Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/50995/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2020. Зареєстровано: 03.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-45242/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100060003014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/50995/20-к 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва  ОСОБА_1 , при секретарі  ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020, про арешт майна, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		20.11.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020, про арешт майна на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
		Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
		24 листопада 2020 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
		У провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060003014 від 02.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2020, невстановлена особа, шляхом обману, заволодолі чужим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого було завдано шкоду в особливо великих розмірах.
		12.06.2020 у приміщенні квартири АДРЕСА_1 було виявлено труп громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Цього ж дня, труп ОСОБА_5 направлено на проведення судово-медичної експертизи, висновок якої на даний час отримано не було.
		В ході досудового розслідування було встановлено, що 11.09.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_6 та зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 17.06.2008 року реєстраційний номер № 1701 посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 . У покійного ОСОБА_5 близьких родичів не було і намірів комусь дарувати, заповідати чи продавати квартиру останніх не мав. 
		Допитаний в якості свідка, ОСОБА_8 повідомив, що він з 1987 року проживає в кв. АДРЕСА_3 і з 1960-х років він знав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав в цьому ж будинку в квартирі АДРЕСА_4 . Також він повідомив, що останні 10-12 років ОСОБА_9 проживав в даній квартирі один, близьких родичів в нього не було, також він ніколи не був одружений і дітей не мав. Окрім того після своєї смерті ОСОБА_5 , приблизно місяць пролежав в своїй квартирі доки працівники МЧС не вибили двері і викликали поліції.
		Допитано в якості свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що з 2019 року, він є член громадської організації «всеукраїнська організація підтримки ЖБК і ОСББ». На даний момент він член громадської ради при Печерській районній адміністрації м. Києва, а саме входить до комісії з питань комунальної власності. Також до складу комісії в якості експерта, що до протидії шахрайства з нерухомістю входить ОСОБА_11 . В процесі їхньої спільної роботи ОСОБА_12 повідомив йому, що є квартира в Печерському районі, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , яка дивним чином перейшла в право власності невідомих осіб. Він вирішив перевірити дану інформацію і разом з ОСОБА_12 і членом громадської ради ОСОБА_13 , вирушили до цієї квартири і процесі спілкування з сусідами, які їм повідомили, що в квартирі під АДРЕСА_4 проживав чоловік, який помер в травні або в червні 2020 року, проживав цей чоловік один, родичів в нього не було. Також йому стало відомо, що квартира перейшла в право власності невідомих осіб на підставі договору дарування від 2008 року виданого в Донецькій області.
		Допитано в якості свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що з 2018 року, він є головою організації «Печерська варта», дана організація займається протидією шахрайства з нерухомістю. Так в середині липня він зустрівся зі своїм знайомим який повідомив йому, що є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власник даної квартири помер і щоб дану квартиру не переоформили, він попросив його зайнятись захистом спадкового майна В подальшому на протязі ще деякого часу з різних джерел йому повідомляли за цю квартиру. І тоді він зрозумів, що є реальний ризик того, що дана квартира дійсно перейде в руки шахраям. В подальшому в вересні 2020, він зайшов до державного реєстру прав на нерухоме майно і побачив, що вищевказана квартира перейшла в власність невідомої особи на підставі договору дарування, який був виданий в 2008 році в Донецькій області. Також на протязі приблизно 4 місяців, він залучений до громадської ради при Печерській РДА, експертом щодо протидії шахрайств з нерухомістю. Там він познайомився з ОСОБА_15 , якому і повідомив про факт шахрайства з вищевказаною квартирою, а він в свою чергу написав заяву до поліції. Окрім того 03.10.2020, він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ), вирішили поспілкуватись з жителями будинку АДРЕСА_5 і детальніше дізнатись, щодо долі квартири АДРЕСА_4 в цьому будинку. Під час спілкування з жителями цього будинку вони дізнались, що чоловік який проживав в квартирі АДРЕСА_4 , був сам, близьких родичів в нього не було.
		Допитано в якості свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що з 1980 року, він проживає за адресою: АДРЕСА_6 , приблизно з 1995 року, він дізнався, що в квартирі АДРЕСА_4 , яка знаходиться під його, проживає ОСОБА_17 . Проживав він там разом зі своєю мамою, яка приблизно 10-12 років тому померла. Після цього він проживав там один. Чи проживав з ним ще хтось на протязі останніх 10-12 років, він не чув та не бачив. На скільки йому відомо близьких родичів в нього не було. Окрім того на скільки він знає одружений він не був. Також на початку літа 2020 в усьому будинку відключили газ і виникла необхідність потрапити в квартиру АДРЕСА_4 , однак двері ніхто не відкривав і ОСОБА_18 слухавку телефону не підіймав. В подальшому, ОСОБА_16 пішов до дільничного офіцера поліції і попросив його, щоб він допоміг знайти сусіда з квартири АДРЕСА_4 . В свою черга дільничний підійшов до двері ОСОБА_18 і почув, що там дуже сильний запах і скоріше за все ОСОБА_18 помер. Потім вони викликали СОГ і МЧС для того зайти в квартиру і подивитись чи живий ОСОБА_18 , після того як співробітники МЧС відчинили двері почало дуже сильно воняти і він разом з працвниками МЧС побачили, що ОСОБА_18 помер в кімнаті на ліжку, в подальшому тіло забрали санітари для встановлення причини смерті, а квартиру закрили співробітники поліції і опечатали. Ткаож ОСОБА_16 разом з сусідами намагався знайти родичів ОСОБА_18 , але все було без результатно.
		09.10.2020 слідчим винесено постанову про визнання об`єкту нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020.
		Прокурор вказує, що метою арешту вилучених речей і документів є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Так, слідчим суддею встановлено, що 09.10.2020 слідчим винесено постанову про визнання об`єкту нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100060003014 від 02.10.2020.
		Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
		За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
		Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В :
		   
		Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні№ 12020100060003014від 02.10.2020,про арештмайна  задовольнити. 
		Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 та заборонити особі, у володінні якої перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...