Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2020.
Дата набрання законної сили: 19.11.2020
Номер судового провадження: 11-136сап20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 листопада 2020 року
		м. Київ
		Справа № 11-136сап20
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого Князєва В. С.,
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддівАнтонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
		представників скаржника - адвокатів Мельниченка А. В., Сідей О. В.,
		представника Вищої ради правосуддя - Цуцкірідзе І. Л.,
		розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя від 10 березня 2020 року № 712/0/15-20 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 про залишення без розгляду та повернення скарги і
		ВСТАНОВИЛА:
		1. 10 квітня 2020 року   ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 10 березня 2020 року № 712/0/15-20 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її Третьої Дисциплінарної палати (далі - Третя ДП ВРП) від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 та повернути його (   ОСОБА_1 ) скаргу на рішення цього дисциплінарного органу на розгляд до ВРП.
		Вимоги в основному мотивує тим, що оскаржене рішення Ради є незаконним, необґрунтованим та таким, що не містить посилань на визначені законом підстави для залишення скарги без розгляду та її повернення.
		Стверджує, що строки на подання скарги на рішення Третьої ДП ВРП були пропущені з поважних та незалежних від волі ОСОБА_1 причин.
		Такими причинами, з погляду автора скарги, є те, що на час розгляду дисциплінарної справи та ухвалення рішення він перебував за межами території України. 28 лютого 2017 року він звернувся до Президента Молдови із заявою про надання політичного притулку. Він ініціював й наразі в цій державі тривають судові процеси з оскарження відмови Президента Молдови надати йому політичний притулок та на предмет розгляду клопотань про екстрадицію. 
		Покликається ОСОБА_1 й на ту обставину, що з 01 березня по 31 вересня 2017 року знаходився під арештом у слідчому ізоляторі м. Кишинева, а потім під домашнім арештом. Через погіршення здоров`я проходив лікування, що також обмежило його спроможність своєчасно подати скаргу на рішення відповідача. 
		Ці обставини, як узагальнює скаржник, завадили йому й унеможливили самостійно підготувати та подати скаргу на рішення дисциплінарного органу. Наполягає на тому, що своїм правом на оскарження він зміг скористатися тільки за допомогою представників.
		Скаржник вважає також, що ВРП завчасно не повідомила його та його представників про розгляд скарги на рішення її Третьої ДП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 й усупереч пункту 3 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VІІІ; в редакції, яка діяла на час розгляду дисциплінарної справи) розглянула скаргу без участі представників ОСОБА_1 , які, отримавши повідомлення про день і час розгляду скарги лише в день її розгляду, об`єктивно не могли бути присутніми під час її розгляду.
		2. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 квітня 2020 року відкрила провадження у справі, а ухвалою від 16 червня 2020 року призначила справу до розгляду на судовому засіданні на 17 вересня 2020 року о 12-й годині.
		3. ВРП надала відзив із запереченнями на доводи скарги. Повідомляє, що ухвала ВРП від 10 березня 2020 року № 712/0/15-20 є законною, обґрунтованою й правомірною. Цей правозастосовний акт Рада ухвалила на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Ухвала підписана всіма членами ВРП, які брали участь у її ухваленні. «За» ухвалення такого рішення проголосувала більшість присутніх на засіданні членів ВРП. Усім доводам скарги надана відповідна правова оцінка, яка викладена в оскаржуваному рішенні ВРП.
		4. Факти та обставини, на підставі яких Третя ДП ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності та застосувала до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді, з якими погодилася ВРП, а також факти та обставини, на підставі яких ВРП відмовила у поновленні строку на оскарження вказаного рішення, залишила без розгляду та повернула цю скаргу, можна викласти таким чином.
		5. Президент України Указом від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, а Верховна Рада України постановою від 10 квітня 2008 року № 260-VI обрала його суддею цього суду безстроково.
		Третя ДП ВРП рішенням від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 притягнула суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді.
		За висновками цього дисциплінарного органу, суддя ОСОБА_1 був відсутнім на роботі протягом тривалого часу без поважних причин, свідомо нехтує обов`язками та порушує присягу судді. Така поведінка є умисною, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя (пункт 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів»), є несумісною зі статусом судді в розумінні частин восьмої та дев`ятої статті 109 цього Закону та пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
		Рада за наслідками розгляду подання Третьої ДП ВРП 28 листопада 2017 року ухвалила рішення № 3822/0/15-17 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
		6. ОСОБА_1 не примирився з рішенням Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 і через свого представника адвоката Сідей О. В. 14 лютого 2020 року подав до ВРП скаргу на палатне рішення ВРП від 4 жовтня 2017 року із клопотанням про поновлення строку на оскарження цього рішення. За наслідками розгляду скарги по суті просив скасувати повністю рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження.
		10 березня 2020 року ВРП прийняла ухвалу № 712/0/15-20 про залишення без розгляду та повернення адвокату Сідей О. В. поданої в інтересах ОСОБА_1 скарги на рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17.
		7. Рада, коли ухвалювала це рішення, виходила з таких обставин та міркувань. 
		14 лютого 2020 року представник скаржника адвокат Сідей О. В. подала до ВРП скаргу на рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року із клопотанням про поновлення строку на оскарження цього рішення.
		На користь рішення про задоволення цього клопотання, як вважає автор скарги, свідчить відсутність у матеріалах дисциплінарної справи відомостей про отримання ОСОБА_1 рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року з дня його прийняття й до 21 січня 2020 року. Про існування цього рішення її довірителю стало відомо з відкритих джерел лише 21 січня 2020 року.
		Ще одним чинником поважності причин пропуску строку на оскарження вважає несвоєчасне надходження матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з адвокатського об`єднання, яке раніше надавало правову допомогу скаржнику. З погляду скаржника, правовий аналіз рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року на відповідність вимогам законодавства України з 21 січня 2020 року здійснювало адвокатське об`єднання «Войченко і Дульський» на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 , який сторони розірвали 29 січня 2020 року. 31 січня 2020 року ОСОБА_1 уклав новий договір про надання правової допомоги з адвокатським об`єднанням «Павленко Лігал Груп». Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з адвокатського об`єднання «Войченко і Дульський» до адвокатського об`єднання «Павленко Лігал Груп» надійшли тільки 3 лютого 2020 року.
		8. ВРП з покликанням на норми Закону № 1798-VІІІ та з аналізу матеріалів дисциплінарної справи виснувала, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку був повідомлений про розгляд відкритої відносно нього дисциплінарної справи, рішення за наслідками такого розгляду було надіслано йому та опубліковано також з дотриманням вимог законодавства.
		Повідомила, що ВРП може поновити строк на оскарження рішення лише у виняткових випадках з підстав, які мають об`єктивний, а не суб`єктивний характер. 
		Рада визнала, що у поданій до неї скарзі бракує обґрунтування поважності причин, через які ОСОБА_1 об`єктивно не зміг ознайомитися з оскарженим рішенням на офіційному вебсайті ВРП, а доводи його довірителя - адвоката Сідей О. В. про те, що ОСОБА_1 дізнався про це рішення з відкритих джерел лише 21 січня 2020 року, - неспроможними, суб`єктивно обумовленими, такими, які змістовно суперечать принципу правової визначеності.
		На спростування твердження автора скарги про неможливість подання скарги на рішення дисциплінарного органу ВРП до 12 лютого 2020 року через зміну адвокатського об`єднання, яке раніше представляло інтереси ОСОБА_1 , ВРП послалася на те, що спосіб реалізації суддею, який притягається до дисциплінарної відповідальності, права на оскарження рішення Дисциплінарної палати ВРП є його прерогативою (самостійно чи через представників). Розірвання ОСОБА_1 договору про правову допомогу з адвокатським об`єднанням «Войченко і Дульський» та укладення нового договору про правову допомогу з адвокатським об`єднанням «Павленко Лігал Груп» є дискрецією судді під час побудови свого захисту та не може бути об`єктивною причиною пропуску строку на оскарження рішення.
		Як необґрунтовані та неактуальні Рада визнала доводи скарги про існування вагомих та поважних причин, через які ОСОБА_1 не зміг своєчасно ознайомитися з рішенням Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року до 21 січня 2020 року. 
		За частинами першою, другою статті 51 Закону № 1798-VІІІ судді, щодо якого Дисциплінарною палатою ухвалено відповідне рішення, гарантовано право оскаржити рішення у дисциплінарній справі до ВРП упродовж тридцяти днів з дня його ухвалення.
		Від дати ухвалення оскарженого рішення строк оскарження рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року закінчився 3 листопада 2017 року.
		Днем подання скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП треба вважати день її реєстрації в канцелярії суду або день надіслання на адресу суду поштою.
		Згідно з трекінгом відправлень Акціонерного товариства «Укрпошта» скарга адвоката Сідей О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , прийнята в поштовому відділенні 12 лютого 2020 року (номер відправлення 0113514046068), вона подана з пропуском встановленого законом тридцятиденного строку.
		З урахуванням викладеного ВРП виснувала, що скарга адвоката Сідей О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подана з пропуском встановленого законом строку, а зазначені у клопотанні причини поновлення строку на оскарження рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 не є поважними.
		9. У судовому засіданні представники скаржника адвокати Мельниченко А. В. та Сідей О. В. підтримали вимоги скарги й дали пояснення, подібні тим, що викладені в скарзі.
		Представник відповідача Цуцкірідзе І. Л. на судовому засіданні висловилася проти задоволення скарги й навела міркування, схожі до наведених у відзиві на скаргу ОСОБА_1 .
		10. Велика Палата Верховного Суду заслухала пояснення сторін, перевірила матеріали скарги та матеріали дисциплінарного провадження щодо судді, всебічно і повно з`ясувала всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, і встановила таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 
		4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.
		За приписами частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.
		Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини третьої якої скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
		Відповідно до положень Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду розглядає скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, за правилами касаційного провадження.
		Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення. ВРП може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.
		Згідно із частиною другою статті 2 цього Закону Рада затверджує Регламент ВРП, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.
		Рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Ради.
		Згідно з абзацом другим пункту 13.7 цього Регламенту якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку. 
		Пунктом 13.8 Регламенту Ради визначено, що ВРП більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин. 
		На підставі пункту 5 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і ВРП такий строк не поновлено. 
		Частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII передбачено, що резолютивна частина рішення ВРП, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом. 
		Згідно із частиною десятою статті 50 Закону № 1798-VIII копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. 
		11. Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, ВРП листами від 17 жовтня 2017 року на адресу місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 (вихідний № 19987/0/9-17), місця його роботи - Дніпровського районного суду міста Києва (вихідний № 19990/0/9-17) надіслала копії рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року.
		Лист ВРП з додатками, надісланий на адресу місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 (вих. № 19987/0/9-17), повернувся до ВРП у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання в поштовому відділенні.
		Поряд із цим, на офіційному вебсайті ВРП 11 жовтня 2017 року було оприлюднено рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року.
		Про наявність рішення дисциплінарного органу від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 ОСОБА_1 міг дізнатися з офіційного вебсайту ВРП та за місцем роботи - у Дніпровському районному суді міста Києва.
		Отже, із наведених хронології та послідовності дій із притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у поєднанні із нормативними положеннями, які регламентують підстави, порядок і строки здійснення дисциплінарного провадження та визначають права судді в такому провадженні, можна виснувати, що ОСОБА_1 не міг не знати про те, що 4 жовтня 2017 року Третя ДП ВРП розглядатиме дисциплінарну справу стосовно нього - і ухвалить рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення або відмову в цьому. Мав знати порядок оскарження рішення Третьої ДП ВРП, те, що після закінчення тридцятиденного строку на оскарження це рішення буде направлено до ВРП, і не міг не знати порядок і строки розгляду цього подання ВРП.
		12. Покликання  Сідей О. В. на відсутність доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 рішення дисциплінарного органу і на неможливість ознайомитися з таким рішенням у зв`язку з перебуванням за межами території України, зокрема, перебування під арештом у слідчому ізоляторі м. Кишинева, а потім під домашнім арештом, проходження лікування, Велика Палата Верховного Суду не може за об`єктивним критерієм сприйняти як обставини, які виправдовують недотримання строків подання скарги до ВРП на рішення її дисциплінарного органу.
		З аналізу матеріалів дисциплінарної справи видно, що ВРП повідомила ОСОБА_1 про розгляд відкритої стосовно нього дисциплінарної справи, а також надіслала рішення дисциплінарного органу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 1798-VIII.
		У скарзі її автор не наводить обґрунтування поважності причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП, хоча тут варто наголосити, що доступ до такої інформації є вільним та жодних обмежень щодо нього не встановлено.
		Той факт, що ОСОБА_1 мав можливість отримувати правову допомогу (пошук і вибір представника), свідчить про можливість отримання інформації, зокрема і щодо результатів розгляду дисциплінарної скарги, на офіційному вебсайті ВРП, а також в Дніпровському районному суді міста Києва, оскільки на підставі спірного рішення відбулося звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
		13. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
		У рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
		Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами (у цьому випадку - ВРП) наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).
		14. Велика Палата Верховного Суду відхиляє як неприйнятне посилання суддіОСОБА_1 на те, що чинне законодавство не покладає на особу обв`язок слідкувати (моніторити) за інформацією на вебсайті ВРП.
		15. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду визнає, що ВРП, коли не поновила строк на оскарження рішення дисциплінарного органу, ухвалила рішення залишити скаргу  Сідей О. В. без розгляду і повернути її скаржниці з підстав закінчення строку, встановленого для її подання, - не порушила права ОСОБА_1 на оскарження рішення дисциплінарного органу, позаяк наведені у скарзі причини пропуску цього строку не є істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Ухвала ВРП містить слушні мотиви про відсутність правових підстав для поновлення строку на оскарження рішення Третьої ДП ВРП.
		ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Регламентом ВРП та Законом № 1798-VIII. 
		16. Наведені у скарзі інші міркування, які деталізують згадані вище, не спростовують правильності висновків ВРП. 
		Передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIIIпідстав для скасування ухвали ВРП наразі немає. 
		17. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами скарги про неналежне повідомлення скаржника та його представників про дату і час розгляду скарги на рішення Третьої ДП ВРП, оскільки із копій листів ВРП від 28 лютого 2020 року за № 9568/0/9-20, 9567/0/9-20 та 9566/0/9-209, які були адресовані, відповідно, Дніпровському районному суду міста Києва як авторові дисциплінарної скарги, а також представникові судді ОСОБА_1 адвокату Сідей О. В. та самому скаржнику, видно, що завчасно в межах встановленого законодавством десятиденного строку учасники дисциплінарного провадження були повідомлені про те, що 10 березня 2020 року о 10-й год у приміщенні ВРП на вулиці Студентській, 12А розпочнеться засіданні Ради із розгляду скарги Сідей О. В. на рішення Третьої  ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17. Станом на 4 березня 2020 року один із поіменованих вище адресатів - Дніпровський районний суд міста Києва, надав інформацію про те, що отримав лист-повідомленні від 28 лютого 2020 року. Стосовно інших адресатів, то відомостей про те, що вони не отримали повідомлення про дату розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення дисциплінарного органу, від них не надходило.
		Як видно із повідомлення на вебсайті ВРП Рада не обмежилася надсиланням учасникам дисиплінарного провадження повідомлення про дату і час розгляду скарги, але й звістила скаржника та його представника про день, час і порядок денний засідання на своєму вебсайті. Інформація про дату засідання із розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Третьої ДП ВРП від 4 жовтня 2017 року № 3116/3дп/15-17 на сайті була розміщена 27 лютого 2020 року, тобто більш ніж за десять днів до дати засідання.
		За таких обставин твердження скаржника про те, що Рада всупереч вимогам законодавства завчасно не повідомила суддю та інших учасників дисциплінарного провадження про день і час засідання із розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення дисциплінарного органу, є необґрунтованими й непереконливими.
		18. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги Сідей О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування ухвали ВРП від 10 березня 2020 року № 712/0/15-20.
		Керуючись статтями 266, 344, 350, 359Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя від 10 березня 2020 року № 712/0/15-20 залишити без задоволення, а це оскаржене рішення Вищої ради правосуддя- без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                               В. С. Князєв
		Суддя-доповідач                                                                                     М. І. Гриців
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                            О. Р. Кібенко
		Т. О. Анцупова                                           О. М. Ситнік
		С. В. Бакуліна                                             В. М. Сімоненко
		В. В. Британчук                                          О. С. Ткачук
		Ю. Л. Власов                                              В. Ю. Уркевич
		Ж. М. Єленіна                                            О. Г. Яновська
		О. С. Золотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...