Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/10798/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 02.12.2020. Зареєстровано: 03.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2020.
Дата набрання законної сили: 02.12.2020
Номер судового провадження: 22-ц/818/4264/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 грудня 2020 року 
		м. Харків
		справа № 638/10798/19
		провадження № 22-ц/818/4264/20
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді  Тичкової О.Ю.,
		суддів  Кругової С.С., Пилипчук Н.П.
		сторони справи:
		позивач  ОСОБА_1 , 
		відповідачі  ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія,
		третя особа  ОСОБА_3 ,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Коваленка Андрія Олександровича, який діє в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія, на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова, ухвалене 16 червня 2020 року у складі судді Рибальченко Л.М. 
		УСТАНОВИВ:
		У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, після уточнення якого ( а.с. 99  104) просила стягнути на свою користь з ОСОБА_2 26790,82 грн та з ТДВ МСК 100000,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з відповідачів пропорційно розміру позовних вимог: - судовий збір у розмірі 1267,92 грн.; - грошові кошти за проведення експертного автотоварознавчогого дослідження у розмірі 2637,60 грн.; - грошові кошти на відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що їй на праві приватної власності належить автомобіль «Volkswagen Touareg», державний номер НОМЕР_1 . 15.01.2019 року о 16-40 год., за адресою м. Харків, вул. Сумська, 68 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі належного їй автомобілю та автомобілю «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Останній визнаний винним у порушенні правил дорожнього, що призвело до виникнення ДТП. В результаті ДТП належний позивачці автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 7298 від 15.04.2019 року завданий позивачці матеріальний збиток становить 126790 грн. 82 коп. Згідно полісу АМ/623781 цивільно-правова відповідальність власника «Ford B-Max» була застрахована в ТДВ МСК, державний номер НОМЕР_2 , . 28.01.2019 року позивач звернулася до ТДВ МСК з заявою про виплату страхового відшкодування за заподіяну шкоду. Листом ТДВ МСК № 497 від 12.02.2019 року позивача було повідомлено, що ТДВ МСК не має підстав для прийняття рішення за її заявою про виплату страхового відшкодування і здійснення провадження по справі з метою встановлення причин та обставин ДТП 15.01.2019 року та розміру заподіяного збитку, у зв`язку з тим, що страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт вже був застрахований у ТДВ «СК» Домінанта». Добровільно відшкодувати завдану позивачці матеріальну шкоду ОСОБА_2 відмовляється.
		Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 червня 2020 року позов задоволений частково: стягнуто з ТДВ МСК 100 000, 00 грн на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП та судовий збір у розмірі 1 000, 00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 26790 грн. 82 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2637 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 267 грн. 92 коп.; у іншій частині позовних вимог відмовити. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для звільнення ТДВ МСК від виплати страхового відшкодування відсутні, оскільки договір страхування з ТДВ СК Домінанта був укладений не ОСОБА_2 і не власником автомобілю «Ford B-Max», а попереднім власником автомобіля. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не було та не могло бути відомо про укладення договору страхування колишнім власником автомобіля з ТДВ СК Домінанта. Тому у ТДВ МСК відсутні підставі для відмови у виплаті страхового відшкодування з огляду на нікчемність договору страхування. З врахуванням положень ст. 1194 ЦК України, для повного відшкодування завданої шкоди, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача різницю між фактичним розміром збитків та страховим відшкодуванням.
		У липні 2020 року Коваленко Андрій Олександрович, який діє в інтересах ТДВ МСК. звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відносно ТДВ МСК в повному обсязі. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що оскільки поліс АМ/2970294 був укладений не ОСОБА_2 або ОСОБА_3 , вказані особи не знали про факт укладення вказаного полісу, та не мали можливості повідомити про його наявність. Також судом не враховано, що положеннями статті 989 ЦК України не встановлено й обов`язку перевірки страховиком наявності діючого полісу щодо забезпеченого транспортного засобу, а також не було встановлено чи повідомляв страхувальник про страховий випадок ТДВ СТ Домінанта. При цьому судом першої інстанції не взято до уваги приписи щодо нікчемності договору страхування, недійсність якого встановлена законом. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. Посилався на її необгрунованість, оскільки положення п.3 ч. 1 ст. 989 ЦК України є чинним для усіх договорів страхування. Законодавець, визначаючи обов`язки страхувальника, не розмежував та не встановив окремого правила для випадку, коли один і той самий об`єкт страхування може бути застрахований різними особами (страхувальниками), при цьому необов`язково одна особа є обізнаною про дії іншої особи. Адже неповідомлення страхувальником страховика про те, що об`єкт вже застрахований, може бути свідомим, коли особа має на меті отримання страхового відшкодування від декількох страховиків у загальній сумі, що перевищує розмір збитку, так і через незнання в силу певних причин того факту, що об`єкт вже застраховано, коли у якості страхувальників щодо одного об`єкта виступають різні особи. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були страхувальниками за попереднім договором, тому не мали можливості отримати дублікати попереднього полісу, які видаються на підставі заяви страхувальника, а також отримати інформацію, про умови укладеного договору страхування, які є конфіденційною інформацією.
		Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюютьсяКонституцією України,Цивільним кодексом України,Законом України"Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. 
		Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, 15.01.2019 року о 16-40 год., за адресою м. Харків, вул. Сумська, 68 сталася ДТП за участі автомобіля «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який перед початком руху не впевнився в безпечності руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Touareg», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
		Постановою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2019 року по справі №640/1935/19 водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП. (а.с.8).
		Внаслідок ДТП автомобіль «Volkswagen Touareg» державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим було спричинено матеріальні збитки, які відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 7298 від 15.04.2019 року, який було проведено Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса складають 126 790 грн. 82 коп. (а.с.10-23). Витрати на проведення оцінки шкоди складають 2637 грн. 60 коп. (а.с.24).
		Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 застрахована ТДВ «МСК», про що свідчить Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6263781 (а.с.62).
		Листом ТДВ «МСК» №497 від 12.02.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено, що ТДВ «МСК» не має підстав для прийняття рішення за її заявою про виплату страхового відшкодування і здійснення провадження по справі з метою встановлення причин та обставин ДТП 15.01.2019 року та розміру заподіяного збитку через неповідомлення страхувальником про те, що об`єкт вже був застрахований у ТДВ «СК» Домінанта». Відтак, договір страхування АМ/6263781 є нікчемним зважаючи на п. 3 ч.1ст.989 ЦК Україничерез наявність двох діючих полісів на транспортний засіб «Ford B-Max» державний номер НОМЕР_2 (а.с. 9).
		Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		 
		За правилами Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний, зокрема, ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування, страхувальник, серед іншого, зобов`язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору (п.1 ч.1 ст.20; п.2, 3 ч.1 ст. 21 цього Закону)
		Відповідно до п.17.3 ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику. 
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України.
		Згідно з пунктом 55.1. статті 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пунктом 1.2. Положення Про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 9 липня 2010 року №566 із змінами (далі  Положення), метою створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням.
		Згідно з пунктом 5.3.Положення, інформація, отримана з бази даних МТСБУ, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов`язкового страхування. До відкритої інформації відносяться відомості про наявність чи відсутність в базі даних договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування. Відкрита інформація надається користувачам шляхом доступу через мережу Інтернет до відповідного інформаційного ресурсу, та/або в порядку, передбаченому чинним законодавством про звернення громадян, та/або відповідно до укладених договорів з Моторним (транспортним) страховим бюро України (пункт 5.9Положення).
		Водночас, обов`язки страховика при укладенні внутрішніх договорів страхування визначаються Положенням про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженим Розпорядженням Держфінпослуг від 27.10.2011 року за №673 із змінами. Зазначене Положення не містить жодних вимог до страховика в частині перевірки наявності на момент укладення внутрішнього договору страхування інших договорів страхування, укладених щодо забезпеченого транспортного засобу. 
		Таким чином, обов`язку отримання інформації з бази даних МТСБУ про наявність або відсутність внутрішнього договору страхування на дату укладення іншого договору страхування страховиком не передбачено.
		Згідно з пунктом 20-1.1. статті 20-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. 
		Тобто, при зміні власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування, укладений з попереднім власником залишається чинним для нового власника, який набуває прав та обов`язків страхувальника. 
		Згідно відповіді та виписки із відомостей єдиної централізованої бази даних МТСБУ, транспортний засіб «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП був забезпечений згідно з Полісом №АМ/297029 від 21.01.2018 року, укладений з ТДВ «СК» Домінанта» (а.с. 116, 118).
		Таким чином, між ОСОБА_3 , як новим власником транспортного засобу, та ТДВ «СК» Домінанта» виникли договірні правовідносини на підставі Полісу №АМ/2970294, що узгоджується із вимогами статті 20-1 Закону.
		За правилом п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
		З огляду на вищевикладене колегія суддів не може погодитися з висновком суду про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не було та не могло бути відомо про укладення договору страхування колишнім власником автомобіля «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 з ТДВ СК Домінанта. 
		ОСОБА_3 не надала до суду жодних письмових пояснень, які стосувалися предмету спору, доказів перевірки відомостей з базиданих МТСБУпро страховика,який застрахувавцивільно-правовувідповідальність власника автомобіля «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 на час укладення договору купівлі  продажу останнього. 
		Враховуючи те, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності,існування відкритоїбази данихМТСБУ проукладені договористрахування, є помилковим висновок суду про неможливість власника транспортного засобу «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 при купівлі цього автомобіля дізнатися про існування договору страхування щодо нього. 
		Згідно доктрини «uberrima fides» застосованої Верховним Судом під час розгляду справи № 309/2088/16-ц ( постанова від 15 липня 2020 року ) «…чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об`єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об`єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов`язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов`язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 759/10739/16-ц (провадження № 61-16092св18). При цьому обов`язок доказування факту виконання вимог закону щодо повідомлення страховика про наявність іншого чинного договору страхування щодо того самого об`єкта покладається саме на страхувальника, який повинен діяти як добросовісно, так і обачно, оскільки відповідні обставини можуть істотно вплинути на можливість укладення договору, його умови і, зрештою, на можливість його виконання». 
		Враховуючи те, що під час укладення новим власником транспортного засобу Полісу АМ/6263781, транспортний засіб «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , було застраховано у ТДВ СК Домінанта, Поліс № АМ/2970294 був чинний як на момент укладення нового договору страхування, так і на момент настання страхового випадку, страхувальником при укладенні нового договору страхування не було повідомлено про наявність іншого договору страхування щодо забезпечуваного транспортного засобу «Ford B-Max», колегія суддів приходить до висновку, що за вказаних обставин Поліс № АМ/6263781, укладений із ТДВ МСК, у силу пункту 3 частини першої статті 989 ЦК України є нікчемним. 
		Отже, у цьому випадку, ТДВ МСК не є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП за участю транспортного засобу «Ford B-Max», державний номер НОМЕР_2 , а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. 
		Оскільки судом першої інстанції не встановлено усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав доведеними, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суду погоджується з доводами апеляційної скарги, тому скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає зміні: у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про стягнення сплаченого страхового відшкодування відмовити. 
		В іншій частині рішення суду не оскаржувалося і не переглядалося. 
		Статтею 382 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, а відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ МСК, сплачений апелянтом у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 2881, 05 грн.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376,381,382,384 ЦПК України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія задовольнити.
		Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 червня 2020 року змінити, скасувавши в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про стягнення страхового відшкодування та судового збору у розмірі 1000 грн..
		Ухвалити в цій частині нову постанову 
		У задоволені позову  ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія про стягнення страхового відшкодування відмовити. 
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія 2881(дві тисячі вісімсот вісмдесят одна) гривні 05 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 Цивільного процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складений 02 грудня 2020 року.
		 
		Головуючий                                    О.Ю.Тичкова
		 
		Судді                                        С.С. Кругова
		 
		                                       Н.П. Пилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...