах дитини з інвалідністю - ОСОБА_2 до Президента України та Кабінету Міністрів України;
		-зобов`язати відповідача належним чином розглянути скаргу позивача від 25 липня 2019 року.
		1.1.          В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неналежно розглянув скаргу позивача, отримана відповідь є відпискою суб`єкта владних повноважень, оскільки не було здійснено перевірки усіх викладених фактів та не розглянуто усі вимоги скарги. 
		 
		II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2.          Син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на діагноз: «Деменція внаслідок перинатальної енцефалопатії, синдром моторної алалії» та є інвалідом з дитинства. Інвалідність встановлена до 2021 року. Також син позивача має додатковий, ортопедичний діагноз: «еквінусне розташування стопи».
		3.          25 червня 2019 року, у зв`язку з неналежним забезпеченням сина ортопедичним взуттям у 2019 році, ОСОБА_1 подав звернення на «Урядову гарячу лінію» в інтересах сина.
		4.          У зверненні позивач просив: 
		-          видати направлення ОСОБА_2 на безоплатне забезпечення (виготовлення) йому другої пари ортопедичного взуття у 2019 році;
		-          притягти до відповідальності посадових осіб служби соціального захисту за невидачу ОСОБА_2 направлення на отримання другої пари ортопедичного взуття у 2018 році;
		-          притягти до відповідальності посадових осіб за фальсифікацію документів про, нібито, видачу сину ортопедичного взуття в кількості 2-х пар 17 травня 2019 року.
		5.          Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради за дорученням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, в особі начальника управління Полковнікової О.Я. , розглянуто звернення позивача, яке подано на «Урядову гарячу лінію».
		6.          У вказаній відповіді від 09 липня 2019 року за №Б-2386 (позивач отримав 20 липня 2019 року) зазначено, зокрема, що ОСОБА_2 був забезпечений 17 травня 2019 року двома парами ортопедичного взуття, тому направлення на забезпечення третьою парою взуття можливе лише у визначених законодавством випадках.
		7.          Не погоджуючись із відповіддю Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради, вважаючи, що ця відповідь надана без перевірки всіх фактів, викладених у скарзі, та з порушенням прав дитини з інвалідністю, ОСОБА_1 25 липня 2019 року повторно звернувся на «Урядову гарячу лінію» щодо неналежного розгляду своєї скарги від 25 червня 2019 року.
		8.          Міністерство соціальної політики України листом від 15 серпня 2019 року №743/0/243-19 повідомило ОСОБА_1 про передачу його скарги до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації для з`ясування і вирішення порушених в скарзі питань.
		9.          Департаментом соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Департамент) листом від 15 серпня 2019 року за №Б.1914.1 надано відповідь ОСОБА_1 , зазначено, що розгляд його скарги триває, про результат такого розгляду буде повідомлено додатково. 
		10.          Листом від 06 вересня 2019 року №Б.1914.1 Департамент повідомив позивача, що порядок забезпечення його сина ортопедичним взуттям порушено Запорізьким протезним цехом Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, про що Департаментом направлено лист вказаному підприємству. Однак, для вирішення питання щодо порушених термінів забезпечення ортопедичним взуттям, позивачу необхідно звернутися до протезного цеху.
		11.          Не погодившись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду.
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12.          Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		13.          Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушення процедури розгляду звернення ОСОБА_1 , оскільки відповідач надав обґрунтовану відповідь щодо суті поставлених позивачем питань. У свою чергу, питання притягнення до відповідальності вказаних у скарзі осіб знаходиться поза межами компетенції відповідача під час розгляду звернення громадян.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
		14.          Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
		15.          В касаційній скарзі вказано про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. На думку позивача, судами неправильно визначені повноваження та компетенція відповідача, оскільки функції Департаменту та його керівника повністю співвідносяться з предметом його скарги. Наголосив, що розгляд скарги було здійснено формально, права дитини з інвалідністю не відновлені, по жодному з прохань, викладених у скарзі, не проведено належної перевірки.
		16.           ОСОБА_1 зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки діям директора Департаменту, враховуючи положення статей 7, 19 Закону України «Про звернення громадян», не дослідили обсяг обов`язків та повноважень відповідачки, які надають їй право вчинити відповідні дії та надати чітку відповідь по кожному пункту у скарзі.
		17.          Також позивачем у касаційній скарзі наголошено на порушеннях судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, на неповному дослідженні доказів, які, на його думку, вказують на порушення права його сина на безоплатне забезпечення ортопедичним взуттям.
		18.          Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
		19.          У відзиві зазначено, що звернення позивача полягало у поновленні прав його сина на отримання ортопедичного взуття. Однак, ні до повноважень директора Департаменту, ні до повноважень Департаменту не належить видача ортопедичного взуття громадянам з інвалідністю, притягнення до відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, тощо.
		 
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		20.          Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		21.          Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		22.          Статтею 3 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		 
		23.          Згідно з пунктом 13 статті 1 Закону № 2402-III дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
		24.          Відповідно до частини третьою статті 26 Закону № 2402-III дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров`я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.
		25.          Пунктом 37 «Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, перелік таких засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 (далі - Порядок №321) визначено, що діти з інвалідністю, антропометричні розміри яких не змінилися, забезпечуються двома парами ортопедичного взуття на рік на вибір - зимовим або літнім. 
		26.          Згідно з пунктом 2 Порядку № 321 до технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю належить, зокрема, ортопедичне взуття.
		27.          Відповідно до пункту 4 Порядку №321 особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, в тому числі шляхом виплати компенсації, без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видається такий засіб.
		 
		Надання реабілітаційних послуг здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, та на інших підприємствах, в установах, організаціях, що мають належні умови для їх надання. Надання реабілітаційних послуг може здійснюватися фахівцями, які мають відповідний рівень професійної підготовки.
		28.          Частиною другою статті 9 Закону № 2402-III передбачено, що діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.
		29.          Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		30.          Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		31.          Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
		 
		Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
		32.          Частиною першою статі 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
		33.          Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		34.          Статтею 16 Закону № 393/96-ВР передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
		35.          Частиною першою статті 18 Закону №393/96-ВР регламентовано, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
		36.          Згідно з частиною першою статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
		- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
		- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
		- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
		- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
		- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
		- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
		- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
		- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
		37.          Пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі - Положення №423) визначено, що Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику ,зокрема, у сфері соціального захисту, з питань сім`ї та дітей.
		 
		Мінсоцполітики є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, надання гуманітарної допомоги.
		38.          Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 24 лютого 2017 року № 76 затверджено Положення про Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Положення №76).
		39.          Відповідно до пунктів 2, 3 Положення №76 Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики).
		 
		Департамент забезпечує на території Запорізької області реалізацію державної політики, зокрема, з питань соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема особам з інвалідністю.
		40.          Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення №76 одним з основних завдань Департаменту є координація діяльності та контроль за виконанням структурними підрозділами соціального захисту населення районних державних адміністрацій питань, що належать до його компетенції.
		41.          Підпунктами 2, 15, 19, 31, 32, 34 пункту 6 Положення №76 визначено, що Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: 
		-здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; 
		-розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян;
		-контролює структурні підрозділи соціального захисту населення райдержадміністрацій, органи місцевого самоврядування та надає методичну допомогу з питань виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади у сфері соціального захисту населення; 
		-здійснює контроль за правильністю і своєчасністю призначення та виплати місцевими органами соціального захисту населення компенсацій та інших соціальних виплат, виконанням інших заходів соціального захисту населення відповідно до законодавства України;
		-виконує координаційно - методичні функції, проводить моніторинг та контролює у межах своєї компетенції надання установлених законодавством України пільг та реалізацію заходів щодо соціального захисту, зокрема, осіб з інвалідністю;
		-контролює дотримання стандартів і нормативів, визначених нормативно-правовими актами, щодо якості соціальних послуг, які надаються за рахунок бюджетних коштів комунальними установами, закладами, службами та недержавними організаціями;
		-у сфері соціальної інтеграції осіб з інвалідністю, зокрема, координує та контролює виплату компенсаційних виплат, передбачених законодавством України.
		42.          Відповідно до пунктів 8, 9 Положення №76 Департамент в установленому законодавством порядку та в межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом обласної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для провадження послідовної та узгодженої діяльності щодо строків, періодичності одержання та передавання інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та проведення запланованих заходів.
		 
		Департамент очолює директор, який призначається на посаду тазвільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням із Мінсоцполітики в установленому законодавством порядку.
		43.          Згідно з підпунктом 1 пункту 10 Положення №76 директор Департаменту  здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.
		 
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		44.          08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		45.          Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		46.          Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		47.           ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у травні 2020 року.
		48.          Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
		49.          Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		50.          Відповідно до ухвали Верховного Суду від 14 травня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		51.          Предметом спору у справі є дії директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо розгляду скарги на дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, якими порушено право дитини з інвалідністю на безоплатне забезпечення ортопедичним взуттям у 2019 році.
		52.          Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, дійшли висновку, що вказана скарга розглянута Департаментом відповідно до вимог Закону№393/96-ВР та в межах наданих йому повноважень.
		53.          Однак, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується із цим висновком з огляду на наступне.
		54.          Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		55.          З аналізу положень Закону №393/96-ВР випливає, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. 
		56.          Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17.
		57.          Положенням № 321 регламентовано право дітей з інвалідністю на отримання ортопедичного взуття. Таке право реалізується шляхом надання відповідного направлення управліннями соціального захисту населення.
		58.          Судами встановлено, що скарга ОСОБА_1 від 25 липня 2019 року стосувалась неналежного розгляду Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради його скарги від 25 червня 2019 року, внаслідок чого було порушено право дитини позивача на безоплатне отримання ортопедичного взуття. 
		59.          Вказана скарга була передана Міністерством соціальної політики України до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації. 
		60.          Згідно з Положенням №76 Департамент є державним органом, що забезпечує реалізацію державної політики з питань, зокрема, соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, до яких відносяться особи з інвалідністю.
		61.          У свою чергу, згідно з вказаним положенням, саме на Департамент покладено обов`язок контролювати дотримання стандартів і нормативів, визначених нормативно-правовими актами, щодо якості соціальних послуг, які надаються за рахунок бюджетних коштів комунальними установами, закладами, службами та недержавними організаціями; здійснювати контроль за правильністю і своєчасністю виконанням заходів соціального захисту населення відповідно до законодавства України; здійснення контролю органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення.
		62.          Із відповіді Департаменту вбачається, що відповідач не заперечує стосовно порушення права дитини позивача, а саме: порушення термінів забезпечення ортопедичним взуттям. Однак, всупереч покладеним чинним законодавством на суб`єкта владних повноважень обов`язкам, інформує скаржника про необхідність його звернення до Запорізького протезного цеху Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, який, у свою чергу, входить до сфери управління Мінсоцполітики.
		63.          Також у наданій ОСОБА_1 відповіді відповідач стверджує про надсилання ним листа до Запорізького протезного цеху Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, однак не розкриває змісту такого листа, мети його надсилання, не надає його копії позивачу.
		64.          Викладені вище обставини свідчать про неналежний розгляд відповідачем скарги ОСОБА_1 .
		65.          Окрім того, Законом №393/96-ВР регламентовано надавати відповідь на всі питання, які викладені у скарзі та належать до компетенції органу. У разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до його повноважень, звернення повинно бути направлено за належністю.
		66.           Однак, у листі від 06 вересня 2019 року №Б.1914.1 відповідачем не надано відповіді на вимоги ОСОБА_1 щодо притягнення до відповідальності начальника Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, посадових осіб Запорізького протезного цеху Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства та працівників Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району. Відповідачем не надано жодних роз`яснень з цих питань, не направлено за належністю до відповідальних органів скаргу в цій частині.
		67.          Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо дотримання процедури розгляду скарги ОСОБА_1 , передбаченої Законом №393/96-ВР, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій директора Департаменту щодо неналежного розгляду скарги позивача підлягають задоволенню.
		68.          Частинами першою, третьою статті 351 КАС України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		69.          Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно були застосовані норми Закону №393/96-ВР, не враховано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм, неправильно визначено повноваження відповідача, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		 
		V. СУДОВІ ВИТРАТИ
		70.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити.
		Скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року.
		Прийняти у справі № 280/4698/19 нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
		Визнати протиправними дії директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 від 25 липня 2019 року.
		Зобов`язати директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації розглянути скаргу ОСОБА_2 від 25 липня 2019 року відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян».
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                           О.В. Калашнікова
		 
		                                                                                          М.В. Білак
		 
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...