Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/17740/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2020.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Номер судового провадження: 51-6380км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100020008693

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		іменем України 
		24 листопада 2020 року
		м. Київ
		справа № 753/17740/16-к
		провадження № 51  6380 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року вкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100020008693, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Розівки Ясинуватського району Донецької області, зареєстрований у АДРЕСА_1 , раніше неодноразового судимого, востанній раз за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Донецька від 27вересня 2004 року за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 187 КК України до покарання увиді позбавлення волі на строк 10 років,
		у вчиненні злочинів, передбаченихч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року ОСОБА_7 засуджено та призначено покарання: за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів увиді позбавлення волі на строк 15 років.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено увигляді тримання під вартою.
		На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 5 серпня 2016 року до набрання вироком законної сили зрозрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
		Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 тастягнув на її користь із засудженого ОСОБА_7 10000 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків та 300000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 3серпня 2016 року біля 21:00 за запрошенням ОСОБА_9 прибув замісцем їїпроживання у АДРЕСА_2 ), де почав вживати спиртні напої спільно з останньою та ОСОБА_10 .
		Надалі 4 серпня 2016 року о 03:30 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які на той час залишилися вдвох у приміщенні однієї з кімнат, виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою вбивства ОСОБА_9 , праскою наніс їй вісім ударів по голові зліва та кілька ударів по рукам і тулубу, після чого двома руками став здушувати шию останньої, щопризвело до асфіксії, від якої настала смерть потерпілої.
		Одразу після вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, зняв із тіла ОСОБА_9 золоті прикраси, забрав належний їй мобільний телефон, та,заволодівши таким чином майном потерпілої на загальну суму 10365 грн, покинув місце вчинення злочину.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вобґрунтування таких вимог зазначає про те, що місцевий суд допустив істотні порушення кримінального процесуального закону, оскільки всупереч положенням ст.319 КПК України після заміни суддів у колегії не розпочав судовий розгляд спочатку, на чому наполягала сторона захисту. За твердженням захисника, апеляційний суд не зважив на допущені порушення й необґрунтовано відхилив вимоги сторони захисту, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370 та 419КПК України.
		Позиції інших учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 просили задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
		Прокурор ОСОБА_5 вважав судові рішення щодо ОСОБА_7 законними, акасаційну скаргу захисника  необґрунтованою.
		Мотиви Суду
		Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд усвоєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
		Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Виходячи з положень ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
		Частина 2 ст. 319 КПК України передбачає, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд зпочатку таздійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
		1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
		2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
		У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після надходження обвинувального акта щодо ОСОБА_7 до Дарницького районного суду м. Києва було визначено колегію суддів дляйого розгляду: головуючого ОСОБА_11 , суддів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (протокол від 29 вересня 2016 року). У цьому складі колегії суддів 30вересня 2016 року було проведено підготовче судове засідання, зарезультатами якого призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
		Надалі у судовому засіданні 16 лютого 2017 року учасникам судового провадження було повідомлено про зміну складу колегії суддів,  суддів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 замінено на суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 80). 
		У зазначеному складі колегії суддів 3 березня 2017 року розпочато судовий розгляд. Зокрема прокурор оголосив обвинувальний акт, апотерпіла  цивільний позов, суд встановив особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а також встановив порядок дослідження доказів, провів допит потерпілої ОСОБА_8 , після чого оголосив перерву для виклику свідків (т. 1 а.с. 97).
		У подальшому в судовому засіданні 20 березня 2017 року учасникам судового провадження знову повідомлено про зміни в складі колегії, а саме про те, що замість судді ОСОБА_14 призначено суддю ОСОБА_16 . Тим часом суд також поставив наобговорення учасникам судового провадження питання щодо можливості продовження судового розгляду в новому складі колегії суддів. Прокурор незаперечував проти продовження судового розгляду, натомість сторона захисту наполягала на тому, щоб судовий розгляд розпочати спочатку. Вислухавши думку сторін, та, з огляду на заперечення сторони захисту, суд дійшов висновку про необхідність розпочати судовий розгляд спочатку, про що було постановлено усну ухвалу, яку занесено до журналу судового засідання, у зв`язку з чим оголошено перерву (т. 1 а.с.104).
		Проте суд, всупереч рішенню про необхідність розпочати судовий розгляд з початку, внаступному судовому засіданні 16 травня 2017 року фактично продовжив судовий розгляд, відразу перейшовши до допиту свідків (т. 1 а.с. 113-116).
		Отже, процесуальні дії, які проведено в судовому засіданні 3 березня 2017 року (оголошення обвинувального акта та цивільного позову (частини 2 та 3 ст.347 КПК України), роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення (ст. 348 КПК України), визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст.349 КПК України)), а також допит потерпілої в порядку ст. 353 КПК України повторно не здійснювалися після заміни судді, на чому наполягала сторона захисту, апоказання потерпілої в подальшому були використані для обґрунтування вироку.
		Тим самим місцевий суд усупереч вимогам процесуального закону здійснив розгляд кримінального провадження з істотним порушенням положень, що забезпечують незмінність складу суду та повноту судового розгляду всіма суддями колегії.
		Апеляційний суд, перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, та дійшовши висновку, що допущені судом першої інстанції порушення вимог ст.319 КПК України не є підставою для скасування вироку місцевого суду, навіввухвалі необґрунтовані і суперечливі мотиви. Зокрема суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційні скарги сторони захисту без задоволення, виходив із того, що до заміни судді попередній склад суду лише провів допит свідка ОСОБА_17 , анадалі новий склад суду дослідив решту доказів, що не узгоджується з матеріалами кримінального провадження.
		Оскільки допущені порушення є істотними, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого суду слід врахувати наведене, розглянути кримінальне провадження з додержанням вимог матеріального та процесуального законів, й ухвалити законне і справедливе рішення, яке відповідатиме положенням ст. 370 КПК України.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження та судових рішень, донабрання вироком законної сили місцевий суд залишив ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Вирішуючи питання щодо цього заходу забезпечення кримінального провадження після скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, Суд зважає на те, що касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції зурахуванням певних особливостей (ст. 434 КПК України). Усвою чергу ст.418КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення впорядку, передбаченому статтями 368  380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України), необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_7 відсуду під тиском тягаря можливого відбування покарання, з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість злочинів, а також те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово був судимий, міцних соціальних зав`язків немає, Суд вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід увигляді тримання під вартою. 
		Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в :
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 січня 2021 року включно.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, єостаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_18    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...