Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/379/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2020. Зареєстровано: 04.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2020.
Дата набрання законної сили: 03.12.2020
Номер судового провадження: 854/6496/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/379/20Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		доповідача  судді Турецької І. О.,
		суддів  Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
		за участі секретаря  Скоріної Т. С.
		 
		апелянта  ОСОБА_1 та його представника  Калюжного С. В.;
		представника відповідача, в особі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України  Гузенка А. М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калюжного Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		 
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до наведених вище відповідачів та просив:
		 
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент патрульної поліції) полковника поліції Жукова Є. О. від 18.12.2019 року № 860, в частині застосування до нього як інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі  Управління патрульної поліції в Херсонській області) лейтенанта поліції дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
		- визнати протиправним наказ начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції ОСОБА_2 №101 о/с від 06.02.2020 р., про його звільнення зі служби в поліції;
		- поновити на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області;
		- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, індексацію заробітної плати, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 10.01.2020 року по дату ухвалення судового рішення.
		 
		Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що п.3 ст. 19 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337 VIII (далі  Дисциплінарний статут) вимагає під час визначення поліцейському виду стягнення, враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Проте, дослідивши висновок службового розслідування, позивач встановив, що останній не містить посилання на обставини, що пом`якшують відповідальність та посилання на відсутність в його діях обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського, вичерпний перелік яких, викладений у п.4 ст.19 розд. ІІІ Дисциплінарного Статуту.
		Указані факти, на його думку, свідчать про ігнорування членами Дисциплінарної комісії вимог п.3 ст.19 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту та про їх упередженість і необ`єктивність.
		До того ж, позивач наполягає, що в порушення вимог п.3 ст.18 розд. ІІІ Дисциплінарного статуту, його не ознайомили з матеріалами службового розслідування.
		 
		Узагальнюючи викладене, позивач вважає, що накази Департаменту патрульної поліції №860 та №101о/с про його звільнення зі служби ґрунтуються на упереджених, необ`єктивних та незаконних висновках службового розслідування, а тому є протиправними.
		Визнання даних наказів протиправними та їх скасування, є, на думку позивача, підставою для поновлення його на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за приписами ст. 235 КЗпП України.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Правова позиція суду першої інстанції щодо відмови в позові, була побудована на висновках службового розслідування, за результатами проведення якого, на думку суду, були добуті достовірні докази порушення позивачем службової дисципліни.
		 
		Як зазначив суд, він не встановив, з боку суб`єкта владних повноважень, будь-яких порушень, пов`язаних з проведенням службового розслідування.
		Так, суд вважав, що Дисциплінарна комісія Управління патрульної поліції в Херсонській області, в ході проведення службового розслідування, провела опитування всіх учасників подій, включаючи і осіб щодо яких воно призначалося, дослідила показання технічних приладів, показання засобів відеоспостереження і за сукупністю встановлених фактів дійшла обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку.
		На думку суду першої інстанції, під час визначення виду стягнення, Дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та зробила правильну пропозицію про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Вважаючи доводи позивача про неознайомлення його із матеріалами службового розслідування такими, що не впливають на правильне вирішення спору, суд відзначив, також про небажання позивача з ними ознайомитися. Суд констатував, що дисциплінарна комісія не має обов`язку повідомляти особу про закінчення службового розслідування.
		Аналізуючи доводи позивача про надмірно тяжке покарання за вчинені ним діяння, суд зазначив, що вибір конкретного виду відповідальності є дискреційним повноваженням керівника і суд не вправі замінювати один вид відповідальності на інший та втручатись в компетенцію суб`єкта владних повноважень.
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву.
		 
		Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1  Калюжний С. В., його оскаржив.
		Підставами для скасування судового рішення зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.
		На думку представника, наведені порушення, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
		 
		Доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи позовної заяви, які суд апеляційної інстанції виклав вище. Додатково, представником було зазначено, що суд першої інстанції повинен був звернути увагу, що позивач, за результатами службової діяльності, нагороджувався почесною грамотою, а також у період з 2016 по 2020 роки 49 разів преміювався керівництвом Управління патрульної поліції в Херсонській області. Окрім того, за твердженням представника, його довіритель нагороджувався Департаментом патрульної поліції подякою за віддану службу та особистий внесок у розбудову патрульної поліції.
		 
		На думку скаржника, суд першої інстанції, повинен був урахувати при розв`язанні даного спору, що ОСОБА_1 визнав факт вчиненого дисциплінарного правопорушення, а тому викладена додаткова підстава для його звільнення зі служби в поліції, як надання нещирих, непослідовних та суперечливих пояснень, є безпідставною та незаконною.
		 
		У відзиві на апеляцію Департамент патрульної поліції вказує на необґрунтованість апеляційної скарги та на законність рішення суду першої інстанції. Підтримуючи правову позицію суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції, вказує, що зі змісту присяги, яку прийняв позивач, його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції. Дисциплінарний проступок, вчинений позивачем, на думку Департаменту патрульної поліції, несумісний з перебуванням позивача на службі в поліції.
		 
		Фактичні обставини справи.
		 
		ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції з 07.11.2015 року. Починаючи з березня 2019 року ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора роти взводу № 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області та має звання лейтенант поліції.
		 
		28.10.2019 року, тимчасово виконуючим обов`язки начальника Управління патрульної поліції в Херсонській області Лехновським Є. прийнятий наказ №143 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії у відповідному складі.
		 
		Після проведення службового розслідування Дисциплінарна комісія, розглянувши зібрані матеріали, склала висновок службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку, зокрема, ОСОБА_1 . Указаний висновок затверджений начальником Управління патрульної поліції в Херсонській області Дронгаль К. 27.11.2019 року.
		Наведеним документом встановлено, що ОСОБА_1 , сумісно з іншими особами не здійснив дій для затримання автомобіля, який перебував у розшуку, у зв`язку з причетністю до дорожньо-транспортної пригоди та не притягнув його власника до відповідальності. Також було встановлено, що позивач при несенні служби, в порушення відомчих нормативних актів не використовував технічний прилад, що має функції фото і кінозйомки, а саме: портативний відеореєстратор, не повідомив свого безпосереднього керівника про виявлення транспортного засобу, що перебуває в розшуку.
		За висновками службового розслідування, було рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		 
		Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 від 18.12.2019 року № 860 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		За змістом указаного наказу, позивач порушив:
		-вимоги п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026;
		-підпункти 1.1, 1.2 та 1.3 пункту 1 доручення Управління патрульної поліції в Херсонській області від 21.01.2019 року №6 «Про застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, особовим складом батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області»;
		-частину восьму розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395;
		-частину третю розділу І, частини шосту, сьому розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100;
		-частину першу розділу II, частини першу, четверту, п`яту розділу IX, частини тринадцяту, розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2018 року № 111;
		-пункт 1, частини першої статті 18, пункти 2, 3, 5 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»;
		-пунктів 1-6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.
		 
		06.02.2020 року начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 був прийнятий наказ №101 о/с про звільнення зі служби в поліції командира взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
		 
		Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Матеріалами справи встановлено, що правовими підставами для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції стали висновки службового розслідування про порушення останнім відомчих нормативних актів, перелік яких наведений вище, а також статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.
		 
		Є беззаперечним факт, що ініціатором проведення службового розслідування та затвердження його висновків було Управління патрульної поліції в Херсонській області.
		 
		Стаття 14 Дисциплінарного статуту надає визначення терміну службове розслідування та встановлює порядок його проведення.
		Так, відповідно до частин 1-3 даної норми службове розслідування  це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		 
		Відповідно до п.2 «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, Дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі  уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
		За змістом пунктів 13-14 Положення, Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
		Повноваження дисциплінарної комісії припиняються в день затвердження уповноваженим керівником висновку службового розслідування.
		 
		У розділі IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, встановлені повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування.
		Даний Порядок дублює положення Дисциплінарного статуту та вказує, що уповноваженим керівником або особою, яка виконує його обов`язки, під час службового розслідування є особа, якій надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Наведений нормативний акт наділяє уповноваженого керівника, зокрема:
		- контролювати роботу дисциплінарної комісії, надавати голові та членам дисциплінарної комісії доручення стосовно проведення службового розслідування;
		- підписувати запити до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування;
		- розглядати висновок за результатами службового розслідування та матеріали службового розслідування;
		- затверджувати висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймати рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.
		 
		За аналізом викладених правових норм колегія суддів дійшла висновку про те, що службове розслідування було призначено та проведено неуповноваженими на те особами, а тому не може бути підставою для звільнення позивача.
		Верховний Суд у рішенні від 07.11.2019 року у справі №826/1610/18 надав правову характеристику висновку службового розслідування та зазначив, зокрема, таке.
		Сам по собі висновок службового розслідування  це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
		Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку  щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
		З наведеного, на переконання касаційного суду, випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
		 
		Суд апеляційної інстанції не досліджує обставини вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, не вивчає обґрунтованість висновків службового розслідування, оскільки це не має правового значення для вирішення даного спору.
		Отже, існує формальна підстава для скасування наказів про звільнення позивача зі служби в поліції, а саме  незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами Управління патрульної поліції в Херсонській області своїх повноважень щодо його призначення та проведення.
		Скасування наказів про звільнення позивача, тягне за собою його поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Позовні вимоги позивача про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 10.01.2020 року по дату ухвалення судового рішення є, на думку суду апеляційної інстанції, такими, що не засновані на законодавстві, а тому не можуть бути задоволені.
		Вирішуючи питання про порядок нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, колегія суддів виходить з наступного.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі  КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		 
		Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції враховує таке.
		Час вимушеного прогулу позивача складає з 10.01.2020 року по день постановлення судового рішення  03.12.2020 року.
		Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. 
		Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
		Спеціальним нормативно-правовим актом є Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799 (далі  Порядок №260).
		Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 року у справі № 808/928/16, де вирішувалося питання, у тому числі про стягнення на користь поліцейського суми середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, відзначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному.
		Таким чином, ураховуючи, що, на день звільнення позивача зі служби в поліції, норми вказаного Порядку № 260, який є спеціальним нормативно-правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, є діючими, слід застосувати їх для визначення розміру грошового забезпечення.
		Так, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
		Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		Слід зазначити, що даним нормативним актом встановлений порядок обрахунку виплати грошового забезпечення поліцейського за кожний календарний день, що за суттю аналогічно поняттю середньої заробітної плати. Так, вказана сума визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		З цього приводу існує усталена судова практика Верховного Суду, зокрема, постанови від 14 листопада 2019 року (справа № 814/695/16) та від 19 липня 2018 року (справа №805/1110/17-а), де вказано, що зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
		 
		Так, зі змісту довідки про доходи, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.237), випливає, що позивачу за грудень 2019 року (останній повний місяць роботи, що передував звільненню) нараховано заробітну плату на загальну суму 10 456,85 грн.
		Таким чином, враховуючи, що загальна кількість календарних днів у грудні 2019 року становить 31 календарний день, а тому суд дійшов висновку, що середньоденна заробітна плата позивача становить 337,38 грн. (10 458,85 грн. / 31 днів = 337,38 грн/день).
		З матеріалів справи вбачається, що період вимушеного прогулу позивача з 10.01.2020 року (день наступний за днем звільнення) по 03.12.2020 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача на посаді) складає 329 календарних днів.
		Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції стягує на користь ОСОБА_1 з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 10.01.2020 року по 03.12.2020 року включно в сумі 110 998,02 грн. (337,38 грн/день х 329 календарних днів). Вказана сума зазначена без утримання податків та обов`язкових платежів.
		 
		Відповідно до приписів ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Калюжного Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року  скасувати.
		Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу нове рішення про часткове задоволення позову.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 18.12.2019 року № 860, в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №101 о/с від 06.02.2020 року про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код за ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 110 998 (сто десять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 02 коп. Вказана сума зазначена без утримання податків та обов`язкових платежів. Із вказаної суми необхідно утримати податки та обов`язкові платежі.
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Доповідач  суддяІ. О. Турецька
		 
		 
		суддяЛ. В. Стас
		 
		 
		суддяЛ. П. Шеметенко
		 
		 
		 
		Повне судове рішення складено 03.12.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...