Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/13023/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 01.12.2020. Зареєстровано: 02.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2020.
Дата набрання законної сили: 04.02.2021
Номер судового провадження: П/520/15989/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		 30 листопада 2020 року                                                                       № 520/13023/2020  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного суду (м.Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, ЄДРПОУ 42261368), третя особа Державна судова адміністрація України ( м. Київ, вул. липська,18/5, ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
		УСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить: визнати протиправними дії Харківського апеляційного адміністративного суду  щодо нарахування та виплати судді винагороди за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»; зобов`язати Харківський апеляційний суд нарахувати та сплатити суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 по 28 серпня 2020 без застосування щомісячного обмеження, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»; стягнути з Харківського апеляційного суду частину недоплаченої суддівської винагороди в сумі 571966,96 грн.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати суддівської винагороди за один місяць у розмірі 277076,37 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в період з 18.04.2020 р. по 28.08.2020 р. відповідачем порушено її право на належне матеріальне забезпечення як судді.
		Ухвалою від 01.10.2020 у справі відкрито спрощене провадження в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
		Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, про те що Харківський апеляційний суд є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, він не був наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості здійснювати нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу з 18.04.2020 по 28.08.2020 без обмежень, встановлених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону №55З-IX). Таким чином, Харківський апеляційний суд в період з 18.04.2020 по 28.08.2020 року здійснював нарахування та виплату суддівської винагороди відповідно до норм чинного законодавства. Крім того відповідач зазначив, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901 -VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI) і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок). Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством України ДСА України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Відповідно до статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Від третьої особи - Державної судової адміністрації України 01.11.2020 р. надійшли пояснення на позовну заяву, у яких зазначено, що Харківський апеляційний суд як розпорядник коштів нижчого рівня не мав правових підстав для виплати суддівської винагороди без застосування обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону № 553-ІХ). Крім того, у поясненнях зазначено, що рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020 не поширюється на правовідносини, що виникли до дня його ухвалення та не є підставою для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу недорахованої суддівської винагороди відповідно до статті 135 Закону з 18.04.2020 р. до 28.08.2020 р.
		09.11.2020 р. до Харківського окружного адміністративного суду надійшов уточнений відзив відповідача у якому вказано, що починаючи з 28 серпня 2020 року виплата суддівської винагороди позивачу здійснюється судом у повному обсязі, відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Просив у задоволенні позову в частині визнання дій Харківського апеляційного суду протиправними відмовити, проти задоволення в іншій частині позовних вимог не заперечував.
		Відповідно до положень частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		Указом Президента України від 31.10.2000 р. № 1180/2000 ОСОБА_1 призначено на посаду судді  Ленінського районного суду м. Харкова та Указом Президента України «Про призначення суддів» від 25.12.2004 р. № 1540/2004 призначено на посаду судді апеляційного суду Харківської області.
		Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 20.10.2005 р. № 3017-IV, позивачку обрано безстроково на посаду судді апеляційного суду Харківської області (а.с. 14-15).
		Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 р. «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено на посаду судді Харківського апеляційного суду (а.с. 16-29).
		Відповідно до копій розрахункових листів позивачка за період з квітня по серпень 2020 року встановлено, що суддівська винагорода нараховувалась з урахуванням суми обмеження 10 мінімальними заробітними платами (а.с. 32). 
		Відповідно до довідки № 04-33/156/2020 від 28.09.2020 сума обмеження суддівської винагороди за період з 18.04.2020 р. по 27.08.2020 р. складає 571966.96 грн. (а.с. 31).
		Суд зауважує, що сума обмеження суддівської винагороди спірний період є узгодженою та не заперечується відповідачем.
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
		Частинами 1-2 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
		У силу положень п.2 ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
		Відповідно до ч.5 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
		11 березня 2020 року Конституційним Судом України розглянуто конституційне поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII та у п. 4.1. рішення № 4-р/2020 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
		Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспiльнi потреби), створює належнi умови для реалізації законiв України, iнших нормативно-правових актiв, ухвалених до його прийняття, якi передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами i територіальними громадами. Саме у виконаннi цих зобов`язань утверджується сутнiсть держави як соціальної i правової." (абзаци другий, третій підпункту 3.2, абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008).
		В той же час 13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон №553-ІХ (далі-Закон №553-ІХ), яким Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено статтею 29, а саме: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
		Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".
		Отже положення Закону України №553-ІХ  від 13 квітня 2020 року про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" неможливо розглядати як такі, що відповідають принципам якості та правової визначеності закону, в сенсі застосування до правовідносин визначення розміру суддівської винагороди позивачки.
		Крім того, рішенням Конституційного суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX зі змінами; абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"" від 13 квітня 2020 року № 553-IX.
		Судом встановлено, що недоплачені позивачеві суми складових суддівської винагороди та їх види відображено у відповідних розрахункових листах, що складені відповідачем: у квітні 2020 року 54070.00 грн; у травні 2020 року 99602.64 грн.; у червні 2020 року 135755.88 грн; у липні 2020 року 136272.56 грн; у серпні 2020 року 146265.88 грн. 
		За таких обставин, нараховуючи та виплачуючи позивачу суддівську винагороду із застуванням  обмеження її розміру, відповідач діяв з порушенням вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що призвело до порушення прав позивача.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу про визнання протиправними дій Харківського апеляційного суду щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Разом з тим, позивач в своєму позові просить суд зобов`язати Харківський апеляційний суд нарахувати та сплатити суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" та стягнути з Харківського апеляційного суду недоотриману належну суддівську винагороду в розмірі 571966.96 грн за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.
		Враховуючи встановлені судом в ході розгляду справи порушення відповідачем вимог Конституції України при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди, суд вважає повним, достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права позивача - зобов`язання Харківського апеляційного суду нарахувати та сплатити суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 571966.96 грн.
		При чому, суд зауважує, що вимога про стягнення з відповідача цих сум фактично дублює вимоги про зобов`язання Харківського апеляційного суду нарахувати та сплатити суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", та поглинається вказаною вимогою.
		Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди по 28 серпня 2020 року та зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити суддівську винагороду за цей же період, суд зазначає наступне.
		Як вбачається з відзиву відповідача та розрахункових листів, нарахування та виплата суддівської винагороди позивачу із застосуванням обмежень здійснювались у період з 18.04.2020 по 27.08.2020, а з 28.08.2020 виплати здійснювались у повному обсязі без обмежень та відповідно до вимог       статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів       статей 73-76 КАС України    доказів обмеження позивачу суддівської винагороди після 27.08.2020 позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.371 КАС суд звертає рішення про присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання.
		Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1  суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік".
		Зобов`язати Харківський апеляційний суд нарахувати та сплатити судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 571966 (п`ятсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят шість) грн 96 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                      Зоркіна Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...