Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 674/2073/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2020. Зареєстровано: 02.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2020.

Номер судового провадження: 11-кп/4820/378/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240000000282

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/378/20 
		Справа № 674/2073/18 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
		   
		судді - доповідача              ОСОБА_2 ,
		суддів          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря    
		судового засідання         ОСОБА_5 , 
		прокурорів                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого          ОСОБА_8 ,
		захисника                 ОСОБА_9 ,
		представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11             
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 04.10.2018 року, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_12 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04.03.2020 року щодо обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_8 , -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Цим вироком  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		визнано винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
		На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнено  ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. 
		Відповідно до ст.76КК України зобов`язано  ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Стягнуто з  ОСОБА_8  накористь державипроцесуальнівитрати запроведенняекспертизи врозмірі 2145 грн. 
		Скасувано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року на автомобіль марки «BWM 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дитячий велосипед та будівельну тачку. 
		Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
		За вироком суду,  ОСОБА_8 04 жовтня 2018 року, о 16 годині 10 хвилин, в с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «ВМW - 530», реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстрація Литовської Республіки), вулицею Шевченка, з боку центру с. Стара Гута, в напрямку автодороги «Ярмолинці - Кам`янець-Подільський», зі швидкістю 95,2 - 109,3 км/год, перевищував дозволену швидкість в населеному пункті і поблизу опори лінії електропередачі №113 допустив некерований занос автомобіля «ВMW-530», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого продовжуючи рух некерованого автомобіля, поблизу буд. №100, на вул. Шевченка, вчинив наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка керувала дитячим велосипедом назустріч по правому краю проїзної частини вул. Шевченка, і не справився з керуванням і виїхав за межі проїзної частини автодороги, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з господарським візком.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №533від 07.11.2018 ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 5,6,7 ребер справа в передньому сегменті, перелому 9 ребра в задньому сегменті справа з розвитком гідротораксу (скупчення рідини в плевральній порожнині), забою грудної клітки, перелому лівої гілки сідничної кістки по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які привели до тривалого розладу здоров`я більше 21 день.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №532 від 20.11.2018 року ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження в вигляді закритого косого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, садіння шкірних покривів внутрішньої поверхні лівого стегна, перелому лівої гілки сідничної кістки, тілесні ушкодження в вигляді закритої травми органів грудної клітки - переломів 2-4-5-7-9 ребер праворуч, перелому шостого ребра зліва, забою правої легені з ушкодженням в вигляді садіння слизової оболонки латеральної частини правого головного бронху з розвитком правобічного травматичного гемопневмотораксу (скупчення крові та повітря в плевральній порожнині), крововиливу в правий головний бронх, правобічної підшкірної емфіземи (скупчення повітря в м`яких тканинах грудної клітки), плевро-пульмонального шоку 2-3 ступеня, правобічної після травматичної пневмонії та дихальної недостатності, тілесні ушкодження в вигляді забою нирок, які підтверджуються лабораторно, садіння шкірних покривів поперекової ділянки зліва по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
		Вказані наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв`язку з порушенням ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху, які передбачені Правилами дорожнього руху, а саме: 
		п. 1.3.Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		п.2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		д)не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		п.2.9 .Водієві забороняється:
		а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор ОСОБА_12 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить даний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
		Вирішити долю цивільного позову законного представника потерпілої ОСОБА_14 .
		В решті вирок залишити без змін.
		Вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
		Звертає увагу, що ст.75 КК України передбачено звільнення лише від основного відбування покарання, за цією нормою закону не допускається звільнення від додаткового покарання, однак суд першої інстанції не дотримався цих вимог та не конкретизував від якого виду покарання основного чи додаткового він звільнив ОСОБА_8 , чим допущено істотне порушення КПК України.
		 
		Крім того, звільнивши ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини справи, що злочин, вчинений ним, потягнув за собою тяжкі наслідки як у малолітньої потерпілої ОСОБА_13 , так у потерпілого ОСОБА_10 , ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставин, які обтяжують покарання, особу винного та дійшов помилкового висновку про можливість виправлення останнього без реального відбування покарання, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Звертає увагу, що ОСОБА_8 скоїв ДТП в стані алкогольного сп`яніння, тілесні ушкодження, які були спричиненні потерпілому ОСОБА_10 , внаслідок ДТП, за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості, однак, останній, самостійно (без стороньої допомоги) пересуватися не може.
		Вказані обставини свідчать про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.
		Також зазначає, що згідно з п.2 ч.4 ст.374 КПК України резолютивна частина обвинувального вироку повинна містити рішення про цивільний позов, але у мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що цивільний позов законного представника ОСОБА_14 підлягає задоволенню частково ( у розмірі 152 тис.грн.), у резолютивній частині вироку  рішення щодо вказаного цивільного позову не зазначено, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		   Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку обвинуваченого та його захисника, представника потерпілого про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши характеризуючі матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
		За змістом ч.1ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України).
		   Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. 
		   Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
		   Згідно п.п. 3, 4 ч. 1ст. 409 КПК Українипідставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		   Згідно з ч. 2ст. 409 КПК Українипідставою для скасування вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		   Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (п. 1 ст. 413 КПК України).
		   Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування більш суворого покарання (п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України).
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_10 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а малолітній ОСОБА_13 тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та ніким не оспорюються, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ч.2ст.286 КК України.
		Як установленосудом апеляційноїінстанції, ОСОБА_8 04 жовтня 2018 року, о 16 годині 10 хвилин, в с. Стара Гута Дунаєвецького району Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «ВМW - 530», реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстрація Литовської Республіки), вулицею Шевченка, з боку центру с. Стара Гута, в напрямку автодороги «Ярмолинці - Кам`янець-Подільський», зі швидкістю 95,2 - 109,3 км/год, перевищував дозволену швидкість в населеному пункті і поблизу опори лінії електропередачі №113 допустив некерований занос автомобіля «ВMW-530», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого продовжуючи рух некерованого автомобіля поблизу буд. №100, на вул. Шевченка, вчинив наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка керувала дитячим велосипедом назустріч по правому краю проїзної частини вул. Шевченка, крім того, не справився з керуванням і виїхав за межі проїзної частини автодороги, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з господарським візком.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №533від 07.11.2018 ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 5,6,7 ребер справа в передньому сегменті, перелому 9 ребра в задньому сегменті справа з розвитком гідротораксу (скупчення рідини в плевральній порожнині), забою грудної клітки, перелому лівої гілки сідничної кістки по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які привели до тривалого розладу здоров`я більше 21 день.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №532 від 20.11.2018 року ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження в вигляді закритого косого перелому лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, садіння шкірних покривів внутрішньої поверхні лівого стегна, перелому лівої гілки сідничної кістки, тілесні ушкодження в вигляді закритої травми органів грудної клітки - переломів 2-4-5-7-9 ребер праворуч, перелому шостого ребра зліва, забою правої легені з ушкодженням в вигляді садіння слизової оболонки латеральної частини правого головного бронху з розвитком правобічного травматичного гемопневмотораксу (скупчення крові та повітря в плевральній порожнині), крововиливу в правий головний бронх, правобічної підшкірної емфіземи (скупчення повітря в м`яких тканинах грудної клітки), плевро-пульмонального шоку 2-3 ступеня, правобічної після травматичної пневмонії та дихальної недостатності, тілесні ушкодження в вигляді забою нирок, які підтверджуються лабораторно, садіння шкірних покривів поперекової ділянки зліва по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
		Вказані наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв`язку з порушенням ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху, які передбачені Правилами дорожнього руху, а саме: 
		п. 1.3.Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		п.2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		д)не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		п.2.9 .Водієві забороняється:
		а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
		п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		   Перевіряючи ж вирок, в частині правильності призначення покарання обвинуваченому, колегія судів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про м`якість призначеного ОСОБА_8 покарання не позбавлені правових підстав.
		   Так, відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 1ст. 65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Згідно із ч. 5ст. 12 КК Українизлочин, передбачений ч. 2ст. 286 КК України, класифікується як тяжкий, свідчить про підвищену ступінь суспільної небезпечності вчиненого.
		   Санкція ч. 2ст. 286 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого.
		Суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_8 покарання за ч. 2ст.286 КК Україниу виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном три роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України не дотримався вказаних вимог закону.
		   Зокрема, таке покарання, за своєю м`якістю, в достатній мірі, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та тяжкості негативних наслідків, що наступили в результаті протиправних дій стосовно потерпілих.
		   Вивченням даних про особу винного судом обгрунтовано встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що вищевказаний злочин ОСОБА_8 вчинив вперше, повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілим та частково відшкодував моральну шкоду потерпілій ОСОБА_14 .
		   Однак, такі дані, жодним чином, не знижують тяжкості та небезпечності вчиненого ним злочину.
		   Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим та часткове відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_14 .
		  Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та вчинення злочину щодо малолітньої особи. 
		   Разом з тим, судом першої інстанції не враховано того, що ОСОБА_8 скоїв злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, потягнув за собою тяжкі наслідки, вчиненим щодо особи малолітнього віку у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
		   Тому, покарання, визначене судом першої інстанції, не відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогам захисту основоположних прав особи.
		   При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні міри покарання ОСОБА_8 необхідного і достатнього для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, занижено розцінив ступінь тяжкості вчиненого, виважено не підійшов до його наслідків: заподіяння тяжких тілесних ушкоджень малолітній потерпілій ОСОБА_13 , які небезпечні для життя в момент заподіяння та іншому потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та призначив покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, яке не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та є явно несправедливим у розумінні ст. 414 КПК України внаслідок його м`якості.
		Що стосується позиції потерпілих стосовно призначеного покарання, то апеляційний суд зауважує, що у справах цієї категорії така позиція не є обов`язковою для суду, однак ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК України, і не має над ними пріоритету.
		   За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України та п. 2 ч. 1ст. 420 КПК України, є всі підстави для скасування вироку в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та необхідності застосування більш суворого покарання.
		   Враховуючи наведене, характер і мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі у середніх межах санкції кримінального закону, та додаткового покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний термін - три роки, яке відповідатиме вимогам ст.ст.50,65 КК України. 
		За таких обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
		Разом з тим є обґрунтованими доводи прокурора про істотне порушення судом кримінального процесуального закону, оскільки суд, належним чином, обгрунтувавши підстави для задоволення цивільного позову ОСОБА_14 , заявленого в інтересах малолітньої ОСОБА_13 , до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди і визначивши його в розмірі 152000 грн., з чим погоджується колегія суддів, відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, в резолютивній частині даного вироку, не вирішив питання цього цивільного позову, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування вироку в частині вирішення цивільного позову. 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.392, 404,405, 407, 409, 413,418,420 КПК України, колегія суддів судової палати, -
		у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04.03.2020 року щодо обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_8 , в частині призначеного покарання, звільнення від його відбування з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, покладенням обов`язків, відповідно до ст.76 КК України, та вирішення цивільного позову ОСОБА_14 , заявленого в інтересах малолітньої ОСОБА_13 , до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди скасувати.
		Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
		Цивільний позов ОСОБА_14 , заявлений в інтересах малолітньої ОСОБА_13 , до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_13 -152000грн.
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		В решті вирок залишити без змін.
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений протягом 3-х місяців до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_3           ОСОБА_2              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...