Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/3843/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2020. Зареєстровано: 03.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2020.
Дата набрання законної сили: 30.11.2020
Номер судового провадження: 11-кп/4808/473/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020095180000070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/3843/20 
		Провадження № 11-кп/4808/473/20 
		Категорія ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку матеріали кримінального провадження №12020095180000070 за апеляційною скаргою прокурора Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_10 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2020 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , 
		визнаний винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, -
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання:
		- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.;
		- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив пособництво у підробленні офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і яке надає права або звільняє від обов`язків з метою його використання, а також у використанні завідомо підробленого документу.
		Кримінальний проступок вчинено при наступних обставинах.
		Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2020, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відтоді і по теперішній час ОСОБА_8 посвідчення водія в установленому порядку не отримував.
		З метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), ОСОБА_8 , в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, в січні 2020, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим слідством особі свої анкетні дані та фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 
		В подальшому вищевказана невстановлена особа у невстановленому під час досудового розслідування місці виготовила підроблений документ  посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія, серія і номер НОМЕР_1 від 05.12.2006, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_8 .
		Через декілька днів, зустрівшись із тією ж невстановленою досудовим розслідуванням особою в центральній частині м. Коломия, ОСОБА_8 передав даній особі грошові кошти в сумі 5 тис. грн. та отримав взамін підроблене посвідчення водія, яке в подальшому використовував під час керування транспортними засобами. 
		Згідно висновку експерта № СЕ-19/109/8/7-302ТД/20 від 18.08.2020, наданий на дослідження бланк посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 05.12.2006 за способами нанесення зображення та частково первинними елементами захисту відповідає бланкам посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу. Невідповідність за УФ-захистом та відсутність захисної плівки «DuraCard» можуть свідчити як про внесення змін в первинний зміст персональних даних, так і про можливий вплив інших зовнішніх факторів. Всі зображення у наданому на дослідження бланку посвідчення водія виконані офсетним райдужним способом друку.
		Згідно інформації ТСЦ № 2643 від 19.08.2020, посвідчення водія від 05.12.2006 ОСОБА_8 не видавалося.
		Крім того, 07.08.2020 ОСОБА_8 , перебуваючи на автодорозі Н-10 сполученням «Стрий-Чернівці-Мамалига», в с. Лісна Слобідка Коломийського району, будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки "Опель Комбо", державний номерний знак НОМЕР_2 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія серією та номером НОМЕР_1 від 05.12.2006, є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу пред`явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 від 05.12.2006 і у такий спосіб використав його.
		В апеляційній скарзі прокурор Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_10 не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , вважає вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 року таким, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Зокрема вказує, що суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України. Так, судом не враховано наявність у ОСОБА_8 невідбутого покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 20.12.2019 року. За вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винним за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі і штраф в розмірі 1020 грн., який виконувати окремо, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Таким чином, злочин за який ОСОБА_8 засуджено оскаржуваним вироком, вчинено ним під час іспитового строку. Зазначає, що безпідставне непризначення остаточного покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків потягнуло невиправдане пом`якшення його кримінально-правового становища.
		Прокурор вважає, що суд першої інстанції належним чином не мотивував своє рішення в частині призначення покарання. Вважає, що зазначені у вироку пом`якшуючі обставини та дані про особу обвинуваченого, не давали підстав для призначення ОСОБА_8 практично мінімального покарання, передбаченого санкціями статті. Водночас, при призначенні міри покарання суд не врахував те, що скоєнню кримінального злочину передувало притягнення ОСОБА_8 у квітні 2020 року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Незважаючи на це, обвинувачений не зробив для себе правильних висновків, на шлях виправлення не став, натомість проігнорувавши рішення суду, вчинив пособництво у підробленні посвідчення водія та продовжував протиправно керувати транспортним засобом. Вказане, на думку прокурора, свідчить про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_8 . 
		Крім того, прокурор вказує, що без належної оцінки залишилися конкретні обставини справи, а саме те, що сума штрафу, ухвалена судом за адміністративний проступок становила 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, а за вчинення кримінального злочину, який був фактично наслідком невиконання цієї ж постанови суду  тільки 1700 грн. штрафу. Стверджує, що призначення судом найм`якшого виду покарання  штрафу, передбаченого санкцією ч.ч.1,4 ст. 358 КК України, суперечить і загальним принципам застосування інституту відповідальності особи за скоєне протиправне діяння.
		Просив скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 року та ухвалити новий вирок, призначити ОСОБА_8 покарання:
		- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України  6 місяців арешту;
		- за ч. 4 ст. 358 КК України  4 місяці арешту.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим  6 місяців арешту. 
		За ч.1 ст. 71 КК України, з урахуванням пп. а) п.1 ч.1 ст.72 КК України, частково приєднати до покарання, призначеного ОСОБА_8 цим вироком покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 20.12.2019 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць та штраф у розмірі 1020 грн., який виконувати окремо. 
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а вирок суду залишити без змін;
		- прокурор підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		В апеляційній скарзі прокурор не оскаржує правильність встановлених судом фактичних обставин, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 та доведеність його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
		Згідно з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначається покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
		Згідно з вимогами ч. 1, 5 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
		Правила цієї статті застосовуються зокрема і у разі вчинення нового злочину під час іспитового строку призначеного особі при звільненні його від покарання з випробуванням. При цьому, невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув`язнення.
		Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 був раніше засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2019 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і штрафу в розмірі 1020 грн., який виконується окремо. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
		В межах даного кримінального провадження ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України, в січні 2020 року та 07 серпня 2020 року, тобто в період іспитового строку, встановленого вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2019 року.
		Однак, всупереч наведеним обставинам та вимогам закону, суд не перевірив вищевказані обставини, не витребував копії відповідного судового рішення та не врахував, що кримінальні проступки, передбачені ч. 1, 4 ст. 358 КК України, вчинені обвинуваченим в період іспитового строку за попереднім вироком, та не застосував ст. 71 КК України, яка підлягала застосуванню, чим допустив істотне порушення кримінального закону. 
		Наведені порушення колегія суддів вважає такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, оскільки фактично покарання за сукупністю вироків залишилось непризначеним всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.
		Незастосування закону, який підлягає застосуванню, згідно п.1 ч.1 ст.413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України тягне скасування або зміну судового рішення.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції було встановлено, що постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2020, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Відтоді і по теперішній час ОСОБА_8 посвідчення водія в установленому порядку не отримував.
		Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та засуджений до стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік постановою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_11 від 20.04.2018 року, що свідчить про неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні вироку були допущені істотні порушення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, які можуть бути виправлені тільки під час нового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		Крім того, в апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про призначення ОСОБА_8 більш суворого покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.358 , ч. 4 ст. 358 КК України. 
		Колегія суддів вважає, що в мотивувальній частині вироку суду не обґрунтовано належним чином і не наведено переконливих доводів щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах, які наближені до мінімального покарання, яке передбачено санкціями відповідних статей кримінального закону. 
		Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи апеляційної скарги прокурора, щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_8 більш суворого покарання підлягають ретельній перевірці при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,409,412,415,418,419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2020 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...