Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/834/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2020. Зареєстровано: 02.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.11.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4806/2090/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 302/834/20
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		 
		 
		    23 листопада 2020 року м. Ужгород
		 
		Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. 
		суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.
		розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області про зупинення провадження у справі, постановлену 05 жовтня 2020 року, головуючим суддею Кривка В.П., за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача банківських послуг, повернення безпідставно списаних коштів та відшкодування шкоди, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача банківських послуг, повернення безпідставно списаних коштів та відшкодування шкоди.
		 
		02.10.2020 АТ «Державний ощадний банк України» подало відзив на позовну заяву в якому також просило зупинити провадження в справі до набрання законної сили судовим рішення в кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, яке розглядається Міжгірським районним судом Закарпатської області у справі за № 302/882/18.
		 
		Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 5 жовтня 2020 року зупинено провадження в даній справідо набрання законної сили судового рішення у справі №302/882/18 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190 ч. 3, 200 ч. 1, 200 ч. 2, 357 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3, 358 ч. 4, 358 ч. 1, 361 ч. 1, 361 ч. 2 та 362 ч. 1 КК України.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Рішко С.І., просить скасувати зазначену ухвалу, як необґрунтовану та таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на те, що суд першої інстанції в ухвалі належно не мотивував своє рішення, не зазначив, неможливість встановлення в даній цивільній справі обставин, які будуть встановлені при розгляді кримінального провадження і такі матимуть будь-яке (в тому числі і преюдиціальне) значення для даної справи і чому цю справу неможливо розглянути за відсутністю цих фактів. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про можливе подвійне стягнення з ОСОБА_2 оскільки не врахував того факту, що предмет і підстави заявленого ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» позову про захист прав споживача банківських послуг, повернення безпідставно списаних коштів та відшкодування шкоди є відмінними від заявленого нею цивільного позову у кримінальному провадженні до ОСОБА_2 
		 
		АТ «Державний ощадний банк України» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду.
		 
		Апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу суду, зазначену у п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України (зупинення провадження у справі), відповідно до приписів ч. 2 ст. 369 і ч. 13 ст. 7 ЦПК України без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		 
		Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
		 
		Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а й саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
		 
		Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України в редакції 2004 року, що кореспондується зі ст. 251 чинного ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
		 
		Постановляючи ухвалу про зупинення провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з неможливості її розгляду до вирішення кримінальної справи №302/882/18 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190 ч.3, 200 ч.1, 200 ч.2, 357 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3, 358 ч.4, 358 ч.1, 361 ч.1, 361 ч.2 та 362 ч. 1 КК України.
		 
		Проте суд в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши кримінальну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у даній справі, не вказав у чому полягає пов`язаність справ, та не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд не може самостійно встановити при розгляді даної справи обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до АТ «Державний ощадний банк України» та можливість вирішення такого спору.
		 
		Судом не враховано того, що предметом і підставами позову ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» є неналежне виконання відповідачем умов договору банківського рахунку та повернення безпідставно списаних коштів і відшкодування шкоди. А тому, саме встановлення факту порушення відповідачем умов договору та заподіяння такими діями їй шкоди, є підставами для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог, а не доведення вини ОСОБА_2 у кримінальному провадженні.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Державний ощадний банк України» намагається перекласти свою можливу відповідальність за порушення умов договору банківського рахунку на свого працівника ОСОБА_2 , яка перебуває у трудових відносинах з банком. Тоді як ОСОБА_1 перебуває у відносинах з АТ «Державний ощадний банк України», а не з працівником банку. А визнання ОСОБА_1 потерпілою у кримінальній справі не може саме по собі відмінити обов`язок АТ «Державний ощадний банк України» нести відповідальність за можливе порушення умов договору банківського рахунку.
		 
		Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
		 
		У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
		 
		З цього слідує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		 
		За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 251, 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд, -
		 
		постановив:
		 
		апеляційну скаргу  ОСОБА_1 ,від іменіякої дієадвокат РішкоСергій Іванович, задовольнити.
		 
		Ухвалу Міжгірського районногосуду Закарпатськоїобласті від5жовтня 2020року прозупинення провадженняу справі скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
		 
		Повний текст постанови суду складено 23 листопада 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...