Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1180/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2020. Зареєстровано: 01.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2020.
Дата набрання законної сили: 31.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/331/367/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020080020000241

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		30.11.2020 
		Провадження № 1-кп/331/367/2020
		ЄУН 331/1180/20
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30листопада 2020року Жовтневийрайонний судм.Запоріжжя ускладі:головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Запоріжжя узалі судукримінальне провадженняза обвинувальнимактом №  12020080020000241 від 03.02.2020 у відношенні
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 10.06.2010    Ленінським    районним    судом м. Запоріжжя, за ч. 1 ст. 185 КК України, до 200 годин громадських робіт;
		- 08.02.2011    Жовтневим    районним    судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 місяця арешту. На підставі ст. 71 КК України, приєднати покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2010, до відбуття 1 місяці 25 днів арешту;
		- 11.07.2011    Жовтневим    районним    судом м. Запоріжжя за ч. З ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- 22.05.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, часткового приєднати покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2011 та визначити 7 років 1 місяць позбавлення волі;
		- 22.08.2012    Жовтневим    районним    судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 345 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати    покарання за вироком Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 22.05.2012    та визначити покарання у вигляді 7 років 2 місяців позбавлення волі,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
		за участю:
		прокурора                     ОСОБА_4 
		потерпілих                     ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника                     ОСОБА_7 
		обвинуваченого                 ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02 лютого 2020 року, близько 22 години ОСОБА_3 , знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на погрозу вбивством своїм батькам, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що вони знаходяться в зачиненому будинку та в силу свого віку та стану здоров`я не зможуть протистояти його неправомірним діям, утримуючи в руці корпус гранати Ф-1, який являється корпусом ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового призначення, який до бойових припасів не відноситься, з деталями уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГ), який до бойових припасів не відноситься, почав гучно бити у двері та висловлюватись нецензурною лайкою. Після чого, розбив скло вікна вказаного будинку та усвідомлюючи, що його дії викликають у його батьків почуття тривоги і неспокою, через розбите ним скло просунув руку до будинку та продемонстрував ОСОБА_8 та ОСОБА_5 корпус гранати Ф-1 з запалом дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГ), і при цьому висловив погрозу вбивством шляхом приведення гранати у дію. Сприйнявши зазначену погрозу як реальну, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , вчинили усі дії спрямовані на уникнення спричинення їм тілесних ушкоджень, що можуть спричинити смерть, перемістились та сховались у дальній від входу кімнаті, двері до якої зачинили, оскільки іншого виходу у будинку немає, а вікна обладнані металевими гратами, про що достовірно знав ОСОБА_3 .
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав частково та пояснив, що у той вечір у лютому 2020 року він відпочивав у кафе неподалік від будинку батьків та, повертаючись до себе додому, вирішив зайти до них у гості та, можливо, заночувати. Біля воріт він зрозумів, що замінений код на дверях, тому він вирішив перелізти через паркан. Він став стукати у двері будинку, але батьки не захотіли відчинити двері, що його дуже обурило. Тоді він став розбивати вікна та кричати різні образи на їх адресу. Поки бив вікна, то поранив собі руку, тоді дістав із кишені корпус від гранати, який носив із собою без будь-якої мети, та став використовувати його, що наносити ушкодження по вікнах. Жодних фраз з приводу наміру підірвати гранату, він не висловлював, але допускає, що батьки могли побачити металевий предмет у його руці та сприйняти його як гранату. На сьогодні він дуже шкодує за вчинене, переглянув свою поведінку, одружився та мешкає разом із дружиною та її неповнолітніми дітьми, має неофіційне місце роботи на дохід, намагається не спілкуватися із батьками, щоб не провокувати конфлікт. Просив суворо його не карати.
		Не дивлячись на часткове визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_3 , у вчинені інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_3 є його рідним сином, приблизно 10 років потому вони зняли його з реєстрації за місцем свого проживання, припинили підтримувати відносини через давній конфлікт, тому він у їх будинку не мешкав, дозволу заходити до будинку не мав, ключі йому ніхто не надавав, тривалий час він із сином не спілкувався. 02.02.2020 у вечірній час він із дружиною вже збиралися лягати спати, перебували у спальній кімнаті, коли почули шум у дворі власного будинку. Він подивився у вікно та побачив, що ОСОБА_3 переліз через паркан та зайшов до їх подвір`я. Він сподівався, що останній згодом піде та намагався не виказувати, що вони перебувають вдома, однак через декілька хвилин той став стукати по вікнах їх будинку, а згодом, їх бити, так як вони почули звуки битого скла. Далі, він побачив, що через розбите скло у вікно висунулась рука, яка тримала корпус гранати, та син став викрикувати їм погрози та казати, що він зараз їх підірве. Після цього він зрозумів, що у нього в руках справжня граната, яку він може привести у дію у будь-який момент, тому він дуже злякався за своє життя та спробував сховатися у найдальшій кімнаті. Його дружина була у шоковому стані та намагалась викликати поліції, зателефонувавши 102. Далі вони очікували приїзду поліції та чули, як ОСОБА_3 продовжує розбивати вікна у будинку, далі став наносити удари і по автомобілю, пошкоджуючи його. Через деякий час приїхали працівники поліції та ОСОБА_3 вчинив спробу втечі через інший вихід городами, однак працівники поліції змогли його наздогнати. Він та його дружина дуже злякались за своє життя, оскільки ОСОБА_3 голосно кричав, вимагав відкрити двері, бив вікна та погрожував їх підірвати, демонструючи гранату. Оскільки він знав, що син у стані сп`яніння може вчиняти неадекватні дії, в тому числі спричинити шкоду здоров`ю через неприязні відносини між ними, то тепер він побоюється за своє життя та не може спокійно відпочивати у власному будинку. Лише завдяки оперативним діям поліцейських цей злочин було своєчасно відвернене без значних наслідків для них.
		Потерпіла ОСОБА_6 надала суду аналогічні пояснення та додатково зазначила, що вона постійно було разом із чоловіком, не могла заспокоїтися, відчувала значний стрес та шок від дій ОСОБА_3 . У них у будинку всі вікна мають решітки та є одні двері, тому вийти з будинку іншим шляхом вони не могли у той час, коли ОСОБА_9 стояв біля дверей із гранатою на вході. Раніше син неодноразово приходив до них додому та намагався з`ясувати, чому вони його виписали з будинку, тому було зрозуміло, що він вважає, що має права на їх нерухомість. Після того, як приїхали працівники поліції, вони виявили гранату у городі на землі, а коли приїхали вибухотехніки, то з`ясувалось, що граната не справжня, але у момент висловлення погроз, вони із чоловіком це не знали та вважали, що син може її застосувати у будь-яку мить, оскільки вона була дуже схожа на бойову, та дуже були схвильовані та налякані його агресивними діями. І до сьогодні вона переживає за своє життя та побоюється повторення події цієї ночі.
		Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що він є сусідом родини ОСОБА_11 та пам`ятає, що на початку лютого 2020 року приблизно о 23 години він почув дивний шум, який був схожий на дзвін скла, що розбивається, та крики, тому він вийшов на вулицю, щоб з`ясувати, у чому причина, однак нічого не побачив. Далі шум знову повторився та за напрямком виходив із двору їх сусідів. Тоді вони зателефонували ОСОБА_12 , яка повідомила, що до них прийшов їх сина та б`є вікна та інші речі у дворі та вони вже викликали працівників поліції. Особисто він нічого не бачив, так як усі події відбувалися у дворі будинку ОСОБА_11 .
		Свідок ОСОБА_13 надала суду аналогічні пояснення та зазначила, що вони почули шум на вулиці, так як у їх будинку не було зачинено вікно. Коли вона спілкувалась із ОСОБА_14 телефоном, то чула, як остання плаче, переривчасто дихає, тремтить. Пізніше остання розповідала, що дуже перехвилювалась за своє життя через незаконні дії свого сина.
		Крім того винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованому йому кримінального правопорушеняі підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2020 та від 25.03.2020 від ОСОБА_6 у відношенні ОСОБА_3 , який погрожував її вбити, тримаючи гранату у руці, бив вікна у будинку та (а.с. 98 та 163) 
		-протоколом огляду місця події від 03.02.2020 із фототаблицею  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено пошкодження вікон будинку, пошкодження автомобіля, що стоїть у дворі, у городі виявлений корпус гранати Ф-1 ( а.с. 77-92);
		-протоколом слідчого експерименту від 24.03.2020 за участю потерпілої ОСОБА_6 , під час якого остання розповіла про події ночі 02.02.2020, показала, яке майно було пошкоджено, яким чином син розбив скло, просунув між решітки руку із гранатою та висловлював погрози їх підірвати. Відеозапис проведеної слідчої дії було відтворено у судовому засіданні ( а.с. 99-104)
		-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 у відношенні ОСОБА_3 , який погрожував його вбити, тримаючи гранату у руці, бив вікна у будинку та в автомобілі (а.с. 105) 
		-протоколом слідчого експерименту від 24.03.2020 за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого останній розповів про події ночі 02.02.2020, показав, яке майно було пошкоджено, яким чином син розбив скло, просунув між решітки руку із гранатою та висловлював погрози їх підірвати. Відеозапис проведеної слідчої дії було відтворено у судовому засіданні ( а.с. 106-111)
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.02.2020, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2 був затриманий ОСОБА_3 (а.с.112-116)
		-протоколом отримання зразків для експертизи від 21.02.2020, під час якого були отримані зразки крові обвинуваченого ОСОБА_3 ( а.с. 135)
		-висновком судово-медичної експертизи № 725 від 24.02.2020, згідно якої кров ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-Азі ізосерологічною системою АВ0 ( а.с. 139);
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 823 від 24.03.2020, згідно якої на поверхні фрагмента скла, вилученого під час огляду місця події, наявність крові не встановлена ( а.с. 143);
		-висновком судово-імунологічної експертизи № 822 від 26.03.2020, згідно якої на марлевому тампоні зі змивом з лівої двері автомобілю «Ford Orion», вилученому з місця події, встановлена наявність крові людини та виявлені антигени В та Н з ізогемаглютиніном анти-А. Такий результат міг би бути отриманий за рахунок крові особи групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н, у тому числі і від підозрюваного ОСОБА_3 ( а.с. 147-149)
		-висновком хіміко-вибухово-технічної експертизи № 12-18\6-89 від 13.03.2020, згідно якої надані на дослідження предмети, які 03.02.2020 були виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Суха, 12, являються: предмет еліпсоїдної форми  корпусом ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, металеві предмети  деталями уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГ), а саме: корпусом накольного механізму з перехідною втулкою, кільцем із чекою, корпусом сповільняю чого механізму та корпусом детонатору, які до бойових припасів не відносяться та до здійснення вибуху не придатні ( а.с. 153-161);
		-висновком щодо результаті медичного огляду з метою виявленні стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.02.2020, згідно якого ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння ( а.с. 167).
		 
		При цьому суд оцінює критично показання обвинуваченого з приводу того, що він не висловлював погроз та намірів привести гранату у дію та підірвати будинок, оскільки його позиція спростовується поясненнями потерпілих, які точно розповіли у судовому засіданні події тієї ночі та конкретні дії та слова обвинуваченого та зазначили, що через відкриті двері кімнати та розбите вікно вони бачили руку ОСОБА_3 , яку він просунув через раму та у якій тримав корпус гранати, тому, враховуючи агресивні дії останнього та погрози й образи, які він викрикував на їх адресу, вони сприйняли його дії як реальну загрозу для свого життя. 
		Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 129 КК України тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. 
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини злочину та дані про особу обвинуваченого. 
		Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, за слів працює неофіційно. 
		У якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, на підставі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
		У якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , на підставі ст.. 67 КК України, суд враховує вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги дані біографії обвинуваченого, враховуючи думку потерпілих щодо розміру покарання, наявність як пом`якшуючої покарання обставини, так і такої, що його обтяжує, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції ст. 129 КК України, що буде відповідати меті та цілям його призначення. 
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з 03 лютого 2020 року  з дня затримання у порядку ст. 208 КПК України.
		Зарахувати до строку призначеного судом покарання термін попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_3 із врахуванням ч.1 ст. 72 КК України щодо правил співвідношення видів покарань з 03 лютого 2020 року до 05 листопада 2020 року, та обмежитись фактично відбутим обвинуваченим покаранням.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання скасувати. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведені експертні дослідженні у розмірі 1256, 08 грн.
		Речові докази:
		- корпус гранати Ф-1, два змиви РБК, осип скла, зіп-пакет із речовиною жовтого кольору  знищити;
		- мобільний телефон «Fly» - повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Скасувати арешт з речових доказів, накладений на підставі ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2020.
		Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		 
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...